Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/3766/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/3766/24

За заявою Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

про стягнення судових витрат

у справі № 910/3766/24

за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ-МАРКЕТ"

про стягнення 11 062,81 грн

Суддя Удалова О.Г.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інвест Маркет" про стягнення 11 062,81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 (суддя Картавцева Ю.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 справу № 910/3766/24 передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 вказану справу № 901/3766/24 прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача та його представника 27.06.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 позов задоволено повністю.

Через підсистему "Електронний суд" 17.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про стягнення судових витрат, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь крім суми судового збору також 4 500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 01.10.2024 прийнято до розгляду заяву Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про стягнення судових витрат, а також встановлено відповідачу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно клопотання про ухвалення додаткового рішення про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі у строк до 10.10.2024.

Копія вказаної ухвали суду направлена до електронного кабінету позивача та його представника 01.10.2024 о 17:20 год.

Відповідачу копія вказаної ухвали направлена за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поштовим відправленням № 0600291910782, яке згідно з даними тренінгу відстеження/пересилання поштової кореспонденції повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку з зазначенням причини невручення вказаного поштового відправлення "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Відповідач правом на подання заперечень не скористався.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/3766/24, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вказано вище, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Так, у попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат, який додано до позовної заяви, позивачем вказувалось, що сторона очікує понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем додано до заяви про ухвалення додаткового рішення копії:

- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Гуцула В.О. серії ЧЦ № 000245 від 27.04.2018;

- посвідчення адвоката Гуцула В.О. № 000245 від 27.04.2018;

- договору № 05-02/24 від 05.02.2024, укладеного між адвокатом Гуцулом В.О. (адвокат) та позивачем у даній справі (замовник);

- додатку до вказаного договору з визначенням тарифів;

- акту від 16.09.2024 на суму 4 500,00 грн;

- детального опису робіт (наданих послуг) на суму 4 500,00 грн.

Розглянувши надані позивачем докази та оцінивши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає про наступне.

Згідно з п. 1.1 договору № 05-02/24 від 05.02.2024 за дорученням Замовника Адвокат бере на себе зобов`язання представляти його інтереси в судах всіх інстанцій при розгляді справи за позовною заявою Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інвест-Маркет» про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору про надання послуг № 12-67 від 29.12.2020, а Замовник зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за надання професійної правової допомоги в розмірі та в строки, передбачені даним Договором.

Відповідно до п 2.4 договору за результатами надання Адвокатом професійної правової допомоги Сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначають обсяг наданих Адвокатом послуг та їх вартість. Підписаний Сторонами Акт приймання-передачі наданих послуг є підставою для здійснення розрахунків між Замовником та Адвокатом за надані послуги з правової допомоги.

Відповідно до п. 4.1 винагорода Адвокатом за надання правової допомоги виплачується у формі гонорару.

Згідно з п. 4.2 Договору розмір гонорару, який підлягатиме сплаті Адвокату за надання правової допомоги та представництво інтересів Замовника, визначатиметься Сторонами після прийняття судового рішення по справі виходячи з обсягу наданої Адвокатом правової допомоги за тарифами, наведеними в Додатку до даного Договору.

Відповідно до п. 7.1 договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, але в будь-якому разі до дня закінчення розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

На виконання умов п. 2.4 та п. 4.2 договору між Замовником та Адвокатом 16.09.2024 був підписаний акт приймання-передачі наданої професійної правової допомоги за договором № 05-02/24 від 05.02.2024, за яким розмір гонорару Адвоката, відповідно до обсягу наданої правової допомоги за тарифами, наведеними в додатку до Договору, склав суму 4 500,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи"

У вказаній постанові колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Так, як вказано вище, рішенням від 12.09.2024 у даній справі позовні вимоги задоволені повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких, зокрема, відносяться витрати на правничу допомогу), покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Матеріалами справи підтверджується надання правничої допомоги на суму 4 500,00 грн.

Відповідачем під час розгляду даної справи не подано заперечень проти заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Таким чином, суд вважає подану позивачем заяву про стягнення судових витрат обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про стягнення судових витрат у справі № 910/3766/24 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ-МАРКЕТ" 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 21, код 35363599) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (01013, місто Київ, Набережно-Печерська Дорога, будинок 2, код 03359018) 4 500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 28.10.2024.

Суддя О.Г. Удалова