Рішення

від 11.09.2024 по справі 696/476/24

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.09.2024

Справа № 696/476/24

№ 2/696/166/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі :

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника

позивача ОСОБА_2 ,

представника

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ПАТ «Черкасиобленерго» (код ЄДРПОУ 22800735, вул. Гоголя, б. 285 м. Черкаси Черкаської області) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся в суд з позовом до ПАТ «Черкасиобленерго» (далі - Відповідач) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовував тим, що в 2019 році за місцем його проживання по АДРЕСА_1 працівниками Кам`янської філії ВСП «Смілянські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» було здійснено заміну лічильника обліку спожитої енергії. При цьому, в новому лічильнику було встановлено віконце для споглядання показників спожитої електроенергії, але його оформлення не дозволяло в повній мірі бачити цифрові позначення. Через це влітку 2019 року він передав Відповідачу дані показники в розмірі 5860, замість вірних 3860. До травня 2020 року Позивач обліковував щомісяця спожиту електроенергії в розмірі 100 кВт /год і оплачував їх вартість. В травні 2020 року Позивач замінював віконце лічильника та виявив дійсні його показники, які становили вже 4904, що було на 956 кВт менше ніж він передав до відома Відповідачу ще в 2019 році. На вимогу Позивача повернути зайво сплачені кошти внаслідок помилково переданих значень лічильника, представники Відповідача повідомили останнього, що він може не оплачувати за спожиту електроенергію до досягнення лічильником значень в розмірі 5860 кВт. Також, було замінено лічильник на новий з показником 11. Тож з урахуванням отриманої інформації від представників Відповідача, Позивач сподівався, що може користуватись електроенергією без її фактичної оплати з урахуванням вже оплачених сум до досягнення показників на новому лічильнику в розмірі 967 кВт. В подальшому, представниками Відповідача при зростанні ціни за спожиту електроенергію по 2,64 кВт/год, почали вираховувати оплату не за старою ціною, а також дійшли висновку про те, що в період часу з 01.10.2022 по 06.03.2022 року 467 кВт/год було використано з непрацюючим лічильником. Як наслідок, Позивачу було передано рахунок на сплату за спожиту електроенергію на суму 1953 грн. 47 коп., які останній змушений був сплатити під страхом відключення постачання електроенергії до його домоволодіння. Вважав, що на вказану суму діями Відповідача йому було спричинено матеріальні збитки, а також завдано моральної шкоди через морально-психологічне напруження, погрози відключення світла, яку він оцінив на суму 10000 грн. Просив суд стягнути з Відповідача на свою користь такі матеріальні збитки та моральну шкоду.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк Позивачу усунути її недоліки.

Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року відкрито провадження по справі, надано строк для подання заяв по суті сторонами.

Ухвалою суду від 17 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено судовий розгляд справи по суті.

У відзиві представник Відповідача зазначав, що 17 серпня 2012 року між сторонами укладено договір про користування електричною енергією для населення № 602040, за яким Відповідач взяв на себе зобов`язання на платній основі постачати Позивачу електричну енергію до домоволодіння по АДРЕСА_1 . Через законодавчі та структурні зміни, що відбулись через набрання чинності 11 червня 2017 року Закону України «Про ринок електричної енергії», втрату чинності з 01 липня 2019 року Закону України «Про електроенергетику» та з 26 червня 2018 року «Правил користування електричною енергією для населення», ПАТ «Черкасиобленерго» надає послуги лише з розподілу електричної енергії, тоді як постачальником електричної енергії для Позивача являється ТОВ «Черкасиенергозбут». Таким чином, ПАТ «Черкасиобленерго» відповідає за зняття показників лічильника на домоволодіння, а за проведені розрахунки за спожиту електричну енергію відповідає ТОВ «Черкасиенергозбут». Відповідач визнав, що в кінці 2018 року у встановленому в домоволодінні Позивача лічильнику типу СО-ЄА09№908089 відбулась помилка зчитування першої цифри показів через непрозорість оглядового скла. Після заміни оглядова скла була встановлена реальна цифра показів, що були меншими за ті, що містились в базі даних. На початку 2023 року було виявлено зупинку лічильника та вже 06 березня 2023 року встановлено новий лічильник з показами 11, окремо визначено період не облікованого споживання електроенергії. 04 квітня 2023 року працівниками в присутності Позивача в ході контрольного огляду лічильника зафіксовано показник спожитої електроенергії як 95, тобто в період з 06 березня по 04 квітня 2023 року Позивачем було спожито 84 кВт/год. Виконання перерахунку по показниках можливо було здійснити з 01 січня 2019 року в зв`язку з термінами давності та функціонуванням ринку електричної енергії. У квітні 2023 року у рахунку за спожиту електроенергію було виконано перерахунок за виключенням споживання з 06 березня 2023 року по новому лічильнику та середньодобового споживання непрацюючого лічильника, так як в 2022 році Позивач постійно проживав в згаданому вище будинку згідно поданих ним письмових пояснень. Відповідач розрахував середнє споживання Позивачем електричної енергії в розмірі 2,9кВт/год за добу, кількість днів не облікованого споживання, що становило 161 день, та не облікованого споживання електричної енергії в розмірі 467 кВт/год. Відповідачем було враховано, що по непрацюючому лічильнику було збільшення нарахування корисного відпуску електричної енергії в сумі 956 кВт/год, з них було відраховано не обліковане споживання 467 кВт/год. Таким чином, залишок 489 кВт/год було направлено до ТОВ «Черкасиенергозбут» для проведення розрахунку за спожиту електричну енергію. 05 березня 2024 року ТОВ «Черкасиенергозбут» відключила постачання Позивачу електричної енергії через утворену заборгованість з оплати за її використання в сумі 1705 грн. 31 коп., яка виникла з 01 червня 2023 по 31 грудня 2023 року. Позивач сплатив заборгованість та 08 березня 2024 року для нього виконано підключення електроенергії. Таким чином, представник Відповідача вказував, що його діями матеріальних збитків або моральної шкоди не було завдано, а тому просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні сторони підтримали свої позиції у справі.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення сторони Відповідача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 серпня 2012 року між сторонами укладено договір про користування електричною енергією для населення № 602040, за яким Відповідач взяв на себе зобов`язання на платній основі постачати Позивачу електричну енергію до домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Сторони не заперечували того факту, що через законодавчі та структурні зміни, що відбулись через набрання чинності 11 червня 2017 року Закону України «Про ринок електричної енергії», втрату чинності з 01 липня 2019 року Закону України «Про електроенергетику» та з 26 червня 2018 року «Правил користування електричною енергією для населення», ПАТ «Черкасиобленерго» надає послуги лише з розподілу електричної енергії, тоді як постачальником електричної енергії для Позивача являється ТОВ «Черкасиенергозбут». Таким чином, ПАТ «Черкасиобленерго» відповідає за зняття показників лічильника на домоволодіння, а за проведені розрахунки за спожиту електричну енергію відповідає ТОВ «Черкасиенергозбут».

Сторонами не оспорюється той факт, що в кінці 2018 року у встановленому в домоволодінні Позивача лічильнику типу СО-ЄА09№908089 відбулась помилка зчитування першої цифри показів через непрозорість оглядового скла.

У зв`язку з вказаним, Позивач влітку 2019 року надав інформацію Відповідачу про показники лічильника в розмірі 5860 кВт/год, що не відповідало дійсності та в подальшому Позивач обліковував щомісяця спожиту електричну енергію в розмірі 100 кВт /год і оплачував їх вартість, допоки в травні 2020 року при заміні віконця лічильника не виявив дійсні його показники, які становили вже 4904, що було на 956 кВт менше ніж він передав до відома Відповідачу ще в 2019 році.

На початку 2023 року було виявлено зупинку лічильника та вже 06 березня 2023 року встановлено новий лічильник з показами 11, окремо визначено період не облікованого споживання електроенергії.

04 квітня 2023 року працівниками Відповідача в присутності Позивача в ході контрольного огляду лічильника зафіксовано показник спожитої електроенергії як 95, тобто в період з 06 березня по 04 квітня 2023 року Позивачем було спожито 84 кВт/год.

Виконання перерахунку по показниках можливо було здійснити з 01 січня 2019 року в зв`язку з термінами давності та функціонуванням ринку електричної енергії. У квітні 2023 року у рахунку за спожиту електроенергію було виконано перерахунок за виключенням споживання з 06 березня 2023 року по новому лічильнику та середньодобового споживання непрацюючого лічильника, так як в 2022 році Позивач постійно проживав в згаданому вище будинку згідно поданих ним письмових пояснень.

Відповідач розрахував середнє споживання Позивачем електричної енергії в розмірі 2,9кВт/год за добу, кількість днів не облікованого споживання, що становило 161 день, та не облікованого споживання електричної енергії в розмірі 467 кВт/год.

Відповідачем було враховано, що по непрацюючому лічильнику було збільшення нарахування корисного відпуску електричної енергії в сумі 956 кВт/год, з них було відраховано не обліковане споживання 467 кВт/год.

Таким чином, залишок 489 кВт/год було направлено до ТОВ «Черкасиенергозбут» для проведення розрахунку за спожиту електричну енергію.

05 березня 2024 року ТОВ «Черкасиенергозбут» відключила постачання Позивачу електричної енергії через утворену заборгованість з оплати за її використання в сумі 1705 грн. 31 коп., яка виникла з 01 червня 2023 по 31 грудня 2023 року.

06 березня 2024 року Позивач сплатив на адресу ТОВ «Черкасиенергозбут» заборгованість в сумі 1705 грн. 31 коп. та 248 грн. 16 коп. щомісячної оплати за спожиту електроенергію, а загалом на суму 1953 грн. 47 коп.

08 березня 2024 року для нього виконано підключення електроенергії.

Дані обставини підтверджені як розрахунковим повідомленням та квитанцією (а.с. 13), так і листом ТОВ «Черкасиенергозбут» № 3FAA9288358EC003040000004E80350024D9B800 від 01 травня 2024 року (а.с. 47), і сторонами не заперечуються.

Таким чином, під час судового розгляду підтверджено, що Позивач вимоги про стягнення матеріальної шкоди порівнює з тими витратами, які він поніс як оплату за спожиту електричну енергію, і вважає, що підстави для здійснення такої оплати для нього були відсутні, але заради відновлення електропостачання до свого домоволодіння він мусив їх зробити.

Також, судовим розглядом підтверджено, що відключення електричної енергії Позивачу відбувалось не за активних дій ПАТ «Черкасиобленерго», а у зв`язку з рішеннями та діями працівників ТОВ «Черкасиенергозбут». Крім цього, Позивач не здійснював переказ коштів на рахунки ПАТ «Черкасиобленерго», і сторонами не заперечується той факт, що кошти в розмірі 1953 грн. 47 коп. були сплачені Позивачем іншій юридичній особі ТОВ «Черкасиенергозбут».

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду).

Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Як встановлено судовим розглядом, Позивач не звертався з позовними вимогами до ТОВ «Черкасиенергозбут», хоча свої вимоги до ПАТ «Черкасиобленерго» пов`язує з фактами відключень постачання електроенергії зі сторони ТОВ «Черкасиенергозбут», якому і перераховував кошти в співмірному розмірі із заявленими сумами до відшкодування збитків.

Позивач клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Таким чином, суд не знаходить, що винними діями чи рішеннями Відповідача Позивачу були спричинені будь-які збитки, в тому числі у тому розмірі, що заявлений Позивачем, тоді як Позивач звернувся в суд з позовом до неналежного Відповідача і це є самостійною підставою для відмови в позові.

Як роз`яснено у п. п. 4 та 5постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Обов`язковими підставами відшкодування моральної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. А у випадку відшкодування моральної шкоди на підставіст. 1173 ЦК України, незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдана шкоди повинна бути доведена.

Оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди були похідними до вимог про відшкодування збитків, і суд не знайшов підстав для задоволення основних позовних вимог, в задоволенні похідних вимог також слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст.81,141,258, 259,263-265,268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )до ПАТ«Черкасиобленерго» (кодЄДРПОУ 22800735,вул.Гоголя,б.285м.Черкаси Черкаськоїобласті)про відшкодуванняматеріальної таморальної шкоди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : В.В.Шкреба