Постанова

від 03.09.2024 по справі 911/1398/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. Справа№ 911/1398/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Рогового М.В. орд.;

від відповідача: Мамаєва Д.Ю. орд.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2024 (повний текст складено 29.02.2024)

у справі №911/1398/23 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"

до Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

про стягнення 14 428 976,63 грн,

УСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Київської області з позовом до Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (далі - відповідач) та просило стягнути з відповідача 14 428 976,63 грн, у тому числі: 11 250 953,80 грн основного боргу, 2 380 178,26 грн пені, 149 731,90 грн 3% річних, 648 112,67 грн інфляційних втрат коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови типового договору розподілу природного газу №09420JBL5HFT016 від 01.01.2016 в частині проведення оплати за отримані послуги з розподілу природного газу за період з серпня 2022 року по березень 2023 року, внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що він не заперечує наявності несплаченого основного боргу у розмірі 11 250 953,80 грн, але заперечує проти нарахованих штрафних санкцій та звертає увагу на певні обставини, які перешкоджали відповідачу здійснювати оплати у встановлений договором строк, а саме: невідшкодування різниці між фактично затвердженими тарифами (2018 р.) та тарифами на надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, повна собівартість яких збільшується кожен місяць; розрахунок обсягу заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію відповідача складає 71 640 742,00 грн, дана сума є узгодженою та підлягає відшкодуванню державою, тому у разі надання субвенції державою на погашення заборгованості з різниці в тарифах, у першу чергу, було б погашено заборгованість перед надавачами послуг; низький рівень оплати кінцевих споживачів відповідачу за послуги з опалення, заборгованість яких станом на 01.06.2023 складає більше 60,4 млн грн; протягом дії воєнного стану забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на постачання теплової енергії, тому підприємство наразі є збитковим; на вчасність здійснення оплати перед позивачем вплинуло також збільшення річної (місячної) потужності, виходячи із переданих відповідачу об`єктів (6 дахових котелень, які раніше обслуговувало інше підприємство, що збанкрутувало); відповідач вживає заходів щодо мирного врегулювання конфлікту, у зв`язку з чим 07.06.2023 р. позивачу було направлено проект мирової угоди з графіком погашення заборгованості (основного боргу, який відповідач визнає в повному обсязі) до початку опалювального сезону (за 4 місяці) та відшкодування йому судового збору за подання позовної заяви до 30.06.2023 р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29 січня 2024 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" 11 250 953,80 грн основного боргу, 2 380 178,26 грн пені, 149 731,90 грн 3 % річних, 648 112,67 грн інфляційних втрат коштів, 216 434,65 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Комунальне підприємство "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги відповідно до фактично об`єму спожитих послуг, а частині штрафних та фінансових санкцій скасувати позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідачем була подана позивачу заява про проведення перерахунку річної потужності, яка була фактично проігнорована позивачем і ним не було здійснено перерахунку вартості послуги з розподілу природного газу; фактично в період опалювального сезону 2022-2023 року (з липня 2021 року по червень 2023 року) вартість послуги з розподілу мала становити 8 799 149 грн, однак встановлена вартість відповідно до Кодексу ГРМ - 18 129 260,72 грн, перевищення - 9 330 111,72 грн; відмова суду врахувати форс-мажорні обставини взагалі не ґрунтується на нормі права, якою фактично підтверджено, що в державі Україна діють саме форс-мажорні обставини, належною довідкою ТПП, тобто нарахування штрафних та фінансових санкцій під час саме військових дій та блекаутів саме в опалювальний сезон 2022-2023 років, які тривали до кінця лютого 2023 року, і приватна компанія, яка на даний час увійшла до Групи Нафтогаз України, має бажання отримання надприбутків саме від відповідача. До апеляційної скарги відповідач додав копії актів споживання природного газу за період опалювального сезону 2021-2022, 2022-2023.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з розподілу природного газу з липня 2022 р. по березень 2023 р. на загальну суму 13 972 332,35 грн, що підтверджується двосторонніми актами, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався і станом на час звернення до суду з даним позовом заборгованість становила 11 250 953,80 грн, що відповідачем визнавалось; відповідач до позивача із заявкою на уточнення величини замовленої річної потужності на 2022 рік у строк, передбачений Кодексом ГРМ та постановою НКРЕКП №528 від 24.05.2022, не звертався, тому суд правомірно задовольнив вимогу про стягнення основного боргу; відповідачем не доведено обставину звернення до органів ТПП про засвідчення форс-мажорних обставин щодо неможливості виконання грошових зобов`язань по договору, а адреса, де здійснює свою діяльність відповідач, не відноситься до територій, на яких велися бойові дії; пеня, 3% річних та інфляційні втрати коштів нараховані у відповідності до умов договору та чинного законодавства.

У клопотанні від 09.05.2024 відповідач просить долучити до матеріалів справи копію листа НКРЕКП від 12.04.2024 щодо порядку подання заявки на коригування величини замовленої річної потужності.

У заяві від 24.05.2024 позивач заперечує проти долучення додаткових доказів до справи, оскільки відповідач не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції, а поданий доказ не має жодного відношення до предмету судового розгляду.

У додаткових поясненнях від 08.06.2024 позивач вказав, що доказів звернення відповідача до позивача із заявкою на уточнення величини річної потужності на 2022 рік у строк, передбачений Кодексом ГРМ та постановою НКРЕКП №528 до матеріалів не надано, акти підписані обома сторонами і відповідач прийняв та погодився з обсягами наданих послуг.

У поясненнях від 08.07.2024 відповідач вказав, що він має право подати заяву про проведення перерахунку вартості послуг розподілу за останні 12 місяців, тому за період з липня 2022 року по липень 2023 року необхідно зменшити фактичне нарахування на суму 9 330 111,72 грн, і заборгованість становить 8 799 149 грн станом на 01.07.2023; заяви на перерахунок були направлені позивачу 11.07.2023 (залишена без відповіді), 28.07.2023 (відмовлено у перерахунку) та 08.09.2023 (залишено без відповіді); відповідачем за спірний період було спожито природного газу 4921,224 тис. куб.м., що фактично складає вартість послуг розподілу в сумі 6 077 770,45 грн. До пояснень додані копії заяв та відповіді, на які він посилається у поясненнях.

Позивачем 09.07.2024 подані заперечення щодо пояснень до апеляційної скарги, у яких вказав, що відповідач із завою на уточнення величини замовленої річної потужності на 2022 рік у строк, передбачений Кодексом ГРМ та постановою НКРЕКП №528, не звертався.

У додаткових письмових поясненнях від 27.08.2024 відповідач просить врахувати правові позиції у постановах Верховного Суду зі справ №904/7926/21, №917/1510/22 щодо саме обов`язку позивача здійснити перерахунок послуг розподілу природного газу відповідно за весь календарний рік, враховуючи ту обставину, що обсяги споживання природного газу значно зменшились та відповідачем подано заявку на уточнення в чітко передбачений Кодексом ГРМ строк.

Позивач у запереченнях від 30.08.2024 на пояснення відповідача, вказує, що постанови Верховного Суду у справах №904/7926/21, №917/1510/22 прийняті за інших фактичних обставин справ та не є релевантними справі, що розглядається.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.01.2016 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", як Оператором ГРМ, та Комунальним підприємством "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, як споживачем, був укладений Типовий договір розподілу природного газу №09420JBL5HFT016 (далі - типовий договір, договір) шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

За цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Згідно з п. 6.1 договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Сторони погодили, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п. 6.6 договору).

У відповідності з п. 6.8 договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п. 8.2 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем.

Позивач, на виконання умов договору, надав відповідачу послуги з розподілу природного газу у період з липня 2022 р. по березень 2023 р. включно на загальну суму 13 972 332,35 грн., що підтверджується актами наданих послуг, а саме - № ОГЯ82023177 від 31.07.2022 р. на суму 1738804,36 грн., № ОГЯ82026922 від 31.08.2022 р. на суму 1738804,10 грн., № ОГЯ82032948 від 30.09.2022 р. на суму 1738804,36 грн., № ОГЯ82036554 від 31.10.2022 р. на суму 1532997,16 грн., № ОГЯ82040489 від 30.11.2022 р. на суму 1532997,08 грн., № ОГЯ82044191 від 31.12.2022 р. на суму 1532997,16 грн., № ОГЯ83001175 від 31.01.2023 р. на суму 1385642,70 грн., № ОГЯ83005116 від 28.02.2023 р. на суму 1385642,75 грн., № ОГЯ83009030 від 31.03.2023 р. на суму 1385642,68 грн., підписаними обома сторонами.

При цьому, за надані АТ "Київоблгаз" послуги, в порушення умов типового договору та норм чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі відповідач не розрахувався і станом на 31.03.2023 заборгованість відповідача перед позивачем становила 11 250 953,80 грн, що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період липень 2022 р. - березень 2023 р., який підписаний представниками обох сторін без заперечень.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 11 250 953,80 грн основного боргу, 2380178,26 грн пені, 149 731,90 грн - 3% річних, 648 112,67 грн інфляційних втрат коштів.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував наявності несплаченого основного боргу у розмірі 11 250 953,80 грн, пояснивши його виникнення заборгованістю держави з відшкодування різниці у тарифах та низьким рівнем оплати кінцевих споживачів відповідачу за послуги з опалення.

На підтвердження вказаних доводів відповідачем були надані до суду наступні докази: розрахунок обсягу заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію КП "Вишнівськтеплоенерго" на загальну суму 71640742 грн; Протокол № 2 від 07.11.2022 р. засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості підприємству з різниці в тарифах; Протокол № 8 від 20.12.2022 р. засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості підприємству з різниці в тарифах.

Також відповідач у запереченнях на відповідь на відзив зазначав про передчасність подання позовної заяви з підстав необхідності провести перерахунок споживання природного газу, що передбачено Кодексом газорозподільних систем, відповідно до якого, при зменшенні величини замовленої річної потужності, переплата, яка утворилася внаслідок перерахунку вартості послуг з розподілу природного газу за період з початку поточного календарного року до місяця, у якому здійснюється уточнення величини замовленої річної потужності (включно), з урахуванням тарифів на розподіл природного газу відповідних періодів, зараховується Оператором ГРМ у рахунок майбутніх платежів споживача, що не є побутовим, або на письмову вимогу цього споживача протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги грошові кошти повертаються споживачу. Перерахунок вартості послуги з розподілу природного газу за період з початку поточного календарного року до місяця, в якому здійснюється уточнення (зменшення) величини замовленої річної потужності, відображається у періоді нарахування за послуги розподілу природного газу поточного календарного місяця. Отже, за твердженням відповідача, з 10.07.2023 р. відповідач має право на подання позивачеві заяви на перерахунок, що фактично і було зроблено відповідачем через свого представника, та відповідно до якої повинно бути зменшено споживання та уточнено позовні вимоги.

На підтвердження цих доводів відповідачем було надано копію заяви від 28.07.2023 р. № 28/07/23-01, копію заяви (повторну) про проведення перерахунку послуг розподілу природного газу від 28.07.2023 р. № 28/07/23-01, копію заяви про проведення перерахунку послуг розподілу природного газу від 11.07.2023 р. № 11/07/23-01, копію проекту договору про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу від 31.07.2023 р. на підтвердження звернення відповідача до позивача щодо проведення перерахунку послуг з розподілу та укладення договору про реструктуризацію заборгованості.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Предметом розгляду даного спору є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості з оплати послуги з розподілу природного газу, а також застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань.

Правовідносини сторін врегульовані як загальними нормами Цивільного і Господарського кодексів України, так і спеціальним Законом України "Про ринок природного газу", а також рядом підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 та постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу".

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам; замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг, зокрема, розподіл природного газу; оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини;

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору розподілу природного газу (заява-приєднання №09420JBL5HFT016 від 01.01.2016).

Згідно із частинами 2, 6 статті 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Тобто, договір розподілу природного газу є договором приєднання, за яким його умови визначені заздалегідь однією із сторін, а тому такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до нього в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.

Згідно пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Таким чином, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг з розподілу природного газу.

Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно із п. 2 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільних систем річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 3 вказаної глави (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік. У такому випадку Оператор ГРМ здійснює перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідно до пункту 1 цієї глави за весь календарний рік. Заявки на коригування, подані раніше/пізніше встановленого терміну, Оператором ГРМ не розглядаються та вважаються не поданими споживачем.

Як вбачається із заперечень, представником відповідача було направлено на адресу позивача заяви від 11.07.2023 р. № 11/07/23-01, від 28.07.2023 р. №28/07/23-01 про проведення перерахунку послуг з розподілу природного газу, відповідно до яких необхідно зменшити фактичне нарахування за отримання послуг з розподілу природного газу на суму 9330111,72 грн, та договір б/н від 21.07.2023 р. про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, відповідно до п. 1.1 якого відповідач визнає заборгованість перед позивачем, яка утворилась за надані послуги з розподілу природного газу згідно договору розподілу природного газу №09420JBL5HFT016 від 01.01.2016 р., станом на 01.07.2023 р. в сумі 8 799 149,00 грн та зобов`язується її оплатити (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи). Саме через небажання позивача (за твердженням відповідача) провести перерахунок річної замовленої потужності за минулий рік та виконати вимоги постанови № 528 НКРЕКП "Про уточнення річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача, що не є побутовим, в умовах воєнного стану" від 24.05.2022 р., відповідач звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою у справі №911/2778/23, в якій просить суд "визнати бездіяльність АТ "ОГС "Київоблгаз" в невиконанні ч. 3 Глави 6, VI Розділу встановлених постановою НКРЕКП, від 30.09.2015 р. № 2494, та зобов`язати вчинити дії по перерахунку послуг розподілу природного газу за газовий рік (календарний рік) КП "Вишнівськтеплоенерго"", що, в свою чергу, за доводами відповідача, унеможливлює стягнення з відповідача у даній справі 14428976,63 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №911/2778/23 у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Однак, зі змісту вищевказаних вказаних норм Кодексу ГРМ вбачається, що споживач може одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення величини замовленої річної потужності тільки, якщо він здійснив замовлення річної потужності відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 цієї глави, тобто подав відповідну заявку не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому.

Тобто, щоб скористатись правом на уточнення величини замовленої річної потужності на 2022 рік шляхом подачі заяви з 10 липня по 15 вересня 2022 року, відповідач попередньо мав до 20.10.2021 подати заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту, а для уточнення величини замовленої річної потужності на 2023 рік шляхом подачі заяви з 10 липня по 15 вересня 2023 року відповідач попередньо мав до 20.10.2022 подати заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту.

Постановою НКРЕКП від 24.05.2022 № 528 "Про уточнення річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача, що не є побутовим, в умовах воєнного стану" постановлено операторам газорозподільних систем розглянути заявки на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності об`єктів споживачів, що не є побутовими, які замовили річну потужність на 2022 календарний рік відповідно до абзацу десятого пункту 2 або абзацу другого пункту 5 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494; на підставі заявок, визначених цим пунктом, здійснити перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу за весь 2022 календарний рік відповідно до пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494.

Тобто оператори газорозподільних систем розглядають заявки на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності об`єктів споживачів, які замовили річну потужність на 2022 календарний рік.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, відповідач не скористався своїм правом та не замовив річну потужність на 2022 календарний рік відповідно до абзацу десятого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, а така річна потужність була визначена Оператором ГРМ, оскільки доказів звернення відповідача до позивача із заявкою на уточнення величини замовленої річної потужності на 2022 рік у строк, передбачений Кодексом ГРМ та вказаною постановою НКРЕКП № 528 від 24.05.2022 р., до матеріалів справи не надано.

Посилання відповідача на правові позиції, які викладені у постанова Верховного Суду у справах №904/7926/21, №917/1510/22, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки вказані прийняті за інших фактичних обставин справ та іншої доказової бази.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У пункті 6.6 договору встановлено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У матеріалах справи містяться копії підписаних з обох сторін та скріплених печатками підприємств актів наданих послуг з розподілу природного газу № ОГЯ82023177 від 31.07.2022 р., № ОГЯ82026922 від 31.08.2022 р., № ОГЯ82032948 від 30.09.2022 р., № ОГЯ82036554 від 31.10.2022 р., № ОГЯ82040489 від 30.11.2022 р., № ОГЯ82044191 від 31.12.2022 р., № ОГЯ83001175 від 31.01.2023 р., № ОГЯ83005116 від 28.02.2023 р., № ОГЯ83009030 від 31.03.2023 р. за період з липня 2022 р. по березень 2023 р. на загальну суму 13972332,35 грн., відповідно до яких відповідач прийняв та погодився з обсягами наданих послуг розподілу природного газу у зазначених в актах розмірах.

Заперечень щодо факту підписання відповідачем вказаних актів наданих послуг до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно давляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалам справи, станом 24.04.2023 борг за надані по договору послуги становить 11 250 953,80 грн і відповідачем не спростовано наявність і розмір заборгованості, а також не надано доказів її сплати.

За встановлених обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність фактичних та правових підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 11 250 953,80 грн основного боргу.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд виходить наступне.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 цього Кодексу).

Згідно статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами укладеного сторонами договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором (п. 8.2 договору).

З долученого до позовної заяви розрахунку пені вбачається, що заявлений до стягнення розмір пені було визначено позивачем в сумі 2 380 178,26 грн, нарахованій на заборгованість відповідача щодо кожного акту наданих послуг окремо, а саме - з 11.08.2022 р. по 11.02.2023 р. на суму 1738804,36 грн, з 12.09.2022 р. по 12.03.2023 р. на суму 1738804,10 грн, з 11.10.2022 р. по 11.04.2023 р. на суму 1738804,36 грн, з 11.11.2022 по 24.04.2023 р. на суму 1532997,16 грн, з 12.12.2022 р. по 24.04.2023 р. на суму 1532997,08 грн, з 11.01.2023 р. по 24.04.2023 р. на суму 1532997,16 грн, з 13.02.2023 р. по 24.04.2023 р. на суму 1385642,70 грн, з 13.03.2023 р. по 24.04.2023 р. на суму 1385642,70 грн, з 11.03.2023 р. по 24.04.2023 р. на суму 1385642,68 грн.

Також на по кожному акту позивачем нараховані інфляційні втрати коштів, загальних розмір яких становить 648 112,67 грн, та 3% річних в загальній сумі 149 731,90 грн.

Перевіривши розрахунки пені, 3% процентів річних та інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вони є арифметично та методологічно вірними, враховує, що методику нарахування та правильність арифметичного розрахунку відповідач не спростував, а тому ці позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо посилань відповідача на наявність форс-мажорних обставин, то, як вірно встановив суд першої інстанції, у п. 10.3 договору погоджено, що сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства, а п. 10.4 договору передбачено, що засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.

В силу приписів ч. 1 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Щоб засвідчити форс-мажорні обставини відповідач мав звернутися до Торгово-промислової палати для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини та довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов`язання.

Відтак, твердження відповідача про неможливість своєчасного виконання зобов`язання та про наявність підстав для звільнення від відповідальності з причин настання форс-мажорних обставин, а саме - з початком військової агресії Російської Федерації проти України та введенням військового стану, не є у даному випадку належно обґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено належними засобами доказування обставину звернення до органів ТПП про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо неможливості виконання грошового зобов`язання за типовим договором розподілу природного газу № 09420JBL5HFT016 від 01.01.2016 р. та видачі органами ТПП сертифікату про такі обставини.

Окрім цього, як вірно зауважив суд першої інстанції, матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі, порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто зазначені в листі ТПП України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, на який посилався представник відповідача, форс-мажорні обставини, за вірним висновком суду, стосуються обох сторін договору.

Отже, оскільки форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, і стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їхню здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, заперечення відповідача в цій частині обґрунтовано відхилені судом першої інстанції як необґрунтовані та недоведені.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Київської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 29 січня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.09.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко