Постанова

від 12.09.2024 по справі 592/19940/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м.Суми

Справа №592/19940/23

Номер провадження 22-ц/816/1106/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.

розглянув у порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТЕХ»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2024 року у складі судді Алфьорова А.М., ухваленого в м. Суми,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТЕХ» про стягнення середнього заробітку на час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 19 червня 2017 року до 20 грудня 2021 року працював у ТОВ «ГАЗТЕХ» та був звільнений на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 липня 2022 року з відповідача на його користь стягнута заборгованість із заробітної плати в сумі 79788 грн 21 коп. Борг погашений лише 22 грудня 2023 року. Тому, вважає, що відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за період з 02 липня 2022 року (наступний день з моменту ухвалення рішення суду) і по 19 січня 2023 року.

Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток з час затримки розрахунку при звільненні в сумі 146851 грн 20 коп.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ГАЗТЕХ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 02 липня 2022 року до 22 грудня 2023 року у сумі 132574 грн 00 коп., з послідуючим утриманням усіх податків і обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ГАЗТЕХ» на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.

Будучи незгодним із судовим рішення, ТОВ «ГАЗТЕХ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні змінити, зменшивши його до 4788 грн 21 коп.

У доводах апеляційної скарги посилається на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц. Зазначає, що стягнутий оскаржуваним судом рішенням середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та середній заробіток, що вже сплачений товариством майже втричі перевищує розмір боргу із заробітної плати, який існував перед позивачем.

Вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам даної справи, розміром середнього заробітку за затримку розрахунку за час затримки розрахунку при звільненні позивачу 4788 грн 21 коп., що є різницею між розміром боргу із заробітної плати та стягнутим рішенням суду від 01 липня 2022 року у справі №592/16505/21 середнім заробітком за час затримки розрахунку при звільненні (79788 грн 21 коп. 75000 грн).

Також просить врахувати, що рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати було ухвалено після повномасштабного вторгнення рф на територію України. Місцезнаходженням товариства є територія Сумська область, яка постраждала від агресії, майно та обладнання товариства зазнало пошкоджень, що прямо вплинуло на фінансовий стан та строки виконання рішення суду. На підтвердження погіршення майнового стану товариства свідчить та обставина, що для виконання рішення суду воно змушено було брати фінансову допомогу в іншого підприємства.

Позивачем, в установлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядкуписьмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 з 19 червня 2017 року і до 20 грудня 2021 року працював у ТОВ «ГАЗТЕХ» (а.с. 4).

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 01 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково та стягнуто з ТОВ «ГАЗТЕХ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 79788 грн 21 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 грудня 2021 року до 01 липня 2022 року у сумі 75000 грн 00 коп., з послідуючим утриманням усіх податків і обов`язкових платежів (а.с. 7).

Постановою про закінчення виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу у Сумській області Мукореза О.Л. від 22 грудня 2023 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №592/16505/21, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми 20 жовтня 2022 року закінчено (а.с. 8). Відповідно до цієї постанови, борг за рішенням стягнуто в повному обсязі та перераховано стягувачу в сумі: 79788 грн 21 коп. борг із заробітній платі перераховано стягувачу п/і №17419 від 22 грудня 2023 року; 60375 грн 00 коп. середній заробіток (з вирахуванням 18% ПДФО та 1,5% військового збору на загальну суму 14625 грн 00 коп.) перераховано стягувачу п/і № НОМЕР_1 від 22 грудня 2023 року (а.с. 8).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції з того, що в день звільнення позивача відповідачем не було здійснено виплату всіх сум, що належать йому від підприємства в день його звільнення, заборгованість погашена в повному обсязі 22 грудня 2023 року, а тому за період з 02 липня 2022 року по 22 грудня 2023 року з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 132574 грн 00 коп.

Відповідно до положень ст. 43 Конституції України та ст. 2 КЗпП України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з вимогами статей 94, 97, 115 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати встановлюється за погодженням сторін, у відповідності до форм і систем оплати праці, норм праці, а також з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП Українипередбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ч. 1 ст.117КЗпП України ( у редакції, що діяла до 19 липня 2022 року)в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року

№ 2352-IX,що набравчинності 19липня 2022року текстстатті 117викладено в такій редакції:

"У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті".

Виплата працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є формою матеріальної відповідальності роботодавця, яка виникає у випадку вчинення ним порушення норм трудового законодавства. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже, строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Ураховуючи зазначені положення законодавства України, відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117КЗпП Українинастає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені устатті 116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця.

Такий висновок міститься упостанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 682/3060/16-ц (провадження №61-23170сво18).

Судом встановлено, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 липня 2022 року у справі №592/16505/21, яким з ТОВ «ГАЗТЕХ» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі у розмірі 79788 грн 21 коп., фактично було виконано відповідачем лише 22 грудня 2023 року. Доказів на підтвердження того, що затримка виплати позивачу боргу по заробітній платі не з вини відповідача матеріали справи не містять.

Доводи відповідача про те, що в наслідок збройної агресії рф пошкоджено майно і обладнання товариства не підтверджено на доказах.

Сам факт відсутності в товариства коштів для виконання зобов`язання із виплати працівникам заробітної плати не свідчить про те, що борг перед відповідачем виник не з вини товариства.

Обмеження у стягненні середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні в межах шести місяців застосовуються з 19 липня 2022 року, а тому розмір стягнутого рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 липня 2022 року середній заробіток не підлягає врахуванню.

Наведений судом першої інстанції розрахунок розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визначений у відповідності до вимог ст. 27 Закону України «Про оплату праці» та за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, за період з 01 липня 2022 року по 22 грудня 2023 року, що обмежено судом шістьма місяцями, становить 132574 грн 00 коп.

Однак, виходячи із принципів справедливості та співмірності, враховуючи розмір заборгованості по заробітній платі позивача 79788 грн 21 коп., за затримку виплати якої відповідач несе відповідальність згідно з ст. 117 КЗпП України, виплату цієї суми 22 грудня 2023 року, що вказує про намагання відповідача в силу фінансових можливостей підприємства погасити борг перед стягувачем, тому враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26червня 2019 року № 716/9584/15-ц, колегія суддів вважає за необхідне визначити до стягнення на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 70000 грн 00 коп.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру присудженого до стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення з 132574 грн 00 коп. до 70000 грн 00 коп., з послідуючим відрахуванням з цих сум податків та інших обов`язкових платежів.

За змістом ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду, з позовом ОСОБА_1 не було сплачено судового збору, розмір якого становив 1468 грн 51 коп. (1% від ціни позову). Тому, пропорційно до частки задоволених позовних вимог, з відповідача на користь держави належить стягнути 700 грн 00 коп. судового збору, а з позивача, пропорційно до частки позовний вимог у задоволенні яких було відмовлено, на користь держави 768 грн 51 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Також,пропорційно до часткизадоволених вимогапеляційної скарги,з позивачана користьвідповідача належитьстягнути 940грн 16коп.судових витрат,понесених товариствомв судіапеляційної інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТЕХ» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2024 року змінити в частині розміру присудженого до стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТЕХ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 липня 2022 року до 22 грудня 2023 року в сумі 70000 гривень 00 копійок, з послідуючим відрахуванням з цих сум податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТЕХ» на користь держави судовий збір в розмірі 700 гривень 00 копійок за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на корить держави судовий збір в сумі 768 гривень 51 копійку за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗТЕХ» судовий збір в розмірі 940 гривень 16 копійок, понесений в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

В. Ю. Рунов