Ухвала

від 11.09.2024 по справі 420/14225/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

11 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14225/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П., суддів Градовського Ю.М., Турецької І.О., розглянувши питання про повернення апеляційної скарги Тернопільської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В :

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Тернопільської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3808,47 грн.

Також, роз`яснено апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику.

Копія вказаної ухвали в електронному вигляді була надіслана апелянту до його електронного кабінету та доставлена до нього 28.08.2024 року о 18:50 год.

Проте, в межах строку наданого судом, апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, доказів сплати судового збору до суду надано не було.

Разом з тим, від скаржника надійшло клопотання, в якому останній просить відстрочити (або розстрочити/зменшити/звільнити) Тернопільській митниці сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Розглянувши вказане клопотання колегія судді приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Колегія суддів зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року по справі №940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Колегія суддів вказує, що для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

В обґрунтування клопотання про відстрочення (або розстрочення /зменшення /звільнення) сплати судового збору, апелянт посилається на відсутність коштів на рахунку, призначеного для сплати судового збору, що пов`язано з введенням воєнного стану на території України, оскільки Міністерством фінансів України зменшується фінансування видатків органів державної влади, в тому числі і Державної митної служби України.

На підтвердження викладених обставин апелянтом надано до суду копію виписки з рахунку за КЕКВ 2800 за 04.09.2024 року.

Дослідивши надані апелянтом докази, колегія суддів зазначає, що вони не підтверджують належним чином відсутність коштів на реєстраційному рахунку скаржника за період з моменту подання апеляційної скарги (19.08.2024 року) до моменту подачі клопотання про відстрочення (або розстрочення /зменшення /звільнення) сплати судового збору (05.09.2024 року).

Колегія суддів зазначає, що копія виписки з рахунку за КЕКВ 2800 за 04.09.2024 року є свідченням про відсутність коштів у апелянта лише станом на конкретну дату, тобто 04.09.2024 року.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що апелянт не зазначає про вжиті ним заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі у встановлений в ухвалі суду від 28.08.2024 року строк.

Крім того, стосовно посилань апелянта про відсутність коштів, призначених для сплати судового збору у зв`язку з введенням воєнного стану, колегія суддів зазначає, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.01.2023 року по справі №380/3793/20.

Стосовно порушення питання апелянта про звільнення його від сплати судового збору або його зменшення, колегія суддів вказує, що підстави, які визначені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», як умови для звільнення від сплати судового збору, не передбачені для суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, обставини, пов`язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для звільнення від сплати судового збору або його зменшення.

За викладених обставин, враховуючи, що клопотання апелянта не підтверджено належними доказами, колегія суддів приходить до висновку, що заявлене скаржником клопотання про відстрочення (або розстрочення /зменшення /звільнення) сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі наведеного, зважаючи на те, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали та усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.

Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 250, 298, 321, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Тернопільської митниці про відстрочення (або розстрочення /зменшення /звільнення) сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статті 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька