Ухвала

від 11.09.2024 по справі 541/3211/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3211/24

Провадження № 1-кс/541/873/2024

У Х В А Л А

11 вересня 2024 рокум.Миргород

Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12024170550000986 від 06.09.2024,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2024 року прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на автомобіль ИЖ 2717, д.н.з. НОМЕР_1 .

В обґрунтування клопотання вказував, що у провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2024 за № 12024170550000986 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.09.2024 близько 14 години 45 хвилин, водій автомобіля ИЖ 2717 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , рухаючись в м. Миргороді по вул. Київській в напрямку перехрестя з вул. Бабенка, на вищевказаному перехресті допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який рухався по проїзній частині в попутному напрямку з автомобілем та в подальшому почав переходити проїзну частину дороги зліва на право відносно напрямку руху автомобіля. В результаті ДТП, ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями був госпіталізований до КНП «Миргородська ЛІЛ».

В той же день, проводився огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, в ході якого виявлено та вилучено автомобіль ИЖ 2717, державний номерний знак НОМЕР_1 .

07 вересня 2024 року автомобіль ИЖ 2717 д.н.з. НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом та визначено місце його зберігання - майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, розташований в с. Білики по вул. Центральній, 52, Миргородського району, Полтавської області.

Власником автомобіля ИЖ 2717 д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 28.04.2004 Миргородським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України, є ЗКПО 04590719, міський відділ освіти, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , фактичним користувачем автомобілю є ОСОБА_4 .

В ходідосудового розслідуваннявиникла необхідністьу накладенніарешту навилучений вході оглядутранспортний засіб,оскільки вінмає суттєвезначення,для розслідуваннязлочину,передбаченого ч.1ст.286КК України,так як,за участювищевказаного автомобілявідбувся наїздна пішохода ОСОБА_5 ,в результатічого останнійз тілеснимиушкодженнями доставленийдо КНП«Миргородська ЛІЛ».По вилученомутранспортному засобунеобхідно проводитиряд слідчихдій тасудових експертиз(трасологічну,автотехнічну,тощо)направлених навстановлення об`єктивнихданих дляповного інеупередженого розслідуваннякримінального провадження. Речовий доказ має суттєве значення для встановлення важливих обставин у вищевказаному кримінальному провадженні. Арешт вказаного майна є необхідним для забезпечення його зберігання до закінчення проведення відповідних слідчих дій, зокрема проведення експертних досліджень, а його повернення може перешкоджати всебічному, повному та об`єктивному дослідженню обставин кримінального провадження.

В судове засідання прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області не з`явився, просив розгляд клопотання проводити у його відсутність та задовольнити в повному обсязі (а.п. 2).

Представник власника майна - Управління освіти, молоді та спорту Миргородської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, в поданій заяві просив проводити розгляд клопотання у його відсутність та проти задоволення клопотання не заперечував (а.п. 18).

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України.

Вивчивши зміст клопотання та дослідивши матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12024170550000986 від 06.09.2024 року за ч. 1 ст. 286 КК України.

В ході якого під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 06.09.2024 було оглянуто та вилучено: автомобіль ИЖ 2717, д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 28.04.2004, Миргородським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України, власником автомобіля марки ИЖ, моделі 2717-90, д.н.з. НОМЕР_1 є НОМЕР_3 , міський відділ освіти, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Постановою слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 від 07.09.2024 автомобіль ИЖ 2717, д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню та визначено місце його зберігання майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, за адресою: вул. Центральна, 52, с. Білики Миргородського району Полтавської області.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів клопотання, автомобілем марки ИЖ, моделі 2717, д.н.з. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортно пригоди керував ОСОБА_4 . По даному кримінальному провадженню підозра будь-якій особі на час розгляду клопотання не висувалася, однак враховуючи, що майно про арешт якого заявлено клопотання є речовим доказом по кримінальному провадженню, мета, з якою застосовується арешт майна, зокрема забезпечення можливості використання його як доказу про обставини вчинення кримінального правопорушення, проведення експертиз, вказаний прокурором захід забезпечення кримінального провадження, на думку слідчого судді, з урахуванням наслідків які настали, є в даному випадку співрозмірним з тими обмеженнями, які існують під час згаданого досудового розслідування, необхідними для всебічного, повного встановлення обставин кримінального правопорушення. Незастосування арешту згаданого речового доказу може призвести до знищення, відчуження або настання інших наслідків, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню, оскільки відносно нього є необхідність у проведенні експертних досліджень. Більше того, на час розгляду клопотання слідчим суддею всі необхідні слідчі дії, серед іншого і проведення експертних досліджень, які спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду не вчинені.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 8, 86, 89, 94, 170, 171-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, задовольнити.

Накласти арешт шляхом позбавлення права на володіння, користування та розпорядження власниками та користувачами наступним майном:

- автомобілем ИЖ 2717, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 28.04.2004, Миргородським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України, є ЗКПО 04590719, міський відділ освіти, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Місце зберігання речового доказу визначено постановою слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 від 07 вересня 2024 року, а саме: майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Центральна, 52, с. Білики Миргородського району Полтавської області.

Копію цієї ухвали для виконання вручити прокурору, який звернувся з даним клопотанням.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.

Слідчий суддяОСОБА_1