Справа № 296/2614/24
2/296/1891/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
"11" вересня 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участі секретаря судового засідання Світко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 43462,45 грн. боргу за послуги із централізованого опалення та постачання теплової енергії, витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви, мотивуючи свої вимоги тим, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого опалення та постачання теплової енергії, які надає позивач. З 01 жовтня 2014 року по 01 червня 2020 року відповідач в повному обсязі не сплачувала кошти за надані послуги позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 43462,45 грн. Позивач вказав, що підприємство неодноразово нагадувало відповідачу про необхідність оплати заборгованості за надані послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, проте, відповідач борг не сплатила. Тому просить стягнути з відповідача на свою користь 43462,45 грн. боргу за спожиті послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, витрати з оплати судового збору.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує (а.с.38).
Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Крім того, відповідача повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У призначені судові засідання відповідач не з`явився, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке видане приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Старжник Т.О. за реєстром 16763, ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 26).
Як вбачається з копії договору дарування квартири від 24.06.2020, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О., зареєстрованим в реєстрі за №6701, ОСОБА_1 передала безоплатно у власність (подарувала), а її син ОСОБА_2 прийняв у власність (у дар) квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 10-11).
Також зі змісту вказаного договору вбачається, що останній не передбачає умов, якими новий власник взяв на себе обов`язки зі сплати боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги.
Згідно із наявними у матеріалах справи розрахунками заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01 жовтня 2014 року по 01 червня 2020 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії в розмірі 43462,45 грн, яку на момент пред`явлення позову відповідачем добровільно сплачено не було (а.с.6-7).
Згідно зі статтею 162 Житлового кодексу України плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послу.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII).
Відповідно до статті 5 Закону №2189-VIII, до житлово - комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до положення пункту 5 частини 2 статті 7 Закону №2189-VIII, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону №2189-VIII виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.
За змістом частини першої статті 9 Закону №2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово -комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону №2189-VIII, ціни (тарифи) на житлово -комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими.
Частинами другою, третьою та п`ятою статті 21 Закону №2189-VIII передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Частиною 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.
Зміст положення ч. 4 ст. 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Стаття 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 ЦПК України, відповідно до положень якої доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, у ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2014 року по 01 червня 2020 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого та опалення постачання теплової енергії у розмірі 43462,45 грн, доказів на спростування наявності якої відповідачем надано не було.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 (попереднього власника) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованості за послуги із централізованого опалення та постачання теплової енергії в розмірі 43462,45 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 525, 526 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 82, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280,352-354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованості за послуги із централізованого опалення та постачання теплової енергії за період з 01 жовтня 2014 року по 01 червня 2020 року в розмірі 43462 (сорок три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 45 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, місцезнаходження за адресою: 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий суддя О. Й. Адамович
Дата складання повного тексту рішення: 12.09.2024.
Суд | Корольовський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2024 |
Оприлюднено | 16.09.2024 |
Номер документу | 121563396 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Корольовський районний суд м. Житомира
Адамович О. Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні