Постанова

від 09.09.2024 по справі 914/1522/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р. Справа №914/1522/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

розглянув без повідомлення (виклику) представників сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак Агро»

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2024 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Б. Яворський)

у справі № 914/1522/24

за позовом Фермерського господарства «Сопівське В», с. Сопів Івано-Франківської області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак Агро», с. Стадня Львівської області,

про стягнення 226920,43 грн заборгованості

13.06.2024 Фермерське господарство (далі ФГ) «Сопівське В» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Дак Агро» 226920,43 грн заборгованості за договором оренди нежитлових будівель від 15.11.2020 з додатковою угодою №1 від 30.04.2021 до нього. В обґрунтування своїх позовних вимог господарство покликається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору, що полягало у неналежному та несвоєчасному здійсненні орендних платежів.

З огляду на ту обставину, що предметом позовних вимог є стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів за користування нерухомим майном (нежитловими будівлями), які розташовані в с. Джурків Коломийського району Івано-Франківської області, Господарський суд Львівської області в ухвалі від 18.06.2024 встановив, що до даного спору підлягають застосуванню правила виключної підсудності, зокрема положення ч. 3 ст. 30 ГПК України, відтак суд ухвалив передати справу за № 914/1522/24 на розгляд Господарському суд Івано-Франківської області за підсудністю.

Відповідач не погодився з постановленою ухвалою місцевого господарського суду та звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу за № 914/1522/24 повернути до Господарського суду Львівської області для вирішення питання про відкриття провадження. За твердженням скаржника до цієї справи не підлягають застосуванню правила виключної підсудності, оскільки предметом спору в даній справі є стягнення грошової заборгованості. Вказане, на думку апелянта, виключає можливість кваліфікувати цей спір як такий, що виник з приводу нерухомого майна чи його частини.

Позивач своїм правом, наданим ст. 263 ПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду, зокрема, в ухвалі від 05.08.2024 постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги ТОВ «Дак Агро» без повідомлення (виклику) представників сторін, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 271 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали відсутні, з огляду на наступне:

Конституція України, зокрема, її стаття 125, передбачає, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

У параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правила виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Приписами цивільного судочинства (частина третя статті 30 ГПК України в чинній редакції) передбачено виключну підсудність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна і такі пред`являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

З огляду на вказане, за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 висловила позицію про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Таким чином, до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, застосовуються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Оскільки, позовні вимоги в цій справі стосуються стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових будівель від 15.11.2020, що знаходяться на вул. Українській, 211 у с. Джурків Коломийського району Івано-Франківської області, відтак, з огляду на послідовну та сталу практику Верховного Суду України, Господарський суд Львівської області дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо скерування справи за № 914/1522/24 до Господарського суду Івано-Франківської області за правилами виключної підсудності.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої ухвали.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак Агро».

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2024 про передачу справи № 914/1522/24 за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.

Справу скерувати до Господарського суду Івано-Франківської області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 32).

З огляду на тимчасову непрацездатність члена колегії - судді Галушко Н.А., справу розглянуто та прийнято постанову 09.09.2024.

Головуюча суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік