Ухвала

від 12.09.2024 по справі 440/10242/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10242/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Молодецького Р.І., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавариба" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці , в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2024 № UА500110/2024/000088/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2024 № UА 500110/2024/000224;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2024 № UА 500500/2024/000412/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.08.2024 № UА 500500/2024/000844;

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд у силу положень пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої та другої статті 257 КАС України та на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

12.09.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи № 440/10242/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.

Натомість спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, відповідно пункту 10 частин 4 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У силу пункту 2 частини шостої цієї статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних відносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Представник Одеської митниці посилається на те, що обсяг матеріальних збитків у даній справі не дозволяє розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, фактичні обставини даної справи потребують надання ґрунтовних усних пояснень сторін з метою повного та всебічного з`ясування, що вимагає розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи задля прийняття у результаті законного та обґрунтованого рішення у справі.

При цьому представник відповідача у клопотанні не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників.

Представником відповідача не наведено для встановлення яких саме обставин, виходячи із характеру спірних правовідносин та предмету доказування, необхідно розглянути справу за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, та що об`єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній доказів та заяв по суті справи.

За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення відкритого судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу у порядку письмового провадження.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод орієнтує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини", заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява №64336/01). Зокрема, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Приміром, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №440/10242/24 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтями 44, 47 КАС України.

Окрім того, відповідач може реалізувати своє право на викладення у письмовій формі своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань, подавши суду заяви по суті справи або додаткові пояснення щодо окремого питання (стаття 159 КАС України), а також подати додаткові докази (статті 79 КАС України) або звернутися до суду із клопотанням про витребування додаткових доказів (стаття 80 КАС України).

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

З вищенаведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 241, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи № 440/10242/24 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Cуддя Р.І. Молодецький