Постанова

від 05.09.2024 по справі 920/522/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2024 р. Справа№ 920/522/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Корсака В.А.

за участю секретаря судового засідання Ніконенко Є.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 05.09.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Промзв`язок»

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.06.2024

у справі № 920/522/24 (суддя - Заєць С.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча

компанія Енергоатом»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне

підприємство «Промзв`язок»

про стягнення 45 964 грн 80 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарський суд Сумської області від 06.06.2024 у справі № 920/522/24 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок" від 28.05.2024 (вх. № 2591 від 28.05.2024) із доданими додатками повернуто позивачу за зустрічним позовом без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.06.2024 про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "ВКП "Промзв`язок" у справі 920/522/24; Справу направити до Господарського суду Сумської області для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок" на ухвалу Господарський суд Сумської області від 06.06.2024 у справі № 920/522/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 заяву про самовідвід судді Майданевича А.Г. у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок" на ухвалу Господарський суд Сумської області від 06.06.2024 у справі №920/522/24 - задоволено. Справу №920/522/24 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок" на ухвалу Господарський суду Сумської області від 06.06.2024 у справі №920/522/24 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 прийнято справу №920/522/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок" на ухвалу Господарський суду Сумської області від 06.06.2024 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О. судді: Гаврилюк О.М., Корсак В.А. Розгляд справи №920/522/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Промзв`язок" на ухвалу Господарський суду Сумської області від 06.06.2024 призначено на 05.09.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представник скаржника з`явився в судове засідання 05.09.2024 та надав свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Позивач у судове засідання 05.09.2024 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 03.05.2024 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом» через систему Електронний суд звернувся до суду з позовною заявою відповідно до вимог якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Промзв`язок» на свою користь 45 964 грн 80 коп, з яких: 33 196 грн 80 коп пеня, 12 768 грн 00 коп штраф за неналежне виконання зобов`язань за Договором поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023; а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, позивачу - для надання відповіді на відзив.

28.05.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача та відмовити Позивачу у стягненнф 12 768 грн штрафу.

Окрім того, 28.05.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Промзв`язок подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом заборгованості у розмірі 182 400 грн. за поставлений товар за Договором поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023.

Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ч.6 ст. 180 ГПК України, вказав, що подана ТОВ «ВКП «Промзв`язок» позовна заява не є зустрічною позовною заявою в розумінні ст.180 ГПК України, виходячи з наступних висновків:

- первісний та зустрічний позови взаємно відокремлені між собою, оскільки стосуються різної природи стягнень;

- задоволення первісних вимог не може довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення зустрічного позову;

- задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- подання такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріальноправової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом;

- задоволення зустрічного позову не потягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково за заявлений в позові період з урахуванням положень п. 5 ст. 188 ГК України.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до норм частин 1-3 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Отже, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли з задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду (пункти 5.15; 5.16 постанови).

У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала:

- зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду (п.44 постанови).

- взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (п.45 постанови);

- подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (п.45 постанови)

Також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись».

Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18 взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись, зокрема, у такому:

- обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; -вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 вказано, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог. Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, як слідує із висновків, викладених у постановах Верховного Суду, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись однією з таких ознак:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою звернення позивача з первісним позовом (АТ НАЕК «Енергоатом») є порушення відповідачем за первісним позовом (ТОВ «ВКП «Промзв`язок») строку поставки товару за Договором поставки № 53-124-01- 23-20426 від 27.06.2023 і стягнення пені та штрафу, а підставою пред`явлення зустрічного позову ТОВ «ВКП «Промзв`язок» є порушення відповідачем за зустрічним позовом (АТ НАЕК «Енергоатом») зобов`язань із оплати прийнятого товару за цим же Договором поставки № 53-124-01-23- 20426 від 27.06.2023.

Отже, предметом дослідження як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом є обставини виконання сторонами зобов`язань за Договором поставки №53-124-01-23- 20426 від 27.06.2023, а відтак первісний та зустрічний позови виникають з одного і того самого договору, тобто обидва позови виникають з одних правовідносин.

Доказами на підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язання за Договором поставки №53-124-01-23-20426 від 27.06.2023 як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом є власне сам Договір поставки № 53-124-01-23- 20426 від 27.06.2023 та видаткова накладна № 27 від 07.03.2024.

Таким чином, взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову у цій справі виражається в наступному:

- вони виникли з одних правовідносин;

- в обох позовів співпадають підстави позову;

- сторони переважно подали одні й ті самі докази на підтвердження своїх вимог як за первісним, так і за зустрічним позовом;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись - їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував статтю 180 ГПК України, не врахувавши зазначені вище правові позиції Верховного Суду, фактичні обставини справи і мотиви зустрічного позову, що призвело до передчасного висновку про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ «ВКП «Промзв`язок» у справі №920/522/24.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 3 статті 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції прийнято при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим на підставі статті 280 Господарського процесуального кодексу України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Промзв`язок» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.06.2024 у справі № 920/522/24 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.06.2024 у справі № 920/522/24 - скасувати.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 06.06.2024 у справі № 920/522/24 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 12.09.2024.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.А. Корсак