Рішення

від 12.09.2024 по справі 910/3766/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2024Справа № 910/3766/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ-МАРКЕТ"

про стягнення 11 062,81 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інвест Маркет" про стягнення 11 062,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг з технічного обслуговування мережевих (кабельних) каналів та місць розміщення кабелів № 12-67 від 29.12.2020, з огляду на що позивач просить стягнути 11 062,81 грн (7 662,96 грн основного боргу, 285,12 грн 3% річних, 906,61 грн інфляційних втрат, 739,87 грн штрафу та 1 468,25 грн пені).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 (суддя Картавцева Ю.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 справу № 910/3766/24 передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 вказану справу № 901/3766/24 прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача та його представника 27.06.2024.

Відповідачу копія вказаної ухвали суду направлена за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно з поштовим відправленням № 0600274443569, проте вказане поштове відправлення повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиною невручення вказаного поштового відправлення вказано «за закінчення встановленого терміну зберігання».

Крім того, ухвалу суду від 27.06.2024 опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання до суду відзиву на позов не скористався.

Таким чином, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Між комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Інвест Маркет» (далі - Відповідач) був укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування мережевих (кабельних) каналів та місць розміщення кабелів № 12-67 від 29.12.2020 (далі - Договір)

Відповідно до умов Договору Позивач взяв на себе зобов`язання щодо забезпечення технічного обслуговування мережевих (кабельних) каналів та місць розміщення кабелів зв`язку Відповідача, а Відповідач, у свою чергу, зобов`язався здійснювати оплату за надані послуги відповідно до умов Договору.

Згідно з п. 3.2 договору вартість послуг з технічного обслуговування мережевих (кабельних) каналів та місць розміщення кабелів становила 264,24 грн на місяць.

Відповідно до п. 3.2 Договору Відповідач зобов`язаний був плату за надання послуг вносити щомісячно не пізніше 30-го числа місяця.

Вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, але поширює свою дію на відносини, які виникли до його укладення з 01.12.2020, згідно зі ст. 631 ЦК України, і діє до 31.12.2021 з правом пролонгації. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не виявила бажання його припинити, дія договору продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 7.1 Договору).

Позивачем за період з жовтня 2021 року по лютий 2024 року виставлялись відповідачу рахунки на оплату послуг згідно з умовами вищевказаного договору.

Проте, як вказується Позивачем у позові, Відповідач плату вносив несвоєчасно, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 15.03.2024 рахується в розмірі 7 662,84 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 468,25 грн пені, 739,87 грн штрафу за прострочення розрахунку понад 30 календарних днів, 285,12 грн 3% річних, 906,61 грн втрат від інфляції.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати рахунків на суму 7 662,96 грн, у тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 7 662,96 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1 468,25 грн пені, 739,87 грн штрафу за прострочення розрахунку понад 30 календарних днів, 285,12 грн 3% річних, 906,61 грн втрат від інфляції.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним з видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.2 Договору за порушення строків оплати Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Згідно з пунктом 4.3 Договору у разі, якщо термін прострочення розрахунку перевищує 30 календарних днів, Відповідач додатково сплачує Позивачу штраф у розмірі 10% від розміру простроченого платежу.

Перевіривши надані позивачем розрахунок пені та штрафу суд зазначає, що останній виконаний відповідно до умов укладеного між сторонами договору та чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 468,25 грн пені, 739,87 грн штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, як вказано вище, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що останній виконано арифметично вірно, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 285,12 грн та втрат від інфляції у розмірі 906,61 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2 422,40 грн.

При цьому судом враховано, що при зверненні з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, зважаючи на те, що подання позовної заяви здійснено в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за подання даного позову мав становити 2 422,40 грн (3 028,00*0,8), при цьому сума судового збору в розмірі 605,60 грн може бути повернута за клопотання особи, яка його сплатила, на підставі ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

Крім того, у попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат позивач вказував про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, докази чого позивач зобов`язується подати протягом 5 днів після ухвалення рішення, у зв`язку з чим судом при ухваленні рішення не здійснюється розподілення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ-МАРКЕТ" 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 21, код 35363599) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (01013, місто Київ, Набережно-Печерська Дорога, будинок 2, код 03359018) 7 662,96 грн (сім тисяч шістсот шістдесят дві грн 96 коп.) суми основної заборгованості, 1 468,25 грн (одна тисяча чотириста шістдесят вісім грн 25 коп.) суми пені, 739,87 грн (сімсот тридцять дев`ять грн 87 коп.) суми штрафу, 285,12 грн (двісті вісімдесят п`ять грн 12 коп.) суми 3% річних, 906,61 грн (дев`ятсот шість грн 61 коп.) суми втрат від інфляції, 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення підписано 12.09.2024.

Суддя О.Г. Удалова