Ухвала

від 11.09.2024 по справі 153/705/24

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 153/705/24

Провадження № 2-о/148/77/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.

присяжних Юхимчук О.Л.

Яковенко Ю.М.

при секретареві Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про усиновлення дитини.

В С Т А Н О В И В:

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про усиновлення дитини.

19.07.2024 року у судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Снітко В.А. заявив клопотання про оголошення перерви для надання додаткових доказів по справі, а саме медичного висновку про стан здоров`я дитини, яку бажають усиновити та документи на її брата. Слухання справи було відкладено на 10.00 год. 28.08.2024 року.

28.08.2024 року через підсистему «Електроний суд» надійшла заява, адвоката Снітко В.А. в інтересах заявника ОСОБА_1 , в якій останній просить заяву про усиновлення, залишити без розгляду, судове засідання провести без заявників та представника.

Заявник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення слухання справи суду не надала.

Представник служби у справах дітей, Миронишена В.В. та представника КНП «Тульчинський обласний спеціалізований будинок дитини», Грущанський В.О. також у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення слухання справи суду не надали.

У зв`язку з неявкою учасників процесу, справу було відкладено на 13.00 год. 11.09.2024 року, але заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, повторно у судове засідання не з`явилися, про поважність причин неявки суд не повідомили, заяв та клопотань про відкладення судового засідання до суду не надала..

Представники заінтересованих осіб також в судові засідання неодноразово не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання. Заяв та клопотань про відкладення судового засідання до суду від останніх не надходило.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається, що адвокат Снітко В.А. представляє інтереси тільки заявника ОСОБА_1 , що підтверджується ордером серія АВ № 1103341 від 27.06.2024 року, щодо представлення інтересів заявника ОСОБА_2 , адвокатом Снітко В.А. не надано суду відповідних документів та матеріали заяви не містять.

Щодо клопотання адвоката Снітко В.А. в інтересах заявника ОСОБА_1 надісланого 28.08.2024 року через підсистему «Електроний суд», про залишення заяви про усиновлення без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається по суті, надано вступне слово учасникам справи та суд перейшов до дослідження доказів по справі, таким чином клопотання адвоката Снітко В.А. в інтересах заявника ОСОБА_1 про залишення заяви про усиновлення без розгляду, слід залишити без задоволення, враховуючи також відсутність волевиявлення заявника ОСОБА_2 , яка неодноразово не з`явилася до суду без поважних причин та відсутності повноважень у адвоката Снітко В.А. діяти в інтересах заявника ОСОБА_2 ..

Також суд враховує, що заявники без поважної причини не явилися у судові засідання призначені на 28.08.2024 та 11.09.2024, будучи належним чином повідомленими про де та час слухання справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про отримання судових повісток.

Відповідно до пункту 4 частини 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Trukh v. Ukraine, №50966/99 від 14.10.2003; Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, №8371/02 від 26.04.2007).

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до до ч. 1 ст. 313 ЦПК України, суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов`язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Розгляд справи за відсутності заявника є підставою для скасування ухваленого рішення (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про відкладення слухання справи. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого заявника і у випадку повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про відкладення слухання справи, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 вересня 2020 року по справі №658/1141/18.

Згідно з частинами другою, четвертою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення заявникам судових повісток.

ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що неявка заявників двічі у судове засідання є зловживанням ним своїми процесуальними правами, які передбачені чинним законодавством, що призводить до зволікання розгляду даної справи протягом розумного строку.

Отже, на думку суду, неявка в судові засідання заявників, які належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права безпосередньої участі у судовому розгляді справи, підтримання заявлених вимог та інших процесуальних прав, тому суд вважає можливим, в силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, залишити заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. ч.3 ст. 131, ч.5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про усиновлення дитини - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк апеляційної скарги.

Суддя О.О. Дамчук