Постанова

від 04.09.2024 по справі 910/2235/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. Справа№ 910/2235/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Сибіги О.М.

Палія В.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю :

представників позивача - адвокат Слободяник О.П., Хлабистін Д.М.

представника відповідача - Сорокопуд І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024

у справі № 910/2235/24 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон",

до Акціонерного товариства "Українська залізниця",

про зобов`язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення суми 325716,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (ТОВ СП "НІБУЛОН") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (АТ "Українська залізниця") про зобов`язання внести зміни до особового рахунку позивача № 8211375 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 325 716,48 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 14291113/2020-001 від 24.03.2020, здійснено списання з особового рахунку позивача плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, внаслідок чого, позивач був змушений звернутись до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 325716,48 грн неправомірно списаних коштів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/2235/24 в позові відмовлено.

Суд першої інстанції відмовляючи у позові виходив з того, що відповідачем правомірно нараховано позивачу спірну суму плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, зворотного належними доказами не доведено, а тому заявлені позовні вимоги позивача до відповідача про зобов`язання внести зміни до особового рахунку позивача №8211375 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 325 716,48 грн не підлягають задоволенню за недоведеності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ СП "НІБУЛОН" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/2235/24, прийнявши нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом без з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, а саме ч. 3 ст. 80, ст. ст. 119, 161, 236, 237, 238 ГПК України.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції послався на докази, які були подані відповідачем з пропуском процесуальних строків встановлених судом, але мав їх не прийняти та на думку скаржника мав вирішити даний спір між сторонами за наявними в справі матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" у судовій справі № 910/2235/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/2235/24.

22.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2235/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2235/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 та розгляд справи призначено на 04 вересня 2024 р. о 10 год. 00 хв.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024, в зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії і не є головуючим суддею, у відпустці, для розгляду справи № 910/2235/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 справу № 910/2235/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024, розгляд якої призначено на 04.09.2024 - прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Сибіга О.М., Палій В.В.

Позиції учасників справи

У відзиві відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке що прийнято з урахуванням всіх обстави та з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Порядок розгляду апеляційної скарги

У судове засідання 04.09.2024 з`явилися представники сторін та надали пояснення по справі, зокрема, представники позивача підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, а представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, між ТОВ СП "НІБУЛОН" (замовник) та АТ "Українська залізниця" (перевізник) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-0001 від 26.06.2020, за яким предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах відповідача, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах позивача, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) вагона відповідача не є орендною платою.

За п. 1.4 зазначеного договору передбачено, що надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Згідно з п. 2.1 цього договору, замовник зобов`язаний, зокрема:

- сплачувати послуги відповідача та інші платежі, належні відповідачу за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг відповідача (п. 2.1.4 Договору);

- відшкодовувати відповідачу витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від відповідача, які виникли на станціях залізниць України, зокрема, з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; неподання до накладної документів, необхідних для використання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.5 Договору);

- у строки, встановлені розд. 4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу позивача - підписувати та надавати відповідачу не пізніше двох робочих днів від дня такої його вимоги (п. 2.1.7 Договору).

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору, перевізник зобов`язаний:

- відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для позивача особовий рахунок з наданням коду платника, а також присвоїти позивачу код вантажовідправника/вантажоодержувача. Надані коди зазначаються відповідачем в інформаційному повідомленні про укладення Договору в порядку визначеному в п. 1.9 Договору (п. 2.3.3 Договору);

- вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу і надавати позивачу відповідні розрахункові документи в електронній формі. Паперові копії таких документів надаються за зверненням позивача за цінами, встановленими в додатку 1-1 до Договору через станцію або через один з підрозділів філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень АТ "Укрзалізниця", що вказано у такому зверненні позивача. В разі оформлення первинних документів із зауваженнями, їх паперові копії надаються позивачу безоплатно (п. 2.3.4 Договору).

Пунктом 3.4 цього договору передбачено, що замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника : під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих позивачу на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від позивача; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від відповідача (далі - плата за користування власними вагонами позивача).

Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 15 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання (п. 4.2 договору).

Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умова ми цього Договору.

За п. 4.3 цього договору визначено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати:

- провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних;

- суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами;

- плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях;

- штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо;

- неустойки, нарахованої, згідно з додатками до Договору та відображеної в інформаційному повідомленні;

- пені.

Пунктами 8.1 -8.3 вказаного договору передбачено, що сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовується власні інформаційні системи Перевізника.

Електронний документообіг між Перевізником та Замовником передбачає оформлення документів з накладанням КЕП, якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах Перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов`язковість паперового оформлення, а саме: накопичувальна картка зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92.

Для цілей Договору датою та часом одержання однією стороною будь-яких документів (повідомлень), відправлених іншою стороною з використанням власних інформаційних систем перевізника, є дата та час підписання відправником такого документа (повідомлення) КЕП у власних інформаційних системах перевізника.

Відповідно до п. 10.3 зазначеного договору, документи, направлені відповідачем позивачу для підписання і не підписані останнім (у т.ч. з внесеними зауваженнями але не підписаними) вважаються беззаперечно прийнятими та погодженими позивачем у строк встановлений нормативно-правовими актами або Договором, а якщо інше не встановлено, то після спливу 15 календарних днів з дня їх направлення окрім випадків надання до них заперечень позивачем в такий строк. Такі строки починають свій перебіг з дня направлення відповідачем документів позивачу, у т.ч. автоматизованими системами відповідача із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача. Цей пункт стосується порядку укладення та внесення змін до Договору, визначених в розд. 9 Договору.

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, у червні 2023 згідно відомостей з Єдиного розрахункового центру залізничних перевезень АТ "Українська залізниця" безакцептно списало з особового рахунку ТОВ СП «НІБУЛОН» додаткові збори по накопичувальним карткам № 19060089, № 20060093 на загальну суму 325 716,48 грн з ПДВ (перелік 20230627), а саме:

- по накопичувальній картці № 19060089 плату за користування вагонами у розмірі 19064 грн без ПДВ (22876,80 грн з ПДВ), збір за зберігання вантажів у розмірі 249284,60 грн без ПДВ (299141,52 грн з ПДВ);

- по накопичувальній картці № 20060093 плату за користування вагонами у розмірі 2869,60 грн без ПДВ (3443,52 грн з ПДВ), збір за зберігання вантажів у розмірі 212,20 грн без ПДВ (254,64 грн з ПДВ).

Судом встановлено, що на підставі письмової угоди від 01.01.2023 № 4657/22-01 та через відсутність власної під`їзної колії, навантаження вагонів здійснювалося на під`їзній колії ТОВ «Мирівський елеватор № 1», при цьому на під`їзну колію вагони подавалися та забиралися, на підставі договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії при станції Мирова від 13.08.2020 № ПР/М-20415/НЮдч.

При цьому, максимальна кількість вагонів, у кожній партії, що передається на під`їзну колію однією групою, становить не більше 3-х завантажених вагонів (12 осей) максимальною вагою 290 тон або 6 порожніх вагонів - 24 осі максимальною вагою 150 тон., про готовність вагонів до забирання відповідальний працівник користувача колії передає повідомлення відповідальному працівнику станції Мирова по телефону за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 №113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за №165/3458 з подальшим письмовим підтвердженням.

З під`їзної колії вагони повертаються всією партією, одночасно переданою на під`їзну колію, або по узгодженню з залізницею в меншій кількості. Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом Користувача на колії станції Мирова. Приймання вагонів Залізницею здійснюється на коліях станції Мирова. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Залізниці.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі укладених договорів та письмової угоди між сторонами в період з березня по травень 2023 року позивачем з під`їзної колії ТОВ «Мирівський елеватор №1» групами по 2-4 вагони на колії станції Мирова для подальшого перевезення по накладним передавались навантажені пшеницею та зерном кукурудзи вагони, що підтверджується належними доказами, як містяться в матеріалах даної справи.

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, АТ "Українська залізниця" під час перевірки було виявлено, що після навантаження власних вагонів перевізника та замовника пам`ятки на забирання вагонів форми ГУ-45 оформлялись на всю групу вагонів, а не по фактично забраним вагонам з під`їзної колії ТОВ «Мирівський елеватор № 1», що підтверджується записами у Журналі обліку виїзду локомотивів під`їзної колії ТОВ «Мирівський елеватор № 1» на колії станції Мирова та Журналу закріплення вагонів на коліях станції Мирова.

При цьому, вагони забирались партіями, а не всією групою з під`їзної колії ТОВ «Мирівський елеватор № 1», у зв`язку з чим забрані вагони простоювали на коліях станції в очікуванні всієї групи вагонів та оформлення перевізних документів відправником, внаслідок чого працівниками залізниці здійснено нарахування та стягнення коштів по накопичувальних картках №№ 19060089, 20060093 плату за користування вагонами у розмірі 26 320,32 грн. (в т. ч. ПДВ - 4 386,72 грн.) і збір за зберігання вантажу у розмірі 299 396,16 грн. (в т. ч. ПДВ - 49 899,36 грн.) з особового рахунку ТОВ «СП Нібулон».

Судом встановлено, що 19.06.2023 станцією Мирова було складено акти загальної форми №№ 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, з яких вбачається, що в певний період часу спірні вагони з причин, що залежать від вантажовласника простоювали на коліях станції Мирова в очікуванні оформлення перевезення.

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, 20.06.2023 АТ "Українська залізниця" направляло ТОВ СП "НІБУЛОН" в АС Клієнт-УЗ на підпис накопичувальні картки № № 19060089, 20060093, проте замовником вони не були підписані.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача - замовника до відповідача-перевізника про зобов`язання внести зміни до особового рахунку позивача № 8211375 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 325 716,48 грн у зв`язку з тим, що ця сума безпідставно була списана з рахунку замовника за час перебування вагонів на під`їзній станції.

Так, судом першої інстанції встановлено, що АТ "Українська залізниця" здійснюючи розрахунок збору за зберігання вантажу та плату за користування вагонами замовнику -ТОВ СП "НІБУЛОН" на спірну суму було враховано пам`ятку на подавання вагонів, пам`ятку на забирання вагонів, акти загальної форми, відомості щодо часу та дати виїзду локомотива та закріплення вагонів на коліях відповідач, які брав з відповідних Журналів АТ «Укрзалізниця» у яких відповідальними працівниками залізниці та власника під`їзної колії здійснювалися фіксація роботи локомотиву, це підтверджується матеріалами справи.

При цьому, господарським судом встановлено та як вбачається із матеріалів справи, пам`ятки про забирання вагонів підписувались, зокрема представником позивача Кічієм Р.А. (довіреність від 18.11.2021 №225), що свідчить про обізнаність позивача про зміст цих документів у дату їх підписання/складання.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене, оцінивши подані сторонами докази, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем -первізником правомірно було нараховано позивачу - замовнику спірну суму плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за вказаний період, і зворотного позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76,77 ГПК України не доведено, а тому заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають за недоведеності.

Відтак, враховуючи встановлені обставини та наведені мотиви, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

З оглядку викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у даній справі, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив та оцінив надані сторонами докази, правильно застосувавши норми права до спірних правовідносин, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у даній справі законне та обґрунтоване, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/2235/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/2235/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.09.2024.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді О.М. Сибіга

В.В. Палій