Ухвала

від 11.09.2024 по справі 910/18632/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.09.2024Справа № 910/18632/23 (910/9049/24)

За позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Дейвест арбітражного керуючого Ципляка Павла Сергійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дейвест - 1

Товариства з обмеженою відповідальністю Акріс Агро Груп - 2

про спростування майнових дій Товариства з обмеженою відповідальністю Дейвест

в межах справи № 910/18632/23

Суддя Івченко А.М.

Представники:

від позивача: Ципляк П.С.;

від відповідача - 2: Середюк В.О.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю Дейвест арбітражний керуючий Ципляк Павло Сергійович звернувся до суду із позовною заявою про спростування майнових дій Товариства з обмеженою відповідальністю Дейвест в межах справи № 910/18632/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 21.08.24; запропоновано відповідачам надати суду: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; визначено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такий буде поданий) протягом 5 днів з дня його отримання; визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання; клопотання позивача про витребування доказів задоволено; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Дейвест та Товариства з обмеженою відповідальністю Акріс Агро Груп первинні документи (договори, докази виконання та порушення зобов`язань), претензії, вимоги та інше листування щодо підстав сплати штрафних санкцій та збитків на підставі платіжної інструкцій в АТ ОТП Банк №104, 106, 107, 108 від 27.02.2023. Витребувані документи надати суду у строк до 20.08.2024.

08.08.2024 від відповідача 1 та відповідача 2 надійшли клопотання про продовження строку для подачі відзивів.

15.08.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 заяву позивача про забезпечення позову задоволено.

21.08.2024 від відповідача 1 та відповідача 2 надійшли відзиви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 відкладено розгляд справи на 04.09.24.

27.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

30.08.2024 від відповідача 2 надійшли заперечення.

04.09.2024 від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення.

04.09.2024 від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 11.09.24; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення на подані клопотання та заяву.

10.09.2024 від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення.

11.09.2024 від позивача надійшли заперечення.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечення щодо клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі та щодо заяви про залучення у справу третьої особи.

Представник відповідача 2 заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечив щодо клопотань про відкладення розгляду справи.

Суд дослідивши клопотання відповідача 1 та 2 про відкладення розгляду справи, ухвалив відмовити у їх задоволенні.

Слід зазначити, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ І 66 - 64 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Неможливість бути присутнім представником відповідача 1 у судовому засіданні не є належною підставою для відкладення, не є обґрунтованою підставою та задоволенню таке клопотання не підлягає. Відповідач 1 мав можливість направити іншого представника в судове засідання чи подати клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Посилання відповідача 2 на те, що йому необхідний час для ознайомлення із запереченнями, проданими позивачем 11.09.2024, не є належною підставою для відкладення та задоволенню таке клопотання не підлягає, оскільки, представник позивача в судовому засіданні озвучив подані заперечення та суд надав можливість представнику відповідача 2 ознайомитися із поданими запереченнями в судовому засіданні.

Суд розглянувши клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі та заяву про залучення у справу третьої особи ухвалив відмовити у їх задоволенні на підставі такого.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як неодноразово наголошувалось Верховним Судом єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (див., зокрема, постанови Верхового Суду від 08.08.2024 року у справі №924/1086/23, від 16.07.2024 року у справі № 920/42/23, від 11.06.2024 року у справі № 910/389/24, від 04.06.2024 року у справі № 910/466/22)

ТОВ «Акріс Агро Груп», як сторона угоди про врегулювання №1 від 18.12.2023 та отримувач 21.12.2023 листа СФГ «Перлина», не міг не знати про їх існування на момент підготування відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив. Будь-яких об`єктивних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання доказів, відповідачем не зазначено.

Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (див., зокрема, п.п. 3.30-3.31 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

Відповідно до ст. 3 ЦК України, справедливість, добросовісність та розумність визначені, як загальні засади цивільного законодавства. Принцип добросовісності це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зазначений принцип лежить також в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) (постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 910/14588/21, від 13.04.2022 у справі №366/599/19).

Згаданий принцип римського права «venire contra factum proprium» є вираженням «equitable estoppel» - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на «principles of fraud» та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо не ставить протилежну сторону у невигідне становище. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони (постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 910/14588/21, від 13.04.2022 у справі №366/599/19).

З матеріалів справи про банкрутство вбачається, що 14.03.2023 ТОВ «Дейвест» направило на адресу AT «Банк Альянс» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій як на підставу зустрічних вимог наголошує на понесених збитках, зокрема, штрафних санкціях та упущеній вигоді, сплаченій на користь ТОВ «Акріс Агро Груп»; 20.02.2024 ТОВ «Дейвест» посилається у відзиві на заяву AT «Банк Альянс» про відкриття провадження у справі про банкрутство на вказане зарахування вимог як актуальне і незмінне; 22.05.2024 ТОВ «Дейвест» у відповіді на лист арбітражного керуючого стосовно підстав сплати штрафних санкцій наголошує на понесених збитках через сплату штрафних санкцій та упущеної вигоди на користь, зокрема, ТОВ «Акріс Агро Груп» без будь-яких відсилок про домовленість про повернення вказаних коштів; 20.08.2024 ТОВ «Акріс Агро Груп» та ТОВ «Дейвест» подають відзив на позовну заяву в межах справи № 910/18632/23 (910/9049/24) в якому наголошують на неналежному способі захисту, на наявності правових підстав для сплати штрафних санкцій та збитків, на виключній добросовісності ТОВ «Дейвест», яке добровільно все сплатило в повному обсязі, при цьому на угоду про врегулювання відсутні будь-які посилання; 30.08.2024 ТОВ «Акріс Агро Груп» в запереченнях на відповідь на відзив в межах справи № 910/18632/23 (910/9049/24) наголошує на невірному способі захисту, відсутності законодавчих підстав для спростування майнових дій, при цьому на угоду про врегулювання відсутні будь-які посилання.

Тобто, протягом ТОВ «Дейвест» та ТОВ «Акріс Агро Груп» підтримували позицію наявності понесених збитків через сплату штрафних санкцій та упущеної вигоди, їх законності та обґрунтованості, жодним чином не наголошуючи на домовленостях їх про повернення.

Отже, дослідивши подані клопотання, заяву та матеріали справи, суд ухвалив відмовити у їх задоволенні з підстав порушення принципу venire contra factum proprium та подання доказів з пропуском строку без обґрунтування неможливість їх подання у вказаний строк.

У підготовчому засіданні судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Випадків, що є підставами для відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлені.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відповідно до частин 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 11.09.2024, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи вищезазначене, керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі відмовити.

2. У задоволенні заяви відповідача 2 про залучення у справу третьої особи відмовити.

3. Закрити підготовче провадження з розгляду заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Дейвест арбітражного керуючого Ципляка Павла Сергійовича про спростування майнових дій Товариства з обмеженою відповідальністю Дейвест в межах справи № 910/18632/23.

4. Призначити розгляд заяви до розгляду по суті на 18.09.24 о 09:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 16.

5. Запропонувати учасникам провадження у справі надати пояснення до початку розгляду справи по суті.

6. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Повний текст ухвали складено 12.09.2024

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Івченко