Постанова

від 23.11.2007 по справі 15/06-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2007

р.                                                               

Справа № 15/06-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О.,

судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

ПП ОСОБА_1- не з'явився

ПП "Ескорт-2003" - Єськової О.М.

(дов. № 55 від 10.02.2007 р.)

ФОП ОСОБА_2 - не з'явився

ЗАТ 

"Південкабель" - не з'явився

АТ "Українська транспортна страхова

компанія" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного

підприємця ОСОБА_1 (м. Рівне) (вх. № 2683 Х/3) на рішення

господарського суду Харківської області від 25.06.07 р. по справі № 15/06-07

за позовом Приватного

підприємця ОСОБА_1 (м. Рівне)

до Приватного підприємства

"Ескорт-2003" (м. Харків)

про стягнення 19 200,00 грн.

та за зустрічним позовом Приватного

підприємства "Ескорт-2003" (м. Харків)

до 1. Приватного підприємця ОСОБА_1

(м. Рівне)

     2. Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_2 (м. Рівне)

треті  

особи,   які   не  

заявляють  самостійних  вимог 

на  предмет  спору 

1. Закрите акціонерне товариство "Південкабель" (м.

Харків)

2. Акціонерне товариство "Українська транспортна страхова

компанія" (м. Київ)

про стягнення 85 055,56 грн., -

встановила:

У січні 2007 року Приватний підприємець ОСОБА_1 (м. Рівне)

звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного

підприємства "Ескорт-2003" (м. Харків) про стягнення заборгованості в

сумі 19200,00 грн. за надані послуги по перевезенню вантажу.

Відповідач в свою чергу звернувся з зустрічним позовом про

стягнення з ПП ОСОБА_1та ФОП ОСОБА_2 збитків у розмірі 85 055,56 грн., які

виникли внаслідок неналежного виконання послуг по перевезенню вантажу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 червня

2007 року по справі № 15/06-07 (суддя Лаврова Л.С.) первісний позов задоволено

та стягнуто з ПП "Експорт-2003" на користь ПП ОСОБА_1суму 19 062,00

грн., державне мито 192,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу. Зустрічний позов задоволено та стягнуто з ПП

ОСОБА_1на користь ПП "Ескорт-2003" суму 85 055,00 грн., державне мито

850,55 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

ПП ОСОБА_1 з рішенням суду першої інстанції не погодився,

звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить рішення господарського суду Харківської області від 25.06.2007 р.

скасувати в частині задоволення зустрічного позову. На думку заявника

апеляційної скарги, суд при прийнятті рішення в частині задоволення зустрічного

позову не з'ясував всі обставини, що мають суттєве значення для вирішення даної

справи, порушив норми матеріального та процесуального права.

ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія" надало

пояснення по апеляційній скарзі, вважає, що зустрічні позовні вимоги ПП

„Ескорт-2003" до ПП ОСОБА_1про відшкодування збитків, завданих неналежним

виконанням перевезення є незаконними та необґрунтованими і не підлягають

задоволенню повністю.

ЗАТ "Південкабель" надало письмові пояснення по

апеляційній скарзі, вважає, що апеляційна скарга ПП ОСОБА_1не підлягає

задоволенню, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

ПП "Ескорт-2003" надало відзив на апеляційну скаргу,

вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну

скаргу позивача за первісним позовом такою, що не підлягає задоволенню.

ФОП ОСОБА_2 письмові пояснення або заперечення по апеляційній

скарзі не надав.

19.11.2007 р. на адресу Харківського апеляційного господарського

суду від ЗАТ "Південкабель" надійшло клопотання з проханням

розглянути справу без участі його представника за наявними матеріалами.

ПП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ЗАТ "Українська транспортна страхова

компанія", будучи належним чином повідомлені про місце, день та час

розгляду справи, своїх представників 20.11.2007 р. у судове засідання не

направили, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд

не повідомили, у зв'язку з чим, справа за апеляційною скаргою розглядається за

наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин

справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи

апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського

процесуального кодексу України, заслухавши представника ПП

"Ескорт-2003" ОСОБА_5, яка просила рішення суду першої інстанції

залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення

апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення первісного

позову, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення

та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за

якими встановив, що 11 вересня 2006 року ПП “Ескорт-2003” надало заявку  з № замовлення 81562421/7081670 ПП ОСОБА_1 на

перевезення вантажу (поліетилен) за маршрутом м. Цвиндрехт (Бельгія) - м.

Харків (Україна). Сторони  узгодили

ставку за перевезення вантажу -3 000 євро в гривні без ПДВ за курсом

Національного банку України на момент прибуття автомобіля на ТГО м. Харкова та

термін доставки вантажу -до 18.09.2006 р. в 8 год. 00 хв.

Відповідно до вказаної заявки відповідач повинен був сплатити

послуги з вантажних перевезень в сумі 19 200,00 грн.

Як встановив суд першої інстанції, транспортування вантажу - 17

октабин позивач  здійснив автомобілем

НОМЕР_1у період з 13.09.2006 р. по 18.09.2006 р., про що  свідчить міжнародна автомобільна накладна

НОМЕР_2

Крім того, заявку на перевезення вантажу надано у відповідності до

пунктів  1.2., 2.3., 3.2.1. договору

доручення № 010706 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню

вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2006 р., укладеного між ПП ОСОБА_1

та ПП ОСОБА_2

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК

України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник)

зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до

пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу

(одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу

встановлену плату.

Як свідчать матеріали справи, 21.11.2006 р. позивач за первісним

позовом направив на адресу ПП “Ескорт-2003” рахунок-фактуру № Ле-0000109 від

19.11.2006 р. на оплату експедиторських послуг за маршрутом м. Цвиндрехт

(Бельгія) - м. Харків (Україна) автомобілем НОМЕР_1, який отримано відповідачем

23.11.2006 р.

Крім того, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ПП

ОСОБА_1 направив на адресу ПП “Ескорт-2003” лист від 22.01.2007 р. та акт

звірки розрахунків за надані експедиторські послуги з проханням його підписати

та повернути на адресу позивача. Зазначений лист був отриманий

відповідачем  26.01.2007 р. та не

заперечується останнім.

Із матеріалів справи вбачається, що наданий примірник договору

доручення на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів

автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 6 від "--"

вересня 2006 року ПП “Ескорт” не підписаний. (т. 1 а. с. 78).

Відповідно до частини 1 статті 930 ЦК України договір

транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Доказом укладання договору експедирування вантажу місцевий

господарський суд визнав заявку від 11.09.2006 р. з № замовлення

81562421/7081670, надану відповідачем позивачу на здійснення перевезення

вантажу, яка підписана останнім.

Господарським судом Харківської області встановлено, що станом на

19.09.2006 р. курс євро по відношенню до національної валюти України становив

6.354 євро за 1 гривню (середній показник за даними національного банку

України), у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що вимоги позивача в сумі 19

200,00 грн. за здійснені послуги з вантажних перевезень є обґрунтованими,

доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, 20 квітня 2004 року між ПП

“Ескорт-2003” (експедитор) та ЗАТ "Південкабель" (клієнт) був

укладений договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів

автомобільним транспортом (надалі -Договір), відповідно до умов якого

експедитор зобов'язався здійснювати транспортні послуги по перевезенню

вантажів, а клієнт - приймати та сплачувати виконану роботу.

Пунктом 2.1. Договору сторони узгодили, що у своїх відносинах вони

керуються цим договором, Законом України “Про транспорт” від 10.11.1994 р. №

232/94-ВР, Цивільним кодексом України, Женевською конвенцією про договір

міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 р. та Протоколом до

неї від 05.07.1978 р., Статутом автомобільного транспорту, Правилами

перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 2.2. Договору перевезення вантажів здійснюються

на підставі заявок, що надаються експедитору, у яких, зокрема, вказуються умови

транспортування.

Згідно з пунктом 2.3.1. Договору клієнт зобов'язаний заздалегідь

надати експедитору разову заявку, в якій вказуються всі необхідні для

перевезення відомості.

Пунктами 2.4.2., 2.4.3. Договору передбачено, що експедитор

зобов'язується забезпечити наданий автотранспортний засіб необхідними

документами, направляти автомобілі в технічно справному стані, що відповідає

вимогам для перевезення вантажів.

У пункті 4.1. Договору сторони обумовили, що повну матеріальну

відповідальність за збереження вантажу несе фірма “Вантажоперевізник” через

експедитора (позивача за зустрічним позовом).

Як вже було зазначено вище, 11.09.2006 р. ПП “Ескорт-2003” надало

заявку (№ замовлення 81562421/7081670) ПП ОСОБА_1 на перевезення вантажу

(поліетилен) за маршрутом  м. Цвиндрехт

(Бельгія) - м. Харків (Україна), в якій 

зазначено додаткову інформацію: наявність затягувальних ременів у

кількості 6-8 штук; можливість бокового завантаження; тент сухий, чистий, не

повинен протікати; повна матеріальна відповідальність за збереження вантажу, що

перевозиться, тощо (т. 1 а. с. 28). Зокрема, в заявці передбачена ставка за

перевезення вантажу -3 000 євро в гривні без ПДВ за курсом Національного банку

України на момент прибуття автомобілю на ТГО м. Харкова та термін доставки

вантажу -до 18.09.2006 р. в 8 год. 00 хв.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП ОСОБА_1 прийняв заявку

до виконання та зазначив, що надається автомобіль марка ДАФ, держ. НОМЕР_4, №

п/причепу НОМЕР_3, водій ОСОБА_3Заявку прийнято з доповненнями, однак зміст

доповнень до заявки сторони суду не надали.

01.07.2006 р. між ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 був укладений договір

доручення № 010706 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню

вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого другий відповідач

за зустрічним позовом зобов'язався забезпечити подачу під завантаження

транспортний засіб, придатним та повністю готовим до перевезення обумовленого вантажу,

в узгоджений сторонами строк, слідкувати за розміщенням та кріпленням вантажу

на вантажній платформі, щоб запобігти пошкодженню вантажу та рухомого складу

під час завантаження та транспортування.

Пунктом 5.3. зазначеного договору сторони передбачили, що у разі

невідповідності та пошкодженнях, виявлених під час розвантаження, перевізник

(водій-експедитор) повинен внести свої зауваження в усі примірники транспортної

накладної, а також прийняти участь в укладанні Акту вантажоотримувачем,

торгово-промислової палати або незалежного експерта страхової компанії та

підписати його.

Як свідчать матеріали справи, ПП ОСОБА_1 надав заявку на

перевезення вантажу по маршруту м. Цвиндрехт (Бельгія) -м. Харків (Україна)

перевізнику -ФОП ОСОБА_2, в якій зазначено, що вантажовідправником вантажу є

"Borealis Antwerpen Compounding", адреса завантаження -АДРЕСА_1.

Вантаж: поліетилен на піддонах, бокове завантаження. Особливі умови в заявці не

визначені, однак передбачено, що перевізник несе повну відповідальність за

збереження вантажу з моменту завантаження і до здачі одержувачу. По даній

заявці експедитор виступає довіреною особою перевізника. Зокрема, виконавцю

забороняється здійснювати будь-які контакти з замовником експедитора. Заявку

підписано ПП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 Відповідальність перевізника застрахована в

АТ “Українська транспортна страхова компанія”, поліс № 26410 зі строком дії з

11.09.2006 р. по 10.09.2007 р.

Господарським судом Харківської області встановлено, що ФОП

ОСОБА_2 у період з 13.09.2006 р. по 18.09.2006 р. здійснив перевезення вантажу,

про що свідчить міжнародна автомобільна накладна НОМЕР_2. Як стверджує позивач

за зустрічним позовом, вантаж було доставлено на ЗАТ "Південкабель"

згідно Контракту № 01/01/2006 від 01.01.2006 р. з Компанією "Borealis A/S",

Данія на умовах FCA (Инкотермс-2000) -14 октабин на полетах LE 0595 та 3

октабини на полетах -поліетилена LH201R на суму 340 500,93 грн. (53 238 євро

згідно інвойсу НОМЕР_5 від 13.09.2006 р. та ГТД НОМЕР_6 від 19.09.2006 р.).

При прийнятті вантажу було з'ясовано його пошкодження, у зв'язку з

чим розвантаження автомобілю виконувалось у присутності експертів. Довіреністю

від 20.09.2006 р. ФОП ОСОБА_2 довірив водію ОСОБА_3 представляти його інтереси

при огляді, розвантаженні та проведенні експертної оцінки імовірно пошкодженого

вантажу.

20.09.2006 р. експертом Харківської торгово-промислової палати

ОСОБА_4 за участю комерційного директора ЗАТ “Південкабель” ОСОБА_6, економіста

ЗАТ “Південкабель” ОСОБА_7 експедитора ПП “Ескорт-2003” ОСОБА_5, водія -представника

ПП ОСОБА_2 ОСОБА_3та начальника відділу страхування Харківського філіалу ЗАТ

“Українська транспортна страхова компанія” ОСОБА_8 був складений акт експертизи

№ И-110. В акті експертизи зазначено, що згідно наданої “Інструкції щодо

забезпечення збереження вантажу при відвантаженні упакованої сировини”

(Технічні умови Компанії "Borealis") октабини в транспортному засобі

повинні бути закріплені щонайменше 12 закріплюючими ременями, які

встановлюються на кожний ряд октабин.

Як встановлено актом експертизи, в наданому експерту транспортному

засобі -автопричепі НОМЕР_3 з 17 октабинами є тільки 2 закріплюючих ременя, що

перехрещені та скріпляють стійки бортів в центральній частини автопричепу. На

11 рядах октабин закріплюючі ремені відсутні, що і призвело до завалення

октабин в автопричепі.  

Актом експертизи № И-113 від 28.09.2006 р., складеного за участю

тих самих осіб встановлено, що при розвантаженні 17 октабин з поліетиленом в

гранулах з транспортного засобу -автопричепу НОМЕР_3 -у 14 октабин (у тому числі

11 октабин марки LE 0595  по 1 200 кг та

3 октабини марки ДН 4201К по 1 000 кг) герметична упаковка не пошкоджена.

Доступу до товару немає; у 3 октабин -марки LE 0595 по 1 200 кг (всього 3 600

кг) упаковка пошкоджена, розірвані поліетиленові вкладники, через які

висипалися гранули поліетилену. Є контакт 

поліетилену з атмосферним повітрям. Ці 3 пошкоджені октабини були

розташовані у 5, 6 та 9 рядках на автопричепі.    

Із матеріалів справи вбачається, що 30.10.2006 р. ЗАТ

“Південкабель” звернулось до ПП "Ескорт-2003" з претензією на суму 85

055,56 грн. щодо стягнення збитків від неналежного виконання зобов'язань та

пошкодження вантажу під час перевезення.

В свою чергу 11.01.2007 р. ПП “Ескорт-2003” заявило претензію до

ПП ОСОБА_1щодо стягнення вартості пошкодженого вантажу в сумі 85 055,56 грн.

Листом від 03.10.2006 р. ПП ОСОБА_1 надав відповідь на претензію позивача за

зустрічним позовом, в якій відмовив у її задоволенні, посилаючись на виконання

ним обов'язкових умов, обумовлених в заявці на перевезення.

Згідно зі статтею 934 ЦК України за порушення обов'язків за

договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом

відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив

зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків,

завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється

частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у

випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється

зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також

вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом

пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою

однієї із сторін.

Слід зазначити, що позивач за зустрічним позовом як на підставу

своїх вимог посилається на акт взаємозаліку від 30.12.2006 р., укладеного з ЗАТ

“Південкабель” на суму 85 055,00 грн. та документи в обгрунтування понесення

ним збитків.

Виходячи з того,  що ПП

ОСОБА_1 надав заявку на перевезення вантажу за маршрутом Цвиндрехт (Бельгія) -

м. Харків (Україна) перевізнику - ФОП ОСОБА_2, в якій особливі умови

транспортування вантажу не визначені, зокрема, в заявці зазначено, що

перевізник несе повну відповідальність за збереження вантажу з моменту

завантаження і до здачі його одержувачу, колегія суддів вважає, що по даній

заявці експедитор виступає довіреною особою перевізника, і на нього має бути

покладено відповідальність за пошкодження вантажу при перевезенні.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що оскільки спір

виник з договору перевезення, а перевізник зареєстрований в м. Рівне, вул.

Волинської Дивізії, 3, кв. 112, то дана справа згідно зі статтею 16

Господарського процесуального кодексу України підсудна господарському суду

Рівненської області, колегія суддів вважає безпідставними.

Слід зауважити, що ухвалою Харківського апеляційного

господарського суду від 13.01.2007 р. позовну заяву ПП ОСОБА_1до ПП

"Ескорт-2003" прийнято до розгляду господарським судом Харківської

області з додержанням правил підсудності. В процесі розгляду справи відповідачем

був заявлений зустрічний позов, який взаємно пов'язаний з первісним позовом і

відповідно до частини 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України

справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил

підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в

процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Однак відповідач за зустрічним позовом не

надав суду жодного доказу і не навів фактичних даних, що спростовують факти,

які було покладено в основу судового рішення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від

29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд,

виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини,

вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим

визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для

даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є

вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,

дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає

зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного

господарського суду вважає, що апеляційна скарга ПП ОСОБА_1позбавлена

фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення

господарського суду Харківської області від 25 червня 2007 року по справі №

15/06-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а

доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути

підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, 105

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного

господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Рівне)

залишити без задоволення.

Рішення  господарського суду

Харківської області від 25 червня 2007 року по справі № 15/06-07 залишити без

змін.

Головуючий

суддя                                                          

Демченко В.О. 

Суддя                                                                     

Такмаков Ю.В. 

Суддя                                                                    

Барбашова С.В.