Ухвала
від 10.09.2024 по справі 466/6253/24
ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 466/6253/24

Номер провадження 2/462/1760/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовноїзаяви Товаристваз додатковоювідповідальністю «Страховакомпанія «Гаранті я»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

встановив:

І. Рух справи.

Уповноважений представник позивача ТДВ «СК«Гарант ія» адвокат Тимощук І. Г., 10.06.2024 року (вх. № 15847) звернулася у Шевченківський районний суд м. Львова (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.06.2024 року) з позовноюзаявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, у якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача (у порядкусуброгації) суму страхового відшкодування у розмірі 2600 грн. 00 коп.;

- судові витрати покласти на відповідача (а.с. 1-5).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шевченківського районного суду м. Львова від 10.06.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Федорову О. Ф. (а.с. 25-26).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12.06.2024 року постановлено передати вказану цивільну справу до Залізничного районного суду м. Львова, відповідно до порядку передачі справ до іншого суду (а.с. 29-30).

Супровідним листом Шевченківського районного суду м. Львова стверджується, що вказана цивільна справа надійшла у Залізничний районний суд м. Львова 05.08.2024 року (вх. № 18309).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Залізничного районного суду м. Львова від 06.08.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М.

Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача у справі.

Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 10.09.2024 року.

ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

ІІІ. Щодо надання до суду доказів надсилання іншим учасникам справи копій документів.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Разом з тим, в другому абзаці ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.

Так, ч. 7 ст. 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи у електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разівідсутності віншого учасникасправи електронногокабінету чивідсутності відомостейпро наявністьв іншогоучасника справиелектронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

У відповідності до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (далі Правила), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 року у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

При цьому, у постанові від 14.11.2018 року у справі № 761/9285/17 Верховний Суд зробив висновок, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже за змістом п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є, зокрема, надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Позовна заява, а також долучені до неї документи подані позивачем до суду за допомогою системи «Електронний суд».

На підтвердження надсилання відповідачу копій поданих до суду документів, до позовної заяви додано: фіскальний чек від 05.06.2024 року та опис вкладення у лист на ім`я відповідача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).

Однак із скерованих до суду матеріалів, а також згідно отриманої судом 10.09.2024 року на запит інформації відділу обліку тамоніторингу прореєстрацію місцяпроживання ГУДМС Україниу Львівськійобласті вбачається,що відповідачпо справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказане було зазначено і в ухвалі Шевченківського районного суду м. Львова від 12.06.2024 року.

Проте, в порушення вказаних вище норм, позивачем до позовної заяви не надано доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів у спосіб передбачений чинним законодавством.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач звернувся до суду із позовом через систему «Електронний суд» саме в електронній формі, йому необхідно додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів (на адресу реєстрації останнього).

ІІІ. Підсумки.

За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.

При цьому позивача попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

З огляду на викладене та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

постановив:

Позовну заяву Товариства здодатковою відповідальністю«Страхова компанія«Гарант ія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разіневиконання вимогухвали судув зазначенийстрок,позовну заявуТовариства здодатковою відповідальністю«Страхова компанія«Гарант ія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко

СудЗалізничний районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення10.09.2024
Оприлюднено13.09.2024
Номер документу121550201
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них

Судовий реєстр по справі —466/6253/24

Рішення від 11.11.2024

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Галайко Н. М.

Ухвала від 25.09.2024

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Галайко Н. М.

Ухвала від 10.09.2024

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Галайко Н. М.

Ухвала від 12.06.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Федорова О. Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні