Справа № 752/13876/24
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"11" вересня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви Споживчого товариства «Автомобіліст» до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончар Ганна Володимирівна, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
в с т а н о в и в:
Позивач Споживче товариство «Автомобіліст», через представника Орлова О.Ю., звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончар Ганна Володимирівна, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року цю позовну заяву передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва.
Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПУ України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно положень ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Проте, в позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Положеннями п. 1 та 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1розмір прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібта складає 3028,00 грн; за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1059800,00 грн).
Прохальна частина позовної заяви фактично містить дві вимоги немайнового характеру: про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію та про припинення права власності, а також вимогу майнового характеру про витребування майна з чужого незаконного володіння.
До позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 9084,00 грн як за три вимоги немайнового характеру та зазначено, що позовна заява має немайновий характер.
Проте, відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Таким чином, в даному випадку, сплаті підлягає судовий збір за вимогами немайнового характеру в сумі 6056,00 грн (3028,00 грн х2) та за вимогою майнового характеру про витребування майна виходячи з дійсної актуальної вартості нерухомого майна на час звернення до суду з позовом, але не нижче його балансової вартості.
Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.
Однак матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку майна та/або інших доказів дійсної актуальної вартості спірного майна (гаражного боксу), як і доказів балансової вартості цього майна. До позовної заяви взагалі не долучено жодного доказу, в якому зазначались би характеристики спірного об`єкту нерухомості (технічний паспорт тощо) а також відображались актуальні відомості про його вартість станом на дату звернення з позовом до суду.
При зверненніз позовомдо Дніпровськогорайонного судуміста Києвасудовий збірсплачується занаступними реквізитами:рахунок № UA478999980313141206000026005,код отримувача№ 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Частиною 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Правила засвідчення копій документів визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №160/7887/18 в постанові від 08 травня 2019 року.
Проте, жодна із долучених до позовної заяви копія документу не містить підпису уповноваженого представника позивача із зазначенням дати, - на підтвердження відповідності копій письмових доказів оригіналам, які заходяться у позивача.
При цьому, згідно положень ч. 8 ст. 177 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак в позові не зазначено про наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Відповідно доч.1ст.185ЦПК України,суддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених устаттях 175і 177цього Кодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції, в якій мають бути зазначені відомості про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету, а також про наявністьу позивачаабо іншоїособи оригіналівписьмових доказів,копії якихдодано допозовної заяви. До позовної зави в новій редакції слід долучити: копії доданих до позову документів, оригінали яких знаходяться у позивача, посвідчені підписом уповноваженого представника позивача із зазначенням дати; документи, що підтверджують дійсну актуальну вартість зазначеного у позові спірного майна, його актуальну балансову вартість, та долучити документ, що підтверджує доплату судового збору за вимогою майнового характеру про витребування майна в розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір» виходячи з дійсної вартості нерухомого майна на час звернення до суду з позовом. Також позивач має подати до суду докази наявності у позивача зареєстрованого електронного кабінету.
До позовної заяви в новій редакції слід долучити її копії для направлення іншим учасникам справи (відповідачу та третій особі).
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву Споживчого товариства «Автомобіліст» до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончар Ганна Володимирівна, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без руху та запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С у д д я :
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2024 |
Оприлюднено | 16.09.2024 |
Номер документу | 121569006 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Гаврилова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні