Рішення

від 11.09.2024 по справі 643/3802/24

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 643/3802/24

Провадження № 2/629/973/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в місті Лозова Харківської області цивільну справу №643/3802/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРС КАРС" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, представник позивача - адвокат Карапетян Акоп Рубенович, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2024 року позивач, в інтересах якого діє представник, звернувся до Московського районного суду м.Харкова із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НАРС КАРС» кошти збитки у сумі 170,00 грн та штраф у розмірі 10 764, 00 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 01.10.2023 р. між ТОВ «НАРС КАРС» та ОСОБА_1 було укладено Договір прокату (оренди) рухомого майна №3609 (далі - Договір прокату), який складається з Стандартних умов прокату та Особливих умов прокату. На підставі Договору прокату, позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування для цілей прокату на строк з 01.10.2023 р. до 07.10.2023 р., автомобіль Kia Rio X-Line, кузов № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 . Вартість оренди за шість днів становить 10764,00 грн. Відповідний автомобіль належить ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» (код ЄДРПОУ 35912126) та на момент укладення Договору прокату перебував у Позивача в користуванні на підставі Договору фінансового лізингу №12180-AR-FL від 13.12.2021р., укладеного між Позивачем (лізингоодержувач) та ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» (лізингодавець) (далі - Договір фінансового лізингу). Згідно з даними Сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі - під час дії Договору прокату, 01.10.2023 р. об 19 год. 10хв. на автомобілі було вчинено адміністративне правопорушення, а саме порушення Правил дорожнього руху шляхом перевищення встановлених обмежень швидкості руху на транспортному засобі Kia Rio X-Line, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_1 . За фактом відповідного порушення, зафіксованого в автоматичному режимі, 01.10.2023 р. було винесено Постанову №3АВ03712962, згідно з якою сума штрафу за порушення становить 340,00 грн. Відповідач не повідомляв про відповідний штраф Позивача, ані під час дії Договору прокату, ані в момент повернення автомобіля позивачу чи після цього. Позивач дізнався про відповідний штраф від ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», яке 20.10.2023р. сплатило 50% відповідного штрафу відповідно до ст.300-1 КУпАП та повідомило про це позивача, який 20.10.2023 р. компенсував вартість оплаченого ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» штрафу. 20.02.2024р. Позивачем було направлено вимогу до відповідача на його офіційну електронну пошту, зазначену в Договорі прокату (Частини 2 Договору) - ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо оплати вартості вищезазначеного штрафу. Проте, Відповідачем проігноровано відповідну Вимогу. Враховуючи вище викладене, зважаючи на неможливість вирішення спору в досудовому порядку, представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача 10934,00 грн: - розмір збитків у розмірі 170,00 грн; -суму штрафу за порушення Правил дорожнього руху згідно з п.4.8. Договору прокату, у розмірі 100% від ціни прокату Автомобіля, а саме 10764,00 грн.

14.05.2024 року ухвалою Московського районного суду м.Харкова було направлено вище вказану цивільну справу за підсудністю до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

11.07.2024 року було здійснено перехід від спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін до спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, заперечень проти ухвалення заочного рішення не надавав.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 01.10.2023 р. між ТОВ «НАРС КАРС» та ОСОБА_1 було укладено Договір прокату (оренди) рухомого майна №3609, який складається з Стандартних умов прокату та Особливих умов прокату(а.с.10-16).

Згідно з п.2 Особливих умов прокату (Частина 2 Договору прокату) - підписуючи Особливі умови прокату, Відповідач тим самим досяг згоди з Позивачем щодо усіх істотних умов договору прокату авто, а також підтвердив, що ознайомлений з Частиною 1 Договору прокату - Стандартними умовами прокату і Частиною 2 - Особливими умовами прокату і дав згоду на приєднання до даного Публічного Договору.

На підставі Договору прокату, позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування для цілей прокату на строк з 01.10.2023 р. до 07.10.2023 р., автомобіль Kia Rio X-Line, кузов № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартість оренди за шість днів становила 10764,00 грн.

Відповідний автомобіль належить ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» (код ЄДРПОУ 35912126) та на момент укладення Договору прокату перебував у Позивача в користуванні на підставі Договору фінансового лізингу №12180-AR-FL від 13.12.2021р., укладеного між Позивачем (лізингоодержувач) та ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» (лізингодавець)(а.с.21-26).

Згідно з даними Сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі - під час дії Договору прокату, 01.10.2023 р. об 19 год. 10хв. на автомобілі було вчинено адміністративне правопорушення, а саме порушення Правил дорожнього руху шляхом перевищення встановлених обмежень швидкості руху на транспортному засобі Kia Rio X-Line, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_1 . За фактом відповідного порушення, зафіксованого в автоматичному режимі, 01.10.2023 р. було винесено постанову №3АВ03712962, згідно з якою сума штрафу за порушення становить 340,00 грн(а.с.9).

Згідно з п.4.8. Договору прокату (Частина 1 Договору) - Наймач несе повну та безумовну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху та сплачує відповідні штрафи.

Порушення Наймачем правил дорожнього руху, які зафіксовані в автоматичному режимі та в неавтоматичному режимі протягом строку, який припадає на період дії договору прокату з таким Наймачем, штраф підлягає оплаті порушником разом з усіма нарахованими штрафними санкціями до дня повернення Автомобіля. В разі якщо про подібне порушення стало відомо вже після повернення Автомобіля, Наймач зобов`язаний сплатити штраф протягом 24 годин з моменту отримання Вимоги Наймодавця, яка може бути направлена будь-яким шляхом зазначеним у Особливих умовах Договору (листом, телефонограмою, на електронну адресу Наймача, у будь-яких месенджерах за телефоном Наймача, тощо), або в разі сплати такого штрафу Наймодавцем -компенсувати, у порядку та строки передбачені цим пунктом, розмір сплаченого штрафу, та сплатити адміністративний збір Наймодавцю у подвійному розмірі штрафу.

У разі порушення Наймачам та/або додатковим водієм та/або третьою особою, яка керувала автомобілем переданим Наймачу в прокат, Правил дорожнього руху, крім того що наймач повинен сплатити штрафи, що передбачені за адміністративні правопорушення, Наймач

зобов?язується сплатити штраф Наймодавцю у розмірі 100% від ціни прокату відповідного автомобіля, на якому порушено ПДР, що зазначена в Особливих умовах Договору, протягом 24 годин з моменту такого порушення.

Адвокат вказав, що відповідач не повідомляв про відповідний штраф позивача, ані під час дії Договору прокату, ані в момент повернення автомобіля позивачу чи після цього.

Позивач дізнався про відповідний штраф від ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», яке 20.10.2023р. сплатило 50% відповідного штрафу відповідно до ст.300-1 КУпАП та повідомило про це позивача, який 20.10.2023 р. компенсував вартість оплаченого ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» штрафу(а.с.28).

20.02.2024 р. Позивачем було направлено вимогу до відповідача на його офіційну електронну пошту, зазначену в Договорі прокату (Частини 2 Договору) - ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо оплати вартості вищезазначеного штрафу. Проте, Відповідачем проігноровано відповідну вимогу(а.с.19).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на неможливість вирішення спору в досудовому порядку, представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача 10934,00 грн: - розмір збитків у розмірі 170,00 грн; -суму штрафу за порушення Правил дорожнього руху згідно з п.4.8. Договору прокату, у розмірі 100% від ціни прокату Автомобіля, а саме 10764,00 грн.

Так, законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України, встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів, передбачений ст. 16 ЦК України не є вичерпним.

Відповідно до ч.1 ст.798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Згідно з ч.1 ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

За загальним правилом ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

На відміну від ч. 2 ст. 799 ЦК України, норми параграфу 5 глави 30 ГК України ("Оренда майна та лізинг") не встановлюють вимог щодо нотаріального посвідчення договорів оренди транспортних засобів у сфері господарювання, відтак, щодо договорів оренди транспортних засобів, укладених з фізичними особами-підприємцями, ні ЦК України, ні ГК України не вимагають обов`язкового нотаріального посвідчення.

Наведене узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02 серпня 2017 року, справа № 911/2761/16.

Відповідно до ст. 787 ЦК України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов`язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Однією із особливих рис договору прокату є те, що об`єктом договору прокату може бути лише рухома річ, крім транспортних засобів, щодо яких ЦК України містить окремі положення. Як правило, об`єкт договору прокату використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Враховуючи ч. 2 ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною 1 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки доказів нотаріального посвідчення договору № 3609 прокату (оренди) легкового автомобіля від 01.10.2023 року укладеного у простій письмовій формі, не надано, даний договір у силу закону є нікчемним правочином.

У ст. 216 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності правочину. У частині першій цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

Правові наслідки, передбачені ч. 1 та 2 ст. 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Враховуючи те, що договір прокату є нікчемним, відсутні вимоги про застосування наслідків недійсності, беручи до уваги факт користування відповідачем транспортним засобом, суд вважає за можливе не застосовувати наслідки недійсності договору.

Так, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що договір, на підставі якого заявлено вимоги позивачем, є нікчемним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представником позивача в позові було зроблено заяву про надання доказів понесення судових витрат протягом 5 днів після винесення рішення по справі, однак враховуючи відмову в

задоволенні позову та положення ст.141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем та питання стягнення з відповідача судових витрат на користь позивача вирішуватися судом не буде.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРС КАРС" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів- відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "НАРС КАРС", код ЄДРПОУ 40421306, адреса: проспект Героїв Харкова, 179 б, офіс 508, м. Харків, 61068, електронна пошта: akopkarapetian@gmail.com.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О.Каращук