Ухвала

від 04.09.2024 по справі 686/18059/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/18059/24

Провадження № 1-кс/686/7354/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання старшого слідчого ВРЗСГСД СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12024240000000234 від 25.04.2024 р.,

ВСТАНОВИВ:

02.09.2024 року старший слідчий ВРЗСГСД СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим із прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, яке, як зазначає слідчий у клопотанні, зареєстровано на праві власності за ОСОБА_4 та фактично перебуває у власності у підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на: земельну ділянку, з кадастровим номером 6824285600:06:005:0038, площею 2,2551 га, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Зі змісту ст. 170 КПК України вбачається, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, крім того, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Частиною 1 ст.171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Водночас, за змістом ч.2 ст.64-2 КПК України, у випадку коли вирішується питання про арешт майна третьої особи, суб`єктом звернення із клопотанням про арешт майна є лише прокурор.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказаним вимогам закону подане слідчим клопотання не відповідає.

Так, із долученого до клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.09.2024 р. вбачається, що у кримінальному провадженні №12024240000000234 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 ОСОБА_5 , однак, згідно із долученої до клопотання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №392487744 від 27.08.2024 р.), вбачається, що власником земельної ділянки, з кадастровим номером 6824285600:06:005:0038, площею 2,2551 га, являється ОСОБА_4 , якій в рамках вказаного кримінального провадження, на день звернення слідчого з клопотанням про арешт майна, підозри не повідомлялось. Отже, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, яке на даний час належить третій особі, однак, суб`єктом звернення із таким клопотанням мав би бути прокурор.

Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті прокурором.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого ВРЗСГСД СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні №12024240000000234 від 25.04.2024 р., - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя