Справа № 727/2389/24
Провадження 2/718/426/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2024 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Харабара А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради (місце знаходження: площа Центральна, 9, м. Чернівці) про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на утримання дітей,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на утримання дітей.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.01.2019 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб.
Зазначає, від спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12.04.2023 року шлюб між ними розірвано, з того часу відповідач не бачив дітей.
Посилається на те, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12.04.2023 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.03.2023 року до настання повноліття дітей.
Також зазначає, що після вступу судового рішення в законну силу, вона отримала виконавчий лист та подала його до виконавчої служби за місцем проживання боржника.
Крім цього, посилається на те, що 12.06.2023 року заступником начальника Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федоряком В.І. було відкрито виконавче провадження, однак з дня відкриття виконавчого провадження боржник рішення суду в добровільному порядку не виконує і станом на 23.01.2024 року заборгованість по сплаті аліментів складає 45800 гривень, що підтверджується розрахунком.
Також вказує на те, що 18.10.2023 року ОСОБА_2 було внесено до Єдиного реєстру боржників та встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, тимчасове обмеження у праві полювання, тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, проте зазначені дії по відношенню до ОСОБА_2 не принесли ніякого результату. Він і надалі не сплачує аліменти та ніяким чином не цікавиться вихованням та утриманням дітей, тому є підстави розцінювати його поведінку як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.
Крім цього, зазначає про те, що відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не цікавиться успіхами, станом здоровя, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовкою до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідне харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними дошкільної освіти. Діти знаходяться на повному її утриманні.
Довідками, виданими ЗДО комбінованого типу №10 «Попелюшка» про участь батька, ОСОБА_2 , у житті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується факт невиконання батьком своїх батьківських обов`язків: «за час перебування дитини в ЗДО, батько ОСОБА_2 не був жодного разу, не цікавився життям дитини навіть по телефону, на зборах не був присутній».
Крім цього, посилається на те, що самостійно виховуючи та забезпечуючи всім необхідним їхніх дітей, вона несе тягар їх утримання та відповідно несе додаткові витрати на дітей, які викликані піклуванням про них, а саме відвідування дошкільного закладу освіти, розвитком здібностей, харчуванням, купівлею одягу, взуття та відвідуванням оздоровчих закладів.
Вважає, що батько дітей, ОСОБА_2 , повинен допомагати їй при понесенні таких витрат шляхом їх компенсування. На підтвердження суми додаткових витрат додає квитанції про оплату за відвідування дітьми ЗДО комбінованого типу №10 «Попелюшка» за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року, що складає за відвідування ОСОБА_3 групи середнього віку №10 «Метелики» на суму 2940 грн. та за відвідування ОСОБА_4 групи раннього віку № 13 «Капітошка» на суму 2158 грн.
Враховуючи наведене, просить позов задовольнити, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на утримання малолітніх дітей у розмірі 5098 гривень та судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася однак скерувала на адресу суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується оголошенням про виклик, яке розміщене на офіційному веб сайті Судова влада. Будь яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідач не подавав.
Пресдтавник третьої особи: Служби у справах дітей Чернівецької міської ради в судове засідання не зявився, однак скерував на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника Служби у справах дітей та надав Витяг з рішення №452/14 від 09.07.2024 року Про надання висновків органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав громадян та Висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 без зазначення позиції з окресленого питання, згідно якого виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклування, не може визначити позицію з окресленого питання (доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав, у зв`язку із неможливістю зясування причини відсутності батьківського піклування (винної поведінки).
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.01.2022 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.18).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 29.12.2021 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.19).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.04.2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 2500 гривень на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.03.2023 року до настання повноліття дітей, 12.04.2023 року по вказаному рішенні видано виконавчий лист (а.с.20-26).
12.06.2023 року заступником начальника Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федоряком В.І. відкрито виконавче провадження №71998789 по виконанню виконавчого листа у справі №727/2010/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 2500 гривень на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.03.2023 року до настання повноліття дітей, що підтверджується Постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с.27-28).
18.10.2023 року постановою заступника начальника Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федоряка В.І. встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України (а.с.29).
18.10.2023 року постановою заступника начальника Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федоряка В.І. встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві полювання (а.с.30).
18.10.2023 року постановою заступника начальника Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федоряка В.І. встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (а.с.31).
18.10.2023 року постановою заступника начальника Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федоряка В.І. встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві керування транспортним засобом (а.с.32).
Згідно Повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 18.10.2023 року вбачається, що на виконанні у Кіцманському ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федоряка В.І. знаходиться виконавчий лист №727/2010/23 виданий 12.04.2023 року, документ видав Шевченківський районний суд м.Чернівці про: стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 2500 гривень на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.03.2023 року до настання повноліття дітей. Станом на 18.10.2023 р. у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01.10.2023 року за період з 12.06.2023 по 01.10.2023 становить 35000 гривень, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Відповідно до вимог Закону відомості про ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру боржників (а.с.33).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що станом на 23.01.2024 року у боржника ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів за період з березня по грудень 2023 року, яка становить 45800 гривень (а.с.34).
Згідно копії Акту від 29.01.2024 року вбачається, що до складу сімї ОСОБА_1 , яка проживає за аресою: АДРЕСА_1 входять: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають за вказаною адресою без реєстрації (а.с.35).
Відповідно до довідки ЗДО №10 «Попелюшка» про участь батька, ОСОБА_2 , у житті дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує групу раннього віку № 13 «Капітошка» ЗДО №10 «Попелюшка» з вересня 2023 року. За час перебування дитини в групі, дитина приходить чиста, охайна, доглянута. Вона з задоволенням відвідує групу. Мати ОСОБА_1 завжди цікавиться життям дитини в ЗДО, відвідує батьківські збори, ввічливо спілкується з вихователями, цікавиться навчально-виховним процесом в ЗДО, завжди вчасно оплачує за харчування, приводить і забирає дитину, на виклики приходить тільки мати. За час перебування дитини в ЗДО батько ОСОБА_2 не був жодного разу, не цікавився життям дитини навіть по телефону, на зборах не був присутній (а.с.36).
Відповідно до довідки ЗДО №10 «Попелюшка» про участь батька, ОСОБА_2 , у житті дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує групу середнього віку № 10 «Метелики» ЗДО №10 «Попелюшка» з квітня 2023 року. За час перебування дитини в групі, дитина приходить чиста, охайна, доглянута. Вона з задоволенням відвідує групу. Мати ОСОБА_1 завжди цікавиться життям дитини в ЗДО, відвідує батьківські збори, ввічливо спілкується з вихователями, цікавиться навчально-виховним процесом в ЗДО, завжди вчасно оплачує за харчування, приводить і забирає дитину, на виклики приходить тільки мати. За час перебування дитини в ЗДО батько ОСОБА_2 не був жодного разу, не цікавився життям дитини навіть по телефону, на зборах не був присутній (а.с.37).
05.03.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького районного управління поліції з проханням внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування з підстави вчинення правопорушення, що має ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України відносно ОСОБА_2 , що підтверджджується заявою ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення (а.с.38-41).
Згідно платіжних інструкцій вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала плату за садочок ЗДО №10 «Попелюшка» за дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.50-57).
Відповідно до Висновку органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 без зазначення позиції з окресленого питання виконавчого комітету Чернівецької міської ради вбачається, що виконавчий комітет, як орган опіки та піклування, не може визначити позицію з окресленого питання (доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав, у зв`язку із неможливістю зясування причини відсутності батьківського піклування (винної поведінки) (а.с.101-103).
Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91}, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. У тих випадках, коли таке розлучення випливає з якого-небудь рішення, прийнятого Державою-учасницею, наприклад, при арешті, тюремному ув`язненні, висилці, депортації чи смерті (включаючи смерть, що настала через будь-яку причину під час перебування даної особи у віданні держави) одного чи обох батьків або дитини, така Держава-учасниця надає батькам, дитині чи, якщо це необхідно, іншому члену сім`ї на їх прохання необхідну інформацію щодо місцеперебування відсутнього члена (членів) сім`ї, якщо надання цієї інформації не завдає шкоди добробуту дитини. Держави-учасниці надалі забезпечують, щоб подання такого прохання само по собі не призводило до несприятливих наслідків для відповідної особи (осіб).
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» - діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, згідно з вимогами статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом. Дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров`ю.
Мати, батько, згідно з вимогами статті 141 Сімейного кодексу України (надалі СК України), мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.
Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Мати, батько можуть, відповідно до статті 164 СК України, бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачпні статею 166 СК України, відповдіно до якої особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (Hunt v. Ukraine, №31111/04, § 58, ЄСПЛ , від 07 грудня 2006 року).
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.
При вирішенні такої категорії спорів необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine, заява № 39948/06), зроблено висновки про виключність такого заходу, як позбавлення батьківських прав, оскільки право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположну складову сімейного життя. Заходи національних органів, спрямовані на те, щоб перешкодити реалізації вказаного права, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке втручання може здійснюватися «згідно із законом», відповідати законним цілям, переліченим у п. 2 ст. 8 Конвенції, і має бути «необхідним у демократичному суспільстві». Національні органи повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Отже, відповідне рішення має підкріплюватися досить переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.
Крім того, суд зауважив, що держава несе позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо.
Кожна сторона, відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України), повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, згідно з вимогами частин першої-третьої статті 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані у справі сторонами докази, в їх сукупності, з урахуванням рішень ЄСПЛ та Верховного Суду, з урахуванням якнайкращих інтересів малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з огляду на те (як зазначено у Висновку органу опіки та піклування), що начальником служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради 23.04.2024 року було проведено профілактичну бесіду з ОСОБА_2 щодо позбавлення його батьківських прав відносно його малолітніх дітей, в ході якої вияснено, що ОСОБА_5 має бажання спілкуватися і бачитися з дітьми і не знає причину, з якої його колишня дружина ініціює позбавлення його батьківських прав, стверджує, що любить своїх дітей, намагається контактувати з ними, але йому перешкоджають колишня дружина та теща. Крім того, стверджує, що не зловживає алкоголем, працює без укладання трудового договору і може утримувати дітей.
Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку про те, що передбачені ч.1 ст. 164 СК України підстави позбавлення відповідача батьківських прав відсутні. Батько дітей бажає спілкуватися з дітьми, заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно його доньок. Доказів на спростування вказаних обставин позивачем не надано.
Щодо додаткових витрат на утримання дитини.
Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах на дитину зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджені аліменти на дитину, зобов`язаний брати участь в додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду.
До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18), в постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 201/15248/16-ц, від 25 березня 2020 року в справі № 165/2594/17 (провадження № 61-44526св18).
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 травня 2018 року у справі № 61-15690св18.
З довідки ЗДО №10 «Попелюшка» про участь батька ОСОБА_2 у житті дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує групу раннього віку № 13 «Капітошка» ЗДО №10 «Попелюшка» з вересня 2023 року та згідно довідки ЗДО №10 «Попелюшка» про участь батька ОСОБА_2 у житті дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує групу середнього віку № 10 «Метелики» ЗДО №10 «Попелюшка» з квітня 2023 року, плату за садочок здійснює мати ОСОБА_1 , що підтверджується платіжними інструкціями.
Однак, при вирішенні спору, суд враховує, що відвідування дитячих садочків не є додатковими витратами на дітей у розумінні ст.185 СК України, вони не пов`язані з розвитком здібностей дітей, а звичайними щомісячними витратами, тому в цій частині позовні вимоги також задоволенню не підлягають.
Судовий збір, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, згідно з частиною другою вказаної сттаті, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з тим, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову, суд вважає, що судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою позивачем судового збору за подання позову до суду, необхідно покласти на останнього.
Керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
У звдоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради (місце знаходження: площа Центральна, 9, м. Чернівці) про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на утримання дітей - відмовити.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПКУкраїни.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 13.09.2024 року.
Суддя Кіцманського
районного суду: Л.О. Масюк
Суд | Кіцманський районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2024 |
Оприлюднено | 16.09.2024 |
Номер документу | 121580114 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Кіцманський районний суд Чернівецької області
Масюк Л. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні