Рішення

від 12.09.2024 по справі 560/8815/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8815/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 вересня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" до Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 27.12.2023 року №UA400000/2023/000315/2, яке винесене Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.12.2023 №UА400030/2023/000145, яка винесена Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дотримуючись норм митного законодавства подав усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України. Крім того, декларант включив до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначив числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтвердив та обґрунтував документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар. Отже, оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості митний орган прийняв неправомірно. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 10.07.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання Хмельницької митниці про розгляд справи №560/8815/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що під час митного оформлення встановлено, що засновником підприємства отримувача товару - ПрАТ "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" є ТОВ "Славута холдінг", засноване швейцарською корпорацією "Геберіт холдінг", що входить до групи компаній Геберіт. Отже експортер, контрагент, виробник та імпортер товару пов`язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Проте, декларант, знаючи що продавець та покупець є пов`язаними особами, під час подання митної декларації не надав доказів того, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваних товарів. Вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки митні оформлення ідентичних артикулів, що поставляються згідно контракту, укладеного з виробником товару здійснюються за ціною 17,85 євро/шт. При цьому, товари що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 9,93 євро/шт. Митні оформлення товару №2 здійснювалось за рівнем митної вартості 4,90 євро/кг та ціни 59,60 євро/шт, тоді як зараз рівень митної вартості 4,66 євро/кг та ціна 56,68 євро/шт. Інформації виробника щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано. В зв`язку з тим, що в цьому випадку згідно автотранспортної накладної CMR від 20.12.2023 б/н автодоставку товару здійснював фактичний перевізник ФОП Стільник, а ПП «РІО-ТРАНС», яке видало рахунок на оплату від 21.12.2023 №РТ-0002600, надавало лише експедиторські послуги позивачу на доставку товарів до м. Славута, Україна, тому відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» відповідні витрати під час митного контролю та оформлення не були підтверджені належним чином. Вказує, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, - є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Однак, надані позивачем під час митного оформлення платіжні інструкції неможливо ідентифікувати з оцінюваними товарами №1 та №2, задекларованими в МД. Таким чином, додатково надані позивачем документи не спростовують виявлені під час контролю правильності визначення митної вартості товарів розбіжності та не підтверджують включення окремих складових митної вартості товарів. Оскільки декларант не усунув розбіжності додатково наданими документами, не підтвердив включення окремих складових митної вартості товарів, у відповідності до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницька митниця винесла спірне рішення про коригування митної вартості. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив у якій вказує аналогічну позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

01 квітня 2022 року між приватним акціонерним товариством «ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН» (надалі - Позивач/Покупець) та Geberit Produktions GmbH (надалі - Продавець) було укладено договір поставки №104 (надалі - Договір/Контракт), предметом якого була поставка Позивачу товару (надалі - Товар), зазначеного в комерційних рахунках (та/або інвойсах) (п. 1.1. Контракту) та на підставі окремих замовлень Покупця (п. 4.1. Контракту).

На виконання Контракту на адресу Покупця у грудні 2023 року було направлено наступний Товар:

- відповідно до інвойсу №4300444740 від 20.12.2023, сформованого на підставі замовлення Покупця-№БФ000002984 від 12.10.2023 року Покупцю був направлений Товар: змивна клавіша Geberit Delta 01 для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1) за ціною 9.93-евро за одиницю (672 штуки), надалі - Товар 1, інсталяція з бачком прихованого монтажу Duofix-Basic (артикул 895.125.00.0) за ціною 56.68 євро за одиницю (672 штуки) - Товар 2.

З метою митного оформлення товарів за Замовленнями Покупця №БФ000002984 від 12.10.2023, позивачем була заповнена та подана до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України митна декларація 23UA400030004902U3 від 27.12.2023, в якій Товар був задекларований у митний режим «імпорт».

При проведенні митного оформлення позивачем на підставі частини 2 статті 53 МК України були надані наступні документи:

1) декларація митної вартості;

2) Договір поставки товарів від 01 квітня 2022 р №104, Замовлення на поставку товарів Покупця №БФ000002984 від 12.10.2023 року, оскільки відповідно до умов Договору поставка відбувається на підставі Замовлень Покупця (п. 4.1. Договору);

3) інвойс №4300444740 від 20.12.2023 року;

4) Договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 05/10/23 від 05:10.2023, укладений між ПрАТ «ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН» та приватним підприємством «РІО-ТРАНС» з Заявкою на перевезення №20/12 від 20.12.2023, рахунок на оплату № РТ-0р02600 від 21.12.2023 року. Також був наданий договір на перевезення № 073/23П від 25.09.2023, укладений між ПП «РІО-ТРАНС» та ФОП ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 - безпосередній перевізник, зазначений в CMR) для прослідковування ланцюжку перевізників, але без наявності фінансових зобов`язань позивача перед безпосереднім перевізником.

Позивач скористався своїм правом, передбаченим частиною 6 ст. 53 МК України і за власним бажання надав відповідачу додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним вартості товару, такі як:

- копія експортної митної декларації країни відправлення MRN 23DE940423331316B3 від 20.12.2023року;

- розрахунок ціни (калькуляцію): 15.107.21.1 до інвойсу №4300444740 від 20.12.2023;

- розрахунок ціни (калькуляцію) 895.125.00.0 до інвойсу №4300444740 від,20.12.2023;

- міжнародну товарно-транспортну накладну - (CMR) від 20.12.2023 року до інвойсу №4300444740 від 20.12.2023;

- пакувальний лист №602021311 від 20.12.2023;

- лист - пояснення від 13.04.2023;

- лист - повідомлення від 22.05.2023.

При проведенні процедур митного оформлення Хмельницька митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 27.12.2023 року UA400000/2023/000315/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.12.2023 UA400030/2023/000145 у відношенні товару змивної клавіші Geberit Delta 01 для подвійного змиву з (артикул 115.107.21.21), збільшивши вартість за одиницю до 17.85 євро/шт, та у відношенні Товару 2 інсталяція з бачком прихованого монтажу Duofix-Basic (артикул 895.125.00.0), збільшивши вартість за одиницю до 59.60 євро/шт.

Підставою для таких дій стало встановлення митним органом, що подібний Товару -1 товар імпортувався іншим імпортером за декларацією від 06.11.2023 року 23UA209230118464U7, подібний Товару - 2 товар імпортувався самим позивачем за декларацією від 08.11.2023 23UA400030004220U3 та застосування Хмельницькою митницею другорядного методу митного, оформлення - за ціною ідентичного товару.

В Рішенні про коригування митної вартості зазначено наступне.

Документи, подані згідно ч. 2, ч. 3 та ч.4 ст. 53 МКУ містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 МК України в тому числі: комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування зі Швейцарії до Німеччини, що також підтверджується розрахунком. Також до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком на перевезення, оскільки експедиційні послуги надаються на протязі всього маршруту перевезення.

У митного, органу наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки митні оформлення ідентичних артикулів Товару №1, що поставляються згідно контракту, укладеного з виробником товару здійснюються за ціною 17,85 євро/шт. При цьому, товари, що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 9,93 євро/шт. Митні оформлення товару №2 здійснювалось за рівнем митної вартості 4,90 євро/кг та ціни 59,60 євро/шт, тоді як зараз рівень митної вартості 4,66 євро/кг та ціна 56,68 євро/шт. Інформації виробника щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано.

Також митним органом встановлено, що засновником підприємства отримувача товару ТОВ «Славута холдінг», яка в свою чергу засноване швейцарською корпорацією «Геберіт холдінг», яке входить до груп компаній Геберіт, отже у митного органу є підстави вважати, що експортер, контрагент, виробник та імпортер товару пов`язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, отже до митної вартості має бути додана передбачена частиною 10 статті 58 МКУ складова митної вартості - «відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюється, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця».

Також Митний орган зазначив, «що з огляду на вищевикладене, відповідно до ч.3 та ч. 4 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

7) виписку з бухгалтерських та банківських документів Покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) на території України;

8) довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам».

У відповідь позивачем були надані пояснення від 27.12.2023 №1595/01-18 та додані копії платіжних інструкцій №225 від 28.11.2023 та №235 від 07.12.2023 по оплаті ідентичних товарів.

В подальшому позивач скористався процедурою випуску у вільний обіг товару, передбаченою ч. 7 статті 55 МК України, оформивши митну декларацію 23UA400030004919Ul від 27.12.2023.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 2 МК України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 МК України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Митний орган вказує, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару №1, що поставляється згідно контракту, укладеного з виробником товару здійснюються за ціною 17,85 євро/шт. При цьому, товари що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 9,93 євро/шт. Митні оформлення товару №2 здійснювалось за рівнем митної вартості 4,90 євро/кг та ціни 59,60 євро/шт, тоді як зараз рівень митної вартості 4,66 євро/кг та ціна 56,68 євро/шт. Інформації виробника щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано.

Стосовно таких тверджень суд зазначає, що відповідно до частини 12 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Такий правовий підхід застосовується Верховним Судом в постанові від 13.03.2018 у справі №804/5688/16.

Приписами частини 13 статті 58 МК України визначено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Згідно з частиною 14 статті 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

З матеріалів справи суд встановив, що таке письмове обґрунтування митним органом декларанту не надавалось, натомість заповнення митним органом графи 33 рішення про коригування митної вартості, не є заміною або тотожністю таких пояснень.

Положеннями МК України не передбачено можливість відступу від основного методу визначення митної вартості лише за обставин того, що митна вартість імпортованого товару є нижчою за ціни іншого подібного товару.

Суд зазначає, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Стосовно тверджень відповідача, що документи, подані до митного оформлення, не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості, в тому числі комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування з Швейцарії до Німеччини, що також підтверджується розрахунком. Також до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком на перевезення, оскільки експедиційні послуги здійснюються на протязі всього маршруту перевезення, суд зазначає таке.

Щодо доводів відповідача про те, що товар поставляється, згідно посередницького договору та у позивача існує обов`язок підтвердити транспортні витрати від виробника товару (Швейцарія) до Продавця товару (Німеччина), який є продавцем для позивача згідно контракту, та ці витрати відсутні в розрахунку ціни.

Так, позивач вказує, що отримує товар згідно договору поставки № 104 від 01.04.2022 року, який надавався для митного оформлення та який не є посередницьким договором, а тому не може передбачати комісійну винагороду посередника.

Також при митному оформленні позивач для договору поставки №104 від 01.04.2022 року використав кодування 4100 (розшифрування в митній декларації до графи 44). Продавцем товару виступає компанія Geberit Produktions GmbH, яка є продавцем товару згідно вищезазначеного контракту та яка зазначена в розшифруванні до графи 2 Митної декларації.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» під кодом 4100 зазначається:

«Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів».

Тобто, вищезазначене кодування зазначається саме тоді, коли застосовується договір купівлі-продажу товарів та не має місця застосування посередницьких договорів.

Згідно з пунктом 4.1 контракту поставка товару виконується по кожному окремому замовленню покупця на умовах FCA - Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020).

Відповідно до умов FCA (Інкотермс 2020) поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названі місця є площі продавця.

Тобто витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2020). Згідно умов договору поставки від 01.04.2022 №104 (пункт 4.1.) та замовлення покупця №БФ000002914 від 05.10.2023 зазначена умова поставки FCA - Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020).

Шодо комісійної винагороди експедитора, слід зазначити, що Рахунок № РТ-0002600 від 21.12.2023 включає окрему графу: «експедиційна винагорода з організації перевезення вантажу по території України».

Згідно з формулюванням рахунку: «експедиційна винагорода з організації перевезення вантажу по території України» послуга надається після ввезення, а тому не підлягає включенню до складу митної вартості на підставі пункту 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України, а надання інших послуг рахунком не передбачено.

У статті 49 МК України закріплений принцип визначення митної вартості, який полягає в тому, що враховується та ціна, яка сплачена або підлягає сплаті за товари.

Враховуючи вищевикладене, митним органом безпідставно зроблено висновок про те, що документи, подані до митного оформлення, не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості.

Посилання відповідача на те, що у митного органу є обґрунтовані сумніви що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально, є помилковим.

Таким чином, в оскарженому рішенні відповідач навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування основного методу.

Такі загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 27.12.2023 року №UA400000/2023/000315/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці від 27.12.2023 №UА400030/2023/000145.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (вул. Козацька, 136,м. Славута,Хмельницька обл., Шепетівський р-н,30000 , код ЄДРПОУ - 32285199) Відповідач:Хмельницька митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.К. Блонський