Рішення

від 09.09.2024 по справі 689/900/24

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 689/900/24

2/689/317/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2024 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Шевчик О.М.,

за участю:

секретаря судових засідань - Фурман Н.Л.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району, Хмельницької області - Лісовського О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки і піклування Ярмолинецької селищної ради про визначення місця проживання дітей з батьком,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради, в якому просить визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що він має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від ОСОБА_3 , з якою він у шлюбі не перебуває.

Діти зареєстровані та проживають з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_3 проживає окремо, оскільки перебуває в частих відрядженнях з приводу тимчасових заробітків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові, та вказала, що сторони не заперечують, щоб визначити місце проживання дітей з батьком.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області повідомив, що орган опіки та піклування не може надати висновок про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , оскільки між сторонами немає спору.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій проти позову не заперечує та просить розгляд справи проводити без її участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.6,7).

Згідно з Витягом з Реєстру територіальної громади від 10.10.2023, позивач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.54).

Довідкою про склад сім`ї № 67 від 05 квітня 2024 року Ярмолинецької селищної ради підтверджується, що ОСОБА_2 проживає разом із дітьми: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно з висновком органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради «Щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 », затвердженим рішенням виконавчого комітету Ярмолинецької селищної ради від 08.07.2024 №20, місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначене. Оскільки діти зареєстровані та проживають разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї виданою Ярмолинецькою селищною радою від 05.04.2024 р. № 67 та актом обстеження умов проживання від 01.07.2024 року. Враховуючи те, що спору між батьком ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_3 , щодо визначення місця проживання дітей не виникало і не має, тому орган опіки та піклування не може підготувати висновок про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.47-50).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з положеннями частини першої статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Частина перша статті 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як встановлено судом під час розгляду справи, спільні діти сторін проживають разом із батьком - позивачем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому відповідач ОСОБА_3 проживає окремо за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачка не зверталась ні до органу опіки та піклування, ні до суду із заявою про визначення місця проживання дітей разом із нею. Після відкриття провадження у даній справі, відповідачка направила до суду заяву про те, що вона не заперечує проти позову.

Таким чином, жодних об`єктивних даних про те, що відповідачка ініціює питання щодо проживання дітей разом із нею, суду не надано.

Крім того, всудовому засіданні представник позивача вказала, що сторони не заперечують, щоб визначити місце проживання дітей з батьком.

Відповідно до статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, суд вважає, що у даній справі сторони, як це і передбачено положеннями ст.160 СК України, визначили місце проживання дітей з батьком за взаємною згодою, що не потребує втручання з боку органу опіки та піклування, а також будь-якого судового захисту прав позивача.

Сімейні відносини, враховуючи їх особистісний характер, повинні в першу чергу вирішуватися за згодою їх учасників, і тільки в разі відсутності такої згоди (існування між ними спору), зокрема, у суді.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Спір у цій справі щодо місця проживання дітей ініційований батьком дітей (позивачем), з яким діти і так фактично проживають, і від якого мати дітей (відповідачка) не вимагає зміни їх місця проживання.

Після звернення батька дітей до суду з позовом про визначення місця проживання дітей відповідачка у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду цієї справи про визначення місця проживання дітей разом з нею не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дітей з нею, як матір`ю, суду не надала. Більше того, відповідачка позов визнала.

В той же час, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дітей має передувати спір між батьками дітей щодо місця їх проживання і той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом, має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дітей і з цього приводу між ними існує спір. Ці обставини підлягають перевірці судом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами відсутній спір стосовно місця проживання дітей.

Крім того, стороною позивача не наведено будь-яких доводів, про те, що рішення суду про задоволення позову якимось чином впливатиме на права та інтереси дітей та які саме і як саме, зокрема, і відповідатиме їх інтересам, що є основною, пріоритетною обставиною, що підлягає доказуванню у даному спорі.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в позові, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,76-81,89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки і піклування Ярмолинецької селищної ради про визначення місця проживання дітей з батьком, відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчик О.М.