Ухвала

від 09.09.2024 по справі 910/19899/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Київ

09.09.2024справа №910/19899/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/19899/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» (вул. Верхній Вал, буд. 28, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 39642515)

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00015622),

Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 37567646) та

держави Україна в особі Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00015622)

про визнання протиправними та скасування постанов від 24.07.2019 №55827491 і від 18.02.2016 №49849512 та стягнення 5 573 595,90 грн,

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» (вул. Московська, буд. 32/2, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 43272035)

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00015622),

Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 37567646) та

держави Україна в особі Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00015622)

про визнання протиправними та скасування постанов від 24.07.2019 №55827491 і від 18.02.2016 №49849512 та стягнення 2 633 564,57 грн,

за участю представників:

позивача та третьої особи Скирди В.Є. (ордер від 25.12.2023 серія АІ №1518393 та ордер від 01.07.2024 серія АІ № 1645970);

відповідачів-1,3 Молчан О.В. (довіреність від 26.07.2024 №106169/20.5/22-24);

відповідача-2 не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» (далі Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі Відділ), Державної казначейської служби України (далі Казначейство) та держави Україна в особі Міністерства юстиції України (далі МЮУ) про стягнення з МЮУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь Компанії 5 573 595,90 грн компенсації за заподіяну шкоду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- на примусовому виконанні у Відділі знаходилося виконавче провадження №57029342, яке об`єднано у зведене виконавче провадження №53263395 (далі зведене виконавче провадження) про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» (далі ПАТ «Полтавхіммаш);

- стягувачами у зведеному виконавчому провадженні є Компанія та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» (далі Товариство);

- зведене виконавче провадження здійснювалося головним державним виконавцем Відділу Рубель Інною Вікторівною (далі державний виконавець);

- як стало відомо позивачу з неофіційних джерел, в рамках здійснення виконавчих дій Відділом розпорядженням начальника Відділу (далі Розпорядження), яке прийнято на підставі розрахунку державного виконавця щодо розподілу стягнутих з боржника коштів, затверджено розподіл стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням про стягнення з ПАТ «Полтавхіммаш» заборгованості (далі Розрахунок);

- станом на 26.12.2023 (дата підписання позову) Компанія не отримала від державного виконавця копію Розрахунку або Розпорядження всупереч положенням 28 Закону України «Про виконавче провадження»;

- відповідно до Розпорядження Відділом було вирішено віднести вимоги щодо стягнення виконавчого збору до 4 черги, а вимоги безпосередньо стягувачів, за якими і стягувався виконавчий збір, до 5 черги; вказані дії державного виконавця призвели до того, що вся фактично стягнута з ПАТ «Полтавхіммаш» сума була направлена на погашення вимог виконавчого збору;

- внаслідок незаконних дій Відділу Компанія не отримала законну частку фактично стягнутої заборгованості, а саме 5 573 595,90 грн від фактично стягнутих 9 119 067,19 грн;

- на думку Компанії, дії Відділу є протиправними та незаконними, і такими, що призвели до завдання збитків Компанії, на підставі чого згідно з положеннями статей 16, 22, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 20 Господарського кодексу України Компанія змушена звернутися до суду з даним позовом про відшкодування шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.02.2024.

25.01.2024 Казначейство подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило таке: Казначейство прав та інтересів Компанії не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і шкоди Компанії не завдало (до того ж сама Компанія не вказує на Казначейство як на порушника своїх прав); відповідно до вимог Конституції України, ЦК України, інших актів законодавства й висновків Конституційного суду України Казначейство не повинно нести відповідальність за шкоду, завдану Компанії внаслідок незаконних дій інших суб`єктів; доводи Компанії про те, що неправомірними діями державного виконавця стягувачу заподіяно шкоду (збитки) не підтверджені жодним доказом; Компанією не доведено таких елементів складу цивільного правопорушення як шкода та причинний зв`язок між діями і заподіяною шкодою, необхідних для висновку про настання цивільно-правової відповідальності; сам по собі факт тривалого виконання рішення, на який посилається Компанія як на підставу позовних вимог про відшкодування шкоди, не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення та завданою шкодою; факт тривалого виконання рішення суду не може напряму ототожнюватися із завданою Компанії майновою шкодою, оскільки остаточно не втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника; невиплачені Компанії кошти на виконання судових рішень, ухвалених на її користь, не є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі статей 1173, 1174 ЦК України; Компанія не має права на відшкодування шкоди, оскільки вина Відділу і МЮУ не встановлена належним чином та не доведена незаконність дій відповідачів та їх посадових осіб.

Крім того, у відзиві на позов Казначейство просить суд виключити його з числа відповідачів у справі як особу, до якої не заявлено позовних вимог.

МЮУ 31.01.2024 подало суду відзив на позовну заяву, в якому вказало, що:

- коштів, які надійшли від боржника на депозитний рахунок Відділу по зведеному виконавчому провадженню у сумі 9 120 625 грн, було недостатньо для задоволення вимог всіх стягувачів, а тому їх розподілено згідно із Законом України «Про виконавче провадження» в межах четвертої черги у відповідному коефіцієнті, що дорівнює 0,2;

- державний виконавець не наділений свободою вибору щодо черговості погашення вимог стягувачів, а відтак, твердження Компанії про неправильний розподіл державним виконавцем стягнутих з боржника коштів як виконавчий збір є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу;

- правомірність проведення розподілу державним виконавцем спірних стягнутих сум досліджувалося Київським окружним адміністративним судом у рішенні від 09.05.2023 зі справи №320/488/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №320/488/23, яким у задоволенні позову Компанії відмовлено (однією з вимог якого було «визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням №53263395 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» від 01.08.2022»);

- у рішенні Київським окружним адміністративним судом від 09.05.2023 зі справи №320/488/2023 зазначено «Водночас суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору чи доказів наявності та/або вирішення спору щодо сум такого збору»;

- відповідно до облікової картки на зведене виконавче провадження №53263395, виконавчі провадження №59864822 та № 67643994 входять до складу зведеного виконавчого провадження №53263395;

- підстави позову, які були предметом розгляду у Київському окружному адміністративному суді у справі №320/488/23, та підстави позову, які є предметом розгляду у даній справі, фактично ідентичні; Компанія змінила лише предмет позову.

Компанія 06.02.2024 подала суду відповідь на відзиви Казначейства і МЮУ, в якій зазначила про те, що:

- в межах адміністративної справи за правилами адміністративного судочинства та специфікою дослідження правомірно адміністративної процедури судами досліджувався виключно один епізод всього ходу виконавчого провадження, без дослідження всього ходу правомірності дії та бездіяльності державного виконавця, а саме виключно дій на стадії затвердження розподілу стягнутих грошових коштів;

- така специфіка обумовлена: неможливістю оскарження Компанією дій щодо стягнення та виконання виконавчих проваджень стороною, яких не є Компанія; скорочений строк звернення до суду із позовом в 10 днів з дня, коли заявник дізнався про відповідну подію; притаманністю адміністративного судочинства стосовно дослідження та перевірки саме дотримання адміністративної процедури і обмеженістю дослідження спору про право;

- тобто, на відміну від даного судового процесу та предмета позову про відшкодування шкоди, де маємо право дослідити правомірність та повноту дій державного виконавця під час всього ходу виконавчого провадження, суд в межах справи №320/488/23 досліджував лише питання формального дотримання адміністративної процедури під час затвердження розподілу стягнутих грошових коштів;

- внаслідок цього, судом в межах справи №320/488/23, не висловлено жодного висновку або оцінки на предмет наявності у Відділу підстав стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від фактичного стягнутої суми за обставин самої відсутності стягнутої суми на користь стягувача;

- в свою чергу, МЮУ намагається створити хибне враження, що начебто у справі №320/488/23 судом було повністю оцінено ідентичні обставини та встановлена їх безпідставність це абсолютно не відповідає дійсності;

- фактично для відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування розподілу судом було зазначено лише дві підстави: державний виконавець не наділений свободою вибору щодо черговості погашення вимог стягувачів; позивачем не надано належних та допустимих доказів скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору чи доказів наявності та/або вирішення спору щодо сум такого збору;

- при цьому, Компанія і не могла оскаржити постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, оскільки: Компанія не була стороною виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору, а процесуальним кодексом передбачено виключно право сторін виконавчого провадження на оскарження відповідних постанов або дій; на момент того, як Компанія могла дізнатися про існування постанов про стягнення виконавчого збору вони не порушували її право, тобто був відсутнім факт порушеного права Компанії; остання не могла оскаржити такі постанови, адже пройшов строк у 10 днів з дня, коли Компанія могла дізнатись про їх існування;

- тобто, висновки у справі №320/488/23 жодним чином не встановлюють преюдиційних обставин у даній справі, оскільки: не містять жодної оцінки підстав позовних вимог; стосуються абсолютно різного предмету позовних вимог; в межах справи №320/488/23 досліджувався лише один із епізодів виконавчого провадження із обмеженим дослідженням стосовно дотримання адміністративної процедури; з огляду на предмет та підстави позову предмет доказування та судового розгляду відмінні;

- відповідач надає облікову картку на зведене виконавче провадження, яка сформована 12.09.2022, в той час коли розрахунок розподілу був складений 01.08.2022;

- при цьому, єдиним допустимим доказом на підтвердження цього факту було б надання постанови про об`єднання/приєднання виконавчих проваджень №59864822 та №67643994 у зведене виконавче провадження, які так і не надані відповідачем;

- крім того, окремої уваги заслуговує факт, того, що відповідно до наданого відповідачем розподілу стягнутих коштів виконавчі провадження №59864822 та №67643994 відкриті на виконання однієї постанови про стягнення виконавчого збору постанова про стягнення виконавчого збору від 27.07.2019; фактично відбулось подвійне стягнення за одним і тим самим виконавчим документом, що заборонено чинним законодавством, що в перспективі породжує додаткову підставу позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 18.03.2024.

07.03.2024 МОУ подало суду документи на виконання вимог ухвали від 19.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 підготовче засідання відкладено на 29.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 підготовче засідання відкладено на 03.06.2024; зобов`язано МЮУ подати суду до 27.05.2024:

- інформацію про ідентифікатор доступу до виконавчого провадження №55827491 в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП), а саме код доступу в розділі «ідентифікатор доступу» на сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження;

- у разі можливості, надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження №55827491 з ідентифікатором доступу;

- інформацію про загальний розмір фактично стягнутої та перерахованої суми грошових коштів на рахунок стягувача (ПАТ «Сбербанк») в рамках виконання виконавчого провадження №5582749 у форматі двох сум 1) фактично стягнута та 2) фактично перерахована на рахунок стягувача;

- у разі будь-якого фактичного стягнення з боржника суми боргу в межах виконання виконавчого провадження №55827491, надати інформацію чи була нарахована та стягнута з цієї суми, в пропорції 10% від фактично стягнутої суми, сума коштів на погашення вимог за виконавчим збором;

- якщо до закриття/завершення виконавчого провадження №55827491, в межах даного виконавчого провадження стягнуті з боржника суми були направлені на погашення вимог за виконавчим збором, надати інформацію про розмір таких коштів;

- якщо в межах виконавчого провадження №55827491 були частково або повністю задоволені вимоги стягувача (ПАТ «Сбербанк») за рахунок стягнутих виконавцем з боржника коштів, надати інформацію чи залишились незадоволеними вимоги за виконавчим збором в розрахунку 10% від таких фактично стягнутих коштів і, якщо так, то зазначити розмір таких вимог у грошовому вираженні.

22.05.2024 МЮУ на виконання вимог ухвали від 29.04.2024 подало суду інформацію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 підготовче засідання відкладено на 01.07.2024.

Представник Компанії у підготовчому засіданні 01.07.2024 просив суд прийняти до розгляду заяву про зміну предмета спору, в якій просить розгляд справи здійснювати за такими позовними вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу від 24.07.2019 №55827491 про стягнення виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу від 18.02.2016 №49849512 про стягнення виконавчого збору;

- стягнути з МЮУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь Компанії компенсації за заподіяну шкоду у сумі 5 573 595,90 грн.

Оскільки вимоги про визнання протиправними та скасування постанов Відділу про стягнення виконавчого збору від 24.07.2019 №55827491 і від 18.02.2016 №49849512, та стягнення з МЮУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь Компанії компенсації за заподіяну шкоду у сумі 5 573 595,90 грн є вимогами, нерозривно пов`язаною між собою підставами позову, суд прийняв до розгляду заяву Компанії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 підготовче засідання відкладено на 05.08.2024.

Товариством 01.07.2024 подано позовну заяву як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до Відділу та держави Україна в особі МЮУ про:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу від 24.07.2019 №55827491 про стягнення виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу від 18.02.2016 №49849512 про стягнення виконавчого збору;

- стягнути з МЮУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства компенсації за заподіяну шкоду у сумі 2 633 564,57 грн.

Позовні вимоги Товариства мотивовано тим, що:

- на примусовому виконанні у Відділі знаходилося зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ПАТ «Полтавхіммаш»;

- стягувачами у зведеному виконавчому провадженні є Компанія і Товариство;

- зведене виконавче провадження здійснювалося державним виконавцем;

- як стало відомо Товариству з неофіційних джерел, в рамках здійснення виконавчих дій Відділом Розпорядженням начальника Відділу, яке прийнято на підставі Розрахунку державного виконавця щодо розподілу стягнутих з боржника коштів, затверджено розподіл стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням про стягнення з ПАТ «Полтавхіммаш» заборгованості;

- станом на 01.07.2024 (дата підписання позову) Товариство не отримало від державного виконавця копію Розрахунку або Розпорядження всупереч положенням статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»;

- згідно з Розпорядженням Відділом було вирішено віднести вимоги щодо стягнення виконавчого збору до 4 черги, а вимоги безпосередньо стягувачів, за якими і стягувався виконавчий збір, до 5 черги; вказані дії державного виконавця призвели до того, що вся фактично стягнута з ПАТ «Полтавхіммаш» сума була направлена на погашення вимог виконавчого збору;

- внаслідок незаконних дій Відділу Товариство не отримало законну частку фактично стягнутої заборгованості, а саме 2 633 564,57 грн від фактично стягнутих 9 119 067,19 грн;

- на думку Товариства, дії Відділу є протиправними та незаконними, і такими, що призвели до завдання збитків Товариства, на підставі чого відповідно до положень статей 16, 22, 1166, 1173, 1174 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України Товариство змушене звернутися до суду з даним позовом про відшкодування шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2024 прийнято позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства до Відділу, Казначейства та держави Україна в особі МЮУ про визнання протиправними та скасування постанов від 24.07.2019 №55827491 і від 18.02.2016 №49849512, та стягнення 2 633 564,57 грн до спільного розгляду з первісним позовом Компанії до Відділу, Казначейства та держави Україна в особі МЮУ про стягнення 5 573 595,90 грн; вимоги за позовом Товариства об`єднано в одне провадження з первісним позовом Компанії; підготовче засідання призначено на 05.08.2024.

Представник Відділу і МЮУ у підготовчому засіданні 05.08.2024 просив суд задовольнити подані МЮУ суду 08.07.2024 клопотання про закриття провадження у справі за позовом Товариства в частині визнання протиправними та скасування постанов Відділу від 24.07.2019 №55827491 та від 18.02.2016 №49849512 про стягнення виконавчого збору, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та клопотання про залишення без розгляду позову Товариства в частині визнання протиправними та скасування постанов Відділу від 24.07.2019 №55827491 та від 18.02.2016 №49849512 про стягнення виконавчого збору, як такого, що поданий після закінчення процесуальних строків.

Представник Компанії та Товариства у підготовчому засіданні 05.08.2024 заперечив проти задоволення вказаних клопотань.

Суд відклав розгляд вказаних клопотань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2024.

Представник Компанії та Товариства у судовому засіданні 09.09.2024 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відділу і МЮУ оголосила вступне слово, заперечила проти задоволення позовних вимог, надала пояснення стосовно поданих 08.07.2024 клопотань та просила закрити провадження у справі з огляду на непідвідомчість даного спору господарському суду.

Представник Компанії та Товариства заперечив проти закриття провадження у справі.

Слід зазначити, що обидва представники у судовому засіданні вказали про те, що накази у спірних виконавчих провадженнях були повернуті на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», проте згідно з наявними в матеріалах справи копіями матеріалів виконавчих проваджень №55827491 і №49849512 накази були повернуті стягувачам на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувачі подали письмові заяви про повернення виконавчих документів.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно з частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому, відповідно до частини другої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Аналізуючи зазначені норми права у поєднанні з висловленими Великою Палатою Верховного Суду принципами визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, слід дійти висновків, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №921/16/14-г/15 (провадження №12-93гс18), від 14.11.2018 у справі №906/515/17 (провадження №12-246гс18), від 16.01.2019 у справі №910/22695/13 (провадження №12-277гс18), від 07.02.2019 у справі №927/769/16 (провадження №12-273гс18), від 11.09.2019 у справі №925/138/18 (провадження №12-74гс19), від 15.01.2020 у справі №1.380.2019.001073 (провадження №11-709апп19), від 23.11.2021 у справі №175/1571/15 (провадження №14-51цс21), від 20.09.2018 у справі №821/872/17 (провадження №11-734апп18), від 17.10.2018 у справі №826/5195/17 (провадження №11-801апп18), від 16.01.2019 у справі №279/3458/17-ц (провадження №14-543цс18), від 09.10.2019 у справі №758/201/17 (провадження №14-468цс19), та постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №127/9870/16-ц (провадження №14-166цс18) та від 18.12.2019 у справі №759/15553/14-ц (провадження №14-579цс19).

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Статтею 21 ГПК України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З наведених положень законодавства вбачається, що вимоги Компанії та Товариства про визнання протиправними та скасування постанов від 24.07.2019 №55827491 і від 18.02.2016 №49849512 про стягнення виконавчого збору (основна вимога) підлягають розгляду виключно в порядку адміністративного судочинства, а вимоги про стягнення компенсації за заподіяну шкоду (похідна вимога) можуть бути розглянута в порядку господарського судочинства, проте, оскільки задоволення вимог про стягнення компенсації за заподіяну шкоду залежить від задоволення вимог про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору, то даний спір не може бути розглянутий в порядку господарського судочинства.

Таким чином, заявлені Компанією і Товариством вимоги можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства та не підлягають розгляду господарським судом.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», яким ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону з дня набрання ним чинності до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 231, 234 і 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» (вул. Верхній Вал, буд. 28, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 39642515) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00015622), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 37567646) та держави Україна в особі Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00015622) про визнання протиправними та скасування постанов від 24.07.2019 №55827491 і від 18.02.2016 №49849512, та стягнення 5 573 595,90 грн.

2. Закрити провадження у справі за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» (вул. Московська, буд. 32/2, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 43272035) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00015622), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 37567646) та держави Україна в особі Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00015622) про визнання протиправними та скасування постанов від 24.07.2019 №55827491 і від 18.02.2016 №49849512, та стягнення 2 633 564,57 грн.

Ухвала набрала законної сили 09.09.2024.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 12.09.2024.

Суддя Оксана Марченко