Ухвала

від 05.08.2024 по справі 757/33151/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33151/24-к

пр. 1-кс-29059/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 рокуслідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Орган досудового розслідування вважає встановленим, що ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час особами, у період часу з 25.11.2023 по 09.04.2024 вчинили кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , будучи начальником відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, був обізнаним, що в зоні діяльності його митного поста здійснює митне оформлення ТОВ «Паваріс» (Код ЄДРПОУ 44663888), представниками за дорученням якого є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Знаючи, що ОСОБА_4 надає послуги з декларування товарів ТОВ «Паваріс», як митний брокер та спілкується із представниками ТОВ «Паваріс», ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_4 про висунення вимог представникам ТОВ «Паваріс», передачі неправомірної вигоди за безперешкодне оформлення митних товарів, розмитнення яких здійснюється співробітниками відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса- внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_7 , ОСОБА_4 25.11.2023 використовуючи месенджер «WhatsApp» з номером телефону НОМЕР_1 на месенджер «WhatsApp» з номером НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_9 в якому було зазначено - «керівництво 50» (нова витрата, деталі не в повідомленнях).

У подальшому, 26.11.2023, ОСОБА_4 зустрілась з ОСОБА_9 та під час зустрічі зазначила останньому, що у повідомленні, фраза «керівництво 50» означає грошову винагороду у вигляді 50 доларів США за невчинення перешкод під час розмитнення товарів, які містяться в одному контейнері, які вона має передати ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , діючи за попередньою змовою, групою осіб, відповідно до вказівок ОСОБА_7 вчинила вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_9 .

Надалі, 18.12.2023 біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 повторно зустрілась з ОСОБА_9 та повторно наголосила на необхідність передачі грошових коштів ОСОБА_7 через неї.

У подальшому, з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 12.12.2023 № 44051; від 14.12.2023 № 44530; від 14.12.2023 № 44537; від 16.12.2023 № 44729; від 15.12.2023 № 44736; від 21.12.2023 № 45456; від 27.12.2023 № 45975; від 27.12.2023 № 46273; від 03.01.2024 № 129; від 18.01.2024 № 1843; від 26.01.2024 № 2880, який ввозився на територію України з території Китайської Народної Республіки, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

Надалі, 29.01.2024, приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_9 1330 доларів США (станом на 29.01.2024 згідно курсу НБУ становить 51856 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс». В подальшому, у невстановленому місці, ОСОБА_4 надала вказані грошові кошти ОСОБА_7 , які останній розподілив між всіма учасниками організованої групи.

У подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса- внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 09.02.2024 № 4526; від 13.02.2024 № 4830; від 17.02.2024 № 5510, який ввозився на територію України з території Китайської Народної Республіки, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

Надалі, 22.02.2024, приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , повторно отримала від ОСОБА_9 855 доларів США (станом на 22.02.2024 згідно курсу НБУ становить 33336 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс». В подальшому, у невстановленому місці, ОСОБА_4 надала вказані грошові кошти ОСОБА_7 , які останній розподілив між всіма учасниками.

Крім того, продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , повторно надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 26.02.2024 № 6558; від 26.02.2024 № 6566; від 20.03.2024 № 8810, від 19.03.2024 № 8949, від 20.03.2024 № 9769, від 20.03.2024 № 9776; від 20.03.2024 № 9800; від 21.03.2024 № 9835; від 21.03.2024 № 9839; від 28.03.2024 № 10742; від 29.03.2024 № 10985; від 02.04.2024 № 11390, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

Надалі, 09.04.2024, приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , повторно отримала від ОСОБА_9 2765 доларів США (станом на 09.04.2024 згідно курсу НБУ становить 107807 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс».

В подальшому, 10.04.2024 приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, що за адресою: АДРЕСА_2 , отримані грошові кошти від ОСОБА_9 передала ОСОБА_7 , які останній розподілив між співучасниками.

Так, 10.04.2024 в період часу з 16 год. 17 хв. по 22 год. 24 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва № 757/15367/24-к від 05.04.2024 було проведено обшук автомобіля марки NISSAN QASHQAI, д.н. НОМЕР_3 , червоного кольору, VIN код: НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , який зареєстрований за ОСОБА_10 , яким користується ОСОБА_4 під час якого виявлено та вилучено:

- 8 купюр номіналом 100 доларів США, 1 купюра номіналом 10 доларів США, 2 купюри номіналом 1 долар США, всього 812 доларів США;

- 6 купюр номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 500 гривень, 2 купюри номіналом 100 гривень, 1 купюра номіналом 50 гривень, всього 1950 гривень;

- 3 купюри номіналом 100 доларів США, серія та номер: НА40884351А, KB74476884C, КВ67898385K, а також 1 купюра номіналом 10 доларів PH24577801A, всього 310 доларів США;

- 5 купюр номіналом по 100 доларів США, всього 500 доларів, серед яких знаходились 4 купюри із наступними серіями та номерами: КВ91695834С, НВ78615281B, KB80731603J, КВ31480052I;

- конверт білого кольору та папір із рукописними надписами;

- паперовий конверт та папір білого кольору;

- печатка ТОВ «Паваріс»;

- робочий щоденник синього кольору, який належить ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки SAMSUNG GALAXY $21, IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , пароль: НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_4 ;

- документи щодо митного оформлення товару, який належить ТОВ «Паваріс» всього на 31 арк.;

- ноутбук марки Lenovo, чорного кольору, ідентифікатор пристрою 3Е41F753- 3FDE-4884-AE98-222D34894573 та зарядний пристрій до нього.

Окрім цього, 11.04.2024 в період часу з 11 год. 20 хв. по 15 год. 40 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва № 757/15455/24-к від

05.04.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , яка розташована за

адресою: АДРЕСА_3 під час якого виявлено та вилучено:

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом номенклатури товару та виконаному

на вказаному аркуші рукописний текст та рукописні помітки;

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом, зокрема «Валя ПАВАРІС» та

виконаному на ньому рукописному тексті;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших

предметів вих. №ФО 6003 від 24.04.2023 на 1 арк. в 2х примірниках;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших

предметів вих. №ФО 5190 від 26.06.2023 на 1 арк.;

- Грошові кошти у розмірі 20 100 доларів США (201 купюра номіналом 100

доларів США);

- Дві купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами КВ49721343D

та HL41201981E.

Постановами від 11.04.2024 старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

У подальшому, 11.04.2024 слідчим за погодженням із прокурором повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий зазначає, що враховуючи вищевикладене, є підстави вважати, що вилучені грошові кошти, є речовими доказами у кримінальному провадженні, які самостійно, так і в сукупності з іншими зібраними в кримінальному провадженні доказами, мають суттєве значення для з?ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб, причетних до його вчинення.

Підставою арешту слідчий в клопотанні зазначив те, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_4 , а тому існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити підозрюваній покарання у виді конфіскації майна, а також те, що є достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуків грошові кошти як самостійно, так і в сукупності з іншими зібраними в кримінальному провадженні доказами мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб, причетних до його вчинення.

Завданням арешту у клопотанні вказано запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

До початку розгляду клопотання слідчим суддею через канцелярію Печерського районного суду м. Києва надійшли письмові заперечення та клопотання про долучення доказів від представника власників тимчасово вилученого майна - адвоката ОСОБА_5 , подані в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .

У запереченнях, поданих в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , представник зазначив, що грошові кошти, вилучені 10.04.2024 у автомобілі марки NISSAN QASHQAI, д.н. НОМЕР_3 не є грошовими коштами, призначеними для надання неправомірної вигоди, а є коштами, які підприємство сплачує за брокерські послуги та витрати понесені в процесі оформлення товарів. Сторона обвинувачення не довела необхідність арешту вилучених у ОСОБА_4 грошових коштів, усі грошові кошти, що використовувались як предмет кримінального правопорушення були заздалегідь ідентифіковані, а тому відсутня потреба в арешті інших грошових коштів, які не можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

З приводу грошових коштів в сумі 20 тисяч 300 доларів США, вилучених 11.04.2024 у в квартирі за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та її сімї, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , представник ОСОБА_4 та ОСОБА_10 зазначив, що такі кошти належать матері ОСОБА_4 . ОСОБА_10 , про що вона повідомила одразу слідчого, що це її особисті кошти та зазначила про їх законне походження та вона їх заробила працюючи з 1981 року по даний час в ДП «Одеський порт», які зберігала їх у доньки з початком повномасштабного вторгнення, одразу переїхала до неї, оскільки її квартира знаходиться на першому поверсі та неподалік є бомбосховище. Також ОСОБА_10 зазначила, що у випадку необхідності наддасть докази походження коштів. До заперечення надані виписки з банківських рахунків.

Крім того, представник власників майна просив врахувати негативні наслідки арешту майна для ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , оскільки останні залишились без коштів для існування. ОСОБА_4 самостійно виховує свою малолітню доньку - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2016 року, після розлучення, батько ОСОБА_12 будь-якої матеріальної та участі у вихованні доньки не приймає, у батька наявна велика сума заборгованості по аліментам, ОСОБА_4 виховує та забезпечує доньку самостійно.

У запереченнях, поданих в інтересах ОСОБА_4 , представник зазначив, що у кримінальному провадженні відсутня обґрунтована підозра передбачена ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки ОСОБА_4 є митним брокером, про що отримала дозвіл МВ/000957/01, організаційно-правова діяльність - ФОП ОСОБА_4 з 2006 року з відповідним КВЕДом, не є службовою особою, а тому до неї не може бути застосовано такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання та вказав, що 18.07.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 по справі № 757/17811/24-к та справі № 757/17812/24-к уже вирішувалось питання щодо накладення арешту на вилучене майно під час проведення обшуків 10.04.2024 та 11.04.2024 та долучив до заперечення вступну та резулятивні частини ухвал слідчого судді.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Підтвердив, що іншим слідчим суддею вже розглядалось клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на те саме майно, у задоволені якого слідчим суддею було відмовлено і таке рішення слідчого судді не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили.

Представник власників тимчасово вилученого майна - адвокат ОСОБА_5 , власник майна ОСОБА_14 в судовому засіданні підтримали раніше подані заперечення та просили відмовити у задоволенні клопотання про арешт. Додатково пояснили, що аналогічні клопотання про арешт того самого майна з тих самих підстав вже вирішувалось іншим слідчим суддею, ухвали якого не оскаржувались прокурором в апеляційному порядку та набрали законної сили, а тому вважав, що, звертаючись із тим самим клопотанням до іншого слідчого судді, сторона обвинувачення підміняє процедуру апеляційного оскарження, що є недопустимим.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно протоколів огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих та оглянутих засобів грошових коштів від 29.01.2024, 22.02.2024, 09.04.2024 ОСОБА_9 було вручено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, які використовувались як предмет кримінального правопорушення.

10.04.2024 в період часу з 16 год. 17 хв. по 22 год. 24 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва № 757/15367/24-к від 05.04.2024 було проведено обшук автомобіля марки NISSAN QASHQAI, д.н. НОМЕР_3 , червоного кольору, VIN код: НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , який зареєстрований за ОСОБА_10 , яким користується ОСОБА_4 під час якого виявлено та вилучено:

- 8 купюр номіналом 100 доларів США, 1 купюра номіналом 10 доларів США, 2 купюри номіналом 1 долар США, всього 812 доларів США;

- 6 купюр номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 500 гривень, 2 купюри номіналом 100 гривень, 1 купюра номіналом 50 гривень, всього 1950 гривень;

- 3 купюри номіналом 100 доларів США, серія та номер: НА40884351А, KB74476884C, КВ67898385K, а також 1 купюра номіналом 10 доларів PH24577801A, всього 310 доларів США;

- 5 купюр номіналом по 100 доларів США, всього 500 доларів, серед яких знаходились 4 купюри із наступними серіями та номерами: КВ91695834С, НВ78615281B, KB80731603J, КВ31480052I;

- конверт білого кольору та папір із рукописними надписами;

- паперовий конверт та папір білого кольору;

- печатка ТОВ «Паваріс»;

- робочий щоденник синього кольору, який належить ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки SAMSUNG GALAXY $21, IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , пароль: НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_4 ;

- документи щодо митного оформлення товару, який належить ТОВ «Паваріс» всього на 31 арк.;

- ноутбук марки Lenovo, чорного кольору, ідентифікатор пристрою 3Е41F753- 3FDE-4884-AE98-222D34894573 та зарядний пристрій до нього.

Так, 11.04.2024 в період часу з 11 год. 20 хв. по 15 год. 40 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва № 757/15455/24-к від 05.04.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 під час якого виявлено та вилучено:

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом номенклатури товару та виконаному

на вказаному аркуші рукописний текст та рукописні помітки;

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом, зокрема «Валя ПАВАРІС» та

виконаному на ньому рукописному тексті;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших

предметів вих. №ФО 6003 від 24.04.2023 на 1 арк. в 2х примірниках;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших

предметів вих. №ФО 5190 від 26.06.2023 на 1 арк.;

- Грошові кошти у розмірі 20 100 доларів США (201 купюра номіналом 100

доларів США);

- Дві купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами КВ49721343D

та HL41201981E.

Зі змісту протоколу обшуку вбачається, що грошові кошти вилучались з фактичного володіння ОСОБА_10 , яка була присутня під час проведення обшуку та вказана як особа, у володінні якої проводиться обшук, яка в запереченнях до протоколу зазначила, що це її особисті грошові кошти, які вона заробила працюючи з 1981 року по даний час в ДП «Одеський порт» про що долучила виписки з банківських рахунків щодо законності їх походження.

На утриманні ОСОБА_4 перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку вона виховує самостійно та за власний рахунок. З 2016 року, після розлучення, батько ОСОБА_12 будь-якої матеріальної та духовної участі у вихованні доньки не приймає, у батька наявна велика сума заборгованості по аліментам.

Постановами старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 від 11.04.2024 усе вилучене в ході обшуків майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Надалі, 11.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

19.04.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 надійшли два клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15 , про арешт майна, вилученого в ході обшуків від 10.04.2024 та від 11.04.2024, з метою збереження речових доказів та забезпечення можливої конфіскації майна.

18.07.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 по справі № 757/17811/24-к, клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на тимчасово вилучене 11.04.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме в квартирі N АДРЕСА_4 , майно, а саме на:

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом номенклатури товару та виконаному на

вказаному аркуші рукописний текст та рукописні помітки;

- Аркуш формату А4 з друкованим текстом, зокрема «Валя ПАВАРІС» та виконаному

на ньому рукописному тексті;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших

предметів вих. N?ФО 6003 від 24.04.2023 на 1 арк. в 2х примірниках;

- Заява про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших

предметів вих. N?ФО 5190 від 26.06.2023 на 1 арк.;

- Дві купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами KB49721343D та HL41201981E.

В іншій частині клопотання - відмовлено.

18.07.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 по справі № 757/17811/24-к, клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на тимчасово вилучене вилучено 10.04.2024 під час проведення обшуку автомобіля марки NISSAN QASHQAI, д.н.з НОМЕР_9 , який зареєстрований за ОСОБА_10 , яким користується ОСОБА_4 , а саме на:

- 3 купюри номіналом 100 доларів США, серія та номер: НА40884351А, КВ74476884, КВ67898385К, а також 1 купюра номіналом 10 доларів PH24577801A;

- 5 купюр номіналом по 100 доларів США, всього 500 доларів, серед яких знаходились 4 купюри із наступними серіями та номерами: КВ91695834С, HB78615281B, KB80731603J, KB31480052I;

- конверт білого кольору та папір із рукописними надписами;

- паперовий конверт та папір білого кольору;

- печатка ТОВ «Паваріс»;

- робочий щоденник синього кольору, який належить ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки SAMSUNG GALAXY S21, IMEl 1: НОМЕР_6 , IMEI

2: НОМЕР_7 ;

- документи щодо митного оформлення товару, який належть ТОВ «Паваріс», всього на

31 арк.;

- ноутбук марки Lenovo, чорного кольору, ідентифікатор пристрою 3E41F753-3FDE- 4884-AE98-222D34894573 та зарядний пристрій до нього.

В іншій частині клопотання - відмовлено.

Вказані ухвали слідчого судді не оскаржувались в апеляційному порядку та набрали законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частина 1 ст. 16 КПК України передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України арешт майна також допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КПК України).

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України ухвала суду, що набрала законної сили, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Згідно зі ст. 533 КПК України ухвали суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором в ході розгляду клопотання не доведено, наявність підстав для арешту грошових коштів, тимчасово вилучених під час проведення обшуків від 10.04.2024 та 11.04.2024 виходячи з наступного.

Так, в ході розгляду клопотання не встановлено, що грошові кошти, окрім ідентифікованих, належать до предмету неправомірної вигоди та (або) відповідають іншим ознакам речових доказів, наведеним у ст. 98 КПК України.

Щодо необхідності арешту вилучених з автомобіля грошових коштів з метою забезпечення подальшої конфіскації майна, то слідчим у клопотанні, а прокурором під час судового розгляду не доведено та чітко не визначено, які саме грошові кошти є власністю підозрюваної, не аргументовано необхідність застосування такого заходу забезпечення враховуючи, що остання не є суб`єктом злочину за яке передбачено відповідальність у вигляді конфіскації майна.

Матеріали клопотання підтверджують, що впродовж часу, що минув з моменту вилучення грошових коштів, органом досудового розслідування не було здобуто доказів, що вказували б на те, що підозрювана отримувала неправомірну вигоду від представників ТОВ «Паваріс».

Також сторона обвинувачення не навела жодних заперечень щодо доводів представника ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_4 , як митний брокер не є суб`єктом злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки вона не є службовою особою.

Щодо доводів представника власника майна про невнесення відомостей про окремі з інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень до ЄРДР, то вони також не були спростовані прокурором.

Хоча слідчий суддя приймає наведені обставини до уваги та вважає їх слушними, проте вони не є такими, що мають вирішальний вплив на вирішення питання про арешт майна, оскільки такі доводи мають бути перевірені в ході безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, а на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості.

Разом з тим, вказані обставини вже були встановлені ухвалою слідчого судді від 18.07.2024 у справі № 757/17811/24-к та ухвалою слідчого судді від 18.07.2024 у справі № 757/17812/24-к, які набрали законної сили і підлягає врахуванню у кримінальному провадженні. Жодних нових доказів, які б ставили під сумнів такі висновки слідчого судді, слідчим та прокурором не надано.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, а також того факту, що питання про арешт цих самих грошових коштів вже вирішувалось слідчим суддею, наразі відсутні підстави для задоволення клопотання слідчого.

При постановленні ухвали слідчий суддя також враховує положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Відповідно до 4 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005) так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Окрім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Враховуючи встановлені особисті життєві обставини ОСОБА_4 та ОСОБА_10 слідчий суддя вважає, що задоволення клопотання слідчого про арешт майна у цьому випадку буде становити особистий і надмірний тягар для власників майна.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя зазначає, що дії органу досудового розслідування фактично зводяться до незгоди з прийнятим слідчим суддею рішенням. Таким чином, підстави для задоволення клопотання у слідчого судді відсутні.

Крім того, обов`язковою умовою для розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна є те, що таке клопотання повинно бути подано не пізніше 48 годин після вилучення майна, проте, як встановлено слідчим суддею, зазначено у клопотанні майно було вилучено 10.04.2024 під час проведення обшуку, а з клопотанням про накладення арешту слідчий звернувся до суду 25.07.2024, що свідчить про пропуск стороною обвинувачення встановленого строку для звернення з таким клопотанням.

Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно, оскільки таке майно не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, не містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не може вважатися майном, одержаним внаслідок вчинення кримінального правопорушення та не належить підозрюваним у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 167, 170-173,175,309,372,392,532 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023 - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: ОСОБА_1