Ухвала

від 09.09.2024 по справі 499/570/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/570/24

Провадження № 1-кп/499/84/24

У Х В А Л А

про залишення цивільного позову без руху

09 вересня 2024 року смт Іванівка

Іванівський районнийсуд Одеськоїобласті ускладі головуючогосудді ОСОБА_1 ,з участюучасників кримінальногопровадження:секретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 (далітакож прокурор), обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисника адвоката ОСОБА_6 (далі також захисник), розглянув увідкритому,підготовчому судовомузасіданні,в залісуду питання про прийняття до розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні № 12023162260000606 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Маринівка, Біляївського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого в будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Маринівка, Біляївського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України (далі також КК),

В С Т А Н О В И В:

1.Суті питання, що вирішується ухвалою таке.

Іванівський районний суд Одеської області розглядає обвинувальний акт кримінального провадження № 12023162260000606 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 246 КК (далі також кримінальне провадження, справа).

31 травня 2024 року прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області подав до суду цивільний позов до обвинувачених про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в якому просить стягнути з обвинувачених на користь держави шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 489055 гривень 80 копійок (далі також цивільний позов).

Судом вирішується питання щодо залишення позовної заяви без руху.

2. Учасники судового провадження висловили таке.

Прокурор висловив думку про можливість прийняття цивільного позову до розгляду.

Обвинувачені та їх захисник у судовому засіданні просили цивільний позов не приймати до розгляду.

Представник Філії «Ананіївське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України» до судового засідання не з`явився про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав, повідомлений належно про час, дату та місце розгляду справи.

3. Мотиви і положення закону, якими суд керувався такі.

3.1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (частина 1 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України, далі КПК).

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (частина 4 статті 128 КПК).

3.2. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підставдля представництвамає бутиобґрунтована прокуророму суді. Прокурорздійснює представництвоінтересів громадянинаабо державив судівиключно післяпідтвердження судомпідстав дляпредставництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу (частина 4 статті 56 ЦПК).

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положеньЗакону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (частина 1 статті 55 КПК).

Цивільний позовв інтересахдержави пред`являєтьсяпрокурором.Цивільний позовможе бутиподаний прокуророму випадках,встановлених законом,також вінтересах громадян,які черезнедосягнення повноліття,недієздатність абообмежену дієздатністьнеспроможні самостійнозахистити своїправа. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва (частина 3 статті 128 КПК).

3.3. Оскільки, положеннями КПК не врегульовано підстави та порядок звернення прокурора в інтересах держави до суду з цивільним позовом, суд приходить до висновку про необхідність застосування відповідних положень ЦПК у сукупності з положеннями Закону України «Про прокуратуру».

Системний аналіз статті 23 Закону України «Про прокуратуру» свідчить, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави в двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що поняття «інтереси держави» оціночним, відтак прокурор у кожному конкретному випадку повинен визначити з посиланням на норми законодавства, підставі на яких подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить компетентний орган, прокурор звертається до нього до подання цивільного позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на виявлене порушення інтересів держави, зокрема, способом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Відтак прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Підставою для звернення до суду з цивільним позовом прокурор визначив порушення інтересів держави, що полягало у завданні обвинуваченими шкоди в загальному розмірі 489055 гривень 80 копійок, заподіяної порушенням законодавства про природничо-заповідний фонд внаслідок незаконної порубки дерев.

Натомість прокурор звернувшись в інтересах держави до суду з цивільним позовом обмежився лише викладом фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, що були встановлені органом досудового розслідування, посиланням на норм матеріального та процесуального законодавства без конкретної їх прив`язки до обставин даної справи, а також розрахунком шкоди, завданої внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Цивільний позов не містить конкретних обставин, фактів та посилання на те, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та Іванівська селищна ради Березівського району Одеської області, як уповноважені органи не здійснювали або неналежно здійснювали повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади, а відповідно захист інтересів держави.

Тобто, поданий прокурором цивільний позов не містить обґрунтування того, що захист інтересів держави не здійснюється або неналежно здійснюється уповноваженим органом публічної влади.

Також, цивільний позов не містить посилання на докази, що прокурор у встановленому законодавством порядку здійснив звернення до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області з метою реагування на факт порушення інтересів держави, зокрема й за обставин, що потерпілим у справі визнано Філію «Ананіївське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України», а не позивачів.

Відповідно поданий цивільний позов не містить посилання на докази, що компетентні органи не відреагували або неналежно відреагували на звернення прокурора, що давало б йому підстави для констатації факту бездіяльності або неналежного виконання обов`язків уповноваженого суб`єкта владних повноважень.

3.4. Така правова позиція підтверджується роз`ясненнями Верховного Суду України, який в абзаці 1 пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 роз`яснив, що заява повинна відповідати вимогам ЦПК. У зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у заяві повинні не лише міститися вимоги, а й бути викладені обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Позивач,особи,яким закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб,повинні податидокази разомз поданнямцивільного позову. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 2, 4 статті 83 ЦПК).

Одночасно, прокурору, позивачам роз`яснюється, що у цивільному позові необхідно саме зазначити, тобто зробити конкретне посилання про наявність таких доказів, які підтверджують викладені обставини, а вже їх подання до суду позивач має право забезпечити до початку розгляду цивільного позову по суті.

Тож, цивільний позов подано без дотримання вимог статті 175 ЦПК.

З урахуванням частини 1 статті 185 ЦПК, встановивши, що цивільний позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, суддя постановляє ухвалу про залишення цивільного позову без руху.

Суд роз`яснює прокурору, позивачам, що усунення недоліків цивільного позову має відбуватися шляхом подання тексту нового цивільного позову з доданими до неї документами відповідно до кількості відповідачів.

Варто привернути увагу прокурора, позивачів, що суд не може надавати привілеї будь-якому учаснику справи та має здійснювати судочинство в межах, й порядку визначеному процесуальним законом, щоб у стороннього, розсудливого спостерігача не виникало сумнівів в його необ`єктивності. Тому, прокурор, позивачі, не мають сприймати постановлення ухвали про залишення цивільного позову без руху, як перешкоду у розгляді цивільного позову, а як необхідність виконання вимог закону для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного подальшого вирішення цієї справи.

4. Висновок такий.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що цивільний позов необхідно залишити без руху, надавши прокурору, позивачам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись статтями 127, 128 КПК, статтями 95, 175, 177, 185 ЦПК, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без руху цивільний позов прокурора ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Надати прокурору, позивачам строк, який не повинен перевищувати десять днів з дня отримання ними копії ухвали для усунення недоліків цивільного позову, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити прокурору, позивачам, що у разі невиконання вимог зазначених в ухвалі про залишення цивільного позову без руху, цивільний позов вважатиметься неподаним та буде повернутий.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 12 вересня 2024 року.

СуддяОСОБА_8