Постанова

від 11.09.2024 по справі 904/407/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/407/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 р.

( суддя Бєлік В.Г., м. Дніпро, ухвалу підписано 17.06.2024 р.)

прийняту за результатами розгляду зустрічної позовної заяви

Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" до

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ",

про зобов`язання вчинити певні дії у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ", м. Київ

до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", Дніпропетровська область, м. Кам`янське

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 р. у розмірі 13 023 605,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

11.06.2024 р. від Відповідача через систему "Електронний суд" до суду надійшла зустрічна позовна заява, у якій Заявник просить: продовжити строк Акціонерному товариству ДНІПРОАЗОТ до 12.06.2024 р. для подання зустрічного позову у справі № 904/407/24; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ надати Акціонерному товариству ДНІПРОАЗОТ належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої у лютому 2022 р., за умовами двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 р..

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства Дніпроазот про продовження строку до 12.06.2024 р. для подання зустрічного позову у справі № 904/416/24. Залишено без розгляду зустрічний позов Акціонерного товариства Дніпроазот до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі про зобов`язання вчинити певні дії.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, через систему "Електронний суд", Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області, для подальшого розгляду.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник зазначає, що сам факт участі у справі представника - адвоката з правом на подання зустрічного позову не впливає та не ставить у залежність реалізацію юридичною особою процесуальних прав у порядку самопредставництва, зокрема, щодо подання зустрічного позову за підписом уповноваженої особи. Твердження суду про можливість подання зустрічної позовної заяви адвокатом замість іншої уповноваженої особи фактично є проявом втручання у право Акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ» розпоряджатись процесуальними правами на власний розсуд. Окрім того, висновуючи про неповажність підстав пропуску строку суд першої інстанції здійснив оцінку обґрунтування, наданому у зустрічному позові, у співставленні зі змістом поданого відзиву.

Водночас, на думку Скаржника, подібність обґрунтування, викладеного у відзиві та зустрічному позову, жодного значення для питання прийнятності зустрічного позову не має, а його оцінка може здійснюватися лише на відповідній стадії судового провадження - під час розгляду справи по суті. Однак, суд першої інстанції вказані норми процесуального права не врахував, а фактично вдався до оцінки викладеного зустрічному позові обґрунтування.

Скаржник наголошує на тому, що зустрічний позов у цій справі двічі подано після подання відзиву на позовну заяву з пропущенням відповідного процесуального строку, а тому заявлено клопотання про поновлення ( продовження ) строку у порядку ст. 119 ГПК України. Кожне звернення з зустрічною позовною заявою вимагає окремої самостійної перевірки судом такої заяви на відповідність вимогам ст. 180 ГПК України, а також статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Отже, співставлення судом першої інстанції обставин подання зустрічних позовів з обставинами попереднього направлення адвокатом відзиву у цій справі є безпідставним. За таких обставин, суд мав надати оцінку безпосередньо зустрічній позовній заяві, поданій 11.06.2024 р., а також заявленому у прохальній частині клопотанню про продовження строку на подання зустрічного позову до 12.06.2024 р..

На переконання Скаржника в порушення наведених вимог оцінки наданому Акціонерним товариством «ДНІПРОАЗОТ» обґрунтуванню щодо поважності пропуску строку на подання зустрічного позову в оскаржуваній ухвалі суду не надано. Таким чином, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку стосовно відсутності підстав для продовження строку для подання зустрічного позову, а рішення про його повернення без розгляду є передчасним.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" не скористалося своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" надійшло клопотання провести судове засідання у справі № 904/407/24 без участі представника, який в повному обсязі підтримує свої вимоги, і вважає, що всі наявні докази подані.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/407/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 р. у справі № 904/407/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 904/407/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 11.09.2024 р..

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з відсутністю можливості забезпечити явку свого представника.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знаходить підстав для його задоволення з урахуванням такого.

Заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності участі його представника в судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною).

Судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. При цьому, позиція Скаржника достатньо повно викладена в апеляційній скарзі.

Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представників сторін.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

А отже, у зв`язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників учасників справи, за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 11.09.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" заборгованість за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 р. у розмірі 13 023 605,33 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 195 354,08 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 13 023 605,33 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 щодо повної та своєчасної оплати прийнятої від останнього обсягів електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.02.2024 р..

16.02.2024 р. через систему "Електронний суд" представник Відповідача направив до суду відзив на позовну заяву.

28.02.2024 р. через систему "Електронний суд" представник позивача направив до суду відповідь на відзив.

01.03.2024 р. через систему "Електронний суд" представник Відповідача направив до суду заперечення на відповідь на відзив.

04.03.2024 р. надійшов зустрічний позов Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі про зобов`язання Відповідача надати Позивачу належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої у лютому 2022 року, за умовами двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 р..

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 р. повернуто зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства Дніпроазот.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 р. зупинено провадження у справі № 904/407/24 до перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 р. у справі № 904/40724 в порядку апеляційного провадження та до повернення матеріалів справи № 904/407/24 до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства Дніпроазот залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 р. у справі № 904/407/24 про повернення зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства Дніпроазот залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2024 р. поновлено провадження у справі № 904/407/24 та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 12.06.2024 р..

11.06.2024 р. від Відповідача через систему "Електронний суд" до суду надійшла зустрічна позовна заява, у які АТ Дніпроазот просить: продовжити строк Акціонерному товариству ДНІПРОАЗОТ до 12.06.2024 р. для подання зустрічного позову у справі № 904/407/24; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ надати Акціонерному товариству ДНІПРОАЗОТ належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої у лютому 2022 року за умовами двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 р..

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог АТ Дніпроазот послалося на недотримання ТОВ ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ положень договору купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 р.. АТ Дніпроазот наполягало на тому, що внаслідок невиконання ТОВ ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ своїх обов`язків передбачені Договором підстави для оплати поставленої у лютому 2022 року електричної енергії у Покупця були відсутні, а отже і відсутні підстави для стягнення таких коштів з АТ ДНІПРОАЗОТ. Таким чином, ТОВ ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ допустило порушення вимог Договору та приписів розділу IV ПРРЕЕ, що стало підставою несплати АТ ДНІПРОАЗОТ за спожиту електроенергію. За твердженням АТ Дніпроазот цей зустрічний позов взаємопов`язаний з первісним позовом у справі і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони обидва виникають з одних правовідносин. До того ж, задоволення зустрічного позову може виключити повністю задоволення первісного позову, оскільки саме належним чином та своєчасно оформлений рахунок визначений Договором та ПРРЕЕ як підстава для оплати за поставлену електроенергію.

В обґрунтування наявності підстав продовження строку на подання зустрічного позову АТ Дніпроазот послалося на практику суду касаційної інстанції застосування положення ст. 119 ГПК України та вказало, що продовження процесуального строку з ініціативи суду можливе щодо строку, визначеного судом, навіть у випадку його пропущення на час звернення з відповідною заявою.

В якості поважних причин пропуску строку подання зустрічного позову АТ Дніпроазот послалося на: втрату підприємством можливості безпечно здійснювати адміністративно-господарську діяльність з огляду на небезпечність перебування виробничого та адміністративного персоналу на території підприємства та складність забезпечення оперативної роботи адміністративного персоналу в дистанційному режимі; видання наказу від 25.02.2022 р. № 198 Про простій в АТ ДНІПРОАЗОТ про затвердження акту від 25.02.2022 р. про простій у структурних підрозділах підприємства з 8:00 год. 25.02.2022 р.. Наведені обставини суттєво перешкоджають адміністративній діяльності персоналу товариства, в тому числі і юридичному відділу, більшість працівників якого звільнились з підприємства після 24.02.2022 р.. Позивач за зустрічним позовом вказав, що лише після прийняття Центральним апеляційним господарським судом постанови від 16.05.2024 р. у справі № 904/407/24, остаточно було вирішено питання щодо прийнятності раніше поданого Акціонерним товариством ДНІПРОАЗОТ зустрічного позову. До проведення першого підготовчого засідання після поновлення провадження у справі Акціонерним товариством Дніпроазот подано повторно зустрічний позов з урахуванням висновків суду, викладених у постанові суду апеляційної інстанції щодо представництва підприємства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства Дніпроазот про продовження строку до 12.06.2024 р. для подання зустрічного позову у справі № 904/416/24. Залишено без розгляду зустрічний позов Акціонерного товариства Дніпроазот до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі про зобов`язання вчинити певні дії

Судове рішення моивоване тим, що суд не вбачає поважних підстав пропуску Акціонерним товариством Дніпроазот процесуального строку для подачі зустрічного позову, тому відмовляє у задоволенні клопотання Акціонерного товариства Дніпроазот про продовження строку до 12.06.2024 р. для подання зустрічного позову у справі № 904/407/24 та залишає без розгляду зустрічний позов Акціонерного товариства Дніпроазот від 11.06.2024 р..

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області, про залишення без розгляду зустрічного позову Акціонерного товариства Дніпроазот з підстав подання її після закінчення процесуального строку за відсутності підстав для його продовження.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм ст. ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК.

Отже право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК щодо її подання.

Частиною 1 ст. 46 ГПК визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Нормою пункту 3 частини 2 ст. 46 ГПК передбачено, що Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 180 ГПК Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Отже, право пред`явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, встановлений ГПК, а саме для надання відзиву, який є строком встановленим законом, оскільки в пункті 3 частини 2 ст. 46 ГПК, частини 1 ст. 180 ГПК не йдеться про встановлення ними строку для подання відзиву судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву.

За нормою частини шостої ст. 180 ГПК зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Відповідно до частини 8 ст. 165 ГПК відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить Відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так, прямо з норми частини 8 ст. 165 ГПК вбачається, що для подачі відзиву строк встановлює суд в межах граничного строку - 15 днів з дня вручення ухвали.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом ( ст. 113 ГПК ).

Ч. 1 ст. 116 ГПК визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 ч. 2 ст. 42 ГПК учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі ст. 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином право на подання зустрічного позову може бути реалізовано Відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії. Подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 р. у справі № 910/5172/19 та від 06.12.2023 р. у справі № 918/604/23.

Обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.02.2024 р..

16.02.2024 р. через систему "Електронний суд" представник Відповідача направив до суду відзив на позовну заяву.

28.02.2024 р. через систему "Електронний суд" представник позивача направив до суду відповідь на відзив.

01.03.2024 р. через систему "Електронний суд" представник Відповідача направив до суду заперечення на відповідь на відзив.

04.03.2024 р. надійшов зустрічний позов Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі про зобов`язання Відповідача надати Позивачу належним чином оформлений рахунок на оплату електричної енергії, поставленої у лютому 2022 року, за умовами двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 р..

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 р. повернуто зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства Дніпроазот.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 р. зупинено провадження у справі № 904/407/24 до перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 р. у справі № 904/40724 в порядку апеляційного провадження та до повернення матеріалів справи № 904/407/24 до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства Дніпроазот залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 р. у справі № 904/407/24 про повернення зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства Дніпроазот залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2024 р. поновлено провадження у справі № 904/407/24 та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 12.06.2024 р..

11.06.2024 р. від Відповідача через систему "Електронний суд" до суду надійшла зустрічна позовна заява, тобто з пропуском встановленого законом ( частиною першою ст. 180 ГПК) строку.

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя).

За змістом наведеної ст. 119 ГПК пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником при чини на предмет їх поважності.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов`язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності

З огляду на наведене, апеляційний суд відхиляє викладені в апеляційній скарзі доводи Скаржника стосовно того, що право суду на продовження встановленого ним строку є абсолютним та реалізується в порядку забезпечення завдань судочинства, адже, як зазначалось вище, Скаржник пропустив строк, встановлений законом.

Із правового контексту норм ст. ст. 118, 119 ГПК України вбачається, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 р. у справі № 910/15481/19, від 19.05.2021 р. у справі № 916/2657/20.

З огляду на вище встановлене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що наведені Акціонерним товариством обставини на обґрунтування поваж-ності причин пропуску строку на звернення до суду із зустрічною позовною заявою у цій справі та/або неможливості її подання раніше зазначеної дати, не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення Підприємця та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії щодо пред`явлення зустрічного позову у встановлений законом строк.

Тому, оскільки зустрічний позов подано з пропуском встановленого строку для його подання, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Скаржник не позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання позовної заяви у встановленому порядку на загальних підставах.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 р. у справі № 904/407/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.09.2024 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін