Постанова

від 04.09.2024 по справі 367/9281/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/9281/18

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6805/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 грудня 2023 року у складі судді Мерзлого Л.В.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна, відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю «Вірджині», про визнання майнових прав, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом, у якому просить:

визнати за нею майнові права на квартиру АДРЕСА_1 та зобов`язати відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради провести державну реєстрацію майнових прав;

визнати недійсним право власності ОСОБА_2 на 2/5, ОСОБА_3 на 1/5, ОСОБА_3 на 1/5, ОСОБА_3 на 1/5 квартири на квартиру АДРЕСА_1 та зобов`язати відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради видалити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно права власності ОСОБА_2 на 2/5, ОСОБА_3 на 1/5, ОСОБА_3 на 1/5, ОСОБА_3 на 1/5 квартири на квартиру АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що 27.05.2005 між ОСОБА_6 та ТОВ "Будівельно-інвестиційною компанією "КиЕвінвестбуд" було укладено Договір № 1/16 про інвестування будівництва житла на придбання квартири квартиру АДРЕСА_1 .

На виконання умов Договору Довірителем на поточний рахунок Інвестора - генпідрядника було перераховано грошові кошти в розмірі 184 189 грн 42 коп, таким чином, всі свої зобов`язання щодо сплати ОСОБА_6 виконано належним чином.

17 серпня 2005 року між ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд" за договором Інвестор-генпідрядник, з однієї сторони, ОСОБА_6 за Договором - Довіритель, з другої сторони та ОСОБА_1 - Новий Довіритель, з третьої сторони, укладено договір про відступлення права вимоги за Договором № 1/16 на придбання квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги, Новий Довіритель на момент підписання сторонами даного Договору повністю сплатив/компенсував Довірителю вартість коштів, затрачених на придбання квартири, сплачених Інвестору-генпідряднику на виконання Основного договору в сумі184 189 грн 42 коп, довіритель не має ніяких претензій до Нового Довірителя.

Зазначає про те, що оскільки, житловий будинок збудовано на замовлення ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд", то в силу ст. 876 ЦК України, як власник об`єкта будівництва, 30 липня 2003 року між ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд" та позивачкою був підписаний Акт прийому-передачі майнових прав за умовами якого остання має право розпоряджатися своїми майновими правами на спірну квартиру, на власний розсуд.

Рішенням Виконавчого комітету Гостомельської селищної ради № 74 від 07 квітня 2009 року за заявою ТОВ БІК "КиЕвінвестбуд" від 06 квітня 2009 року присвоєно адресний номер 85-квартирному житловому будинку (незавершеного будівництва готовністю 95 %) загальною площею 5757,4 кв. м, житловою площею 2291,0 кв. м, що розташований на земельній ділянці 1,6995 га в АДРЕСА_2 (згідно договору оренди земельної ділянки від 18.12.2005 р.) АДРЕСА_2 .

11 червня 2015 року Гостомельська селищна рада винесла рішення № 1056-55-VI про перейменування вулиць та провулків у селищі Гостомель. Даним рішенням Кірова змінено на вул. Б. Хмельницького, про що свідчить довідка Гостомельської селищної ради від 07.02.2017 року за вих. № 03-02/270.

Отже, на теперішній час, згідно Акту прийому-передачі, позивач є власником майнових прав на спірну квартиру.

Позивач вказує про те, що враховуючи, що житловий будинок не введений в експлуатацію, тобто об`єкт не вважається створеним, договір фінансування будівництва може породжувати лише наявність майнового права, яке передбачає підстави для набуття права власності на квартиру в майбутньому.

Всупереч п. 1.7. Договору № 1/16 від 27 травня 2005 року, відповідно до якого ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд" зобов`язувався ввести будинок в експлуатацію в IV кварталі 2005 року, останній не виконав взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого позивач позбавлена можливості для реєстрації за собою права власності на квартиру, що перешкоджає володіти, користуватися, розпоряджатися майбутньою квартирою, а тому позивач змушена звертатися за захистом прав та інтересів до суду.

06 червня 2018 року з інформаційної довідки № 126637952 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Позивач дізналась, що 06 квітня 2012 року на квартиру АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. було посвідчено договір купівлі-продажу за № 5034, внаслідок якого відповідачі набули право власності на вищезазначену квартиру в об`єкті незавершеного будівництва. В інформаційній довідці № 126637952 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено: Будинок підлягає здачі в експлуатацію.

Таким чином, позивач вважає даний договір купівлі-продажу нікчемним правочином, оскільки будинок об`єктом незавершеного будівництва та який не введений в експлуатацію, що унеможливлює виникнення права власності та укладання договорів купівлі-продажу, та в свою чергу, впливає на виникнення права власності на дане нерухоме майно, предметом якого є дана квартира.

З урахуванням вказаного позивачка вважає, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 не можуть бути добропорядними набувачами, оскільки, це поняття відноситься до будинків, введених в експлуатацію. А даний будинок був і залишається об`єктом будівництва.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано майнові права на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Вирішено питання судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 за змістом, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, як винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням фактичних обставин, а тому просить оскаржуване рішення в цій частині скасувати, а справу направити на новий розгляд до районного суду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відмова у задоволенні позову в частині зобов`язання відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради провести державну реєстрацію майнових прав, унеможливлює право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Зазначено, що 12 березня 2009 року був укладений договір комісії між ТОВ «Вірджині» та ОСОБА_7 за умовами якого останньому передано житлові приміщення (квартири), в будинку по АДРЕСА_2 , на які у ТОВ «Вірджині» є право власності.

При цьому ОСОБА_7 , не зважаючи на рішення Апеляційного суду м. Черкас від 24.01.2011, яке позбавило ОСОБА_7 права власності на квартири в будинку АДРЕСА_3 , уклавши договір купівлі-продажу з ОСОБА_8 , на підставі нікчемного договору комісії від 12 березня 2009 року передає по нікчемному договору цесії від 21 лютого 2012 року, права на дані квартири в тому числі і квартиру АДРЕСА_1 .

Крім того, вказує, що в подальшому ОСОБА_8 06 квітня 2012 року уклав договір купівлі-продажу на вищезазначену квартиру з відповідачами на підставі якого вони набули право власності на вищезазначену квартиру в об`єкті незавершеного будівництва. Оскільки право власності ОСОБА_8 було наслідком нікчемного правочину і він не мав ніякого права розпоряджатись чужим майном, договір купівлі - продажу на квартиру АДРЕСА_1 є таким, що порушує публічний порядок, учинений із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння ним, є нікчемним правочином.

Учасники справи в судове зсідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належно, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення районного суду оскаржено лише в частині незадоволених вимог, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як убачається зі справи, 27 травня 2005 року між ОСОБА_6 як Довірителем та ТОВ "Будівельно-інвестиційною компанією "КиЕвінвестбуд" як Інвестором-генпідрядником укладено Договір № 1/16 про інвестування будівництва житла, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а.с. 12-14 т.1).

Відповідно до п. 1.1 Договору Інвестор-генпідрядник зобов`язується своїми силами і засобами (самостійно чи за допомогою третіх осіб), за рахунок залучених від Довірителів коштів, збудувати і передати Довірителю обумовлене житло (надалі Об`єкт), а Довіритель зобов`язується забезпечити відповідне фінансування Об`єкта та прийняти його у власність на умовах цього Договору.

17 серпня 2005 року між ТОВ "Будівельно-інвестиційною компанією "КиЕвінвестбуд" за договором Інвестор-генпідрядник, з однієї сторони, ОСОБА_6 за Договором - Довіритель, з другої сторони та ОСОБА_1 - Новий Довіритель, з третьої сторони, укладено договір про відступлення права вимоги за Договором № 1/16 на придбання квартири АДРЕСА_1 (а.с. 115-16 т.1).

Відповідно до п. 1.1, 1.2. Договору про відступлення права вимоги, Сторони домовились про відступлення права вимоги на користь ОСОБА_1 за Договором № 1/16 на придбання квартири АДРЕСА_4 від 27 травня 2005 року.

На підставі даного Договору до ОСОБА_1 перейшли всі права і зобов`язання за Основним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент підписання даного Договору, в тому числі, право вимагати від Інвестора - генпідрядника передачі частини новозбудованого житла згідно з термінами та на умовах, визначених в Основному договорі, за умови виконання Новим Довірителем в повному обсязі зобов`язань за Основним договором.

Згідно довідки від 18 серпня 2005 року, виданої ОСОБА_1 , остання сплатила згідно Договору про інвестування будівництва № 1/16 від 27 травня 2005 року, вартість 100 % загальної площі квартири, що є предметом договору.

30 липня 2018 року між ТОВ "Будівельно-інвестиційною компанією "КиЕвінвестбуд" та ОСОБА_1 підписаний Акт прийому-передачі майнових прав, за умовами якого ОСОБА_1 має право розпоряджатися своїми майновими правами на квартиру АДРЕСА_4 , на власний розсуд (а.с. 18 т.1).

Рішенням Виконавчого комітету Гостомельської селищної ради № 74 від 07 квітня 2009 року за заявою ТОВ БІК "КиЕвінвестбуд" від 06 квітня 2009 року присвоєно адресний номер 85-квартирному житловому будинку (незавершеного будівництва готовністю 95 %) загальною площею 5757,4 кв. м, житловою площею 2291,0 кв. м, що розташований на земельній ділянці 1,6995 га в АДРЕСА_2 (згідно договору оренди земельної ділянки від 18 грудня 2005 року) АДРЕСА_2 (а.с. 19 т.1).

11 червня 2015 року Гостомельська селищна рада винесла рішення № 1056-55-VI про перейменування вулиць та провулків у селищі Гостомель. Даним рішенням АДРЕСА_5 , про що свідчить довідка Гостомельської селищної ради від 07 лютого 2017 року за вих. № 03-02/270 (а.с. 21-22 т.1).

Згідно інформаційної довідки № 126637952 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06 квітня 2012 року на квартиру АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В. було посвідчено договір купівлі-продажу за № 5034, внаслідок якого відповідачі по справі набули право власності на вищезазначену квартиру в об`єкті незавершеного будівництва в певних частках. В указаній довідці також вказано, що будинок підлягає здачі в експлуатацію (а.с. 11 т.1).

Крім того судом першої інстанції встановлено, що рішення Апеляційного суду Київської області від 25 травня 2017 року по справі № 367/4089/13-ц, яким задоволено позов ОСОБА_9 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до ТОВ «Будівельно-Інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд», ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ТОВ «Вірджипі», треті особи: комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірнінське бюро технічної інвентаризації», орган опіки та піклування Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Миколаївського нотаріального округу Матвєєва І.М. про визнання майнових прав. Даним рішенням встановлено факти, що є важливими для вирішення справи № 367/9281/18, в тому числі, але не виключно, зазначеним рішенням було встановлено наступне: "Рішенням Гостомельської селищної ради № 74 від 07 квітня 2009 року 85-квартирному будинку (незавершеного будівництва готовністю 95 %) присвоєно адресу: АДРЕСА_2 (а.с.20, т.1). Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що спірна квартира АДРЕСА_6 входить до об`єкта незавершеного будівництва, який не прийнятий в експлуатацію, а позивачі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 на підставі договору № 1/43 від 19 березня 2007 року на придбання квартири набули на неї майнові права, оскільки ними здійснено сплату 100% вартості загальної площі спірної квартири до 07 квітня 2009 року, тобто до передачі цієї квартири ТОВ «Вірджипі»....".

Районний суд відмовляючи позов в оскаржуваній частині, а саме щодо вимог про визнання недійсним право власності ОСОБА_2 на 2/5, ОСОБА_3 на 1/5, ОСОБА_3 на 1/5, ОСОБА_3 на 1/5 квартири на квартиру АДРЕСА_1 та зобов`язання відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради видалити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно права власності ОСОБА_2 на 2/5, ОСОБА_3 на 1/5, ОСОБА_3 на 1/5, ОСОБА_3 на 1/5 квартири на квартиру АДРЕСА_1 , виходив за змістом з того, позивач вважає договір купівлі-продажу на спірну квартиру таким, що укладений з порушенням вимог законодавства. Разом з тим, вимог щодо визнання його недійсним та визначення наслідків його недійсності не заявлено.

Крім того суд звертає увагу на те, відповідачі по справі відчужили спірну квартиру ще у 2012 році.

З такими висновками колегія суддів погоджується враховуючи наступне.

Так, згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира, як окремий об`єкт цивільних правовідносин, ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до закону (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 521/19092/17 (провадження № 61-7785св19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) зазначено, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлено право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої на підставі договору був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних (частина перша статті 12 Закону N 1952-IV).

Разом із тим державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права.

Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Як встановлено судом, всупереч п. 1.7. Договору № 1/16 про інвестування будівництва житла від 27.05.2005, відповідно до якого ТОВ "Будівельно-інвестиційною компанією "КиЕвінвестбуд" зобов`язувалось ввести будинок в експлуатацію в IV кварталі 2005, проте станом на дату розгляду справи будинок в експлуатацію не введений.

Як уже було встановлено з інформаційної довідки № 126637952 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06 квітня 2012 року на квартиру АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В. було посвідчено договір купівлі-продажу за № 5034, внаслідок якого відповідачі по справі набули право власності на вищезазначену квартиру в об`єкті незавершеного будівництва в певних частках. В указаній довідці також вказано, що будинок підлягає здачі в експлуатацію (а.с. 11 т.1).

Також колегія суддів звертає увагу на долучену до апеляційної скарги інформаційної довідки № 362044459 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 січня 2024 року, спірна квартира на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 313, виданий 14 червня 2014 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Копейчиковим І.В. право власності на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_14 (а.с. 71 т. 3).

Отже, районним судом обґрунтовано вказано, що при вирішенні спору про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Як уже було встановлено позивачка вважає, що договір купівлі-продажу на спірну квартиру є таким, що укладений з порушенням вимог законодавства.

Водночас вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу та визначення наслідків його недійсності, як і вимог щодо нового власника - ОСОБА_14 , не заявляє.

Враховуючи зазначене, висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду, оскільки, суд першої інстанції, з`ясував усі обставини справи та надав належну оцінку зібраним доказам, правильно визначив юридичну природу правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки судом першої інстанції їм була дана належна правова оцінка.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення суду не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань, а також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN ANDOTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в повному обсязі, оскільки їх обґрунтування не мають правового значення для вирішення даного спору та правильність висновків районного суду щодо відмови у задоволенні позву не спростовують.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: