Ухвала

від 11.09.2024 по справі 160/23979/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 вересня 2024 р.Справа №327зп-24/160/23979/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву Служби у справах дітей Виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про забезпечення адміністративного позову Служби у справах дітей Виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ПС/ДН/21176/ПС-ЗК/0002/СВ-ФС від 22.08.2024р., -

УСТАНОВИВ:

03.09.2024р. через систему "Електронний суд" Служба у справах дітей Виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області звернулася з адміністративним позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 22 серпня 2024року про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/21176/ПС-ЗК/0002/СВ-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 24000 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

09.09.2024р. через систему "Електронний суд" від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить зупинити дію постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/21176/ПС ЗК/0002/СВ-ФС від 22 серпня 2024року у розмірі 24 000,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що він не погоджується з оспорюваною постановою, а оскільки постанови територіального органу Держпраці про накладення штрафів є виконавчими документами, то існує реальна можливість початку виконання зазначеного документа в примусовому порядку, при цьому, ані Порядок №509, ані Закон №1404 - VIII не передбачають зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження таких у судовому порядку. За викладеного, позивач вказує на те, що в даному випадку одночасно наявні дві підстави, передбачені статтею 150 КАС України, для задоволення судом заяви позивача про забезпечення позову, а саме: невжиття заходів забезпечення позову може призвести до застосування щодо позивача заходів примусового виконання рішень, що безперечно матиме негативні наслідки до останнього; наявні очевидні ознаки протиправності дій Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, а саме формальне здійснення інспекційного відвідування 26.06.2024 року, постійна зміна вимог в Актах та Постановах, а згодом накладення на Службу у справах дітей ВК Обухівської селищної ради штрафу на підставі абзацу 4 частини 2 ст.265 КЗпПУ, з яким Служба не погоджується, про що вчасно повідомляла відповідача надсилаючи свої «Заперечення», які не були прийняті їм до уваги, а тому заявник просить застосувати заходи забезпечення позову на підставі ст.ст.150-153 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши вищевказану заяву заявника про забезпечення позову, вивчивши надані докази на підтвердження поданої заяви, суд не находить обґрунтованих підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову згідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду;

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю ч.1, ч.2 ст. 150 вказаного наведеного Кодексу.

За приписами п.1 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта.

У відповідності до вимог ч.1, ч.5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При цьому, відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, заява заявника про забезпечення позову, а також і додані до даної заяви докази, не містять посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність обставин, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

Так, зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що підставою для звернення позивача до суду є, зокрема, прийняття відповідачем постанови від 22 серпня 2024року про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/21176/ПС-ЗК/0002/СВ-ФС, яка на думку позивача, є протиправною та підлягає скасуванню.

В адміністративних справах з приводу оскарження правового акта індивідуальної дії, в даному випадку, зокрема, постанови відповідача про накладення на позивача штрафу, забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії вказаного акту, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

При цьому, судом не може бути обрано підставою для забезпечення позову посилання позивача на те, що існує реальна можливість початку виконання зазначеного документа в примусовому порядку, при цьому, ані Порядок №509, ані Закон №1404 - VIII не передбачають зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження таких у судовому порядку, оскільки доказів того, що відповідачем вживаються дії направлені на примусове виконання оспорюваної постанови позивачем суду не надано, а лише наявність у відповідача такого права не є однозначною підставою для забезпечення адміністративного позову.

Отже, заявником не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

За таких обставин, у Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні підстави для задоволення заяви заявника Служби у справах дітей Виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Служби у справах дітей Виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про забезпечення позову у справі №160/23979/24 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва