Постанова

від 10.09.2024 по справі 691/916/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження № 22-ц/821/1428/24Головуючий по 1 інстанціїСправа № 691/916/23 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,

секретар: Широкова Г.К.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_2 ,

відповідачі Виконавчий комітет Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області; Комунальний заклад «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради»,

особа, яка подає апеляційну скаргу Виконавчий комітет Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу Виконавчого комітету Мліївської сільської ради на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 09 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Комунального закладу «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувсядо суду з позовом до Виконавчого комітету Мліївської сільської ради, КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради»про стягненнясереднього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та судових витрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на обставини невиконання відповідачами у справі рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 09.06.2022 про стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 52393,74 грн тапостанови Черкаського апеляційного суду від 28.09.2022, якою стягнуто на його користь з Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області судовий збір в розмірі 1270,91 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 23850 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач Виконавчий комітет Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області подав клопотання про закриття провадження у даній справі в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції сторона позивача подала до суду заяви про залишення позовної вимоги без розгляду в частині стягнення завданої моральної шкоди в сумі 10000 грн та про повернення позивачу сплаченого ним судового збору в сумі 2684, 00 грн.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 09.07.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_3 , погоджене із позивачем ОСОБА_2 , про залишення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди без розгляду та повернення сплаченого судового збору за заявленою позовною вимогою у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та судових витрат - задоволено.

Позовну вимогу позивача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та судових витрат - залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачу ОСОБА_2 , що після усунення умов, які були підставою для залишення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у цивільній справі без розгляду, він має право звернутися до суду повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення їх без розгляду.

Повернуто ОСОБА_2 з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн за позовною заявою ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, про відшкодування моральної шкоди за позовною вимогою про стягнення моральної шкоди на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Клопотання представника відповідача Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі задоволено.

Закрито провадження № 2/691/58/24 у цивільній справі № 691/916/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Клопотання позивача ОСОБА_2 про відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та судових витрат задоволено.

Стягнуто з Виконавчого комітету Мліївської сільської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката Павленко С.І. в розмірі 26100,00 грн.

Стягнуто з Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області на користь Держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, КЗ «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради» з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у зв`язку із звільненням позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні в суд.

Мотивуючи прийняте судове рішення, суд першої інстанції вказав, що в підготовчому засіданні 09 липня 2024 року поставлено на обговорення клопотання від позивача про залишення позовних вимог без розгляду в частині відшкодування моральної шкоди, судових витрат, повернення сплаченого судового збору, і представника відповідача Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області про закриття провадження у справі та відмову у задоволенні вимог щодо компенсації витрат на оплату правничої допомоги.

Судом зазначено, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Суд вбачав підстави до задоволення клопотання позивача та звертав увагу, що таке право належить виключно позивачу у справі.

Так, відповідачем Виконавчим комітетом Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області в період перебування цивільної справи у провадженні суду з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, відбулося виконання судових рішень і наступили підстави у зв`язку з якими позивач не підтримує свої вимоги.

Оскільки позивачем надано докази понесених витрат по сплаті судового збору та за надання правничої допомоги, суд стягнув їх в повному обсязі на користь позивача, згідно зі ст. 141 ЦПК України, так як вважав їх підтвердженими відповідно до цивільно- процесуального законодавства України.

Крім того, в оскаржуваному рішенні вказано, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

При цьому, суд першої інстанції, посилаючись на ч. 3 ст. 142 ЦПК України, зазначив, що розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Так, Виконавчим комітетом Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області в період перебування цивільної справи у провадженні суду, було в позасудовому порядку позовні вимоги задоволено, шляхом повної виплати коштів в період з 23 серпня 2023 року по 15 вересня 2023 року, що підтверджується наданими платіжними інструкціями, тобто після пред`явлення позову, на час існування спору між сторонами, а відтак наявні підстави щодо присудження стягнення понесених у справі витрат з відповідача за заявою позивача у зв`язку із зверненням до суду порушених прав та інтересів.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_2 , звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, судовий збір не сплачував на підставі п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Виконавчого комітету Мліївської сільської ради за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, Виконавчий комітет Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати вказану ухвалу в частині стягнення з Виконавчого комітету Мліївської сільської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката Павленка С.І. в розмірі 26100,00 грн та судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначає, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду лише відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Крім того, скаржник вказує, що позивач ОСОБА_2 не звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при заявленні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, оскільки вказаною нормою передбачена пільга для позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

29 серпня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 адвоката Павленка С.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ухвала суду першої інстанції є законною та скасуванню не підлягає.

Заслухавши доповідача, учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині, апеляційний суд доходить таких висновків.

Предметом апеляційного розгляду, у даній справі, є ухвала суду першої інстанції у частині, що стосується розподілу судових витрат, які підлягали стягненню з відповідача. Тобто, апеляційним судом не здійснюється перевірка законності залишення судом позовної заяви в частині вимоги про стягнення моральної шкоди без розгляду, а також обґрунтованості закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Статтею 255 ЦПК визначені підстави закриття провадження у справі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції здійснив неправильне трактування зазначених вище норм права, зокрема, положень частин третьої та п`ятої статті 142 ЦПК України у поєднанні зі статтею 255 ЦПК України, а тому дійшов помилкового висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

У даному випадку провадження у справі закрито не у зв`язку з відмовою позивача від позову, а у зв`язку з відсутністю предмету спору, правильність вказаної підстави для закриття провадження та обґрунтованість закриття провадження у справі в цілому сторонами у справі не оскаржувалися, а відтак, як зазначалося вище, апеляційним судом не перевіряється.

У випадку закриття провадження у справі з підстав саме відсутності предмету спору, стягнення з відповідача будь-яких судових витрат є неможливим. Відтак, висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, є неправомірним.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 255 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», можливим є лише повернення позивачу сплаченого судового збору з державного бюджету на підставі клопотання останнього.

Однак, при подачі позовної заяви позивачем не було сплачено судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, оскільки позивач вважав себе звільненим від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Такого ж висновку дійшов й суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення та стягнення з відповідача на користь держави судового збору в сумі 1073,60 грн.

Проте, вказаний висновок є помилковим, оскільки середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою в розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці». Тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Відтак, за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі підлягає справлянню судовий збір як за вимогу майнового характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відтак, вийти за межі доводів і вимог апеляційної скарги апеляційний суд вправі в інтересах законності, як складової верховенства права (а значить і обґрунтованості, оскільки необґрунтоване рішення завжди є незаконним).

Враховуючи викладені вище норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що з позивача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 1073,60 грн за подачу позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, який підлягав сплаті ОСОБА_2 ще на момент пред`явлення позову до суду першої інстанції, однак неправомірно сплачений не був, чому районний суд не надав належної оцінки.

Крім того,за результатами розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, з ОСОБА_2 на користь Виконавчого комітету Мліївської сільської ради слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2422,40 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області задовольнити.

Ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 09 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Комунального закладу «Центр культури та дозвілля Мліївської сільської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, в частині стягнення з відповідача судових витрат, скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подачу позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі в сумі 1073,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області судові витрати при подачі апеляційної скарги за сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2024 року.

Судді: Ю.В. Сіренко

Н.І. Гончар

Т.Л. Фетісова