Ухвала

від 06.09.2024 по справі 757/38532/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38532/24-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12012000060000073 від 22.11.2012, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на вилучене у період з 10 год. 30 хв. 22.11.2022 по 17 год. 11 хв. 23.11.2022 в ході обшуку приміщень групи компаній «VS Energy» за адресою м. Київ, вул. Госпітальна, 4А, майно, з встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися системним блоком марки HP з номером CZC6197FSN, системним блоком DELL з номером НОМЕР_1 , жорстким диском WMC6Y0F3LEOZ, системним блоком DELL з номером DB02941 MSIP CRM-INT-7265NGW, системним блоком HP з номером 00180-912-956-638, системним блоком Intel G3260, системним блоком HP з номером CZC75277B3 , жорстким диском з номером WCC6Z3PXEKAJ та моноблоком Asus з номером K2PTCJ005939084 , що належать ТОВ «ВС Груп менеджмент» (код ЄРДПОУ 33947089).

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що виникла необхідність у додатковому дослідженні вказаного майна, а метою накладення арешту зазначає забезпечення збереження його, як речового доказу.

До початку розгляду клопотання прокурор подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, враховуючи вимогу прокурора, викладену у клопотанні, слідчий суддя визнав необхідним здійснювати розгляд клопотання без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012000060000073 від 22.11.2012 за ч. 2 ст. 110, ч.ч. 3, 4 ст. 190, ч.ч. 3, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 365-2 КК України.

У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини за яких на території України починаючи з 2001 року, і до теперішнього часу здійснює систематичну протиправну діяльність злочинна організація, що організована та представлене громадянами РФ та до числа організаторів якої належать наступні громадяни РФ: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до доводів клопотання, вказані особи розробили план злочинної діяльності, основною метою якого є особисте незаконне збагачення на території України, шляхом вчинення наступних злочинів:

- протиправного шахрайського заволодіння декількох груп активів, а саме об`єктів енергетичної та промислової сфери, а також мережі готельних комплексів та об`єктів комерційної інфраструктури;

- заволодіння майном та грошовими коштами за попередньою змовою групою осіб;

- ухилення від сплати податків на території України підконтрольними підприємствами;

- легалізації доходів одержаних злочинним шляхом;

- вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, в тому числі умисних дій, з метою зміни меж території або державного кордну України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб з метою збереження контролю.

Так, прокурор зазначає, що організатори протиправної діяльності, а також учасники (службові особи, тощо) групи компаній «VS Energy» та низка інших пов`язаних осіб, протягом тривалого часу вчиняли та продовжують вчиняти системні заплановані заходи, направлені на шкоду та підрив суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, а також колабораційної діяльності - публічного заперечення здійснення збройної агресії російською федерацією проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічних закликів до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

Враховуючи викладене, у період з 10 год 30 хв 22.11.2022 по 17 год 11 хв 23.11.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.11.2022 у справі № 757/32534/22-к проведено обшук офісних приміщень групи компаній «VS Energy» за адресою м. Київ, вул. Госпітальна, 4А. під час проведення якого, серед іншого, вилучено системний блок марки HP з номером CZC6197FSN, системний блок DELL з номером 17264810883, жорстким диском WMC6Y0F3LEOZ, системний блок DELL з номером DB02941 MSIP CRM-INT-7265NGW, системний блок HP з номером 00180-912-956-638, системний блок Intel G3260, системний блок HP з номером CZC75277B3, жорстким диском з номером WCC6Z3PXEKAJ та моноблок Asus з номером K2PTCJ005939084, що належать ТОВ «ВС Груп менеджмент» (код ЄРДПОУ 33947089).

Вказаною ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2022 надавався дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення документів та речей, що стосуються (зберегли сліди або містять інші відомості) фінансово-господарської діяльності певних юридичних осіб вказаних в ухвалі, за 2017-2020 роки, електронних носіїв інформації (сервера, системні блоки, моноблоки, ноутбуки, планшети, жорсткі-диски, флеш-накопичувачі, мобільні телефони, оптичні диски).

Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчим суддею враховується правова підстава для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Виходячи з наведеної норми права, матеріальні об'єкти, які на переконання органу досудового розслідування мають одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України можуть набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Слідчий суддя зауважує, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України може бути зроблений лише на підставі постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Проте, у клопотанні не зазначено, та до його матеріалів не долучено постанову слідчого про визнання майна на яке прокурор просить накласти арешт речовими доказами у кримінальному провадженні № 12012000060000073 від 22.11.2012. Окрім цього, мотивів щодо відповідності майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України не наведено.

Відповідно до п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя, крім іншого, має врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не доведені правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження, матеріали справи не містять жодного обґрунтування необхідності збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

Дані обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу.

Враховуючи наведене та мотивування клопотання прокурора, слідчий суддя вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, а тому у відповідності до ст. 94 КПК України слідчий суддя оцінюючи надані докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення, приходить до висновку, що у такому випадку не можливо досягти інтересів досудового розслідування, забезпечивши збереження речових доказів, які у подальшому можуть досліджуватись судом.

Водночас, слідчий суддя враховує, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2023 у справі № 757/5132/23-к задоволено клопотання представника ТОВ «ВС Груп менеджмент» та зобов`язано уповноважених осіб у кримінальному провадженні № 12012000060000073 від 22.11.2012 повернути ТОВ «ВС Груп менеджмент» вилучене в ході обшуку приміщень групи компаній «VS Energy» за адресою м. Київ, вул. Госпітальна, 4А, майно, як тимчасово вилучене.

Таке рішення, слідчого судді мотивовано тим, що вилучене 23.11.2022 в ході обшуку приміщень групи компаній «VS Energy» за адресою м. Київ, вул. Госпітальна, 4А, майно, а саме системний блок марки HP з номером CZC6197FSN, системний блок DELL з номером 17264810883, жорстким диском WMC6Y0F3LEOZ, системний блок DELL з номером DB02941 MSIP CRM-INT-7265NGW, системний блок HP з номером 00180-912-956-638, системний блок Intel G3260, системний блок HP з номером CZC75277B3, жорстким диском з номером WCC6Z3PXEKAJ та моноблок Asus з номером K2PTCJ005939084 не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, а тому на підставі п. 4 ч. 1 ст. 169 цього Кодексу підлягає поверненню.

Вилучені комп`ютерна техніка та флеш-накопичувачі не входили до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а тому в розумінні ч. 7 ст. 236 КПК України вони вважаються тимчасово вилученим майном.

Зазначена ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2023 набрала законної сили, а відтак підлягає безмовному виконанню в розмінні ч. 2 ст. 21, ч. 2 ст. 369 КПК України.

Натомість, за наявності ухвали слідчого судді про зобов`язання повернути тимчасово вилучене майно, що набрала законної сили та підлягає безумовному виконанню, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, через більш як вісімнадцять звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилучених у приміщеннях групи компаній «VS Energy» комп`ютерної техніки та флеш-накопичувачів.

Метою такого звернення прокурор вказує необхідність вжиття заходу забезпечення кримінального провадження у формі арешту майна задля забезпечення збереження речових доказів та застосування спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні.

Проте, зазначена прокурором у клопотанні мета не нівелює правового режиму тимчасово вилученого майна щодо якого клопотання підлягає вирішенню відповідно спеціальної процедури, передбаченої ч. 5 ст. 171 КПК України.

У відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Натомість, клопотання про арешт тимчасово вилученої комп`ютерної техніки та флеш-накопичувачів в ході проведення обшуку, який відбувався 23.11.2022, подано прокурором 28.08.2024, що явно виходить за межі строків, передбачених абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

Водночас слідчий суддя враховує, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Зважаючи на вище викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно у вигляді комп`ютерної техніки та флеш-накопичувачів слід відмовити.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 98, 100, 167, 168, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12012000060000073 від 22.11.2012 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_7