Постанова від 09.04.2025 по справі 160/23979/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23979/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/23979/24 (головуючий суддя першої інстанції - Конєва С.О.) за позовом Служби у справах дітей виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 03.09.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 22 серпня 2024 року про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/21176/ПС-ЗК/0002/СВ-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 24000 грн..

17.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій останній просив зупинити дію постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/21176/ПС-ЗК/0002/СВ-ФС від 22 серпня 2024 року у розмірі 24000,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року заяву задоволено частково.

Зупинено стягнення Управлінням Державної казначейської служби України у Петриківському районі Дніпропетровської області на підставі постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/21176/ПС-ЗК/0002/СВ-ФС від 22.08.2024 року до набрання законної сили судовим рішенням суду у адміністративній справі №160/23979/24.

В частині заяви щодо зупинення дії зазначеної постанови відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та прийняте рішення, яким відмовити у задоволені заяви щодо зупинення дії спірної постанови.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неправильним з`ясуванням обставин справи. Апелянт вказує, що при вирішенні питання щодо забезпеченні позову необхідно враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб. Вважає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У період з 11.03.2025 року по 20.03.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Згідно із частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами пункту 1, пункту 5 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

При цьому, відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається зі змісту доданої до заяви копії листа Управління Державної казначейської служби України у Петриківському районі Дніпропетровської області №01-08.1-06/78 від 17.02.2025 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», підпунктом 4 пункту 10-2, Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», оскаржувана постанова прийнята до виконання, а тому за викладених обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся та зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення даного позову згідно до пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Разом з тим стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем постанови у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за спірною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

Як встановлено судом першої інстанції, прийняття до виконання Управлінням Державної казначейської служби України у Петриківському районі Дніпропетровської області постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/21176/ПС-ЗК/0002/СВ-ФС від 22.08.2024 року, яку позивач оскаржує в судовому порядку, могло істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, відсутність у Законі України «Про виконавче провадження» механізму зупинення виконання вказаних постанов до ухвалення судового рішення по суті.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про необхідність зупинення стягнення на підставі постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/21176/ПС-ЗК/0002/СВ-ФС від 22.08.2024 року до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі, з чим погоджується колегія судді.

В частині відмовлених вимог заяви ухвала суду першої інстанції не оскаржується, а тому в цій частині ухвала апеляційним судом не переглядається.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд зазначає, що 24.02.2024 року у справі №160/23979/24 Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Служби у справах дітей Виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ПС/ДН/21176/ПС-ЗК/0002/СВ-ФС від 22.08.2024 року відмовлено. На час прийняття постанови апеляційним судом вказане рішення не набрало законної сили.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/23979/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/23979/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко