Ухвала

від 10.09.2024 по справі 462/6152/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 462/6152/24

Номер провадження 2/462/1721/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

І. Рух справи.

Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 адвокат Вілінська Г. М., 30.07.2024 року (вх. № 17876) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова з позовною заявою до ЛК АТП № 1, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якій просить суд:

-стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду у сумі 267313 грн. 91 коп., яка включає в себе 261813 грн. 91 коп. майнової шкоди та 5500 грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи;

-стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50000 грн. 00 коп.;

-стягнути з відповідача на користь позивача усі понесені судові витрати в сумі 33173 грн. 14 коп., з яких: сплачений судовий збір у розмірі 3173 грн. 14 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн. 00 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М.

Судом упорядку ч.6ст.187Цивільного процесуальногокодексу України(далі ЦПКУкраїни)30.07.2024року направлявсязапит щодонадання інформаціїпро зареєстрованемісце проживання(перебування)фізичної особи відповідачау справі. Також, запит направлявся і відносно позивача у справі.

Відповіді на вказані запити надійшли до суду 10.09.2024 року.

ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

ІІІ. Щодо недоліків заяви.

Так, згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заяваповинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Окремо суд зазначає, що позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету (у сторін).

ІV. Щодо змісту позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви міститься покликання про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у сумі 267313 грн. 91 коп., яка включає в себе 261813 грн. 91 коп. майнової шкоди та 5500 грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи;

Окрім цього, вказана сума включена у ціну позову.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Ціна позову визначається на підставі ст. 176 ЦПК України.

Однак суд звертає увагу на ч. 3 ст. 175 ЦПК України, яка містить перелік вимог до позовної заяви, так, розмежовуються вимоги щодо змісту позовних вимог і обґрунтування судових витрат, зокрема у п. 4 позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, а у п. 9 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Окремо суд вказує, що позивач у своїх вимогах вказує про стягнення суми судових витрат у розмірі 33173 грн. 14 коп. (сплачений судовий збір у розмірі 3173 грн. 14 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн. 00 коп.), однак вище зазначена сума витрат на проведення експертизи (5500 грн. 00 коп.) не включена у судові витрати, натомість вказана, як складова частина суми майнової шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України в резолютивній частині рішення суду (за результатами розгляду в суді першої інстанції) зазначається, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог, розподіл судових витрат.

Таким чином вимога про стягнення судових витрат не є позовною вимогою і вирішується на підставі ст. 141 ЦПК України.

Отже сформульований позивачем зміст позовних вимог не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, так позивачу належить конкретизувати зміст позовних вимог, зокрема відмежувати від такого вимогу про стягнення судових витрат у певному розмірі.

V. Підсумки.

За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.

При цьому позивача попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

З огляду на викладене та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко