Постанова

від 10.12.2024 по справі 560/8815/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8815/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

10 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Геберіт Керамік Продакшн» до Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В червні 2024 року Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 27.12.2023 року №UA400000/2023/000315/2, яке винесене Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.12.2023 №UА400030/2023/000145, яка винесена Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості митний орган прийняв неправомірно. Адже позивач подав усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару, які містили достовірні числові дані та підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України. Крім того, декларант включив до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначив числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтвердив та обґрунтував документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 27.12.2023 року №UA400000/2023/000315/2.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці від 27.12.2023 №UА400030/2023/000145.

Стягнуто на користь приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

01 квітня 2022 року між приватним акціонерним товариством "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (надалі - Позивач/Покупець) та Geberit Produktions GmbH (надалі - Продавець) було укладено договір поставки №104 (надалі - Договір/Контракт), предметом якого була поставка Позивачу товару (надалі - Товар), зазначеного в комерційних рахунках (та/або інвойсах) (п. 1.1. Контракту) та на підставі окремих замовлень Покупця (п. 4.1. Контракту).

На виконання Контракту на адресу Покупця у грудні 2023 року було направлено наступний Товар:

- відповідно до інвойсу №4300444740 від 20.12.2023, сформованого на підставі замовлення Покупця-№БФ000002984 від 12.10.2023 року Покупцю був направлений Товар: змивна клавіша Geberit Delta 01 для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1) за ціною 9.93-евро за одиницю (672 штуки), надалі - Товар 1, інсталяція з бачком прихованого монтажу Duofix-Basic (артикул 895.125.00.0) за ціною 56.68 євро за одиницю (672 штуки) - Товар 2.

З метою митного оформлення товарів за Замовленнями Покупця №БФ000002984 від 12.10.2023, позивачем була заповнена та подана до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України митна декларація 23UA400030004902U3 від 27.12.2023, в якій Товар був задекларований у митний режим "імпорт".

При проведенні митного оформлення позивачем на підставі частини 2 статті 53 МК України були надані наступні документи:

1) декларація митної вартості;

2) Договір поставки товарів від 01 квітня 2022 р №104, Замовлення на поставку товарів Покупця №БФ000002984 від 12.10.2023 року, оскільки відповідно до умов Договору поставка відбувається на підставі Замовлень Покупця (п. 4.1. Договору);

3) інвойс №4300444740 від 20.12.2023 року;

4) Договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 05/10/23 від 05:10.2023, укладений між ПрАТ "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" та приватним підприємством "РІО-ТРАНС" з Заявкою на перевезення №20/12 від 20.12.2023, рахунок на оплату № РТ-0р02600 від 21.12.2023 року. Також був наданий договір на перевезення № 073/23П від 25.09.2023, укладений між ПП "РІО-ТРАНС" та ФОП ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 - безпосередній перевізник, зазначений в CMR) для прослідковування ланцюжку перевізників, але без наявності фінансових зобов`язань позивача перед безпосереднім перевізником.

Позивач скористався своїм правом, передбаченим частиною 6 ст. 53 МК України і за власним бажання надав відповідачу додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним вартості товару, такі як:

- копія експортної митної декларації країни відправлення MRN 23DE940423331316B3 від 20.12.2023року;

- розрахунок ціни (калькуляцію): 15.107.21.1 до інвойсу №4300444740 від 20.12.2023;

- розрахунок ціни (калькуляцію) 895.125.00.0 до інвойсу №4300444740 від,20.12.2023;

- міжнародну товарно-транспортну накладну - (CMR) від 20.12.2023 року до інвойсу №4300444740 від 20.12.2023;

- пакувальний лист №602021311 від 20.12.2023;

- лист - пояснення від 13.04.2023;

- лист - повідомлення від 22.05.2023.

При проведенні процедур митного оформлення Хмельницька митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 27.12.2023 року UA400000/2023/000315/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.12.2023 UA400030/2023/000145 у відношенні товару змивної клавіші Geberit Delta 01 для подвійного змиву з (артикул 115.107.21.21), збільшивши вартість за одиницю до 17.85 євро/шт, та у відношенні Товару 2 інсталяція з бачком прихованого монтажу Duofix-Basic (артикул 895.125.00.0), збільшивши вартість за одиницю до 59.60 євро/шт.

Підставою для таких дій стало встановлення митним органом, що подібний Товару -1 товар імпортувався іншим імпортером за декларацією від 06.11.2023 року 23UA209230118464U7, подібний Товару - 2 товар імпортувався самим позивачем за декларацією від 08.11.2023 23UA400030004220U3 та застосування Хмельницькою митницею другорядного методу митного, оформлення - за ціною ідентичного товару.

В Рішенні про коригування митної вартості зазначено наступне.

Документи, подані згідно ч. 2, ч. 3 та ч.4 ст. 53 МКУ містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 МК України в тому числі: комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування зі Швейцарії до Німеччини, що також підтверджується розрахунком. Також до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком на перевезення, оскільки експедиційні послуги надаються на протязі всього маршруту перевезення.

У митного, органу наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки митні оформлення ідентичних артикулів Товару №1, що поставляються згідно контракту, укладеного з виробником товару здійснюються за ціною 17,85 євро/шт. При цьому, товари, що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 9,93 євро/шт. Митні оформлення товару №2 здійснювалось за рівнем митної вартості 4,90 євро/кг та ціни 59,60 євро/шт, тоді як зараз рівень митної вартості 4,66 євро/кг та ціна 56,68 євро/шт. Інформації виробника щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано.

Також митним органом встановлено, що засновником підприємства отримувача товару ТОВ "Славута холдінг", яка в свою чергу засноване швейцарською корпорацією "Геберіт холдінг", яке входить до груп компаній Геберіт, отже у митного органу є підстави вважати, що експортер, контрагент, виробник та імпортер товару пов`язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, отже до митної вартості має бути додана передбачена частиною 10 статті 58 МКУ складова митної вартості - "відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюється, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця".

Також Митний орган зазначив, "що з огляду на вищевикладене, відповідно до ч.3 та ч. 4 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

7) виписку з бухгалтерських та банківських документів Покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) на території України;

8) довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам".

У відповідь позивачем були надані пояснення від 27.12.2023 №1595/01-18 та додані копії платіжних інструкцій №225 від 28.11.2023 та №235 від 07.12.2023 по оплаті ідентичних товарів.

В подальшому позивач скористався процедурою випуску у вільний обіг товару, передбаченою ч. 7 статті 55 МК України, оформивши митну декларацію 23UA400030004919Ul від 27.12.2023.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Положеннями МК України не передбачено можливість відступу від основного методу визначення митної вартості лише за обставин того, що митна вартість імпортованого товару є нижчою за ціни іншого подібного товару. Наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Митним органом безпідставно зроблено висновок про те, що документи, подані до митного оформлення, не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості, а в оскарженому рішенні відповідач навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування основного методу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості була виключно наявність розбіжностей щодо вартості товарів, які не було спростовано декларантом, а також відсутність інформації про включення окремих складових до митної вартості товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Оскільки надані декларантом документи не спростували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товару, митним органом було оформлено картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в якій були роз`яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.

Зазначає, що митний орган правомірно, відповідно до норм чинного митного законодавства прийняв оскаржувані в цій справі рішення.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначеннями наведеними у пунктах 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 МК України передбачено, що Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

За змістом ст.ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями частин 1 та 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 1 статті 53 МК України врегульовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування,-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п`ята статті 53 МК України).

Згідно з частинами 1 - 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має, зокрема, містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №826/11710/17.

Митний орган вказує, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару №1, що поставляється згідно контракту, укладеного з виробником товару здійснюються за ціною 17,85 євро/шт. При цьому, товари що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 9,93 євро/шт. Митні оформлення товару №2 здійснювалось за рівнем митної вартості 4,90 євро/кг та ціни 59,60 євро/шт, тоді як зараз рівень митної вартості 4,66 євро/кг та ціна 56,68 євро/шт. Інформації виробника щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано.

Стосовно таких тверджень, суд зазначає, що відповідно до частини 12 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Такий правовий підхід застосовується Верховним Судом в постанові від 13.03.2018 у справі №804/5688/16.

Разом з тим, відповідно до частини 12 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Такий правовий підхід застосовується Верховним Судом в постанові від 13.03.2018 у справі №804/5688/16.

Приписами частини 13 статті 58 МК України визначено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Згідно з частиною 14 статті 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Письмове обґрунтування митним органом декларанту не надавалось, натомість заповнення митним органом графи 33 рішення про коригування митної вартості, не є заміною або тотожністю таких пояснень.

Положеннями МК України не передбачено можливість відступу від основного методу визначення митної вартості лише за обставин того, що митна вартість імпортованого товару є нижчою за ціни іншого подібного товару.

Суд зазначає, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнені у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Стосовно тверджень відповідача, що документи, подані до митного оформлення, не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість навантаження, витрат на страхування, суд враховує, що позивач отримує товар згідно договору поставки № 104 від 01.04.2022, який надавався для митного оформлення та який в не є посередницьким договором, а тому не може передбачати комісійну винагороду посередника.

Крім того, при митному оформленні позивач для договору поставки №104 від 01.04.2022 року використав кодування 4100 (розшифрування в митній декларації до графи 44). Продавцем товару виступає компанія Geberit Produktions GmbH, яка є продавцем товару згідно вищезазначеного контракту та яка зазначена в розшифруванні до графи 2 Митної декларації.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" під кодом 4100 зазначається: Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Тобто, вищезазначене кодування зазначається саме тоді, коли застосовується договір купівлі-продажу товарів та не має місця застосування посередницьких договорів.

Таким чином, твердження відповідача, про необхідність підтверджувати взаємовідносини саме з виробником товару не відповідають вимогам законодавства.

Щодо підтвердження витрат на навантаження та транспортування від Швейцарії до Німеччини, то суд враховує, що згідно з договором поставки від 01.04.2022 №104 компанія Geberit Produktions GmbH є саме, продавцем (власником) товару, що постачається позивачу, а тому саме цей договір доданий для митного оформлення та всі витрати продавця вже включені в ціну товару згідно умов поставки FCA Пфуллендорф Німеччина" (Incoterms 2020), а розрахунок ціни №115.107.21.1 та №895.125.00.0. до інвойсу №4300444740 від 20.12.2023 складений саме продавцем товару Geberit Produktions GmbH.

Щодо витрат на навантаження слід звернути увагу, що згідно умов договору поставки від 01.04.2022 №104 (пункт- 4.1.) зазначена умова поставки FCA - Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020).

Згідно умов FCA (Інкотермс 2020) поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий Покупцем, якщо названі місцем є площі продавця. Тобто витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2020).

Шодо комісійної винагороди експедитора, слід зазначити, що Рахунок № РТ-0002600 від 21.12.2023 включає окрему графу: "експедиційна винагорода з організації перевезення вантажу по території України".

Згідно з формулюванням рахунку: "експедиційна винагорода з організації перевезення вантажу по території України" послуга надається після ввезення, а тому не підлягає включенню до складу митної вартості на підставі пункту 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України, а надання інших послуг рахунком не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, митним органом безпідставно зроблено висновок про те, що документи, подані до митного оформлення, не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Таким чином, в оскарженому рішенні відповідач навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування основного методу. Загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Враховуючи вищезазначене, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.