Ухвала

від 04.03.2024 по справі 761/9319/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9319/13-ц

Провадження № 8/761/10/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Аббасової Н.В.,

за участю секретаря: Сухини А.С.,

представника відповідачів за первісним позовом: Цесельської І.В. ,

представника позивача за первісним позовом: ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника відповідача за первісним позовом про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2017р. за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення боргу та процентів за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2017р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення боргу та процентів за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2022 вищевказану заяву було залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.09.2022 вказану ухвалу скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

07.03.2023 на адресу суду від представника заявника (відповідача за первісним позовом) надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання:

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Позикодавець» в Додатковій угоді від 29 грудня 2011 року до Договору позики від 28 грудня 2011 року, самим ОСОБА_4 чи іншою особою?

Вказане клопотання мотивовано тим, що обставинами, які існували на час розгляду справи, однак про них не було відомо заявнику, у зв`язку із чим вона не повідомила про них суду, є наявність додаткової угоди до договору позики від 28.12.2011, про яку їй стало відомо випадково. Ознайомившись із вказаною угодою, ОСОБА_7 зрозуміла, що вона повністю спростовує існування невиконаних зобов`язань ОСОБА_8 перед ОСОБА_4 за договором позики від 28.12.2011, які лягли в основу рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.03.2017. ОСОБА_4 своїм підписом підтвердив, що на момент підписання додаткової угоди від 29.12.2011 не має ніяких матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_8 , та не буде мати їх у майбутньому. У рамках розгляду цієї справи ОСОБА_4 звернувся до Науково - дослідної лабораторії судових експертиз із заявою про проведення почеркознавчої експертизи, у якій було посталено питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Позикодавець» в копії Додаткової угоди від 29 грудня 2011 року до Договору позики від 28 грудня 2011 року, самим ОСОБА_4 чи іншою особою?

За результатами проведення експертизи у висновку експерта № 47/19 від 16.09.2019 було зазначено, що підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Позикодавець» в копії Додаткової угоди до Договору позики від 28.12.2011 виконано не самим ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Як вбачається із матеріалів висновку, для перевірки справжності підпису не було долучено оригіналу Додаткової угоди від 29.12.2011 до Договору позики від 28.12.2011.

Як вказує представник заявника, висновки експерта № 47/19 від 16.09.2019 за результатами проведення судової експертизи не відповідають дійсності, що є підставою для заявлення даного клопотання.

Представник заявника - адвокат Цесельська І.В. у судовому засіданні клопотання підтримала і просила його задовольнити.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні проти клопотання заперечував.

Суд, заслухавши думки учасників судового процесу, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються також висновками експертів.

Згідно із ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, експертиза є доказом.

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158гс19, (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 726/938/18).

Згідно із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26) нововиявленими є обставини, які входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).

Отже, нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Експертиза, про яку заявляє відповідач за первісним позовом, направлена на отримання нового доказу, який не існував на час ухвалення судового рішення, яке вона просить переглянути за нововиявленими обставинами. Тому клопотання про призначення експертизи задоволенню не підлягає, оскільки направлене на отримання нового доказу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 352-354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2017р. за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення боргу та процентів за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В. Аббасова