Постанова

від 13.09.2024 по справі 132/3792/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/3792/23

Провадження № 22-ц/801/1689/2024

Категорія: 82

Головуючий у суді 1-ї інстанції Аліменко Ю. О.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 рокуСправа № 132/3792/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Войтка Ю. Б.,

суддів Міхасішина І. В., Стадника І. М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ТОВ "Дрімкомп",

розглянув впорядку письмовогопровадження занаявними усправі матеріаламибез повідомленняучасників справиапеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Дрімкомп»,в інтересахякого дієадвокат ПетренкоЯна Вікторівна, нарішення Калинівськогорайонного судуВінницької областівід 25червня 2024року,ухвалене під головуванням судді Аліменко Ю.О. в залі суду в м. Калинівка Вінницької області,

у цивільнійсправі № 132/3792/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Дрімкомп"про захист прав споживача та стягнення неустойки,

встановив:

Короткий зміст вимог

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Дрімкомп"про про захист прав споживача та стягнення неустойки.

Позов мотивований тим, 27 жовтня 2022 року в магазині TELEMART.UA за замовленням 976952 він придбав Товар Монітор АОС 27" AGON PRO AG274UXP Black/Red. Придбаний товар не задовольнив його за формою, габаритами, розміром.

28 жовтня 2022 року позивач повернув вказаний монітор назад продавцеві разом з письмовою Вимогою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів. Однак, у добровільному порядку кошти повернуто не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

Відповідач відмовився добровільно виконувати вимоги вищезазначеної норми закону, тому позивач був вимушений звернутися до суду.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 02.11.2023 року (справа № 132/3096/22) було вирішено: «Розірвати договір купівлі-продажу монітора АОС 27 AGON PRO AG274UXP Black/Red, від 26 жовтня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрімкомп». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімкомп» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором купівлі-продажу монітора АОС 27» AGON PRO AG274UXP Black/Red, від 26 жовтня 2022 року в розмірі 36871 грн.»

15.11.2023 року на банківський рахунок ОСОБА_1 було перераховано стягнуті з Відповідача кошти.

Таким чином, вищевказані грошові кошти, сплачені за договором купівлі-продажу товару, ОСОБА_1 були повернені через 340 днів після отримання Відповідачем Вимоги про розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів, і лише після ухвалення вищезазначеного судового рішення.

Оскільки товар був реалізований поза торговельними та офісними приміщеннями продавця, ОСОБА_1 , як покупець, мав право розірвати договір, а продавець повинен був повернути сплачені кошти без затримки не пізніше 30 днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Відтак, Відповідач мав повернути сплачені за товар кошти не пізніше 28.11.2022 року. Свої зобов`язання Відповідач не виконав, а тому на підставі положень ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 набуває права на стягнення неустойки в розмірі 1% за кожний день затримки повернення коштів.

В зв`язку з цим ОСОБА_1 звернувся до відповідача з Претензією від 18.11.2023 року про сплату неустойки на підставі ст. 8, ч. 9 ст. 12 та ч.7 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», але відповідач відмовив йому.

Позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на підставі ст. 8, ч. 9 ст. 12 та ч. 7 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» неустойки в сумі 36 871 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімкомп» на користь ОСОБА_1 неустойку за затримку повернення грошових коштів в розмірі 36871,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімкомп» на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073,60 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору купівлі-продажу, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав, а тому суд дійшов до висновку, що заперечення відповідача є безпідставними, а вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Враховуючи, що розмір нарахованої за період з 28 листопада 2022 року по 02 листопада 2023 року неустойки значно перевищує розмір збитків, суд вважав, що наявні підстави для зменшення її розміру на підставі ч. 3ст. 551 ЦК Українидо суми в розмірі 36871,00 грн., тобто вартості сплачених Позивачем грошових коштів за товар.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У липні 2024 року ТОВ «Дрімкомп» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення незаконним і необґрунтованим, прийнятим внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків обставинам справи та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у позовних вимогах ОСОБА_1 до ТОВ «Дрімкомп».

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Міхасішин І. В., Стадник І. М

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року, відкрито апеляційне провадження у справі, надано відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 липня 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом зроблений помилковий висновок про те, що спірні відносини регулюються положеннями ст. 12 ЗУ «Про захист споживачів». Судом не досліджено ту обставину, що купівля-продажу товарів в магазині TELEMART.UA: регулюється чинним законодавством, зокрема Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», а також положеннями публічної оферти, що розміщені на сайті. Відповідно до п. 10.6. Публічної Оферти покупець має право розірвати Договір в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору можуть здійснюватися: за згодою сторін; за рішенням суду. Саме з вимогою розірвати договір купівлі-продажу позивач ОСОБА_1 звернувся до суду й договір купівлі-продажу між позивачем та відповідачем продовжував діяти аж до 02.11.2023, тобто до постановлення Вінницьким апеляційним судом постанови. Отже судом першої інстанції невірно визначено строк для повернення відповідачем сплачених за товар коштів не пізніше 28.11.2022. Відповідач в межах встановлених строків, а саме 15.11.23 виконав вимогу позивача та повернув кошти, а відтак відсутні підстави для претензій позивача та підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення неустойки.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Позивач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу не надав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що 27 жовтня 2022 року в магазині TELEMART.UA за замовленням 976952 ОСОБА_1 придбав Товар Монітор АОС 27" AGON PRO AG274UXP Black/Red. Придбаний товар не задовольнив його і 28 жовтня 2022 року позивач повернув вказаний монітор назад продавцеві разом з письмовою вимогою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів. Відповідач відмовився добровільно виконувати вимоги, тому позивач був вимушений звернутися до суду.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 02.11.2023 року (справа № 132/3096/22) було вирішено: «Розірвати договір купівлі-продажу монітора АОС 27 AGON PRO AG274UXP Black/Red, від 26 жовтня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрімкомп». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімкомп» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором купівлі-продажу монітора АОС 27 AGON PRO AG274UXP Black/Red від 26 жовтня 2022 року в розмірі 36 871 грн.

15.11.2023 року на банківський рахунок ОСОБА_1 було перераховано стягнуті з Відповідача кошти.

Грошові кошти, сплачені за договором купівлі-продажу товару, ОСОБА_1 були повернені через 340 днів після отримання Відповідачем вимоги про розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів, і лише після ухвалення вищезазначеного судового рішення.

Оскільки товар був реалізований поза торговельними та офісними приміщеннями продавця і продавець повинен був повернути сплачені кошти без затримки не пізніше 30 днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору, ОСОБА_1 , як покупець, звернувся до Відповідача з Претензією від 18.11.2023 року про сплату неустойки на підставі ст. 8, ч. 9 ст. 12 та ч.7 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», але Відповідач відмовив йому.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що 27 жовтня 2022 року в інтернет-магазині TELEMART.UA, прийнявши Публічну оферту, за замовленням 976952 ОСОБА_1 придбав товар - Монітор АОС 27" AGON PRO AG274UXP Black/Red, вартістю 36871,00 грн.

Придбаний товар не задовольнив його за формою, габаритами, розміром, не працювала передача відео через USB-C, а тому 28 жовтня 2022 року позивач повернув вказаний монітор назад продавцеві разом з письмовою вимогою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів за монітор.

Однак у добровільному порядку кошти повернуто не було.

За змістом частин четвертої, сьомої статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору.До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п`ятою-дев`ятою статті 12 цього Закону.

Відповідно до частин п`ятої-дев`ятої статті 12 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів» уразі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена. Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою. Будь-які витрати, пов`язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв`язку з поверненням продукції. У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов`язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов`язання з оплати її вартості. Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача. У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв`язку з поверненням продукції. Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору. У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору.

Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукціюу разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукціїза кожний день затримки повернення грошей.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що період прострочення повернення відповідачем ОСОБА_1 грошей - з 28 листопада 2022 року (з 31-го дня після відмови від отримання замовлення, про що споживачем повідомлено продавця) по 02 листопада 2023 року (дата постановлення судового рішення) становить 340 днів.

Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції в означеній частині, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно дост. 13 ЦКцивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦКкожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Зміст зазначених уст. 15 ЦКпідстав для захисту не розкривається, але він відображений у відповідних нормах ст. ст., що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин.

Невизнанняцивільного права полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб`єктивного цивільного права. Оспорюваннясуб`єктивного цивільного права відображає такий стан правовідносин, коли суб`єктивне цивільне право заперечується в юрисдикційному органі.

Судом встановлено, що у грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача до ТОВ «Дрімкомп» й постановою Вінницького апеляційного суду від 02.11.2023 року (справа № 132/3096/22) його позовні вимоги задоволено.

Рішення про присудження є рішенням, яким підтверджуються права, обов`язки та законні інтереси сторін і одну сторону зобов`язується виконати на користь другої певні дії або утриматися від їх виконання. При цьому набрання законної сили рішенням про присудження не змінює і не припиняє того зобов`язання, до примусового виконання обов`язку з якого присуджений боржник.

Частина 9 статті 12 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів», якою визначено підстави виплати споживачеві неустойка, встановляє, що настання таких наслідків виникає у разі дій продавця всупереч вимогам цієї статті.

Як було встановлено судом, споживач ОСОБА_1 28.11.2022 повідомив продавця про розірвання укладеного договору, проте відповідач не виконав вимог ч. 4 ст. 12 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів» щодо обов`язку повернення сплачених грошей споживачу без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту такого повідомлення, наслідком чого є виплата споживачу неустойки відповідно до положень ч. 9 ст. 12 цього Закону.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів дійшла до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141ЦПКУкраїни суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, тому судові витрати понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи необхідно залишити за особою, яка звернулась із апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімкомп», в інтересах якого діє адвокат Петренко Яна Вікторівна, залишити без задоволення.

Рішення Калинівського районногосуду Вінницькоїобласті від25червня 2024року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: І. В. Міхасішин

І. М. Стадник