Ухвала

від 11.09.2024 по справі 905/993/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/993/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Студенець В.І., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024

у справі за позовом

1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2

до відповідачів:

1) Компанії Barlenco LTD,

2) Компанії "Metinvest B.V."

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - ПрАТ "Азовсталь")

та співвідповідача: ОСОБА_3

про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції, встановлення її розміру, стягнення солідарно грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

1. 30.05.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просили:

1) визнати право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій ПрАТ "Азовсталь" та встановити її розмір на рівні 17,085 грн із розрахунку за 1 акцію;

2) стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Компанії Barlenco LTD, Компанії "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди загальну суму 7 746 168,15 грн;

3) стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Компанії Barlenco LTD, Компанії "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди загальну суму 258 205,61 грн.

2. Господарський суд Донецької області рішенням від 04.07.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, позов задовольнив частково:

1) визнав право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій ПрАТ "Азовсталь" та встановив її розмір на рівні 5,6802 грн із розрахунку за 1 акцію;

2) стягнув солідарно з Компанії Barlenco LTD та Компанії "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 704 060,00 грн;

3) стягнув солідарно з Компанії Barlenco LTD та Компанії "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 56 802,00 грн;

4) стягнув з Компанії Barlenco LTD на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 627,03 грн;

5) стягнув з Компанії Barlenco LTD на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 803,36 грн;

6) стягнув з Компанії "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 627,03 грн;

7) стягнув з Компанії "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 803,36 грн;

8) стягнув з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 409,44 грн;

9) закрив провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);

10) відмовив у задоволенні інших позовних вимог;

11) відмовив ПрАТ "Азовсталь" у задоволенні заяви від 09.05.2023 про стягнення з позивачів на користь ПрАТ "Азовсталь" судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. 22.07.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через систему Електронний суд звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, в якій просили їх скасувати частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині/змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд, а саме:

1) визнати право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій ПрАТ "Азовсталь" та встановити її розмір на рівні 17,085 грн із розрахунку за 1 акцію;

2) стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Компанії Barlenco LTD, Компанії "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди загальну суму 7 746 168,15 грн;

3) стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Компанії Barlenco LTD, Компанії "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди загальну суму 258 205,61 грн.

4. Верховний Суд ухвалою від 12.08.2024 залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), як таку, що оформлена з порушенням вимог п.5 ч.2, п.2 ч.4 ст.290 ГПК, звернув увагу скаржників на необхідності уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень, надати докази сплати ОСОБА_1 судового збору у встановлених порядку та розмірі.

5. 22.08.2024 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення недоліків касаційної скарги (подана 21.08.2024 через систему Електронний суд) з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 12.08.2024, до якої, зокрема, додали уточнену касаційну скаргу та заяву ОСОБА_1 від 20.08.2024 про зменшення розміру судового збору з додатками.

6. ОСОБА_1 у заяві від 20.08.2024 про зменшення розміру судового збору просить звільнити його від доплати судового збору, фактично зменшивши його розмір до 7 264,00 грн, які він сплатив при поданні касаційної скарги. Вказує, що розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання цієї касаційної скарги (148 642,59 грн), перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній (2023) календарний рік.

7. ОСОБА_1 зазначає, що його дохід за 2023 рік становить 769 831,47 грн, 5 відсотків від якого становить 38 491,57 грн. На підтвердження наведених доводів скаржник надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за 2023 рік. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що у його дружини виявлено онкологічне захворювання, на підтвердження чого надав виписку із її медичної карти.

8. Верховний Суд розглянув клопотання про звільнення від сплати судового збору та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

9. Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, при наявності умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

10. Частиною 1 ст.8 Закону "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

11. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті (ч.2 ст.8 Закону "Про судовий збір").

12. Положення ст.8 Закону "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

13. У п.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

14. Положення ГПК та Закону "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

15. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

16. З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

17. Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19).

18. На підтвердження свого фінансового становища скаржник надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2023 рік. При цьому, скаржник не надав інших доказів, зокрема, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7; документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, тощо.

19. З огляду на це, Верховний Суд, розглянувши клопотання скаржника про зменшення сплати судового збору, дійшов висновку, що зазначені скаржником обставини не є безумовними підставами для звільнення його від сплати судового збору, оскільки надані до суду касаційної інстанції докази на підтвердження майнового стану заявника, зокрема, документ з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків лише відображає лише інформацію про доходи скаржника, однак не свідчить про його скрутне фінансове становище та не підтверджує неможливість сплати ним судового збору у визначеному розмірі за подання касаційної скарги у цій справі.

20. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, вирішуючи питання щодо наслідків відмови суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, висловленого в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшла висновку, що прийнявши рішення про відмову у звільненні від сплати судового збору, суд має постановити ухвалу про залишення скарги без руху, направити її заявнику та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.

21. З огляду на зазначене, враховуючи, що скаржник скористався правом на усунення недоліків касаційної скарги, однак документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі не надав, натомість заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, у задоволенні якого відмовлено, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга залишається без руху для надання скаржнику строку для сплати судового збору. Аналогічну позицію застосував Верховний Суд в ухвалах від 21.12.2023 у справі №911/2579/22, від 11.01.2024 у справі №910/10905/21.

22. Згідно з ч.2 ст.292 ГПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.290 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

23. Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху..

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, ст.4 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №905/993/21.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 04.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №905/993/21 залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді В. Студенець

І. Кондратова