Рішення

від 01.08.2024 по справі 910/5971/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2024Справа № 910/5971/24Суддя Н.Б. Плотницька, розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток Схід" (49000, місто Дніпро, вулиця Саксаганського, будинок 60)доДержавного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27)простягнення 9 615 079 грн 91 коп.Представники сторінвід позивача:Сидорчук О.Є.від відповідача:Фартушина В.Л., Проніна Н.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток Схід" з вимогами до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 6 809 949 грн 76 коп. заборгованості за договором № 15539/01 від 31.08.2019.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору № 15539/01 від 31.08.2019 не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманої електричної енергії, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 4 565 814 грн 97 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором позивачем нараховано 977 235 грн 15 коп. пені, 384 090 грн 54 коп. штрафу, 670 540 грн 17 коп. інфляційних втрат та 212 268 грн 93 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 відкрито провадження у справі № 910/5971/24, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 виправлено допущену пункті 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/5971/24від 20.05.2024 описку.

31.05.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

05.06.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення проти зупинення провадження у справі.

06.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

10.06.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 7 370 945 грн 12 коп. заборгованості, 212 268 грн 93 коп. 3 % річних, 670 540 грн 17 коп. інфляційних втрат, 384 090 грн 54 коп. штрафу та 977 235грн 15 коп. пені.

13.06.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 17.06.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 01.07.2024.

01.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 01.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 01.08.2024.

04.07.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення.

25.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у страві в частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 304 759 грн 00 коп.

31.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у страві в частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 61 227 грн 98 коп.

У судове засідання 01.08.2024 з`явилися представники сторін та надали пояснення по суті справи.

Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з урахуванням заяв про закриття провадження в частині.

Представники відповідачів заперечують проти заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 01.08.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.08.20218 між Державним підприємством "Гарантований покупець" (гарантований покупець за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвиток Схід" (виробник за "зеленим" тарифом за договором, позивач у справі ) було укладено договір № 15539/01.

В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод відповідно до яких внесено зміни та доповнення до договору № 15539/01 від 31.08.2019.

Відповідно до умов 1.1. договору виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Пунктом 2.3 договору визначено, що виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пункту 2.4, 2.5 договору сторонами погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживача (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 4.5 договору унормовано, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.

Так, відповідно до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок розрахунку платежів та порядок їх здійснення гарантованим покупцем споживачам за "зеленим" тарифом, а саме:

Фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору (пункт 8.3 порядку).

Пунктом 10.1 Порядку встановлено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

З урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу (пункт 10.2. Порядку).

Згідно пункту 10.3 Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії і регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (пункт 7.4 договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 15539/01 від 31.08.2019 позивач за загальний період з квітня 2020 року по грудень 2023 року продав, а відповідач купив всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, що підтверджується актами купівлі - продажу електроенергії: - за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 1 920 867, 92 грн; - за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 1 622 142, 69 грн; - за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 1 953 770, 35 грн; - за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму 2 063 963, 87 грн; за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 1 155 872, 04 грн; - за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 660 186,63 грн; - за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 1 236 167,39 грн; - за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 1 123 224,72 грн; - за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 1 770 403, 63 грн; - за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 1 857 609,14 грн; - за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 1 824 071,09 грн; - за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 1 585 593,08 грн; та підписаним сторонами актом коригування до акту купівлі-продажу електроенергії: - за червень 2022 року від 20.03.2023 на суму (- 2 282, 72 грн); актами коригування до актів купівлі-продажу електроенергії: - за липень 2022 року від 16.05.2024; - за серпень 2022 року від 17.05.2024; за лютий 2023 року від 28.02.2023 на суму 829 786,13 грн; - за липень 2023 року від 31.07.2023 на суму 2 325 904,90 грн; - за вересень 2023 року від 30.09.2023 на суму 1 989 685,52 грн; - за вересень 2022 року від 30.09.2022 на суму 1 055 460,05 грн; - за жовтень 2022 року від 31.10.2022 на суму 1 035 537,24 грн; - за листопад 2022 року від 30.11.2022 на суму 444 095,30 грн; - за грудень 2022 року від 31.12.2022 на суму 350 821, 42 грн; - за березень 2023 року від 31.03.2023 на суму 1 240 810, 27 грн; - за квітень 2023 року від 30.04.2023 на суму 1 072 075, 33 грн; - за травень 2023 року від 31.05.2023 на суму 2 081 613, 70 грн; - за червень 2023 року від 30.06.2023 на суму 2 267 112, 14 грн; - за жовтень 2023 року від 31.10.2023 на суму 1 231 625, 30 грн; та підписаним сторонами актом коригування до акту купівлі-продажу електроенергії: - за вересень 2022 року від 30.04.2024 на суму 6 901, 60 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.

Пунктом 4.5 договору визначено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за "зелений" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зелений" тарифом відповідно до глави 9 Порядку.

Згідно з пунктом 8 частини 9 статті. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Беручи до уваги умови договору та пункту 10.1 Порядку, зобов`язання з оплати поставленої позивачем електричної енергії за 1-10 дні місяця мало бути виконане відповідачем у строк до 15 числа (включно) розрахункового місяця, а з оплати поставленої електричної енергії за 11-20 дні місяця до 25 числа включно розрахункового місяця.

Постановами НКРЕКП затвердило розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої гарантованим покупцем у наступні періоди: постанова № 995 від 27.05.2020 у квітні 2020 року, постанова № 1211 від 24.06.2020 - у травні 2020 року, № 14365 від 22.07.2020 - у червні 2020 року, № 1600 від 19.08.2020 - у липні 2020 року, № 1117 від 09.09.2022, № 557 від 31.05.2022, № 1190 від 20.09.2022 та № 473 від 14.03.2022 - у період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року, № 858 від 30.04.2024 - у період з січня 2023 року по вересень 2023 року .

Враховуючи вимоги пункту 10.4 Порядку та зазначені вище Постанови НКРЕКП відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з Товариством з обмеженою відповідальністю "Розвиток Схід" із забезпеченням товариству 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох/п`яти робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Проте, відповідач в порушення умов договору № 15539/01 від 31.08.2019 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленої позивачем електричної енергії, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7 370 945 грн 12 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Заперечуючи проти позовних вимог Відповідач зазначав, що Позивачем не враховано особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, положень Наказів Міністерства енергетики України № 140 та № 206 від 15.06.2022 та постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду" (далі - Постанова НКРЕКП № 332).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі є Міністерство енергетики України [пункт 1 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (далі - Положення № 507)].

Згідно із статтею 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до приписів частини другої статті 11 Закону України "Про функціонування паливно енергетичного комплексу в особливий період" забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу, в особливий період покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.

Суд враховує, що згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та станом на момент розгляду даної справи діє воєнний стан.

У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", Міністерством енергетики України в межах повноважень, передбачених пунктом 8 Положення № 507, видано Накази від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу від 05.07.2022 № 221) та № 206 від 15.06.2022 № 206 (втратив чинність на підставі наказу від 01.04.2024 № 136). Накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 зареєстровані в Міністерстві юстиції України і є нормативно-правовими актами.

Як вбачається із нормативно-правового регулювання, яким керується гарантований покупець при розрахунках, в тому числі, з позивачем, враховуючи пункт 8 Положення № 507, Накази № 140 та № 206 є обов`язковими для виконання.

Так, Наказом № 140 Державне підприємство "Гарантований покупець" з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Державним підприємством "Гарантований покупець", із дотриманням Порядку № 641 та з урахуванням таких положень:

- за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (підпункт 1.1.1 Наказу № 140);

- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктом 1.1.1 - 1.1.5, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 (пункт 1.2 Наказу № 140);

- за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5 (пункт 1.3 Наказу № 140).

Аналогічний механізм розподілу коштів після втрати чинності Наказу № 140 запроваджено Наказом № 206 (діяв протягом періоду з 24.06.2022 до 16.04.2024).

Наказом № 206 Державне підприємство "Гарантований покупець" на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Державного підприємства "Гарантований покупець", із дотриманням вимог Порядку № 641 та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 наказу:

- установити, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників:

- сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (підпункт 1 пункту 2);

- у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 цього пункту 2, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1-5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за "зеленим" тарифом для такого виробника (підпункт 6 пункту 2);

- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1-5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 2 (підпункти 7 пункту 2);

- установити, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу.

У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 пункту 2 цього наказу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу (пункт 3).

Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 та від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 в наведених вище Наказах № 140, № 206:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Державним підприємством "Гарантований покупець";

- Накази не звільняють Державне підприємство "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;

- Накази не змінюють обов`язку Державного підприємства "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці;

- на час воєнного стану на Державне підприємство "Гарантований покупець" було покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 погодилась із наведеними висновками суду касаційної інстанції і додатково зазначила, що метою Наказів № 140 та № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Отже, Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на Державне підприємство "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Між тим Наказ № 206, як і попередній Наказ № 140 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.

Оскільки положення Наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках Державного підприємства "Гарантований покупець" коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку № 641.

Більше того, Міністерство енергетики наказом № 136 від 01.04.2024 скасувало дію Наказу № 206, яким встановлювались для Державного підприємства "Гарантований покупець" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.

Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку № 641.

Суд зазначає, що у наведеному в позовній заяві розрахунку заборгованості з посиланням на належні докази позивачем обґрунтовано термін виконання зобов`язання за договором, факт прострочення, день з якого почалось прострочення за кожним підписаним актом купівлі-продажу електроенергії, а тому даний розрахунок є арифметично вірним, та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства і положенням договору.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В свою чергу згідно матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем після відкриття провадження у справі відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором № 15539/01 від 31.08.2019 відповідно до платіжних інструкцій № 377 670 від 28.06.2024 на суму 207 369 грн 14 коп., № 382 290 від 11.07.2024 на суму 19 844 грн 94 коп., № 383 090 від 11.07.2024 на суму 25 603 грн 68 коп., № 380 663 від 11.07.2024 на суму 39 138 грн 80 коп., № 379 345 від 11.07.52024 на суму 12 802 грн 44 коп., № 387 558 від 30.07.2024 на суму 61 227 грн 98 коп. на рахунок позивача сплачено 365 986 грн 98 коп.

У відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної вище норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

При цьому суд звертає увагу, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Таким чином, оскільки в процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідачем було сплачено на рахунок позивача 365 986 грн 98 коп., отже заборгованість у вказаній сумі була погашена відповідачем шляхом перерахування позивачеві після відкриття провадження у справі, відповідно, на момент розгляду справи по суті предмет спору в частині стягнення 365 986 грн 98 коп. основного боргу відсутній.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наведені нормативні приписи та той факт, що сплата грошових коштів здійснена відповідачем після відкриття провадження у справі та на момент розгляду справи предмет спору у вказаній частині відсутній, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 365 986 грн 98 коп. основного боргу підлягає закриттю у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати електричної енергії за договором № 15539/01 від 31.08.2019, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 7 004 958 грн 14 коп.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 15539/01 від 31.08.2019 щодо своєчасної оплати отриманої електроенергії за квітень - липень 2020 року позивачем, за загальний період прострочення 02.06.2020-12.11.2021,нараховано 977 235 грн 15 коп. пені, 384 090 грн 54 коп. штрафу, 670 540 грн 17 коп. інфляційних втрат та 212 268 грн 93 коп. 3 % річних.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки ІІБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договору.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних судом встановлено, що розмір пені, інфляційних втрат та 3 % річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 977 235 грн 15 коп. пені, 384 090 грн 54 коп. штрафу, 670 540 грн 17 коп. інфляційних втрат та 212 268 грн 93 коп. 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

При цьому спірні правовідносини стосуються нарахувань штрафу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення відповідачем зобов`язань у період квітень - липень 2020 року, що виключає застосування до спірних правовідносин постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332, яка стосується періоду після введення в Україні воєнного стану.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 910/5971/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток Схід" до Державного підприємства "Гарантований покупець" в частині стягнення 365 986 грн 98 коп. заборгованості, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

3. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток Схід" (49000, місто Дніпро, вулиця Саксаганського, будинок 60, ідентифікаційний код 41778249) заборгованості у розмірі 7 004 958 (сім мільйонів чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 14 коп., 977 235 (дев`ятсот сімдесят сім тисяч двісті тридцять п`ять) грн 15 коп. пені, 384 090 (триста вісімдесят чотири тисячі дев`яносто) грн 54 коп. штрафу, 670 540 (шістсот сімдесят тисяч п`ятсот сорок) грн 17 коп. інфляційних втрат, 212 268 (двісті дванадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн 93 коп. 3 % річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 144 226 (сто сорок чотири тисячі двісті двадцять шість) грн 20 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 12.09.2024

Суддя Н.Плотницька