Рішення

від 02.12.2024 по справі 440/10242/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10242/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА" (далі позивач, ТОВ "ПОЛТАВАРИБА") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2024 № UА500110/2024/000088/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2024 № UА 500110/2024/000224;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2024 № UА 500500/2024/000412/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.08.2024 № UА 500500/2024/000844.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваних рішень та карток відмов, оскільки для митного оформлення товарів митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість таких товарів. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд у силу положень пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої та другої статті 257 КАС України та на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 57-65/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів. Звертав увагу на те, що у ході проведення консультацій декларант на вимогу митного органу не надав додаткових документів, що підтверджували б числове значення визначеної ним митної вартості товарів, а тому митним органом самостійно визначена митна вартість товарів за резервним методом.

12.09.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи №440/10242/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 12.09.2024 у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи №440/10242/24 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 13.09.2024 /а.с. 102-105/, позивач наполягає на тому, що наданий ним пакет документів до Одеської митниці був достатнім та підтверджував заявлену митну вартість товарів. Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено, так само, як і не наведено юридичних фактів, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, що надійшли до суду 19.09.2024, відповідач наполягав на правомірності прийнятих ним рішень та карток відмов.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 від Одеської митниці витребувано додаткові докази по справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

08.07.2022 між ТОВ "Полтавариба", як покупцем, та Компанією "PESQUERA AZIMUT S.L." (Іспанія), як продавцем, укладено контракт №1, за умовами якого продавець продає, а ТОВ "Полтавариба" купує рибу свіжоморожену і морепродукти за ціною, в асортименті та обсягах, зазначених в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту / а.с. 26-27/.

Згідно з пунктом 3, підпунктами 3.2, 3.3 пункту 3 Контракту ціна товару, що поставляється за цим контрактом, вказується на кожну окрему партію в інвойсах. Загальна вартість поставленого товару складає 5 000 000 євро. Ціна на партію товару, що поставляється за цим контрактом, розуміється в Євро при поставці товару на умовах CFR, CIF Одеса; FCA, CFR, CIF Клайпеда, Литва; CIP, CPT, DAP Полтава (Інкотермс-2010).

Пунктом 5.1 Контракту визначено, що умови поставки CFR, CIF Одеса; FCA, CFR, CIF Клайпеда, Литва; CIP, CPT, DAP Полтава (Інкотермс-2010).

За умовами пункту 4.2 Контракту платежі за товар за умовами цього Контракту здійснюються шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця: - до відвантаження товару - згідно проформ-інвойсів, після відвантаження товару і до моменту отримання товару покупцем - згідно інвойсів, які є основним документом, що підтверджує кількість і суму відправленого товару покупцеві. Оплата за товар також може здійснюватися протягом 90 днів після отримання його покупцем, згідно інвойсів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 4.3 Контракту визначено, що якщо в подальшому умови платежу будуть змінені, то це повинно бути зафіксовано в письмовій формі і підписано уповноваженими на те особами від обох сторін.

У силу пунктів 6.1, 6.2 Контракту товар поставляється в експортній упаковці відповідно до типу товару і стандартів країни продавця. Ціна упаковки і маркування включена в ціну товару.

Згідно з пунктом 10.3 Контракту даний Контракт набирає чинності з моменту його підписання і дії до 08.07.2023.

Додатковою угодою від 22.08.2022 №1 до контракту від 08.07.2022 №1 сторони внесли зміни в пункти 3.3 та 5.1 Контракту та визначили наступні умови поставки CFR, CIF Одеса; FCA, CFR, CIF Клайпеда, Литва; CIP, CPT, DAP Полтава; FCA, CFR, CIF Шяуляй, Литва; (Інкотермс-2010) /а.с. 28/.

Додатковими угодами від 07.07.2023 №2 та від 08.07.2024 №5 до контракту від 08.07.2022 №1 сторони внесли зміни до пункту 10.3 Контракту, продовживши дію контракту до 08.07.2024, а у подальшому, до 08.07.2025 /а.с. 29, 32/.

Також додатковими угодами від 30.01.2024 №3 та від 19.02.2024 №4 до контракту від 08.07.2022 №1 сторони внесли зміни до розділу "Юридичні адреси та підписи сторін" /а.с. 30-31/.

Окрім цього, додатковою угодою від 09.07.2024 №6 до контракту від 08.07.2022 №1 сторони внесли зміни в пункт 4.2 Контракту та виклали його у наступній редакції: "Платежі за Товар за умовами цього Контракту здійснюються шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця: - до відвантаження Товару - згідно проформ-інвойсів, - після відвантаження Товару і до моменту отримання Товару Покупцем - згідно інвойсів, які є основним документом, що підтверджує кількість і суму відправленого Товару покупцеві. Оплата за Товар також може здійснюватися протягом 90 днів після отримання Товару покупцем, згідно інвойсів або через 90 днів від дати інвойсу, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця" /а.с. 33/.

На підставі Контракту від 08.07.2022 №1 та додаткових угод до нього, за інвойсами від 07.06.2024 №24/0435, від 12.06.2024 №24/0445 /а.с. 16, 40/ позивач ввіз на митну територію України товари: - риба свіжоморожена, хек (роду Merluccius Hubbsi) HGT-тушка, патрана, без голови та хвоста, розмір 100-200 гр 54625 кг; - риба свіжоморожена, хек (роду Merluccius Hubbsi) HGT-тушка, патрана, без голови та хвоста, розмір 100-200 гр. 13477 кг, розмір 200-400 гр. 13811 кг.

З метою митного оформлення поставки товарів в режимі імпорту ТОВ "Полтавариба" подано до митного органу електронні митні декларації:

1) типу ІМ 40 АА: від 30.07.2024 №24UA500110005622U1 /а.с. 13/ на товар за кодом УКТЗЕД 03036612000: "Риба свіжоморожена, хек (роду Merluccius Hubbsi) HGT-тушка, патрана, без голови та хвоста, розмір 100-200 гр, маса брутто 56600 кг/маса нетто 54625 кг. Дата виготовлення: 05/2024. Призначена для людського споживання, не консервована, без будь-якої кулінарної обробки, без додавання солі, будь-яких харчових добавок, приправ". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 4220631,7600 грн = 95047,50 євро /курс валюти 44,4055/.

До ЕМД від 30.07.2024 №24UA500110005622U1 додано наступні документи: Сертифікат якості від 07.06.2024 б/н /а.с. 14/, Пакувальний лист від 07.06.2024 б/н /а.с. 15/, Рахунок-фактура (iнвойс) від 07.06.2024 №24/0435 /а.с. 16/, Коносамент від 12.06.2024 №MAEU240545181 /а.с. 17-18/, Коносамент від 27.07.2024 №RHCNDCHK 26/290 /а.с. 19/, Навантажувальний документ від 26.07.2024 №002/24 /а.с. 20/, Міжнародний ветеринарний сертифікат від 07.06.2024 №ЕS3624003755 /а.с. 21/, Сертифікат про походження товару від 18.06.2024 №1806224-СС /а.с. 22/, Контракт від 08.07.2022 №1 /а.с. 26-24/, Додаткова угода від 22.08.2022 №1 /а.с. 28/, Додаткова угода від 07.07.2023 №2 /а.с. 29/, Додаткова угода від 30.01.2024 №3 /а.с. 30/, Додаткова угода від 19.02.2024 №4 /а.с. 31/, Додаткова угода від 08.07.2024 №5 /а.с. 32/, Декларація відповідності від 07.06.2024 /а.с. 23/, Вагові від 04.06.2024 /а.с. 24-25/.

2) типу ІМ 40 ДЕ: від 09.08.2024 №24UA500500027624U3 /а.с. 37/ на товар за кодом УКТЗЕД 03036612000: "Риба свіжоморожена, хек (роду Merluccius Hubbsi) HGT-тушка, патрана, без голови та хвоста, розмір 100-200 гр. 13477 кг, розмір 200-400 гр. 13811 кг. Дата виготовлення: 29/04/2024-04/06/2024. Призначена для людського споживання, не консервована, без будь якої кулінарної" Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 2171500,1500 грн = 48461,2500 євро.

До ЕМД від 09.08.2024 №24UA500500027624U3 додано наступні документи: Сертифікат якості від 11.06.2024 №б/н /а.с. 38/, Пакувальний лист від 12.06.2024 б/н /а.с. 39/, Рахунок-фактура (iнвойс) від 12.06.2024 №24/0445 /а.с. 40/, Коносамент від 15.06.2024 №MEDUM0511243 /а.с. 41/, Автотранспортна накладна від 08.08.2024 №110634 /а.с. 42/, Навантажувальний документ від 06.08.2024 №DOL00000137 /а.с. 43/, Міжнародний ветеринарний сертифікат від 11.06.2024 №ЕS3624003853 /а.с. 44-45/, Сертифікат про походження товару від 28.06.2024 №1806231-СС /а.с. 46/, Контракт №1 від 08.07.2022 №1 /а.с. 26-24/, Додаткова угода від 22.08.2022 №1 /а.с. 28/, Додаткова угода від 07.07.2023 №2 /а.с. 29/, Додаткова угода від 30.01.2024 №3 /а.с. 30/, Додаткова угода від 19.02.2024 №4 /а.с. 31/, Додаткова угода від 08.07.2024 №5 /а.с. 32/, Додаткова угода від 09.07.2024 №6 /а.с. 33/, Декларація відповідності від 12.06.2024 /а.с. 47/, Вагові від 09.08.2024 та 10.06.2024 /а.с. 48-49/, MD-1 від 08.08.2024 /а.с. 50/, декларація аналогічного оформлення 24UA209230072491U3 /а.с. 51/, експертна декларація 24ES003611134974В6 від 18.06.2024 /а.с. 52/.

За результатами митного оформлення відповідач склав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2024 № UА 500110/2024/000224 та від 09.08.2024 № UА 500500/2024/000844, якими повідомив ТОВ "Полтавариба" про відмову у митному оформленні товарів, а також прийняв рішення від 30.07.2024 № UА500110/2024/000088/1 та від 09.08.2024 № UА 500500/2024/000412/2 про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу.

Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України/.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Щодо МД від 30.07.2024 №24UA500110005622U1

У ході митного оформлення товарів згідно МД від 30.07.2024 №24UA500110005622U1 митним органом зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до п. 4.2 контракту від 08.07.2022 № 1 платежі за умовами цього Контракту здійснюються шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, або протягом 90 днів після отримання товару Покупцем, проте у Інвойсі від 07.06.2024 № 24/0435 зазначено, у підрозділі «Умови оплати»: банківський перевод у термін 90 днів з дати виставлення інвойсу;

3) відповідно до п. 4.3 контракту від 08.07.2022 № 1, якщо в подальшому умови платежу будуть змінені, то це повинно бути зафіксовано в письмовій формі і підписано уповноваженими на те особами від обох Сторін, проте такого документу не було надано;

4) відповідно до п. 5.5 контракту від 08.07.2022 №1, Продавець надає наступні документи на кожну поставлену партію товару : Коносамент, інвойс, ветеринарний сертифікат, сертифікат про походження товару, сертифікат якості товару, виданий виробником, пакувальний лист та сертифікат відповідності товару, проте не було надано сертифікату відповідності встановленого зразка, виданого компетентним органом.

Оцінюючи повідомлені митним органом обставини, суд враховує, що вони носять форму припущень та не можуть бути покладені в основу обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів.

Так, відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

За змістом контракту від 08.07.2022 №1 та інвойсу від 07.06.2024 №24/0435 /а.с. 16/ передбачена поставка товару на умовах СFR (Інкотермс - 2010).

CFR (англ. Cost and Freight (… named port of destination)), (Вартість і фрахт (… назва порту призначення)) стандартизовані умови постачання за Інкотермс, за якими продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

Умови CFR передбачають, що відповідальність продавця за вантаж завершується у той момент, коли товар розміщується на борту зафрахтованого відправником судна. Ризики і видатки переходять до покупця не одночасно, а на різних етапах доставки.

Відправник вантажу зобов`язується організувати й оплатити завантаження товару на складі, транспортування до порту відправлення, завантаження товару на судно і перевезення до порту замовника.

Умови CIF майже ідентичні зобов`язаннями за CFR, єдина відмінність обов`язкове страхування вантажу, яке оформлює й оплачує продавець.

Зобовязаннями продавця за поставкою на умовах CFR є:

прийняти ризики за псування/втрату товару до його розміщення на борту судна;

упакувати, промаркувати, перевірити вантаж;

привезти товар до порту відправлення з усіма необхідними документами;

здійснити завантаження товару на судно;

забезпечити експортне оформлення вантажу;

зафрахтувати судно для перевезення товару;

сповістити покупця про прибуття судна з товаром до порту призначення.

Суд відмічає, що відповідно до пунктів 6.1, 6.2 Контракту товар поставляється в експортній упаковці відповідно до типу товару і стандартів країни продавця. Ціна упаковки і маркування включена в ціну товару.

У спірному випадку в ціну товару на умовах CFR вже включені витрати продавця, пов`язані з упаковкою, вартістю пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням.

Відтак, враховуючи включення витрат продавця, пов`язаних з упаковкою, вартістю пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, до ціни товару, суд не вбачає підстав для їх окремого врахування при визначенні митної вартості товару.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом сертифікату відповідності встановленого зразка, виданого компетентним органом, суд вважає за доцільне зазначити, що до митного оформлення замість сертифікату відповідності було надано декларацію відповідності від 07.06.2024 /а.с. 23/.

При цьому неподання декларантом до митного оформлення саме сертифікату відповідності на партію товару жодним чином не впливає на митну вартість товару.

Поряд з цим судом критично оцінюються зауваження митного органу на розбіжності в умовах оплати за товар, зазначених у контракті від 08.07.2022 №1 та інвойсі від 07.06.2024 № 24/0435, з огляду на таке.

За умовами пункту 4.2 Контракту платежі за товар за умовами цього Контракту здійснюються шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця: - до відвантаження товару - згідно проформ-інвойсів, після відвантаження товару і до моменту отримання товару покупцем - згідно інвойсів, які є основним документом, що підтверджує кількість і суму відправленого товару покупцеві. Оплата за товар також може здійснюватися протягом 90 днів після отримання його покупцем, згідно інвойсів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 4.3 Контракту визначено, що якщо в подальшому умови платежу будуть змінені, то це повинно бути зафіксовано в письмовій формі і підписано уповноваженими на те особами від обох сторін.

Судовим розглядом встановлено, що згідно інвойсу від 07.06.2024 №24/0435 сторонами контракту було погоджено конкретну вартість товару, що поставляється, а саме - риби свіжомороженої, хеку (роду Merluccius Hubbsi) HGT-тушка, патрана, без голови та хвоста, розмірний ряд 100-200 гр, у розмірі 1,74 EUR за 1 кг /а.с. 16/.

При цьому, зазначення у інвойсі від 07.06.2024 № 24/0435 у підрозділі «Умови оплати»: банківський перевод у термін 90 днів з дати виставлення інвойсу, на переконання суду, жодним чином не змінює погодженої сторонами контракту вартості товару, та як наслідок, не впливає на митну вартість товару.

Окрім цього, суд також відмічає ту обставину, що додатковою угодою від 09.07.2024 №6 до контракту від 08.07.2022 №1 у подальшому сторони внесли зміни в пункт 4.2 Контракту та виклали його у наступній редакції: "Платежі за Товар за умовами цього Контракту здійснюються шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця: - до відвантаження Товару - згідно проформ-інвойсів, - після відвантаження Товару і до моменту отримання Товару Покупцем - згідно інвойсів, які є основним документом, що підтверджує кількість і суму відправленого Товару покупцеві. Оплата за Товар також може здійснюватися протягом 90 днів після отримання Товару покупцем, згідно інвойсів або через 90 днів від дати інвойсу, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця" /а.с. 33/.

За даними митної декларації від 30.07.2024 №24UA500110005622U1 вага нетто імпортованого позивачем до України товару 54625 кг /а.с. 13/.

Відтак, фактична вартість ввезеного товару складає 95047,50 EUR (54625 кг х 1,74 EUR), що відповідає митній вартості товару, заявленій декларантом у митній декларації від 30.07.2024 №24UA500110005622U1.

За викладених обставин, судом критично оцінюються твердження митного органу про те, що в поданих до митної декларації від 30.07.2024 №24UA500110005622U1 документах містилися розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо МД від 09.08.2024 №24UA500500027624U3

У ході митного оформлення товарів згідно МД від 09.08.2024 №24UA500500027624U3 митним органом зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) у інвойсі 24/0445 від 12.06.2024 відсутнє посилання на контракт від 08.07.2022 № 1, що не дає змогу ідентифікувати на яких умовах була здійснена торгова операція;

2) у інвойсі 24/0445 від 12.06.2024 та пакувальному листі № б/н від 12.06.2024 наявне посилання на проформу інвойса від 19.04.2024 №VO 2400357. який не було надано до митного оформлення;

3) у експортній декларації країни відправлення № 24ES0036111 34974B зазначено іншого відправника та отримувача та вартість товару інша ніж за інвойсом 24/0445 від 12.06.2024;

4) згідно п. 4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.07.2022 № 1 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена, як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Проте, у наданих до митного оформлення комерційних документах не зазначено яким саме буде здійснюватись оплата за товар.

Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Оцінюючи повідомлені митним органом обставини, суд враховує, що вони носять форму припущень, в певній мірі не відповідають дійним обставинам справи та не можуть бути покладені в основу обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів.

Так, зі змісту долученого до матеріалів справи інвойсу №24/0445 від 12.06.2024 судом встановлено наявність у ньому посилань на контракт від 08.07.2022 №1, що дає змогу ідентифікувати на яких умовах була здійснена торгова операція /а.с. 40/.

Щодо зазначення у інвойсі №24/0445 від 12.06.2024 та пакувальному листі № б/н від 12.06.2024 про проформу інвойс від 19.04.2024 №VO 2400357, який до митного оформлення декларантом подано не було, то суд зауважує, що відповідно до пункту 5.5 Контракту продавець надає покупцеві наступні документи на кожну поставлену партію товару: 1) коносамент (експрес-реліз); 2) рахунок-фактура (інвойс); 3) ветеринарний сертифікат, виданий органами держветконтролю; 4) сертифікат походження товару, виданий державною службою; 5) сертифікат якості, виданий виробником; 5) пакувальний лист-карго-план; 6) сертифікат відповідності.

Тобто, надання продавцем на користь покупця контракту такого документу як проформа інвойс не передбачено умовами контракту від 08.07.2022 №1, натомість, передбачено надання саме рахунку-фактури (інвойсу).

З огляду на викладене, до митного оформлення декларантом надавався інвойс від 12.06.2024 №24/0445, в якому сторонами контракту було погоджено конкретну вартість товару, що поставляється, а саме - риби свіжомороженої, хеку (роду Merluccius Hubbsi) HGT-тушка, патрана, без голови та хвоста, розмірний ряд 100-200 гр. 13477 кг у розмірі 1,70 EUR за 1 кг, а також розмірний ряд 200-400 гр. 13811 кг, у розмірі 1,85 EUR за 1 кг /а.с. 40/.

При цьому, слід відмітити, що у інвойсі №24/0445 від 12.06.2024 чітко вказано спосіб оплати за поставлений товар, а саме, у підрозділі «Умови оплати» зазначено про необхідність здійснення банківського переказу у термін 90 днів з дати виставлення інвойсу.

Відтак, твердження митного органу про не зазначення у наданих до митного оформлення комерційних документах яким саме чином буде здійснюватися оплата за товар, не відповідають встановленим судом фактичним обставинам.

З приводу зазначення у експортній декларації країни відправлення №24ES0036111 34974B 6 іншого відправника та отримувача, а також іншої вартості товару, ніж за інвойсом №24/0445 від 12.06.2024, суд зауважує, що декларація країни відправлення №24ES0036111 34974B 6 являє собою документ, в якому відображено поставку товару від виробника такого товару до контрагента-продавця за контрактом Компанії "PESQUERA AZIMUT S.L.", а вже останній, в свою чергу, при поставці товару на користь покупця ТОВ "ПОЛТАВАРИБА" врахував у вартість такого товару додаткові витрати, в тому числі й вартість доставки товару покупцю та торгову надбавку.

За викладених обставин, судом критично оцінюються твердження митного органу про те, що в поданих до митної декларації від 09.08.2024 №24UA500500027624U3 документах містилися розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відтак, суд вважає, що декларантом у спірному випадку були подані достатні документи на підтвердження складової митної вартості товарів, натомість митний орган не мав належних підстав для сумніву у такій вартості, а також для висновку про розбіжності у документах та відсутність інформації про усі складові митної вартості.

За правилами частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товарів згідно з МД від 30.07.2024 №24UA500110005622U1 та МД від 09.08.2024 №24UA500500027624U3, не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, тому у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості.

Відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб.

Доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 11.11.2021 у справі №808/1411/17, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отож формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Надаючи оцінку правомірності коригування митним органом митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі МД від 25.03.2024 №UA500020/2024/2873 (в частині ЕМД від 30.07.2024 №24UA500110005622U1) та МД від 02.08.2024 №UA100350/2024/727217 (в частині ЕМД від 09.08.2024 №24UA500500027624U3), суд враховує наступне.

За приписами статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Механізм застосування резервного методу визначення митної вартості врегульовано статтею 64 Митного кодексу України.

За приписами цієї статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як встановлено судом, згідно ЕМД від 30.07.2024 №24UA500110005622U1 імпортований товар - риба свіжоморожена, хек (роду Merluccius Hubbsi) HGT-тушка, патрана, без голови та хвоста, розмір 100-200 гр. Дата виготовлення: 05/2024. Призначення для людського споживання, не консервована, без будь-якої кулінарної обробки, без додавання солі, будь-яких харчових добавок, приправ. Загальна чиста вага нетто 54625 кг. Виробник: Bugue Factoria «Santa Marina», ES-12.06135/PO CE. Країна виробництва: ES, Іспанія.

Також згідно ЕМД від 09.08.2024 №24UA500500027624U3 24UA500110005622U1 імпортований товар - риба свіжоморожена, хек (роду Merluccius Hubbsi) HGT-тушка, патрана, без голови та хвоста, розмір 100-200 гр. 13477 кг, розмір 200-400 гр. 13811 кг. Дата виготовлення: 29/04/2024-04/06/2024. Призначення для людського споживання, не консервована, без будь-якої кулінарної. Загальна чиста вага нетто 27288 кг. Виробник: F/V «PLAYA DE SARTAXENS», ES-12.04631/PO CE. Країна виробництва: ES, Іспанія.

Водночас, згідно з МД від 25.03.2024 №UA500020/2024/2873 імпортований товар - риба морська свіжоморожена: - Мерлуза (хек, Merluccius Hubbsi), HGТ, без голови, без хвоста, патрана, розмір 100/250 гр. 26911 кг., (1082 ко.). Вироблено: 07-09/2023 р. НЕ містить ГМО. Торговельна марка нема даних. Виробник: PESQUERIAS MARINENS ES, S.A. Країни виробництва ES; умови поставки СFR, загальна вартість 53822.00 EUR.

Згідно з МД від 02.08.2024 №UA100350/2024/727217 імпортований товар імпортований товар - риба свіжоморожена морська хек тушка, Frozen Hake HGT (Merluccius Hubbsi), без голови та без хвоста, патраний, без додавання харчових добавок та приправ, без вмісту складових сумішей, не піддана тепловій та кулінарній обробці, не консервована , розфасована в різновагові картонні короби. Арт. 50206 р/ряд:-100-200 г -7845, 56 кг -200-350 г-8507, 62 кг-350-400 г -2726 кг-450-650г -1285 кг, країна виробництва: Див. доп.

Тобто при порівняні МД від 25.03.2024 №UA500020/2024/2873 (в частині ЕМД від 30.07.2024 №24UA500110005622U1) та МД від 02.08.2024 №UA100350/2024/727217 (в частині ЕМД від 09.08.2024 №24UA500500027624U3) встановлено, що вони містять розбіжності у обсягах партій товарів, риби свіжомороженої з іншою датою виробництва, поставка товарів за вищевказаними митними деклараціями здійснювалася від різних експортерів, що не дає достатніх підстав ототожнювати визначені у таких деклараціях митну вартість товарів.

Тобто, судом не заперечується ідентичність товарів, імпортованих позивачем згідно з МД від 25.03.2024 №UA500020/2024/2873 (в частині ЕМД від 30.07.2024 №24UA500110005622U1) та МД від 02.08.2024 №UA100350/2024/727217 (в частині ЕМД від 09.08.2024 №24UA500500027624U3).

Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити на тому, що розбіжність у вартості вказаних вище імпортованих товарів жодним чином не може свідчити саме про заниження декларантом митної вартості товару, оскільки ціни на ринку товарів не є постійно сталими та мають властивості змінюватися як у бік зростання, так і у бік спадання.

До того ж, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже обов`язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

Проте відповідач таких доказів суду не надав.

А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованих товарів, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товарів є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ "ПОЛТАВАРИБА" - задовольнити.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

А тому картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2024 № UА 500110/2024/000224 та від 09.08.2024 № UА 500500/2024/000844 так само належить визнати протиправними та скасувати.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ПОЛТАВАРИБА" повністю.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір загалом у розмірі 12229,06 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 7-9/.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12229,06 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА" (вул. Зінківська, 51/2, м. Полтава, Полтавська область, 36009, ідентифікаційний код 38560987) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, Одеська область, 65078, ідентифікаційний код 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.07.2024 № UА500110/2024/000088/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2024 № UА 500110/2024/000224.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.08.2024 № UА 500500/2024/000412/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.08.2024 № UА 500500/2024/000844.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12229,06 грн (дванадцять тисяч двісті двадцять дев`ять гривень шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.І. Молодецький