Ухвала

від 04.09.2024 по справі 520/7150/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/7150/19

Провадження № 1-кп/947/609/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в місті Одесі у судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018160000000852 від 18.12.2018 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Києва, громадянки Королівства Бельгії, не одруженої, з вищою освітою, не працюючої, інваліда, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.

Відповідно до обвинувального акту, приблизно в серпні грудні 2018 року, більш точні дата та час не встановлені, обвинувачена ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з невстановленою особою чоловічої статі, (матеріали щодо якого виділено в окреме провадження), перебуваючи в невстановленому місці, маючи умисел на здійснення вербування кількох осіб з метою подальшого їх переміщення за межі України для сексуальної експлуатації за грошову винагороду, з корисливих мотивів, повідомила невстановлену особу на ім`я « ОСОБА_7 », що має можливість працевлаштувати кількох молодих дівчат у Королівстві Бельгія на високооплачувану роботу та передала номер мобільного телефону роботодавця НОМЕР_1 , щоб при нагоді остання могла передати його дівчатам, які будуть шукати роботу, або сама повідомила про таких дівчат та яку не ставила до відома про свій злочинний умисел спрямований на вербування людей з метою подальшої сексуальної експлуатації.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, протягом грудня 2018 року - січня 2019 року невстановлена особа, спільно з ОСОБА_3 , переслідуючи мету наживи, здійснила вербування раніше незнайомих їй ОСОБА_8 та ОСОБА_9 при наступних обставинах.

Так, на початку грудня 2018 року, невстановлена особа на ім`я « ОСОБА_7 », знаходячись в ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому в АДРЕСА_2 , випадково з`ясувала, що ОСОБА_8 займається пошуком роботи, після чого, розповіла, що займаючись пошуком роботи для себе, познайомилась з роботодавцем із Королівства Бельгія, яка має можливість працевлаштувати кількох молодих дівчат у Королівстві Бельгія та передала їй номер телефону роботодавця - НОМЕР_1 .

ОСОБА_8 , отримавши зазначений номер мобільного телефону НОМЕР_1 , через програму «WhatsApp» 13.12.2018 ( більш точний час не встановлено) відправила на нього смс-повідомлення про те, що вона шукає роботу.

Цього ж дня, у вечірній час невстановлена особа зателефонувала ОСОБА_8 та представилась Емануелем.

Надалі, під час телефонної розмови, переконавшись що ОСОБА_8 внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних її скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, наявністю проблем зі здоров`ям, перебуває в уразливому стані, усвідомлюючи цю обставину, умисно використовуючи її у своїх протиправних цілях став пропонувати роботу повії на території Королівства Бельгії, а саме в м. Брюссель.

Також, невстановлена слідством особа на ім`я ОСОБА_10 , роз`яснив ОСОБА_8 умови проживання та праці, а також розмір оплати за надання нею сексуальних послуг клієнтам у сумі від 3000 до 4000 євро щомісяця із забезпеченням безкоштовного проживання та пояснив, що у разі згоди останньої, він організує їй зустріч з довіреною особою на ім`я ОСОБА_3 , яка забезпечить переліт з Києва до ОСОБА_11 , де ОСОБА_8 безпосередньо зустрінеться вже з ним (Емануелем).

Крім того, невстановлена особа на ім`я ОСОБА_10 , повідомив ОСОБА_8 , що у разі прийняття пропозиції, останній необхідно відправити йому фотознімок свого паспорту громадянина України для виїзду закордон і він забронює білет на її прізвище, а також пообіцяв оплатити витрати пов`язані з переїздом до місця роботи, які вона повинна буде відпрацювати, поставивши тим самим останню у залежне від нього матеріальне становище.

Надалі, 16.12.2018 (більш точний час не встановлено) продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на вербування особи з метою її подальшої сексуальної експлуатації, невстановлена особа на ім`я ОСОБА_10 , через програму «WhatsApp» за допомогою відеозв`язку познайомила ОСОБА_8 з ОСОБА_12 та передала останній слухавку.

Під час розмови, ОСОБА_12 , керуючись одним єдиним з невстановленою особою злочинним наміром, спрямованим на вербування особи з метою її подальшої експлуатації, повідомила ОСОБА_8 , що її чекають гарні апартаменти, що вона зробить їй приємні домашні умови проживання, а її клієнтами будуть порядні люди, у зв`язку з чим остання буде почувати себе у повній безпеці.

Також, ОСОБА_12 повідомила ОСОБА_8 , про можливість отримання більшого заробітку за умови надання інтимних послуг клієнтам без засобів захисту (презервативу).

Крім того, 02.12.2018 більш точний час не встановлений, невстановлена особа на ім`я « ОСОБА_7 », знаходячись в маршрутному таксі АДРЕСА_3 , випадково з`ясувала, що ОСОБА_9 займається пошуком роботи, після чого розповіла їй, що займаючись пошуком роботи для себе, познайомилась з роботодавцем із Королівства Бельгія, який має можливість працевлаштувати кількох молодих дівчат у Королівстві Бельгія та передала їй номер телефону роботодавця - НОМЕР_1 .

Надалі, 05.12.2018 ОСОБА_9 , через програму «WhatsApp», відправила на вказаний абонентський номер НОМЕР_1 смс-повідомлення про те, що вона шукає роботу.

Цього ж дня у вечірній час невстановлена особа зателефонувала ОСОБА_8 та представилась ОСОБА_13 .

Надалі, під час телефонної розмови, переконавшись що ОСОБА_9 внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних її скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, наявністю проблем зі здоров`ям та боргових зобов`язань, перебуває в уразливому стані, усвідомлюючи цю обставину, умисно використовуючи її у своїх протиправних цілях став пропонувати роботу повії на території Королівства Бельгії, а саме в місті Брюссель.

Також, невстановлена особа на ім`я ОСОБА_13 , роз`яснив ОСОБА_8 умови проживання та праці, а також розмір оплати за надання нею сексуальних послуг клієнтам у сумі від 3000 до 4000 євро щомісячно із забезпеченням безкоштовного проживання та пояснив, що у разі згоди останньої, він організує їй зустріч з довіреною особою на ім`я ОСОБА_3 , яка забезпечить переліт з Києва до ОСОБА_11 , де ОСОБА_9 безпосередньо зустрінеться вже з ним ( ОСОБА_13 ).

Крім того, невстановлена особа на ім`я ОСОБА_13 , повідомив ОСОБА_9 , що у разі прийняття пропозиції, останній необхідно відправити йому фотознімок свого паспорту громадянина України для виїзду за кордон і він забронює білет на її прізвище, а також пообіцяв оплатити витрати пов`язані з переїздом до місця роботи, які вона повинна буде відпрацювати, поставивши тим самим останню у залежне від нього матеріальне становище.

Надалі, 16.12.2018 (більш точний час не встановлено) продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на вербування особи з метою її подальшої сексуальної експлуатації, невстановлена особа на ім`я ОСОБА_13 , через програму «WhatsApp» за допомогою відео зв`язку познайомила ОСОБА_9 з ОСОБА_12 та передала останній слухавку.

Під час розмови, ОСОБА_12 , керуючись одним єдиним з невстановленою особою злочинним наміром, спрямованим на вербування особи з метою її подальшої експлуатації, повідомила ОСОБА_9 , що її чекають гарні апартаменти, що вона зробить їй приємні домашні умови проживання, а її клієнтами будуть порядні люди, у зв`язку з чим остання буде почувати себе у повній безпеці.

Також, ОСОБА_12 повідомила ОСОБА_8 про можливість отримання більшого заробітку за умови надання інтимних послуг клієнтам без засобів захисту (презервативу).

З метою доведення злочинного наміру кінця, 07.01.2019 ОСОБА_12 прибула до м. Київ.

Надалі, 15.01.2019 (більш точний час не встановлено) за допомогою Інтернет програми «WhatsApp» ОСОБА_12 зателефонувала ОСОБА_8 та обговоривши умови роботи, домовилась про зустріч о 18.30 у приміщенні міжнародного аеропорту «Бориспіль», що розташований в АДРЕСА_4 .

Також, 15.01.2019 (більш точний час не встановлено) за допомогою Інтернет програми «WhatsApp» ОСОБА_12 зателефонувала ОСОБА_9 та обговоривши умови роботи, домовилась про зустріч о 18.30 у приміщенні міжнародного аеропорту «Бориспіль», що розташований в м. Бориспіль Київської області.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, у невстановлений слідством час 15.01.2019 ОСОБА_3 придбала авіаквитки рейсом «Київ - Брюсель» виліт о 20.00 год. 15.01.2019 на своє ім`я, а також на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за які розрахувалась з власних коштів.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, близько 18.40 год. 15.01.2019, ОСОБА_3 зустрілась із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у приміщенні міжнародного аеропорту «Бориспіль» Київської області, де з метою остаточного переконання останніх роз`яснила їм умови оплати праці та відпочинку, пообіцяла гарні умови проживання та високий заробіток.

Після обговорення умов проживання та роботи, о 20.15 год. 15.01.2019 ОСОБА_3 знаходячись у приміщенні міжнародного аеропорту «Бориспіль», що розташований в м. Бориспіль Київської області, після проходження прикордонного контролю затримана працівниками правоохоронного органу.

Таким чином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вербування людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про оголошення обвинуваченої у міжнародний розшук та застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що в ходівиконання оперативно-розшуковихзаходів встановлено,що ОСОБА_3 ( ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкоюКоролівства Бельгія,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 та використовуючипаспорт громадянкиУкраїни длявиїзду закордон серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,04.11.2021виїхала зтериторії Україничерез міжнароднийпункт пропуску«Краківець» внапрямку РеспублікиПольща тана теперішнійчас натериторію Українине поверталась,що підтверджуєтьсявідповіддю ІНФОРМАЦІЯ_3 за вихіднимномером №15/1060від 23.04.2024,щодо перетинудержавного кордонуУкраїни ОСОБА_6 .Також,згідно отриманоїінформації встановлено,що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,документована паспортомгромадянина України НОМЕР_3 виданим 12.07.2001Ленінградським РУГУМВС Українив АДРЕСА_4 тапаспортом громадянкиУкраїни длявиїзду закордон НОМЕР_2 виданим 12.02.2021та дійснимдо 12.02.2031року (органвидачі ІНФОРМАЦІЯ_4 )на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .На теперішнійчас установленощо обвинувачена ОСОБА_6 виїхала та перебуває за межами території України, переховується від суду.

Захисник в судовому засіданні заперечував, щодо клопотання сторони обвинувачення, просив відмовити у його задоволенні.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.

Відповідно до ч.1ст.335 КПК України,у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Відповідно доухвал Київськогорайонного судуміста Одеси відноснообвинуваченої неодноразовобуло застосовано привід до зали суду, однак привід не було виконано через те, що місце знаходження обвинуваченої до теперішнього часу встановити не вдалося можливим.

Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України, розгляд клопотання у відсутності обвинуваченої можливе лише у випадку, коли буде доведено, що обвинувачена оголошена в міжнародний розшук.

Згідно з роз`ясненням Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ відповідно до статті 84 Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07, публікацію циркулярного розшукового повідомлення про міжнародний розшук особи з метою її арешту та подальшої екстрадиції має бути погоджено з центральним органом щодо видачі (екстрадиції) та Генеральному секретаріату Інтерполу мають бути надані чіткі та прямі гарантії, що тимчасовий арешт і видачу (екстрадицію) особи буде запитано у випадку її арешту (затримання) на території країн-членів МОКП-Інтерпол у порядку передбаченому чинним законодавством.

На дев`яносто дев`ятій сесії (27.02-03.03.2017) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвало рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст.83.2 Правил Організації.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання прокурора, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує практику ЄСПЛ, а саме рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», п.61-817, згідно якого існування обґрунтованої підозри щодо вчинення тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, а також рішення ЄСПЛ у справі «Бєлєвіцький проти Росії», п.101-815, згідно якого серйозність обвинувачення є належним аспектом при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження зайняття злочинною діяльністю.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України та на теперішній час її місце знаходження невідоме, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 суд вважає, що ці обставини свідчать про можливість з боку останньої переховуватися від суду.

В зв`язку з викладеним, суд вважає ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, доведеними.

Враховуючинаведені правові норми, приймаючи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_3 переховується від суду, залишила територію держави Україна та на теперішній час її точне місцезнаходження не відоме, суд вважає за необхідне оголосити її у міжнародний розшук та відповідно до ст.335 КПК України зупинити судове провадження.

Крім того, в результаті дослідження матеріалів за клопотанням прокурора, зважаючи на те, що ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, що в сукупності з наявним ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України, являється підставою для обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 ( ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою Королівства Бельгія, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та використовуючи паспорт громадянки України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.11.2021 виїхала з території України через міжнародний пункт пропуску «Краківець» в напрямку Республіки Польща та на теперішній час на територію України не поверталась, що підтверджується відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_3 за вихідним номером №15/1060 від 23.04.2024, щодо перетину державного кордону України ОСОБА_6 .

Також, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України НОМЕР_3 виданим 12.07.2001 Ленінградським РУ ГУМВС України в АДРЕСА_4 та паспортом громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_2 виданим 12.02.2021 та дійсним до 12.02.2031 року (орган видачі Святошинський відділ Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області) на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не має.

При цьому суд враховує, виходячи із досліджених матеріалів, що вік та стан здоров`я обвинуваченої не виключають можливості її тримання під вартою.

Разом з цим, суд при постановленні ухвали враховує положення абз.7 ч.4 ст.183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_16 про оголошення в міжнародний розшук та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12018160000000852 від 18.12.2018 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Оголосити в міжнародний розшук обвинувачену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення розшуку доручити співробітникам СУ ГУНП України в Одеській області.

За відсутності обвинуваченої обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Після затримання ОСОБА_6 і не пізніше, як через 48 годин з часу її доставки до місяця кримінального провадження доставити ОСОБА_6 до суду для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Судове провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої ч.2 ст.149 КК України, зупинити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1