Рішення

від 03.09.2024 по справі 902/1261/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2024 р. Cправа №902/1261/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Євро-Азія+", смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області

до Компанії "Bronze Commerсіal Creativity EST", Індастріал Джахра, Держава Кувейт

про стягнення заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

Приватне підприємство "Євро-Азія+" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до іноземної особи - Компанії "Bronze Commercial Creativity EST" про стягнення заборгованості в розмірі 18015,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 658655,82 грн, яка виникла унаслідок неналежного виконання відповідачем умов контракту №28/10 від 28.10.2020.

Ухвалою суду від 15.12.2022 відкрито провадження у справі №902/1261/22, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 30.06.2023 (визначено резервну дату судового засідання у справі №902/1261/22 - 05.09.2023). Провадження у справі №902/1261/22 зупинено.

Цим судовим рішенням також:

- зобов`язано позивача у строк до 31.01.2023 надати до суду нотаріально завірені копії перекладу на арабську мову ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.12.2022 у справі №902/1261/22, позовної заяви та доданих до неї документів (у тому числі наданих на виконання вимог ухвали суду від 15.12.2022), судового доручення від 15.12.2022 у трьох примірниках для направлення відповідачу - Компанії "Bronze Commercial Creativity EST" у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965) (п.4 резолютивної частини ухвали);

- зобов`язано позивача у строк та порядку, що визначені у п.4 резолютивної частини цієї ухвали, надати суду належним чином засвідчені копії первинних документів, що підтверджують факт передачі товару перевізнику або іншій уповноваженій відповідачем особі в місці завантаження товару - смт Тростянець (п.13 резолютивної частини ухвали).

23.06.2023 до суду надійшла заява позивача б/н від 22.06.2023 (вх. канц. суду №01-34/5887/23 від 23.06.2023), в якій заявник просив встановити додатковий строк для подачі доказів на виконання вимог ухвали суду від 15.12.2022.

30.06.2023 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з чим ухвалою суду від 03.07.2023 розгляд заяви позивача б/н від 22.06.2023 відкладено до 05.09.2023.

За наслідками слухання справи, 05.09.2023, судом постановлена ухвала, якою поновлено Приватному підприємству "Євро-Азія+" процесуальний строк для виконання вимог пункту 4 ухвали суду від 15.12.2022 в справі №902/1261/22 та прийнято до розгляду документи, подані на виконання означеного судового рішення; зобов`язано позивача до 30.11.2023 надати суду нотаріально завірену копію перекладу на арабську мову ухвали суду від 05.09.2023; призначено підготовче судове засідання на 30.05.2024 (визначено резервну дату судового засідання у справі №902/1261/22 - 03.09.2024); зупинено провадження у справі №902/1261/22.

15.09.2023 судом направлено копію нотаріально засвідченого перекладу на арабській мові ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.12.2022 у справі №902/1261/22, позовної заяви та доданих до неї документів, судового доручення від 15.12.2022 для вручення Компанії "Bronze Commerсіal Creativity EST" в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, через Центральний орган Держави Кувейт - The Ministry of Justice in the State of Kuwait (International Relations Department), про що свідчить відтиск штемпелю вихідної кореспонденції суду №1пр. від 15.09.2023).

Також 20.11.2023 судом в порядку ч.2 ст.5 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 направлено на адресу Компанії "Bronze Commerсіal Creativity EST", повідомлену позивачем, нотаріально засвідчену копію перекладу на арабську мову ухвали суду від 05.09.2023 у справі №902/1261/22.

30.05.2024 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/1261/22 до судового розгляду по суті на 03.09.2024.

07.06.2024 до суду разом із супровідним листом Міністерства юстиції України №80633/91158-28-24/12.1.2 від 30.05.2024 (а.с.172) надійшла відповідь Центрального органу Держави Кувейт - The Ministry of Justice in the State of Kuwait (а.с.178), де повідомлено про невручення відповідачу копії нотаріально засвідченого перекладу на арабській мові ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.12.2022 в справі №902/1261/22, позовної заяви та доданих до неї документів, судового доручення від 15.12.2022 з посиланням на відсутність такої особи за вказаною адресою.

На визначену судом дату, 03.09.2024, сторони не з`явились, водночас в заяві б/н від 03.09.2024 (вх. канц. суду №01-34/8640/24 від 03.09.2024) позивач просив справу №902/1261/22 розглянути без участі його представника.

Надаючи оцінку обставині невручення відповідачу судового доручення разом з доданими документами, суд враховує п.8 роз`яснень президії Вищого господарського суду України №04-5/608 від 31.05.2002: "... пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах" (2052-14) встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 названої Конвенції (995_890), суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції (995_890), може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів."

Частиною 2 ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (надалі за текстом також - Конвенція) встановлено, що кожна договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Оскільки судом було належним чином передано для вручення судове доручення разом з доданими документами за адресою місцезнаходження відповідача, повідомлену позивачем в позовній заяві б/н від 05.12.2022, проте, незважаючи на всі розумні зусилля суду, судове доручення разом з доданими документами відповідачу вручено не було, відповідно до правил ч.2 ст.15 Конвенції рішення у справі №902/1261/22 постановлено за відсутності підтвердження про вручення відповідачу судового доручення разом з доданими документами.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи неявку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, які встановив суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, та зміст спірних правовідносин.

28.10.2020 між позивачем (надалі за текстом також - Продавець) та відповідачем (надалі за текстом також - Покупець) укладено контракт №28/10 (надалі за текстом також - Договір) (а.с.9-10), за умовами п.1.1 якого Продавець зобов`язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах FCA - смт Тростянець відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000.

Згідно з п.2.4 Договору поставка товару здійснюється морським транспортом за рахунок Покупця та партіями на адресу, зазначену Покупцем в інвойсах.

За умовами п.3.1 Договору кількість товару, що постачається за цим договором, становить:

- колоті дрова твердих порід, довжина 33 см, упаковані в дерев`яні каркаси, у кількості 3500 (три тисячі п`ятсот складометрів);

- колоті дрова твердих порід, довжина 33 см, у кількості 60000 (шістдесят тисяч) поліпропіленових сіток вагою 9 кг +/-3%;

- колоті дрова твердих порід, довжина 33 см, у кількості 15000 (п`ятнадцять тисяч) поліпропіленових мішків вагою 27 кг +/-3%;

- паливні дрова не колоті, твердих порід, довжина 100 см, у кількості 10000 (десять тисяч) в`язанок вагою по 20 кг +/-3%;

- поліно для багаття (шведський вогонь) з деревини твердих або хвойних порід, довжина 20-30 см, діаметр 20-30 см, у кількості 20000 (двадцять тисяч) шт.;

- поліно для багаття (шведський вогонь) з деревини твердих або хвойних порід, довжина 40-50 см, діаметр 20-30 см, у кількості 20000 (двадцять тисяч) шт.;

- брикети у поліпропілені по 10 кг, у кількості 50 (п`ятдесят) тонн; брикети в дерев`яних ящиках, обтягнуті поліпропіленом, у кількості 20000 (двадцять тисяч) шт.

Відповідно до п.4.1 Договору ціна на товар встановлюється в американських доларах і становить:

- за 1 дерев`яний каркас місткістю 2 (два) складометри колотих дров твердих порід, довжина 33 см - 100,00 доларів;

- за 1 шт. поліпропіленової сітки з колотими дровами - 1,00 долар;

- за 1 шт. поліпропіленового мішка з колотими дровами - 3,00 долари;

- за 1 в`язку неколотих паливних дров твердих порід, довжина 100 см - 2,00 долари;

- за 1 шт. поліна для багаття, розміром 20-30 см, діаметр 20-30 см - 1,50 долара;

- за 1 шт. поліна для багаття, розміром 40-50 см, діаметр 20-30 см - 3,00 долари;

- за 1 тонну брикетів у поліпропілені, вагою по 10 кг - 95,00 доларів;

- за 1 ящик брикетів у дерев`яних ящиках, обтягнутий поліпропіленом - 1,50 долара.

Оплата за товар може здійснюватися як у формі передоплати, так і за фактично відвантажений товар:

- Покупцем через прямі банківські платежі на розрахунковий рахунок Продавця;

- готівковим платежем Покупця в банку Продавця;

- а також розрахунок за продукцію може здійснюватися третьою особою (п.5.1 Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на це особами та діє до виконання кожною зі сторін взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.10.3 Договору).

В матеріалах справи наявні рахунки фактури (інвойси) разом з митними деклараціями на поставку товару за Договором, а саме:

- рахунок фактура №23 від 06.12.2021 про поставку відповідачу товару на загальну вартість 2200,00 доларів США разом з митною декларацією UA401060/2021/012527 від 16.12.2021 (а.с.11-12);

- рахунок фактура №24 від 20.12.2021 про поставку відповідачу товару на загальну вартість 2200,00 доларів США разом з митною декларацією UA401060/2021/013023 від 30.12.2021 (а.с.13-14);

- рахунок фактура №25 від 20.12.2021 про поставку відповідачу товару на загальну вартість 2200,00 доларів США разом з митною декларацією UA401060/2021/013049 від 30.12.2021 (а.с.15-16);

- рахунок фактура №26 від 22.12.2021 про поставку відповідачу товару на загальну вартість 2200,00 доларів США разом з митною декларацією UA401060/2021/013122 від 01.01.2022 (а.с.17-18);

- рахунок фактура №1 від 25.01.2022 про поставку відповідачу товару на загальну вартість 2900,00 доларів США разом з митною декларацією UA401060/2022/000658 від 04.02.2022 (а.с.19-20);

- рахунок фактура №2 від 25.08.2022 про поставку відповідачу товару на загальну вартість 2200,00 доларів США разом з митною декларацією UA401060/2022/011093 від 04.09.2022 (а.с.21-22);

- рахунок фактура №3 від 29.08.2022 про поставку відповідачу товару на загальну вартість 2200,00 доларів США разом з митною декларацією UA401060/2021/011288 від 08.09.2022 (а.с.23-24);

- рахунок фактура №4 від 01.09.2022 про поставку відповідачу товару на загальну вартість 2200,00 доларів США разом з митною декларацією UA401060/2021/011478 від 11.09.2022 (а.с.25-26).

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Як зазначено вище: предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення 18015,75 доларів США заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов контракту №28/10 від 28.10.2020.

Судом встановлено, що контракт №28/10 від 28.10.2020 укладено з іноземною юридичною особою - Компанією "Bronze Commerсіal Creativity EST".

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про міжнародне приватне право" №2709-IV від 23.06.2005 право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

За правилами ст.32 Закону України "Про міжнародне приватне право" №2709-IV від 23.06.2005 зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Суд зауважує, що в контракті №28/10 від 28.10.2020 відсутнє положення, яким визначено право, що має застосовуватись до змісту такого правочину, водночас за правилами п.1 ч.1 ст.44 Закону України "Про міжнародне приватне право" №2709-IV від 23.06.2005 у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець - за договором купівлі-продажу.

За наведених обставин, оскільки укладений між сторонами контракт №28/10 від 28.10.2020, за своєю правовою природою є договором поставки, положення якого врегульовано главою 54 "КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ" ЦК України, до означеного правочину слід застосовувати законодавство України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).

Відповідно до ст.633 ЦК України: продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

За правилами ч.1 ст.691 ЦК України: покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 18015,75 доларів США заборгованості, що за курсом НБУ станом на 04.12.2022 становило 658655,82 грн, суд враховує таке.

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч.1 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що поставка товару за контрактом №28/10 від 28.10.2020 здійснюється на умовах "FCA - смт Тростянець" відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС), введених в дію з 01.01.2000 (надалі за текстом також - ІНКОТЕРМС 2000).

Приписами глави "FCA" ІНКОТЕРМС 2000 визначено, що термін "франко-перевізник" (FCA) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Відповідно до статті А.4 глави "FCA" ІНКОТЕРМС 2000 продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка на умовах FCA вважається здійсненою, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.

В наявних у справі митних деклараціях №UA401060/2021/012527, №UA401060/2021/013023, №UA401060/2021/013049, №UA401060/2021/013122, №UA401060/2022/000658, №UA401060/2022/011093, №UA401060/2021/011288 та № UA401060/2021/011478 в п.50 принципалом визначено: ФОП Кравченко А.М., ТОВ "Ісіда-транс", ТОВ "Трансменеджкомпані", ПП "Пік транс", ТОВ "Фрі-лайн", ТОВ "Фокстранс", ФОП Шалар Сергій та ПП "Інтервід".

Згідно з абз.2 правил заповнення графи 50 митної декларації глави 1 розділу II Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012, у графі 50 "Принципал" зазначаються відомості про перевізника товарів, задекларованих у МД, номер його телефону в міжнародному форматі (з урахуванням коду країни та населеного пункту або мережі оператора мобільного зв`язку) та відомості про фізичну особу, що приймає задекларовані товари до перевезення: прізвище, власне ім`я, серія та номер паспорта (для громадян нерезидентів: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), громадянство, реквізити паспортного документа або документа, що його замінює).

За наведених обставин, суд доходить висновку, що товар на загальну вартість 18300,00 доларів США за Договором позивачем було передано перевізникам для відправки, як це визначено умовами "FCA" ІНКОТЕРМС 2000 та Договором.

З огляду на висновки, наведені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2024 у справі №916/4453/23: принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Враховуючи сукупність доказів у справі №902/1261/22, суд доходить висновку, що обставина поставки товару відповідачу за Договором є доведеною.

Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд констатує, що умовами контракту №28/10 від 28.10.2020 не визначено строк (термін) оплати поставленого товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У частині 1 ст.692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, за загальним правилом, у розумінні ч.1 ст.692 ЦК України, обов`язок із здійснення оплати товару за договором купівлі-продажу у покупця виникає після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на товар (такі висновки щодо застосування норм права, викладено в постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №914/460/23).

Як було відзначено судом: обов`язок позивача з поставки товару за Договором за умовами "FCA" ІНКОТЕРМС 2000 виконано в момент передачі товару відповідному перевізнику.

З огляду на наведені висновки, суд доходить висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань:

- за митною декларацією UA401060/2021/012527 від 16.12.2021 - з 17.12.2021;

- за митною декларацією UA401060/2021/013023 від 30.12.2021 - з 31.12.2021;

- за митною декларацією UA401060/2021/013049 від 30.12.2021 - з 31.12.2021;

- за митною декларацією UA401060/2021/013122 від 01.01.2022 - з 04.01.2022;

- за митною декларацією UA401060/2022/000658 від 04.02.2022 - з 05.02.2022;

- за митною декларацією UA401060/2022/011093 від 04.09.2022 - з 06.09.2022;

- за митною декларацією UA401060/2021/011288 від 08.09.2022 - з 09.09.2022;

- за митною декларацією UA401060/2021/011478 від 11.09.2022 - з 13.09.2022.

Суд зауважує, що фінансові зобов`язання сторін за Договором визначено в іноземній валюті (доларі США).

Відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно зі ст.524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ухвалюючи дане рішення суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №909/1347/19, відповідно до яких: "... гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Тому як укладення правочинів, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті."

За наведених обставин суд доходить висновку, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором в сумі 18015,75 доларів США без визначення еквіваленту в гривні.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 9879,84 грн.

Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Компанії "Bronze Commerсіal Creativity EST" (Держава Кувейт, Індастріал Джахра, буд.14, частина1, магазин №36; комерційний реєстраційний номер: 364062) на користь Приватного підприємства "Євро-Азія+" (вул.Наконечного, буд.34, смт Тростянець, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24300; ідентифікаційний код: 38051748) 18015,75 доларів США заборгованості та 9879,84 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

6. Повне рішення складено 13 вересня 2024 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - Приватному підприємству "Євро-Азія+" (вул.Наконечного, буд.34, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька обл., 24300) - рекомендованим листом та на адресу електронної пошти (euroasiapplus@gmail.com);

4 - представнику Приватного підприємства "Євро-Азія+" адвокату Конякіну М.С. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

5 - Компанії "Bronze Commerсіal Creativity EST" (faisal841215@gmail.com)