Рішення

від 10.09.2024 по справі 307/1639/24

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1639/24

Провадження № 2/581/286/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2024 року с-ще Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Бутенка Д.В, за участі секретаря судового засідання Бочкун Л.І., сторін у справі, представника позивача ОСОБА_1 , представника органу опіки та піклування Левчука І.В., соціального педагога ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей

ВСТАНОВИВ:

Сутність поданого позову

У квітні 2024 року представник позивача ОСОБА_3 , адвокат Поковба В.В. звернувся до суду з зазначеним позовом, який мотивував тим, що ОСОБА_3 є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а їх матір`ю є ОСОБА_4 . Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 вересня 2022 року шлюб між ОСОБА_3 та відповідачкою по справі був розірваний. Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 вересня 2022 року колишній дружині позивача визначено розмір аліментів на утримання двох дітей щомісячно у сумі 1800 гривень на кожну дитину, починаючи стягнення з 31 травня 2022 року до досягнення дітьми повноліття. Станом на день подання позову до суду відповідачка не приймає участі у вихованні двох дітей, з 2021 року проживає окремо однією сім`єю з іншим чоловіком, із вересня 2022 року ОСОБА_4 із дітьми не бачиться, не спілкується із ними, жодної матеріальної допомоги на утримання дітей не надавала, аліментів не сплачувала, і з того часу заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей станом на квітень місяць 2024 року становила 82800 гривень. Представник позивача зазначав про те, що метою подання позову є не осуд матері двох дітей, а врахування того, що відповідачка є непрацевлаштованою, не дбає про дітей, фактично вихованням дітей та їх матеріальним забезпеченням займається повністю позивач. Просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вступні слова та правова позиція позивача та його представника, а також відповідача та третьої особи по справі

Позивач підтримав заявлений ним позов у повному обсязі із вищевикладеної підстави та додатково суду пояснив про те, що його колишня дружина останні три роки не допомагала йому у вихованні та утриманні двох дітей, припинила із ними спілкуватися (з дітьми могла не спілкуватися більше трьох місяців і до півроку та нещодавно почала дзвонити коли їй забажається), самоусунулася від виконання нею батьківських обов`язків, щорічно не готуючи дітей до школи і не вітаючи їх із днями народженнями, не відвідуючи їх взагалі по місцю проживання. Протягом 2022-2023 років двічі надала дітям незначну допомогу на утримання в розмірі до 4000 грн кожного разу, перед цим виїхала до Чехії на заробітки на два роки та влаштовувала власне життя, не турбуючись про своїх двох дітей, виїхавши із місця постійного проживання, не повідомлявши його про місце свого проживання чи перебування. Уважав, що її діти їй не цікаві, вона не виконує обіцянок по їх відвідуванню та придбання їм речей (вона сину ОСОБА_7 пообіцяла купити тренажер, проте тривалий час не виконує власні обіцянки). Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 , підтримавши заявлений позов, уважав доведеною підставу для позбавлення відповідачки батьківських прав, передбачену п.2 ч.1 ст. 164 СК України, оскільки позивачка, виїхавши за кордон у 2022 році після розлучення із позивачем, працювала в Чехії та отримувала заробітну плату в іноземній валюті, яка формувала матеріальні можливості для сплати аліментів у незначній сумі у розмірі 1800 грн, однак обов`язок по утриманню дітей не виконувала, влаштовувала своє життя та не піклувалася за дітей протягом 2022-2023 років, не зустрічалася із ними та у такий спосіб ухилялася від виконання нею батьківських обов`язків. Натомість позивач одноособово та добросовісно виховує дітей та їх належним чином утримує.

Відповідачка заявлений до неї позов не визнала у повному обсязі та додатково суду в обґрунтування заперечень проти позову пояснила про те, що вона виїхала у 2022-2023 роках у Чехію на роботу з метою заробити коштів та придбати власне житло для проживання із дітьми, оскільки позивач виганяв її із будинку, де вони разом проживали однією сім`єю, вона в будинку батьків чоловіка проживала без реєстрації та власники будинку не виявляли наміру зареєструвати в ньому її місце проживання, вчиняючи періодичні сварки, приводом для виїзду із місця спільного проживання із позивачем була сварка із свекрухою. На даний час нею придбано житловий будинок в с. Берестівка Роменського району Сумської області, в ньому проведено ремонт та є всі необхідні умови для проживання її дітей та вона при їх бажанні може їх забрати проживати до себе. У період роботи у Чехії вона щомісячно отримувала заробітну плату в розмірі 18000 чеських крон, проте вона 8000 крон витрачала на житло, 5000 крон витрачала на харчування та одяг, іншу частину коштів заощаджувала для придбання в Україні власного житла для спільного проживання із дітьми, тому і не сплачувала аліменти на утримання дітей. Позивач постійно їй погрожував фізичним насильством у разі її повернення додому на Закарпаття, а тому вона вирішила при поверненні до України придбати житло та поселитися в житловому будинку на Сумщині, де проживає її сестра. Із приводу спілкування із дітьми зазначала про те, що вона телефонує дітям із використанням додатку Viber, чотири дні тому вона спілкувалася із сином ОСОБА_7 та раз на тиждень намагається спілкуватися із дітьми у такий спосіб; у жовтні-листопаді 2023 році вона надавала допомогу на утримання дітей в сукупному розмірі 8000 грн шляхом перерахування коштів на банківську картку їх батька. Уточнювала, що вона була проти розірвання шлюбу із позивачем, проте ОСОБА_3 вжив заходів до розірвання шлюбу із нею у судовому порядку без з`ясування її думки.

Представник органу опіки та піклування Левчук І.В. , виступивши на стороні позивача, підтримав висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її двох дітей, оскільки установлені факти її ухилення від виконання батьківських обов`язків протягом 2022-2023 років у спосіб неспілкування з дітьми, ненадання ним матеріальної допомоги та не прийняття участі в їх вихованні та навчанні дітей (не відвідувала батьківські збори у гімназії).

Процесуальні питання руху даної справи в місцевому суді

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 19 червня 2024 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження з викликом сторін. 14 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду. 27 серпня 2024 року відкладено розгляд справи через неявку відповідача до суду та за заявою сторони позивача. 09 вересня 2024 року проведено судовий розгляд справи у присутності учасників справи та 10 вересня 2024 року ухвалено рішення суду по суті спору.

Установлені судом фактичні обставини справи

Сторони по справі є батьками двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діти станом на березень 2024 року проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 (а.с.22-24).

Позивач ОСОБА_3 є громадянином України, із зареєстрованим місцем проживання з 14 квітня 2003 року в АДРЕСА_1 (а.с.26-27).

Відповідачка ОСОБА_4 є громадянкою України із зареєстрованим місцем проживання станом на 31 липня 2018 року у АДРЕСА_2 , на даний час зареєстрована та проживає в АДРЕСА_3 (а.с.28-29).

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 вересня 2022 року розірвано шлюб, який зареєстрованого 07 березня 2013 року, у с. Колодне, за актовим записом № 5, між ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 (рішення суду набрало законної сили 27 жовтня 2022 року) (а.с.8-9).

Заочним рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 вересня 2022 року ухвалено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 31 травня 2022 року і до їх повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць та визначено те, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (рішення суду набрало законної сили 27 жовтня 2022 року) (а.с.10-13).

Із довідки виконавчого комітету Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 18 березня 2024 року № 130 вбачається інформація про відсутність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, на території ради більше двох років (а.с.14).

Із позитивної характеристики на ім`я ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_4, складеної старостою виконавчого комітету Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, вбачаються відомості про проживання позивача у даній справі в с.Колодне разом із двома малолітніми дітьми (сином ОСОБА_7 та дочкою ОСОБА_3 ), є розлученим та самостійно виховує двох дітей, спокійний, врівноважений, люблячий батько, активно займається вихованням дітей, піклується про їх матеріальне забезпечення та духовний розвиток, із сусідами та односельцями перебуває у доброзичливих стосунках (а.с.15).

Із комісійного акту обстеження, складеного в АДРЕСА_4, вбачаються наступні сімейно-побутові умови проживання ОСОБА_3 разом із двома дітьми: сином ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , а саме: у будинку створені всі умови для життя та розвитку дітей, батько дітей ОСОБА_3 є розлученим, мати дітей більше двох років виїхала за межі країни та не приймає участі у житті дітей (а.с.16).

Згідно з довідковими відомостями Тячівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини КПТ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» позивач та двоє його дітей (син ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_3 ) за результатами проходження медичних оглядів станом на 18 березня 2024 року є здоровими (а.с.17-19).

Як вбачається з навчальних характеристик Колодненського ліцею зі структурним підрозділом гімназії та початкової шкоди на ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вбачаються відомості про належну та дисципліновану участь дітей у навчальному процесі, які виявляють логічне, образне та творче мислення, мають здібності до вивчення предметів гуманітарного циклу (у дочки позивача) та математики (у сина позивача), діти мають добрий загальний розвиток, підтримують гарні стосунки із однолітками, не піддаються чужому впливу, дисципліну не порушують, діти є стриманими та врівноваженими. Батько ОСОБА_3 приділяє належну увагу вихованню дітей, систематично відвідую ліцей, цікавиться не лише успіхами дітей, а й справами класу, стосунками дітей із однолітками, психоемоційним станом дітей, їх самопочуттям, систематично відвідує батьківські збори, підтримує зв?язок із ліцеєм та класним керівником, від батька син ОСОБА_7 отримує багато любові та уваги, він турбується про всебічний розвиток дитини, підтримує спортивні здібності хлопця. Мати дітей ОСОБА_4 не приділяє належної уваги своїм дітям, не цікавиться їх успіхами в навчанні, матеріально не забезпечує дітей та не підтримує зв?язок із вчителями, які навчають її дітей (а.с.20-21).

Довідкою Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області від 11 березня 2024 року № 8164 підтверджена неотримання позивачем від боржника ОСОБА_4 за період з 01 вересня 2023 року і по 29 лютого 2024 року аліментів на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі на виконання виконавчого листа № 307/1697/22 від 08 листопада 2022 року, виданого Тячівським районним судом Закарпатської області (а.с.25).

Із висновку органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 27 червня 2024 року № 413 вбачається сформульована доцільність та згода зазначеного органу на позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно двох неповнолітніх дітей з урахуванням зібраних цих органом даних по місцю проживання сторін, відомостей наданих позивачем, з який з`ясовано ставлення матері до дітей (а.с.65).

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору

Відповідно до ст. 164 ч.1 СК України батько чи мати може бути позбавлені батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Зокрема закон визначає вичерпний перелік підстав на це, а саме, якщо батько або мати: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.п.15, 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини у інших осіб, які незаконно її утримують та ін.) є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Висновки суду по суті пред`явленого позову

Із урахуванням установлених обставин справи, суд уважає, що між сторонами виник сімейний спір з приводу позбавлення відповідача батьківських прав відносно двох малолітніх дітей з підстави ухилення ОСОБА_4 від виконання обов`язків по вихованню дітей (п. 2 ч.1 ст. 164 СК України).

Аналіз наявних доказів у даній справі сукупно не підтверджує свідомих, винних та цілеспрямованих дій чи бездіяльності відповідачки по триваючому її ухиленню від побачень з дітьми, спілкуванні із ними, ненадання нею матеріальної допомоги дітям із виникненням значного розміру заборгованості по аліментам, а також обставин свідомого нехтування нею своїми обов`язками як матері по відношенню до двох малолітніх дітей.

Стислий та узагальнений виклад наведених позивачем фактів в обґрунтування заявленого позову без їх деталізації щодо певних періодів часу, наведення прикладів систематичних дій відповідачки по її ухиленню від виконання батьківських обов`язків відносно двох дітей, ненаведення дійсних причин тих чи інших дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем, на думку суду, не підтверджує свідоме ухилення матері від виконання обов`язків по вихованню двох дітей, так як із них не прослідковується усвідомлений намір відповідачки допускати таку бездіяльність чи певні дії по відношенню до дітей із метою припинення виконання нею батьківських обов`язків.

Із пояснень сторін, їх дітей та представника третьої особи по справі, узагальнено проглядається те, що фактичним підґрунтям для подання даного позову є виїзд відповідача за межі України протягом 2022-2023 років з припиненням спілкування із дітьми, прийняття участі в їх вихованні та ненадання батьку у цей період матеріальної допомоги на утримання двох спільних дітей.

Виїзд матері на роботу за кордон протягом 2022-2023 років у певній мірі вплинуло на стан та періодичність спілкування матері з дітьми, на періодичність побачень між ними та безпосередню участь відповідачки у вихованні дітей у період їх навчання та поза ним, проте ця обставина не може розглядатися судом в якості фактичного підтвердження ухилення матері у цей період від виховання її дітей. Як особисто підтвердила відповідачка в суді і не заперечується відповідачем по справі, відповідачка повністю не втратила цікавість за її двох дітей та заінтересованість в їх майбутньому житті, періодично спілкується із старшим сином із використанням сучасних засобів зв`язку, має бажання спілкуватися із дітьми та згодна їх запросити відвідати її по місцю проживання в с.Берестівка Роменського району Сумської області для проведення часу із ними.

Також, на думку суду, наявність заборгованості у значному розмірі по сплаті аліментів відповідачем, які стягуються у примусовому порядку, сама по собі не є підставою для позбавлення матері дитини батьківських прав відносно її дітей, а лише підтверджує спонукання позивача до надання відповідачем належного утримання їх дітям. Дворазове надання відповідачкою матеріальної допомоги дітям через позивача в сукупному розмірі 8000 грн протягом останніх двох років є фактичним проявом бажання матері надавати матеріальну допомогу її дітям при її обізнаності про рішення суду щодо стягнення з неї аліментів. На даний час відсутність у відповідачки роботи по місцю її проживання та здійснення неї догляду за новонародженою дитиною також у певній мірі ускладнює здійснення нею щомісячних виплат аліментів на утримання двох дітей та погашення боргу по аліментам, який виник за попередні роки.

Крім цього, суд ураховує, наявність напружених міжособистих відносин батьків дітей після розірвання шлюбу між ними та через це недосягнення домовленостей між сторонами спору з приводу форм й способів позасудової участі відповідачки разом із позивачем у вихованні дітей після повернення ОСОБА_4 в Україну у 2023 році.

Оцінюючи висновок органу опіку та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача, суд не приймає його до уваги, так як він не містить вмотивованих обґрунтувань щодо позбавлення прав на виховання малолітніх дітей відповідачкою з посиланням на відповідні фактично з`ясовані причини неналежної її поведінки чи бездіяльності щодо невиконання нею батьківських обов`язків, їх тривалість, періодичність та сутність, складений висновок ґрунтувався на поясненнях заявника, та отриманих відомостях від ДВС та закладу, де навчаються діти. Однак, для його складання не залучалася та не заслуховувалася думка особисто відповідачки, ґрунтовно не перевірялися обставини, на які посилався позивач в обґрунтування причин позбавлення прав його колишньої дружини, а тому суд уважає зазначений висновок необґрунтованим, складеним з неповним з`ясуванням обставин спору та таким, що не може підтверджувати сформульовану підставу для позбавлення батьківських прав відповідача.

При розгляді даної справи суд уважав за доцільне з`ясовувати думку дітей із приводу доцільності позбавлення їх матері батьківських прав, як це передбачено ст.12 Конвенції ООН про права дитини (1989 рік), із урахуванням 10-ти річного віку спільного сина сторін ОСОБА_7 та 8-річного віку спільної дочки сторін ОСОБА_3 . Двоє малолітніх дітей сторін по справі уважали за необхідне позбавити відповідачку батьківських прав відносно них. Зокрема, малолітній син сторін по справі ОСОБА_7 у присутності педагога та батька суду пояснив про те, що пару днів тому він спілкувався із матір`ю, остання його та його сестру матеріально не підтримує, ніяких речей чи подарунків не передавала, вона давно поїхала від нього та його сестри, перед виїздом матері за кордон їх батьки сварилися між собою. Малолітня дочка сторін ОСОБА_3 також пояснювала те, що їх мати залишила їх давно разом із батьком, нічим не допомагає, не ходила разом із нею до школи. Соціальний педагог ОСОБА_2 , яка була присутня при заслуховуванні пояснень дітей та надавала їм психологічну підтримку під час перебування в суді, зауважувала на тому, що діти виховуються тільки їх батьком, участі матері у їх вихованні їм не вистачає, діти є закомплексованими та отримали психологічну травму через тривалу відсутність матері в їх вихованні, спілкуватися не бажають, однак присутність батька в їх житті є найзначущою. Аналізуючи позицію дітей з приводу поданого позову, суд не вважає її визначальною для даної справи, оскільки діти висловили своє суб`єктивне ставлення до змісту заявленого позову та з приводу ставлення до них їх матері за останні 2 роки, яке ґрунтувалося на короткостроковому побутово-повсякденному сприйнятті ними участі матері в їх вихованні, при цьому їх думки не пов`язувалися із баченням дітьми перспектив, формулюванням планів на майбутнє чи певних позитивних моментів або спогадів із колишнього сімейного життя та у відносинах із їх матір`ю, яка перервала із ними сімейні відносини більше двох років тому.

Із урахуванням вищевикладеного, суд уважає що таке втручання в сімейне життя відповідача ОСОБА_4 у спосіб позбавленням її батьківських прав по відношенню до її сина та дочки є винятково невиправданим у даній справі і є таким, що не ґрунтується на дійсній законній меті у виді захисту інтересів дітей, та не є необхідним за умов установлених у даній справі для застосування такого способу захисту прав неповнолітніх дітей в розумінні п.2 ст.8 Конвенції про захист основоположних прав та свобод людини. Крім цього, сформульовану позивачем підставу позбавлення батьківських прав відповідача, передбачену п.2 ч.1 ст.164 СК України, суд уважає винятково недоведеною сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, які досліджені у даній справі. Установлюючи справедливу рівновагу між окремими інтересами позивача та ставленням до дітей відповідача у даній справі, та інтересами двох їх спільних малолітніх дітей в аспекті позбавлення батьківських прав матері дітей, суд надає перевагу найкращим інтересам дітей, уважаючи таке втручання у сімейне життя відповідачки непропорційним, оскільки це забезпечить збереження в певній мірі погіршених протягом останніх двох років батьківських відносин між дітьми та їх біологічною матір`ю, сформує умови для подальшого покращення відносин матері із їх малолітніми дітьми як в частині поліпшення спілкування та участі в їх вихованні після повернення відповідачки до України, так і з часом до відновлення надання матеріальної допомоги дітям та інших форм материнської підтримки, це також не призведе до остаточного розриву раніше сформованих, до 2022 року, необхідних батьківських зв`язків дітей із їх матір`ю, що у подальшому поступово сформує потенціал для належного налагодження виконання відповідачкою її батьківських обов`язків відносно двох її дітей у більш прийнятному середовищі та обстановці. Натомість, суд уважає, що позбавлення батьківських прав відповідача лише негативно вплине на інтереси дітей як в частині участі їх матері у вихованні, ускладнить доступ до дітей як для спілкування та побачень із матір`ю, так і для подальшого розвитку дітей та стан їх психічного здоров`я із огляду на наявну у дітей психологічну травму через припинення її участі в їх вихованні протягом 2022-2023 років. Підсумовуючи викладене, суд уважає наведені в позові мотиви та аргументи не є винятково достатніми для виправдання такого серйозного втручання в сімейне життя відповідача у виді її позбавлення батьківських прав відносно двох дітей. Такі висновки суду узгоджується з правовими позиціями Європейського суду з прав людини, викладеними у п.51-54,59-60 рішення цього суду у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року п. 47,48, 60 рішення ЄСПЛ у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року.

На думку суду, позбавлення батьківських прав відповідача з вищевикладеної підстави повинно перш за все пов`язуватися із винятковою обґрунтованістю стороною позивача відповідних обставин доказами, що не є доведеним у даній справі.

Відсутність працевлаштованості у ОСОБА_4 на даний час та несплата нею аліментів протягом 2022-2023 років, припинення належного спілкування та побачень відповідачки із дітьми у вказаний період часу через її виїзд за кордон, а також значна віддаленість її дійсного місця проживання в Сумській області із місцем проживання її двох дітей в Закарпатській області, при висловленому бажанні відповідачки приймати подальшу участь у вихованні та утриманні дітей при напружених міжособистих відносинах із колишнім чоловіком, при недоведеності виключних обставин по ухиленню відповідачки від виконання нею батьківських обов`язків по вихованню двох дітей, формує у суду висновок про необґрунтованість заявленого позову, а тому суд уважає за необхідне відмовити у його задоволенні саме із цієї підстави.

Разом із цим, оскільки під час судового розгляду встановлені певні прояви неналежного виконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків протягом 2022-2023 років, яких у своїй сукупності недостатньо для позбавлення цієї особи батьківських прав відносно її двох дітей, суд уважає за необхідне з метою подальшої зміни ставлення матері до своїх дітей попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до своїх двох дітей у період їх проживання разом із батьком у АДРЕСА_4.

Розподіл судових витрат по справі

Ураховуючи відмову суду у задоволенні заявленого позову ОСОБА_3 , також застосовуючи норму ч.1 ст. 141, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України про те, що у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача, який сплатив 968 грн 96 коп при поданні до суду позову в електронному вигляді, то суд уважає за необхідне не проводити розподіл судових витрат по справі через відсутність такого предмету для цього.

Керуючись ст.ст.11,60,88,141,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей.

Попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виховання двох дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поклавши на виконавчий комітет Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області контроль за виконанням відповідачкою своїх батьківських обов`язків.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_4 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (зареєстрована адреса місцезнаходження юридичної особи: 90514, вул. Центральна, буд. 32 с. Угля Тячівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04349656)

Повне рішення суду складено 12 вересня 2024 року.

Суддя Д. В. Бутенко