Ухвала

від 12.09.2024 по справі 289/1851/24

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1851/24

Номер провадження 2-о/289/95/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2024 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Радомишльської міської ради Житомирської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду із вищевказаною заявою, в якій просить суд встановити факт того, що ОСОБА_1 являється прийомною матір`ю усиновленої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вивчивши матеріали даної заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин другої, сьомої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст. 315 ЦПК України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в постанові №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

До того ж аналогічні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі №536/1039/17 (пункт 17).

Згідно з ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що у неї відсутній документ, який достеменно підтверджує, що вона є прийомною матір`ю усиновленої особи ОСОБА_2 , тому вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 256-1 СК України прийомна сім`я - сім`я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Частинами 2, 4 ст. 256-2 СК України встановлено, що прийомні батьки несуть обов`язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу. Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.

З матеріалів заяви встановлено, що згідно розпорядження голови Радомишльської районної державної адміністрації №142 від 13.06.2013 створено на базі родини ОСОБА_1 прийомну сім`ю та влаштовано з 13.06.2013 на виховання та спільне проживання у вказану сім`ю, зокрема дитину-сироту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 2 Положення про прийомну сім`ю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2005 № 565, прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Рішення про утворення прийомної сім`ї приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської ради (далі - орган, який прийняв рішення) на підставі заяви сім`ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім`ю, за поданням відповідного висновку служби у справах дітей про можливість утворення прийомної сім`ї з урахуванням рекомендації центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (п. 5 вищевказаного Положення).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже, враховуючи вищевикладене, саме до повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування належить вирішення питання про влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування до прийомної сім`ї на виховання та спільне проживання, а рішення про це є підтвердженням факту набуття особами статусу прийомних батьків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, заявлені ОСОБА_1 вимоги не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, а тому суддя вважає, що у відкритті провадження у справі за заявою останньої слід відмовити.

Керуючись ст. 186, 258-260, 315 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Радомишльської міської ради Житомирської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО