Справа № 461/7499/24
Провадження № 1-кс/461/5521/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2024 року Галицький районний суд м. Львова у складі:
слідчої судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшої слідчої відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, який підозрюється:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Старша слідча відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 звернулась із клопотанням до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень, а також з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення відповідного розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024140000000867 від 03.09.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді лікаря-стоматолога позаштатної постійно діючої комісії (ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі ВП «Лікарня Князя Лева» КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги», будучи службовою особою, 30.08.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на АДРЕСА_2 , поблизу приміщення поліклінічного відділення № 1 ДКП КЛ імені князя Лева, за попередньою домовленістю, зустрівся із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою надання останньому консультацій щодо захворювання ноги та можливості отримання відстрочки від військової служби у зв`язку з вказаним захворюванням, в ході якого висловив необхідність надсилання йому на мобільний месенджер фотографій медичних документів ОСОБА_10 .
У подальшому, на виконання вказівки ОСОБА_5 , 02.09.2024 приблизно о 12.29 год., ОСОБА_9 надіслав йому на мобільний НОМЕР_1 в додатку «Viber» фото медичних документів ОСОБА_10 .
Наступного дня, 03.09.2024 ОСОБА_5 під час телефонної розмови діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, висловив незаконну вимогу надання йому неправомірної вигоди в розмірі 4500 доларів США за сприяння у виготовленні висновку військово-лікарської комісії про обмежену придатність ОСОБА_10 до військової служби та оформлення відстрочки від мобілізації на військову службу.
09.09.2024 приблизно о 14.50 год. під час зустрічі ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 , що з метою отримання висновку військово-лікарської комісії про обмежену придатність ОСОБА_10 до військової служби, останньому необхідно буде з`явитись для проходження ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проведення його огляду та фіксації хворіб. При цьому ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_9 про обізнаність хірурга вказаної військово-лікарської комісії у необхідності внесення недостовірних відомостей у відповідні медичні документи про наявність у ОСОБА_11 захворювання коліна та варикозного розширення вен. В ході цієї розмови, ОСОБА_5 повторно висловив вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в розмірі 4500 доларів США, та додаткових 100 доларів США для передачі їх лікарю-хірургу ВЛК за виготовлення медичних документів про наявність неіснуючих захворювань.
У подальшому, 11.09.2024 о 15.06 год. за попередньою домовленістю, ОСОБА_9 прибув на автомобільну стоянку ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що за адресою: АДРЕСА_3 , де на незаконну вимогу ОСОБА_5 передав йому копії медичних документів ОСОБА_10 та несправжні (імітаційні) засоби, які імітують автентичні грошові кошти номіналом по 100 доларів США кожна, в загальній кількості 45 (сорок п`ять) штук предмет неправомірної вигоди, на загальну суму 4500 доларів США (вказана сума, згідно офіційного курсу НБ України станом на 11.09.2024, еквівалентна 185 130 грн.), за вчинення в інтересах ОСОБА_10 дій, що полягали у виготовленні медичних документів військово-лікарської комісії про його непридатність до військової служби.
11.09.2024 о 16.27 год. після отримання неправомірної вигоди, підозрюваного ОСОБА_5 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
12.09.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не депутату, не адвокату, повідомлено про підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
З огляду на вище викладене, вважає, що застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної не в силі, а тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор та слідча клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому.
Захисник у судовому засіданні проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив відмовити у його задоволенні, оскільки таке необґрунтоване та безпідставне.
Підозрюваний підтримав думку захисника та проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слідчого за погодженням з прокурором підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України триманняпід вартоює винятковимзапобіжним заходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`якихзапобіжних заходівне зможезапобігти ризикам,передбаченими статтею 177 цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятоюстатті 176 цього Кодексу.
Згідно зі з ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на положення ст.177КПК України щодо підставності застосування запобіжного заходу до підозрюваної у цій справі, слідча суддя враховує таке.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024140000000867 від 03.09.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
11.09.2024 о 16.27 год. підозрюваного ОСОБА_5 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
12.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
На виконання вимог положень ч. 1 ст.194КПК України слідча суддя встановила, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Зокрема, обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме:
- заявою ОСОБА_9 ;
- матеріалами виконання доручень оперативними працівниками;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових кошітв;
- протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_5 ;
- протоколом затримання ОСОБА_5 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінюючи зазначені слідчою у клопотанні та наведені прокурором у судовому засіданні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідча суддя вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність у діях підозрюваного ризиків, передбачених ст. 368 КПК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідча суддя зазначає, що цей ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_5 злочин, передбачений ч.3 ст. 191 КК України.
Такий злочин є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а тому у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні злочину, йому загрожує реальний термін ув`язнення, а відтак, з метою уникнення покарання, він може переховуватися від слідства та суду.
Щодо ризику впливати на свідків у кримінальному провадженні.
З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Тому ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Оскільки наразі після затримання підозрюваних фактично розпочалась стадія збирання доказів за допомогою гласних слідчих дій, існує потреба у допиті великої кількості свідків з огляду на обставини повідомленої підозри, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
Слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, членів військово-лікарської комісії, які мали посприяти у незаконних діях, та інших учасників у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному. Також треба врахувати ту обставину, що станом на сьогодні у рамках цього кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину.
Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання
Наведена позиція відповідає зазначеній ЄСПЛ у рішенні у справі «Яжинський проти Польщі» (Jarzynski v. Poland) від 04.10.2005, заява № 15479/02, § 43, де останній стверджував, що на початкових стадіях кримінального провадження тримання підозрюваного під вартою може бути виправданим в частині ризику тиску на свідків або перешкоджання провадженню іншими незаконними засобами.
Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Щодо ризику вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Цей ризик обґрунтовується тим, , що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у цьому кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у зв`язку із чим, ОСОБА_5 може перешкоджати їх проведенню, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показаннями свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити про таке. Відповідно до рекомендацій, що надані Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні цієї справи.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідча суддя виходить з того, що останні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Крім того, кримінальне правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв`язку із повномасштабною збройною агресією росії проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері власності.
Вказані обставини у своїй сукупності підтверджують, що у діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім цього, ОСОБА_5 є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а тому відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м`який запобіжний захід, на думку слідчої судді, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому доводи представників органу досудового розслідування та органу прокуратури слідча суддя вважає обґрунтованими та вмотивованими.
Тому, з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану), слідча суддя вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчої, за погодженням з прокурором, про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідча суддя вважає за необхідне визначити відповідно до ч. 5 ст.182КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
Частина 5 ст. 182 КПК України визначає, щодо відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, характер та обставини вчинення злочинів, тому заставу слід встановити у максимальному розмірі, який становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242240 гривень.
З огляду на викладене, слідча суддя дійшла до висновку про задоволення клопотання в повному обсязі.
Керуючись статтями 177,178,182,183,186,194,196,197,395 КПК України, слідча суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19», строком на 60 діб, тобто до 09 листопада 2024 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на 2 місяці, тобто до 12 листопада 2024 року включно, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом;
2) не відлучатися з м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із членами військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , лікарями ВП «Лікарня Князя Лева» та з свідками у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11 свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 13.09.2024 о 09:30 год.
Слідча суддя ОСОБА_12
Суд | Галицький районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2024 |
Оприлюднено | 16.09.2024 |
Номер документу | 121583281 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Галицький районний суд м.Львова
Павлюк О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні