Рішення

від 13.08.2024 по справі 910/4969/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2024Справа № 910/4969/24

За позовом Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської

області в інтересах держави в особі 1) Новооржицької селищної ради

Лубенського району

Полтавської області та 2) Управління Північно-Східного офісу

Держаудитслужби в Полтавській області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»

2. Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради Лубенського району

Полтавської області

про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії та

застосування наслідків недійсності правочину, стягнення 538.794,41 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від прокуратури Дергунов Д.С., прокурор

від позивача-1 не з`явився

від позивача-2 не з`явився

від відповідача-1 Кермач А.І., адвокат за довіреністю № 9439/24 від 15.04.2024

від відповідача-2 не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

23.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі 1) Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області та 2) Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут2 та 2) Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії № 60АВ200-102428-22 від 09.12.2022 та стягнення 538.794,41 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокуратура зазначає, що 09.12.2022 між відповідачами було укладено договір № 60АВ200-102428-22 про постачання електричної енергії (далі - договір). Даний договір укладався за результатами проведення процедури-закупівлі UA-2022-11-08-012202-а згідно норм законодавства про публічні закупівлі (ідентифікатор аукціону на сайті https://prozorro.gov.ua/). Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», додатком 1 якого передбачено застосування відповідних санкцій до фізичної особи ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником відповідача-1. Виходячи з викладеного, відповідач-1 умисно вказав недостовірну інформацію у тендерній пропозиції, а відповідачем-2 в порушення п.п. 1 п. 44 та п.п. 11 п. 47 особливостей № 1178 не відхилено тендерну пропозицію відповідача-1. Зі звіту про виконання договору вбачається, що відповідач-1 отримав бюджетні кошти в розмірі 538.794,41 грн. У зв`язку з вищевикладеним, прокуратура звернулася до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4969/24 від 30.04.2024 відкрито провадження у справі № 910/4969/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 28.05.2024.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 30.04.2024 було надіслано відповідачу-1 в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 02.05.2024 о 20:19 год. що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 20.05.2024 включно.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 30.04.2024 було надіслано відповідачу-2 в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 02.05.2024 о 20:19 год. що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 20.05.2024 включно.

14.05.2024 від відповідача-1 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

15.05.2024 від відповідача-1 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про долучення доказів направлення відзиву позивачу-2.

21.05.2024 від представника позивача-2 - Михайленко І.Ю. на адресу електронної пошти суду надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4969/24 від 24.05.2024 заяву представника Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про участь у судових засіданнях у справі № 910/4969/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду повернуто без розгляду.

23.05.2024 від відповідача-1 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правовідносини між сторонами виконані, припинені та фактично не тривають (термін дії договору № 60АВ200-102428-22 від 09.12.2022 закінчився виконанням), а вимога про стягнення коштів є похідною від вимоги про визнання договору недійсним.

23.05.2024 від представника відповідача-1 - Кермач А.І. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у підготовчому засіданні 28.05.2024 у справі № 910/4969/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4969/24 від 24.05.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» - Кермач А.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.

27.05.2024 від позивача-2 до суду надійшли пояснення по справі, в яких просить позов задовольнити повністю.

28.05.2024 від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 вважає, що на час прийняття рішення про результати закупівлі уповноважена особа Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради не мала підстав для відхилення пропозиції ТОВ «Твій Газзбут» у закупівлі та діяла в інтересах територіальної громади. У відзиві відповідач-2 просить розглядати справу без участі представника.

28.05.2024 від позивача-1 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.

Прокурор у підготовче засідання 28.05.2024 не з`явився.

Позивачі та відповідачі у підготовче засідання 28.05.2024 не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4969/24 від 28.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/4969/24 на 30 (тридцять) днів; підготовче засідання відкладено на 09.07.2024.

24.06.2024 від позивача-1 та відповідача-2 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області та Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.

25.06.2024 від позивача-2 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

25.06.2024 від позивача-2 до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1 на позовну заяву.

04.07.2024 від відповідача-2 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі представника Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.

Прокурор та позивачі у підготовче засідання 09.07.2024 не з`явилися.

Відповідач-2 у підготовче засідання 09.07.2024 не з`явився.

09.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення пропущеного строк для подачі відповідачем відзиву.

09.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про відмову в задоволенні клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі, оскільки підставою недійсності правочину є недодержання вимог закону в момент його вчинення, тому закінчення договору не свідчить про відсутність спору та не позбавляє права на звернення до суду про визнання такого договору недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4969/24 від 09.07.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/4969/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.2024.

11.07.2024 від відповідача-1 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли письмові пояснення по справі.

17.07.2024 від відповідача-2 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

18.07.2024 від позивача-1 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

22.07.2024 від відповідача-2 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Прокурор та позивачі у судове засідання 09.07.2024 не з`явилися.

Відповідач-2 у судове засідання 09.07.2024 не з`явився.

23.07.02024 у судовому засіданні у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви до 13.08.2024.

09.08.2024 від позивача-2 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

Прокуратура у судовому засіданні 13.08.2024 позовні вимоги підтримала повністю.

Позивачі -1, -2 та відповідач-2 у судове засідання 13.08.2024 не з`явилися.

Відповідач-1 у судовому засіданні 13.08.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 13.08.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (постачальник, відповідач-1) та Виконавчим комітетом Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (споживач, відповідач-2) укладено договір про закупівлю електричної енергії № 60АВ200-102428-22.

Спір виник у зв`язку з тим, що на думку Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області вказаний договір має бути визнано недійсним, а сплачені за ним кошти в розмірі 538.794,41 грн стягнуті до державного бюджету на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»:

- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);

- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України:

- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3);

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, aлe яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області зазначає, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Дотримання спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів (санкції) є невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні та захисту національних інтересів, національної безпеки та територіальної цілісності України.

Таким чином, порушення законодавства про санкції призводять до порушення конституційних засад, ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.

Пред`явлення позову прокурором у даному випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави, оскільки ТОВ «Твій Газзбут» вчинено порушення законодавства про санкції та здійснено, попри заборону, участь у публічних закупівлях та отримано бюджетні кошти.

Наслідком цього стало нівелювання мети застосування санкцій - захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Своє звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області та Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області обґрунтовував наступним.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Верховний Суд неодноразово у своїх правових висновках стверджував, що органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Згідно ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету.

При цьому, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів (ч. 9 п. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Джерелом фінансування оскаржуваної закупівлі є кошти місцевого бюджету.

З урахуванням наведеного, використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування суб`єктами незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Орган місцевого самоврядування зобов`язаний контролювати виконання бюджету, зокрема законність та ефективність використання коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Також Верховний Суд у постановах від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 підтримав вищевказану правову позицію щодо необхідності стягнення коштів у вказаних правових відносинах в дохід місцевого бюджету на користь органу місцевого самоврядування, як уповноваженого органу на вжиття заходів реагування до поновлення інтересів держави.

Таким чином, Новооржицька селищна рада є розпорядником бюджетних коштів та уповноваженим органом на захист державних інтересів у спірних правовідносинах у будь-який спосіб, передбачений ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. ст. 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом У країни «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

З врахуванням вищевикладеного, Держаудитслужба наділена контрольними повноваженнями як на виявлення відповідних порушень, так і можливостями подальшого реагування на них, а отже є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим державою на захист її інтересів у бюджетній сфері.

На підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави до позовної заяви подано листи № 53-1708вих24 від 15.03.2024 та № 53-1708вих24 від 15.03.2024 якими прокуратура повідомляла Новооржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області та Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів реагування задля їх поновлення, проте отримано відповіді про неможливість звернення до суду за відсутності повноважень та відсутності коштів на сплату судового збору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області та Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому судом враховано, що на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області попередньо повідомив Новооржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області листом № 53-2558вих-24 від 16.04.2024 та Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області листом № № 53-2559вих-24 від 16.04.2024 про подання відповідного позову.

08.11.2022 Виконавчим комітетом Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (замовник) в електронній системі публічних закупівель «РrоZorro» оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії (код ДК 021:2015:09310000-5) за рахунок коштів місцевого бюджету (ідентифікатор закупівлі UA-2022-11-08-012202-а).

Участь у вказаній процедурі відкритих торгів з особливостями прийняли два суб`єкта господарювання, а саме:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» з пропозицією 716.967,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» з пропозицією 856.080,00 грн.

За результатами відкриття 25.11.2022 пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» встановлено, що подані документи відповідають кваліфікаційним критеріям. Встановленим в тендерній документації, відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно звіту про результати проведення процедури закупівлі від 09.12.2022 за результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» з пропозицією 716.967,00 грн.

25.11.2022 оприлюднено повідомлення Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів UA-2022-11-08-012202-а Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут».

Як наслідок, 09.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (постачальник, відповідач-1) та Виконавчим комітетом Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (споживач, відповідач-2) укладено договір про закупівлю електричної енергії № 60АВ200-102428-22 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором постачальник продає товар. Код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»: 09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія з послугою розподілу) (далі - електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно додатку № 1 до договору строком поставки електричної енергії визначено період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Відповідно до додатку № 3 до договору постачальник мав поставити споживачу електричну енергію у загальному розмірі 118,900 кВт/год.

27.01.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1/60АВ200-102428-22 до договору, згідно якої внесено зміни до додатку № 3 до договору та узгоджено, що постачальник має поставити споживачу електричну енергію у загальному розмірі 103,70236 кВт/год.

Згідно з п. 5.1 договору вартість цього договору становить 716.967,00 грн, у тому числі ПДВ 119.494,50 грн.

30.10.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 6 до договору, згідно якої внесено зміни до п. 5.1 договору та встановлено вартість договору в розмірі 617.467,00 грн, у тому числі ПДВ 102.911,17 грн.

Як вбачається із звіту про виконання договору про закупівлю UA-2022-11-08-012202-а сума оплати за договором склала 538.794,41 грн.

Правовідносини у сфері державних закупівель регулюються Законом України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів влади, підприємств установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критерії, підставам, установленим частиною 1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч. 15 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про санкції» визначено види санкцій згідно з цим Законом, якими є:

1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

1-1) стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

6-1) заборона поширення медіа на території України;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона користування радіочастотним спектром України;

9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж;

10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом, тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Відповідно до абз. 4 п. 44 Особливостей на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, передбачено, що замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, визначені статтею 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону), зокрема, коли учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».

Таким чином, на момент розміщення оголошення Виконавчим комітетом Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про проведення процедури відкритих торгів UA-2022-11-08-012202-а, подачі учасниками своїх тендерних пропозицій, а також розкриття тендерної пропозиції ТОВ «Твій Газзбут» (25.11.2022) діяла постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022.

Відповідно до абз. 3 п. 44 Особливостей учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в абзаці першому цього пункту, шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.

З матеріалів справи слідує, що учасник закупівлі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» у складі тендерної пропозиції надав довідку № 200-Сл-76316/10-0922 від 11.11.2022 про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», яким підтвердив, що учасник не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї закупівель товарів, робіт та послуг згідно із Законом України «Про санкції».

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Твій Газзбут», якому належить 100% статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі є Фірташ Дмитро Васильович.

Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» стосовно осіб, згідно додатків.

У позиції 538 додатку № 1 відповідного рішення РНБО значиться прізвище кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», щодо якого терміном на три роки прийнято рішення про блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції».

Відтак, правомірним суд вважає твердження прокурора про те, що ТОВ «Твій Газзбут» у своїй пропозиції до Тендерної документації вказав про недостовірну інформацію, яка є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів та не відхилена у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

Доводи відповідачів стосовно того, що саме ТОВ «Твій Газзбут» відсутнє у переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, оскільки останнє не перебуває під санкціями, судом оцінюється критично та до уваги не приймається.

При цьому, хоча і матеріали справи не спростовують твердження відповідачів про відсутність у переліку юридичних осіб, до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, самого учасника ТОВ «Твій Газзбут», проте суд зважає на ту обставину, що винагородоодержувачем (кінцевим бенефеціаром) ТОВ «Твій Газзбут» є громадянин України Фірташ Дмитро Васильович, до якого рішенням Ради НБО України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» було застосовано персональні спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи.

Зазначене не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та встановленим ст. 5 вказаного Закону принципам.

Вищевикладені обставини свідчать про недотримання відповідачами вимог цього Закону при обранні переможцем процедури закупівлі учасника - ТОВ «Твій Газзбут», оскільки зі сторони останнього мало місце надання недостовірної інформації, що була суттєвою при визначенні результатів самої процедури закупівлі.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна норма викладена у ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

У законодавстві відсутні визначення поняття «інтерес» та поняття «інтерес держави і суспільства». Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття «інтереси держави» має невизначений зміст і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

Частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 № 922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Як констатує Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому ч. 5 ст. 13 Цивільного кодексу України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

Закон України «Про публічні закупівлі», як зазначено в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. і ч. 1 ст. 3 указаного Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

У постанові від 10.06.2021 у справі № 910/114/19 Верховний Суд виклав таку правову позицію: визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1 стаття 216 Цивільного кодексу України).

Отже, договір, укладений між відповідачами за результатами закупівлі, що проведена із порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», підлягає визнанню недійсним з тієї підстави, що його зміст суперечить вимогам Закону.

Суд звертає увагу, що порушення відповідачами вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні процедури закупівлі, створює загрозу порушень економічних інтересів держави, внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди відповідному бюджету у вигляді незаконних витрат коштів, що також не відповідає принципам, за якими мають здійснюватись публічні закупівлі, що закріплені в статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, договір № 60АВ200-102428-22 від 09.12.2022 укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади держави, а також приписи санкційного регулювання.

Враховуючи викладене, вимоги прокуратури про визнання договору про постачання електричної енергії № 60АВ200-102428-22 від 09.12.2022 недійсним обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні процедури закупівлі, надало недостовірні дані щодо відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції, внаслідок чого отримало кошти місцевого бюджету в сумі 538.794,41 грн.

Вищенаведене свідчить про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.

Враховуючи викладене, та наявність умислу лише у Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», як сторони оспорюваного договору, одержані ним 538.794,41 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.

Таким чином, вимоги прокуратури про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на користь Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради, а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнути в дохід держави обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається прокуратура в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь Полтавської обласної прокуратури порівну.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про постачання електричної енергії № 60АВ200-102428-22 від 09.12.2022, укладений між Виконавчим комітетом Новооржицької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (01010, м. Київ, вул. Острозьких, 32/2; код ЄДРПОУ 43965848) на користь Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради (37714, смт. Новооржицьке Лубенського району Полтавської області, вул. Центральна, 4; код ЄДРПОУ 24833223) 538.794 (п`ятсот триста вісім тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 41 коп., а з Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради (37714, смт. Новооржицьке Лубенського району Полтавської області, вул. Центральна, 4; код ЄДРПОУ 24833223) одержані нею за рішенням суду 538.794 (п`ятсот триста вісім тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 41 коп. в дохід держави.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (01010, м. Київ, вул. Острозьких, 32/2; код ЄДРПОУ 43965848) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя 7; код ЄДРПОУ 02910060) 5.554 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Виконавчого комітету Новооржицької селищної ради (37714, смт. Новооржицьке Лубенського району Полтавської області, вул. Центральна, 4; код ЄДРПОУ 24833223) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя 7; код ЄДРПОУ 02910060) 5.554 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 09.09.2024.

Суддя В.В.Сівакова