Ухвала

від 04.11.2024 по справі 757/38532/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/38532/24-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/5182/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №12012000060000073 від 22 листопада 2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12012000060000073 від 22 листопада 2012 року - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою прокурор другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт із встановлення заборони розпоряджатися та/або користуватися системним блоком марки HP з номером CZC6197FSN, системним блоком DELL з номером 17264810883 , жорстким диском WMC6Y0F3LEOZ, системним блоком DELL з номером DB02941 MSIP CRM-INT-7265NGW, системним блоком HP з номером 00180-912-956-638, системним блоком Intel G3260, системним блоком HP з номером CZC75277B3 , жорстким диском з номером WCC6Z3PXEKAJ та моноблоком Asus з номером K2PTCJ005939084 , що належать ТОВ «ВС Груп менеджмент».

Уважає, що ухвала слідчого судді не ґрунтується на вимогах закону та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 409, пунктів 2, 3 частини першої статті 411 КПК України.

Вказує, що вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року №757/32534/22 речі та документи зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим вони визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.

Зауважує, що дозвіл на вилучення електронних носіїв інформації був наданий слідчим суддею при вирішенні питання про здійснення обшуку, у зв`язку з чим вказане майно не може вважатися тимчасово вилученим.

Уважає, що слідчий суддя у мотивувальній частині не зазначив чому вказане майно є тимчасово вилученим, а лише зробив відсилку до ухвали слідчого судді від 21 лютого 2023 року у справі №757/5132/23-к, не зазначивши жодних підстав про наявність дозволу на вилучення електронних носіїв відповідно до ухвали слідчого судді від 18 листопада 2022 року у справі №757/32534/22-к.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що при оголошенні оскаржуваної ухвали слідчого судді не був присутній прокурор, вказана ухвала була отримана прокурором лише 18 вересня 2024 року.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, а також пояснення захисника ОСОБА_7 , яка проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно статей 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 частини третьої статті 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За змістом частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог частини другої статті 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об`єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто у відсутності прокурора.

Згідно матеріалів справи копія оскаржуваної ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року прокурору не направлялась.

Як зазначає прокурор в апеляційній скарзі, копія вказаною ухвали була отримана лише 18 вересня 2024 року, що підтверджується наявною у матеріалах судової справи розпискою (т. 2 а.с. 19).

З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи прокурора про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.

Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012000060000073 від 22 листопада 2012 року за частиною другою статті 110, частинами третьою, четвертою статті 190, частинами третьою, п`ятою статті 191, частиною третьою статті 206, частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною першою 255, частиною третьою статті 258-5, частиною третьою статті 362, частиною другою статті 364, частиною другою статті 365-2 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що на території України, починаючи з 2001 року і до теперішнього часу, здійснює систематичну протиправну діяльність злочинна організація, що організована та представлена громадянами РФ та до числа організаторів якої належать наступні громадяни РФ: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також установлено, що вказані особи розробили план злочинної діяльності, основною метою якого є особисте незаконне збагачення на території України, шляхом вчинення наступних злочинів:

- протиправного шахрайського заволодіння декількох груп активів, а саме об`єктів енергетичної та промислової сфери, а також мережі готельних комплексів та об`єктів комерційної інфраструктури;

- заволодіння майном та грошовими коштами за попередньою змовою групою осіб;

- ухилення від сплати податків на території України підконтрольними підприємствами;

- легалізації доходів одержаних злочинним шляхом;

- вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, в тому числі умисних дій, з метою зміни меж території або державного кордну України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб з метою збереження контролю.

Організатори протиправної діяльності, а також учасники (службові особи, тощо) групи компаній «VS Energy» та низка інших пов`язаних осіб, протягом тривалого часу вчиняли та продовжують вчиняти системні заплановані заходи, направлені на шкоду та підрив суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, а також колабораційної діяльності - публічного заперечення здійснення збройної агресії російською федерацією проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічних закликів до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

У період з 10 год. 30 хв. 22 листопада 2022 року по 17 год. 11 хв. 23 листопада 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2022 року у справі №757/32534/22-к проведено обшук офісних приміщень групи компаній «VS Energy» за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4А, під час проведення якого, серед іншого, вилучено: системний блок марки HP з номером CZC6197FSN, системний блок DELL з номером 17264810883, жорстким диском WMC6Y0F3LEOZ, системний блок DELL з номером DB02941 MSIP CRM-INT-7265NGW, системний блок HP з номером 00180-912-956-638, системний блок Intel G3260, системний блок HP з номером CZC75277B3, жорстким диском з номером WCC6Z3PXEKAJ та моноблок Asus з номером K2PTCJ005939084, що належать ТОВ «ВС Груп менеджмент» (код ЄРДПОУ 33947089).

Вказаною ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року у справі №757/32534/22-к надавався дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення документів та речей, що стосуються (зберегли сліди або містять інші відомості) фінансово-господарської діяльності певних юридичних осіб вказаних в ухвалі, за 2017-2020 роки, електронних носіїв інформації (сервера, системні блоки, моноблоки, ноутбуки, планшети, жорсткі-диски, флеш-накопичувачі, мобільні телефони, оптичні диски).

28 серпня 2024 року прокурор другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вилучене у період з 10 год. 30 хв. 22 листопада 2022 року по 17 год. 11 хв. 23 листопада 2022 року в ході обшуку приміщень групи компаній «VS Energy» за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4А, майно, з установленням заборони розпоряджатися та/або користуватися системним блоком марки HP з номером CZC6197FSN, системним блоком DELL з номером 17264810883 , жорстким диском WMC6Y0F3LEOZ, системним блоком DELL з номером DB02941 MSIP CRM-INT-7265NGW, системним блоком HP з номером 00180-912-956-638, системним блоком Intel G3260, системним блоком HP з номером CZC75277B3, жорстким диском з номером WCC6Z3PXEKAJ та моноблоком Asus з номером K2PTCJ005939084 , що належать ТОВ «ВС Груп менеджмент» (код ЄРДПОУ 33947089).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12012000060000073 від 22 листопада 2012 року - відмовлено.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п.п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Обґрунтовуючи у клопотанні підстави для накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку офісних приміщень групи компаній «VS Energy» за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4А на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2022 року у справі №757/32534/22-к, слідчий у клопотанні посилався на необхідність збереження даного майна як речових доказів у кримінальному провадженні.

Разом з тим, не зважаючи на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2022 року у справі №757/32534/22-к надавався дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення документів та речей, що стосуються (зберегли сліди або містять інші відомості) фінансово-господарської діяльності певних юридичних осіб вказаних в ухвалі, за 2017-2020 роки, електронних носіїв інформації (сервера, системні блоки, моноблоки, ноутбуки, планшети, жорсткі-диски, флеш-накопичувачі, мобільні телефони, оптичні диски), слідчим у клопотанні та під час судового розгляду на даній стадії досудового розслідування не доведено таку мету арешту даного майна, як збереження речових доказів.

Так, надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за частиною другою статті 110, частинами третьою, четвертою статті 190, частинами третьою, п`ятою статті 191, частиною третьою статті 206, частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною першою 255, частиною третьою статті 258-5, частиною третьою статті 362, частиною другою статті 364, частиною другою статті 365-2 КК України, не містять відомостей та даних, які б давали розумні підстави вважати, що вилучені системні блоки та жорсткі диски можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених вказаними статтями КК України.

У клопотанні не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання системних блоків та жорстких дисків.

Окрім того, у клопотанні не зазначено та до матеріалів не долучено постанову слідчого про визнання майна, на яке прокурор просить накласти арешт, речовими доказами у кримінальному провадженні №12012000060000073 від 22 листопада 2012 року. Така постанова не надана прокурором і в суді апеляційної інстанції.

Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документу, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу, та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та дійти висновку про відповідність цього майна положенням статті 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу.

Також, як правильно зауважено слідчим суддею, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року у справі №757/5132/23-к задоволено клопотання представника ТОВ «ВС Груп менеджмент» та зобов`язано уповноважених осіб у кримінальному провадженні №12012000060000073 від 22 листопада 2012 року повернути ТОВ «ВС Груп менеджмент» вилучене в ході обшуку приміщень групи компаній «VS Energy» за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4А, майно, як тимчасово вилучене.

Таке рішення слідчого судді мотивовано тим, що вилучене 23 листопада 2022 року в ході обшуку приміщень групи компаній «VS Energy» за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4А, майно, а саме: системний блок марки HP з номером CZC6197FSN, системний блок DELL з номером 17264810883, жорстким диском WMC6Y0F3LEOZ, системний блок DELL з номером DB02941 MSIP CRM-INT-7265NGW, системний блок HP з номером 00180-912-956-638, системний блок Intel G3260, системний блок HP з номером CZC75277B3, жорстким диском з номером WCC6Z3PXEKAJ та моноблок Asus з номером K2PTCJ005939084 не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 167 КПК України, а тому на підставі пункту 4 частини першої статті 169 цього Кодексу підлягає поверненню.

Вилучені комп`ютерна техніка та флеш-накопичувачі не входили до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а тому у розумінні частини сьомої статті 236 КПК України вони вважаються тимчасово вилученим майном.

Зазначена ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року набрала законної сили, а відтак підлягає безмовному виконанню у розмінні частини другої статті 21, частини другої статті 369 КПК України.

Ураховуючи наведені обставини, клопотання про арешт майна не містить та органом досудового розслідування не надано доказів того, що майно, вилучене 23 листопада 2022 року під час проведення обшуку приміщень групи компаній «VS Energy» за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4А, може бути речовими доказами у кримінальному провадженні №12012000060000073 від 22 листопада 2012 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 110, частинами третьою, четвертою статті 190, частинами третьою, п`ятою статті 191, частиною третьою статті 206, частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною першою 255, частиною третьою статті 258-5, частиною третьою статті 362, частиною другою статті 364, частиною другою статті 365-2 КК України.

На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог статті 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

При цьому, як правильно зазначено слідчим суддею, за наявності ухвали слідчого судді про зобов`язання повернути тимчасово вилучене майно, що набрала законної сили та підлягає безумовному виконанню, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, через більш як вісімнадцять місяців звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилучених у приміщеннях групи компаній «VS Energy» комп`ютерної техніки та флеш-накопичувачів

Натомість, клопотання про арешт тимчасово вилученої комп`ютерної техніки та флеш-накопичувачів в ході проведення обшуку, який відбувався 23 листопада 2022 року, подано прокурором 28 серпня 2024 року, тобто поза межами строків, передбачених абзацем 2 частини п`ятої статті 171 КПК України.

Крім того, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, слідчий не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Відповідно до частини першої статті 173 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Таким чином, на переконання колегії суддів, арешт на вказане у клопотанні майно не може бути накладений за обставин, викладених у клопотанні прокурора про арешт майна та з метою, яка передбачена пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, а тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив у його задоволенні.

Викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи не спростовують правильність висновків слідчого судді, оскільки відомостей на підтвердження вказаних обставин матеріали клопотання не містять та прокурором під час апеляційного розгляду не надано.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Інші доводи прокурора про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року.

Апеляційну скаргу прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_3