Ухвала

від 12.09.2024 по справі 160/12705/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 вересня 2024 року

м. Київ

справа №160/12705/19

адміністративне провадження № К/990/7023/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 (суддя Луніна О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 (колегія суддів: Чабаненко С.В., Чумак С.Ю., Юрко І.В.) у справі №160/12705/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСТАЛЬ" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування витягів, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ТОВ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСТАЛЬ" звернулось до суду із позовом, в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" щодо застосування сукупного коефіцієнта Км3 при формуванні та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСТАЛЬ" витягів: № 14/241117/03-07 від 28.11.2017; № 13/241117/03-07 від 24.11.2017; № 12/241117/03-07 від 24.11.2017; № 59/060218/03-07 від 06.02.2018; № 60/060218/03-07 від 06.02.2018; № 57/060218/03-07 від 06.02.2018; № 58/060218/03-07 від 06.02.2018; № 1211-7146 від 12.11.2019; № 1211-7150 від 12.11.2019; № 1211-7144 від 12.11.2019; № 1211-7148 від 12.11.2019;

- визнати протиправними та скасувати витяги :

№ 14/241117/03-07 від 28.11.2017;

№ 13/241117/03-07 від 24.11.2017;

№ 12/241117/03-07 від 24.11.2017;

№ 59/060218/03-07 від 06.02.2018;

№ 60/060218/03-07 від 06.02.2018;

№ 57/060218/03-07 від 06.02.2018;

№ 58/060218/03-07 від 06.02.2018;

№ 1211-7146 від 12.11.2019;

№ 1211-7150 від 12.11.2019;

№ 1211-7144 від 12.11.2019;

№ 1211-7148 від 12.11.2019;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" для обчислення плати за землю в 2017, 2018, 2019 роках з урахуванням дати виникнення права користування земельними ділянками сформувати та видати ТОВ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСТАЛЬ" в установленому порядку, в тому числі через Центр надання адміністративних послуг м. Дніпра, витяги та інформацію з матеріалами щодо суб`єкта земельних відносин на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 4/65 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська" та від 27.04.2016 № 5/7 "Про внесення змін до рішення міської ради від 15.07.2015 № 4/65 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська", з наступним сукупним коефіцієнтом Км3 щодо земельних ділянок: 1210100000:09:394:0052 - 0,751; 1210100000:04:002:0116 - 0,751; 1210100000:04:006:0094 - 0,781; 1210100000:04:006:0107 - 0,71.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо невірного застосування сукупного коефіцієнта Км3 при формуванні та видачі ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" витягів: № 14/241117/03-07 від 28.11.2017; № 13/241117/03-07 від 24.11.2017; 12/241117/03-07 від 24.11.2017; № 58/060218/03-07 від 06.02.2018; № 59/060218/03-07 від 06.02.2018; № 60/060218/03-07 від 06.02.2018; № 57060218/03-07 від 06.02.2018; № 1211-7146 від 12.11.2019; № 1211-7150 від 12.11.2019; № 1211-7144 від 12.11.2019; № 1211-7148 від 12.11.2019.

Визнано протиправними та скасовано витяги:

№ 14/241117/03-07 від 28.11.2017;

№ 13/241117/03-07 від 24.11.2017;

№ 12/241117/03-07 від 24.11.2017;

№ 58/060218/03-07 від 06.02.2018;

№ 59/060218/03-07 від 06.02.2018;

№ 60/060218/03-07 від 06.02.2018;

№ 57/060218/03-07 від 06.02.2018;

№ 1211-7146 від 12.11.2019;

№ 1211-7150 від 12.11.2019;

№ 1211-7144 від 12.11.2019;

№ 1211-7148 від 12.11.2019.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (пр. Олександра Поля, 2, м. Дніпро, 49004, код ЄДРПОУ 39835428) видати за 2017, 2018, 2019 роки ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" (вул. Дніпросталівська, 4 м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 33718431) нові витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку на наступні земельні ділянки, які розташовані за адресами:

вул. Дніпросталівська, 4 м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:09:395:0052 - із застосуванням сукупного коефіцієнту Км3 величиною " 0,751";

вул. Дніпросталівська, 4 м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:04:002:0116 - із застосуванням сукупного коефіцієнту Км3 величиною " 0,751";

за 2018, 2019 роки - вул. Дніпросталівська, 22-Б, м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:04:006:0094 - із застосуванням сукупного коефіцієнту Км3 величиною "0,781";

за 2017, 2018, 2019 роки - за адресою вул. Дніпросталівська, 4, м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:04:006:0106 - із застосуванням сукупного коефіцієнту Км3 величиною " 0,71".

В іншій частині позову відмовлено.

3. Не погодившись із судовими рішеннями, Дніпровська міська рада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

4. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)

5. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її задоволення заперечує, просить судові рішення залишити без змін.

6. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

7. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Суди встановили, що на підставі договорів оренди землі Дніпропетровською міською радою (орендодавець) надано в строкове платне користування ТОВ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСТАЛЬ" земельні ділянки, розташовані у м.Дніпрі за такими адресами:

вул. Дніпросталівська, 4, зареєстровані в Державному реєстрі земель за кадастровими №№ 1210100000:09:395:0052, 1210100000:04:002:0116; 1210100000:04:006:0106;

вул. Винокурова, 22Б, зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим № 1210100000:04:006:0094.

9. Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська була проведена розробником документації станом на 01.01.2013, за результатами якої затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів - документація, складена Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» ім. Ю. М. Білоконя відповідно до Галузевого стандарту СОУ ДКЗР 00032632-012:2009 «Оцінка земель. Правила розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», затвердженого наказом Держкомзему від 24.06.2009 № 335 та зареєстрованого Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифікації та інформатики Держспоживстандарту України 10.09.2009 за № 32595752/1927.

10. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.06.2013 № 103/36 «Про проведення нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» погоджено проект «Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпропетровська» та в подальшому рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року № 4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Дніпропетровська» затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.04.2016 № 5/7 внесено зміни до рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Дніпропетровська».

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська пройшла Державну експертизу, про що Державне агентство земельних ресурсів України надало висновок від 03.06.2013 № 341-13.

11. Для здійснення плати за землю в 2017, 2018, 2019 роках позивачем отримано сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області наступні витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок:

від 24.11.2017 № 13/241117/03-07, від 06.02.2018 № 30/060218/03-07, від 12.11.2019 № 1211-7144 за кадастровим номером 1210100000:09:395:0052, у яких локальний коефіцієнт Км3 визначено у розмірі - 1,00;

від 24.11.2017 № 12/241117/03-07, від 06.02.2018 № 57/060218/03-07, від 12.11.2019 № 1211-7150 за кадастровим номером 1210100000:04:002:0116, у яких локальний коефіцієнт Км3 визначено у розмірі - 1,00;

від 06.02.2018 № 58/060218/03-07, від 12.11.2019 № 1211-7148 за кадастровим номером 1210100000:04:006:0094, у яких локальний коефіцієнт Км3 визначено у розмірі - 1,09;

від 28.11.2017 № 14/241117/03-07, від 06.02.2018 № 59/060218/03-07, від 12.11.2019 № 1211-7146, за кадастровим номером 1210100000:04:006:0106 у яких локальний коефіцієнт Км3 визначено у розмірі - 1,09.

12. У зв`язку з виникненням сумніву щодо правомірності розрахунку локального коефіцієнту Км3, який вказано у отриманих витягах, позивач звернувся із заявою до Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» (далі по тексту - Інститут) та уклав з останнім договір № 573-07-Р-3-2019 від 19.06.2019.

13. Згідно із актом № 125 від 03.07.2019 Інститутом надано аналіз нормативної грошової оцінки земель, виконаний за договором № 573-07-Р-3-2019 від 19.06.2019.

Під час здійснення наукового аналізу розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок ТОВ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСТАЛЬ", розташованих за адресами: вул. Дніпровсталівська, 4 та Дніпросталівська, 22Б, Інститутом використано технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, яка виготовлена також Українським науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПРОМІСТО» у 2014 році на замовлення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

Так, щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:09:394:0052, Інститутом надано висновок про таке.

Згідно схем прояву локальних факторів, територія ділянки розташована:

- в санітарно-захисній зоні - 0,85 ;

- в ареалі забруднення ґрунтів - 0,93;

- ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95.

Таким чином, із загальної кількості локальних факторів, які мають вплив при грошовій оцінці земельних ділянок, використовується три.

Сукупний локальний коефіцієнт Км3 становитиме: Км3 = 0,85 х 0,93 х 0,95 = 0,751.

Щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:002:0116, Інститутом надано висновок про таке.

Згідно схем прояву локальних факторів, територія ділянки розташована:

- в санітарно-захисній зоні - 0,85 ;

- в ареалі забруднення ґрунтів - 0,93;

- ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95.

Таким чином, із загальної кількості локальних факторів, які мають вплив при грошовій оцінці земельних ділянок, використовується три.

Сукупний локальний коефіцієнт Км3 становитиме: Км3 = 0,85 х 0,93 х 0,95 = 0,751.

Щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:006:0094, Інститутом надано висновок про таке.

Згідно схем прояву локальних факторів, територія ділянки розташована:

- в санітарно-захисній зоні - 0,85 ;

- в ареалі забруднення ґрунтів - 0,93;

- розташована у прирейковій зоні - 1,04;

- ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95.

Таким чином, із загальної кількості локальних факторів, які мають вплив при грошовій оцінці земельних ділянок, використовується три.

Сукупний локальний коефіцієнт Км3 становитиме: Км3 = 0,85 х 0,93 х 1,04 х 0,95 = 0,781.

Щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:002:0106, Інститутом надано висновок про таке.

Згідно схем прояву локальних факторів, територія ділянки розташована:

- в санітарно-захисній зоні - 0,85 ;

- в ареалі забруднення атмосферного повітря - 0,85;

- розташована у прирейковій зоні - 1,04;

- ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95.

Таким чином, із загальної кількості локальних факторів, які мають вплив при грошовій оцінці земельних ділянок, використовується три.

Сукупний локальний коефіцієнт Км3 становитиме: Км3 = 0,85 х 0,85 х 1,04 х 0,95 = 0,71.

У наведеному аналізі Інститутом вказано, що у наданих відповідачем розрахунках щодо грошової оцінки земельних ділянок не були враховані декілька локальних факторів, які знижують сукупний коефіцієнт Км3.

Також у аналізі зазначено, що значення локальних коефіцієнтів по санітарно-гігієнічним факторам вибране із діапазону значень, встановлених у затвердженій технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста. У відповідності до п. 10 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів значення локальних коефіцієнтів для окремих земельних ділянок можуть бути уточнені на основі визначення частки площі, яку займає зазначений фактор на земельній ділянці, яке здійснюється шляхом використання ГІС технологій.

14. З урахуванням висновку, наданого Інститутом, позивач вважає, що в порушення частини другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель», наказу № 489, при формуванні вищевказаних витягів з технічної документації відповідачем в розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки не були враховані окремі локальні фактори, внаслідок чого, показник сукупного коефіцієнту Км3 відрізняється від використаних відповідачем у наданих позивачу у 2017 - 2019 роках витягах.

15. Вважаючи витяги про нормативно грошову оцінку та дії щодо їх формування протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, послався на положення Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489, а також Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, з огляду на які складовою частиною нормативної грошової оцінки квадратного метра земельної ділянки є коефіцієнт Км, який характеризує місцеположення земельної ділянки, та при обчисленні якого враховується коефіцієнт Км3, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно - ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території. Таким чином, правильне визначення коефіцієнта Км3 впливає на нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та, відповідно, розмір орендної плати за землю.

Судами враховано, що у наданих позивачеві витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку значення коефіцієнта Км3 застосовано у таких показниках: для земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:395:0052 - 1,00; для земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:002:0116 - 1,00; для земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:006:0094 - 1,09; для земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:006:0106 - 1,09.

Натомість з наданого Інститутом «ДІПРОМІСТО» аналізу нормативної грошової оцінки земель, виконаного за договором № 573-07-Р-3-2019 від 21.06.2019, сукупний коефіцієнт Км3 визначено для: земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:395:0053 - 0,751; 1210100000:04:002:0117 - 0,751; 1210100000:04:006:0095 - 0,781; 1210100000:04:006:0107 - 0,71.

З наданої до матеріалів справи технічної документації та аналізу нормативної грошової оцінки земель суди встановили, що дійсно вищевказані земельні ділянки розташовані в межах економіко-планувальної зони, на яку мають вплив безпосередньо зазначені локальні фактори, та їх наявність відповідач не спростував. Водночас, ці локальні фактори не були враховані в оскаржуваних витягах, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо завищення значення коефіцієнту Км3 що вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельних ділянок у бік їх збільшення.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення не відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №808/423/18, від 20.12.2018 у справі №826/11716/17, від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 28.07.2020 у справі №817/1783/17.

Також вказує на порушення норм процесуального права, що виявилось у призначенні судової експертизи при розгляді цієї справи.

Решта доводів касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи та є аналогічними апеляційній скарзі Дніпровської міської ради.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

19. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

20. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

21. Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

22. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

23. У постановах від 12.11.2018 у справі № 814/789/17, від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 № 817/1783/17, та від 20.12.2018 у справі № 826/11716/17, на які міська рада посилається як на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом спору були витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та дії органів Держгеокадастру щодо їх формування із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, який, на думку позивачів у тих справах, був завищений.

У цих справах Верховний Суд дійшов висновку, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Також вказано, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як оформлення такого витягу та його змістовне наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Крім того, чинним законодавством установлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

У зв`язку із цим суди дійшли висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дій відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0, не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

Суд дійшов висновку, що належним способом захисту є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку. Проте судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 15.06.2021у справі № 817/1802/17, від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17.

Судова палата дійшла висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Також в межах розгляду справи № 817/1780/17 судова палата вказала, що чинним законодавством передбачено можливість внесення змін до Державного земельного кадастру, зокрема щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки чи інших значень, що впливають на нормативну грошову оцінку, що і необхідно вчинити позивачу. Первісно позивач повинен ініціювати внесення змін до Державного земельного кадастру щодо виду цільового призначення відповідної земельної ділянки. Водночас оскарження рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації щодо нормативної грошової оцінки землі позитивно не вплине на права та обов`язки позивача у спірних правовідносинах.

Отже, враховуючи, що постановою Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 відступлено від висновків, сформованих у постановах від 12.11.2018 у справі № 814/789/17, від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 № 817/1783/17, відсутні підстави для касаційного перегляду судових рішень у справі, що розглядається, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з підстав невідповідності позиції переліченим постановам Верховного Суду.

24. Також не може враховуватись правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 20.12.2018 у справі № 826/11716/17 з аналогічних підстав.

Незважаючи на те, що постанову Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 826/11716/17 не зазначено у переліку судових рішень, від яких відступає судова палата у справі № 817/1780/17, у ній теж Суд дотримувався позиції щодо неможливості оскарження дій відповідача щодо формування витягу з нормативно-грошової оцінки та неналежного способу захисту своїх прав з посиланням на постанови Верховного Суду, від позицій яких відступлено в установленому порядку.

25. Так у справі № 808/423/18, на постанову від 07.12.2021 у якій, позивач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» просило скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1375/207-17 від 01.08.2017, зобов`язати відповідача видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:01:013:0073, розташованої за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Крива бухта, буд.2, із застосуванням локального фактору «знаходження земельної ділянки в санітарно-захисній зоні».

Відмовляючи в задоволенні позову у справі № 808/423/18, суди виходили з того, що позивачем не доведено наявність підстав для застосування локального фактору «знаходження земельної ділянки в санітарно-захисній зоні» у визначенні частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці з кадастровим №2310100000:01:013:0073.

26. Haтомість, у справі, яка розглядається, спір виник щодо застосування відповідачем під час формування Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровим номером 1210100000:09:394:0052; 1210100000:04:002:0116; 1210100000:04:006:0094; 1210100000:04:006:0107 сукупного коефіцієнта Км3 1,0 та 1,09 відповідно.

Відповідно до пункту 10 Порядку №489 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн=Цнз х Кф х Км3

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток по факторних оцінках не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Судами встановлено, що при формуванні оскаржуваних витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська розмір нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок визначено не у відповідності до нормативних актів у сфері оцінки земель, оскільки, при формуванні вказаних витягів невірно визначені значення локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельних ділянок та значення сукупного локального коефіцієнту Км3.

Невідповідність розміру сукупного коефіцієнту Км3 виникла внаслідок неврахування під час його обрахунку локальних особливостей розташування земельних ділянок в межах економіко-планувальної зони.

Зокрема, встановлено, що території ділянок знаходяться під впливом декількох локальних факторів, які проявляються на даних земельних ділянках. Кожен з цих локальних факторів оцінюється певним коефіцієнтом. Згідно схем прояву локальних факторів, території ділянок розташовані:

- в санітарно-захисній зоні - 0,85 ;

- в ареалі забруднення ґрунтів - 0,93;

- розташована у прирейковій зоні - 1,04;

- ділянки не забезпечено централізованим теплопостачанням - 0,95.

При розгляді цієї справи було призначено експертизу, зокрема, експертним висновком КНДІСЕ від 07.06.2022 № 24119/21-41/13504/22-41 підтверджено, що значення сукупного локального коефіцієнта КмЗ у оскаржуваних витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель визначено не у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489, та технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська, розробленої Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя» і затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 4/65 (із змінами згідно із рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.04.2016 № 5/7), оскільки при формуванні:

витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська від 28.11.2017 № 14/241117/03-07, від 06.02 2018 № 59/060218/03-07, від 12.11.2019№ 1211-7146 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:006:0106 та витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська від 24.11.2017 № 13/241117/03-07, від 06.02.2018 № 60/060218/03-07, від 12.11.2019 № 1211-7144 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:395:0052, значення коефіцієнта КмЗ визначено рівним одиниці, при цьому значення вказаного коефіцієнту є меншим одиниці;

витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська від 24.11.2017 № 12/241117/03-07, від 06.02.2018 № 57/060218/03-07, від 12.11.2019 № 1211-7150 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:002:0116 та витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська від 06.02.2018 № 58/060218/03-07, від 12.11.2019 № 1211-7148 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:006:0094, значення коефіцієнту Км3 визначено більшим одиниці, при цьому значення вказаного коефіцієнту є меншим одиниці.

Оскаржувані витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, розробленої ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М.Білоконя та затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65 (із змінами згідно із рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.04.2016 №5/7) сформовані не у відповідності до нормативних актів у сфері оцінки земель. При формуванні оскаржуваних витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська розмір нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок визначено не у відповідності до нормативних актів у сфері оцінки земель, оскільки, при формуванні вказаних витягів невірно визначені значення локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельних ділянок та значення сукупного локального коефіцієнту Км3.

27. Отже, обставини справи № 808/423/18, на яку посилається міська рада та справи, що розглядається не є подібними.

28. Відтак аналіз зазначеної Дніпровською міською радою постанови Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №808/423/18, на яку зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України за цією касаційною скаргою.

29. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

30. З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.

31. Щодо порушень, норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що скаржником в касаційній скарзі не зазначено та Судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, вичерпний перелік яких встановлений частиною третьою статті 353 КАС України.

32. Решта доводів касаційної скарги зводиться до переоцінки обставин справи.

Керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі №160/12705/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСТАЛЬ" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування витягів, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Н.В. Коваленко

А.І. Рибачук