Ухвала

від 12.09.2024 по справі 904/2630/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

12.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2630/24

за позовом Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури (50074, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Книжна, буд. 1А) в інтересах держави в особі

позивача: Лозуватської сільської ради (53020, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської обл., вул. Миру, буд. 69; ідентифікаційний код 04339860)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 93; ідентифікаційний код 43411264)

про визнання недійсними додаткових угод №1 від 20.07.2023, №2 від 22.08.2023 до Договору №44 про закупівлю товару та стягнення штрафних санкцій

Суддя Загинайко Т.В.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2507/24 від 17.06.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш", у якій просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 20.07.2023 про внесення змін до Договору №44 від 22.05.2023, укладену між Лозуватською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш";

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 22.08.2023 про внесення змін до Договору №44 від 22.05.2023, укладену між Лозуватською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" на користь Лозуватської сільської ради пеню у розмірі 191 707,40 (сто дев`яносто одна тисяча сімсот сім гривень, 40 копійок);

- стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800);

- про дату і час судового засідання повідомити учасників справи та Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, прокурором подано заяву (вх.№31114/24 від 27.06.2024), відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 24.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Прокурор у клопотанні (вх.№32934/24 від 09.07.2024) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження просить розглядати справу №904/2630/24 за позовом за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради до ТОВ "Компанія Будшляхмаш" про визнання недійсними додаткових угод №1 від 20.07.2023, №2 від 22.08.2023 до Договору №44 від 22.05.2023 та стягнення штрафних санкцій (пені) в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, посилаючись на важливість питання щодо раціонального та ефективного використання бюджетних коштів при проведенні закупівель для задоволення потреб держави та територіальних громад в умовах воєнного стану, наявний значний суспільний інтерес у розгляді даної справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2024 відмовлено Керівнику Криворізької центральної окружної прокуратури у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві (вх.№34159/24 від 17.07.2024 та вх.№34165/24 від 17.07.2024) на позовну заяву просить суд відмовити повністю в задоволенні позовної заяви керівника Криворізької центральної окружної прокуратури з метою захисту інтересів держави в особі Лозуватської сільської ради до ТОВ "Компанія Будшляхмаш", задовольнити клопотання відповідача, у разі застосування до відповідача штрафних санкцій, зменшити розмір штрафних санкцій пеню з розрахунку 1% річних до 4356,99 грн., посилаючись на те, що: - підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва, у такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; - як вбачається з матеріалів справи прокурор не надав суду належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону, про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження; - 20.07.2023 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, згідно з якою внесено зміни до п. 4.6. Договору, а саме: Товар за цим Договором поставляється не пізніше 31.08.2023р.; - 22.08.2023 сторонами було укладено додаткову угоду №2 до Договору, згідно з якою знову внесено зміни до п. 4.6. Договору, а саме: Товар за цим Договором поставляється не пізніше 29.09.2023р., підставами для укладення вказаних угод стали листи Продавця (вих. №127 від 17.07.2023 та вих. №138 від 21.08.2023), в яких він стверджує, що "у зв`язку з затримкою поставки деяких комплектуючих для виробництва товару і як наслідок неможливість вчасної поставки товару заводом - виробником, ТОВ "Компанія Будшляхмаш" просить продовжити строк поставки товару", зазначені листи є належним документальним підтвердженням об`єктивних обставин, а прокурором не надано спростування; - відповідно до якого, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, при цьому форма документального підтвердження об`єктивних обставин Законом не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг, тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства, у разі вимоги позивача, ТОВ "Компанія Будшляхмаш" надало б додаткове документальне обґрунтування, але такої вимоги позивача не було, що підтверджено матеріалами справи, а саме відповіддю позивача про те, що листи ТОВ "Компанія Будшляхмаш" є належним документальним обґрунтуванням; - жодного порушення законодавства з боку ТОВ "Компанія Будшляхмаш" не відбулось, всі інші питання можуть розглядатись лише при заміні відповідача, якщо в його діях є якісь порушення, а з врахуванням принципу: тлумачення договору на користь дійсності, взагалі відсутні підстави стверджувати про недійсність додаткових угод, більш того, обставини викладені в позові спростовуються листами заводу-виробника (надаються до відзиву) про те, що саме він є єдиним виробником; - відповідно до Технічних умов сміттєвоз з заднім завантаженням СБМ-401/1 виготовляється ТОВ "Спецбудмаш", як власником технічних умов, позивачу достеменно відомо про виробника товару, до тендерної документації наданий Дилерський контракт від 02.01.2023р. з ТОВ "Спецбудмаш", як з постачальником, завод виробник сповістив, що у зв`язку з затримкою поставки деяких комплектуючих для виробництва товару, виникла ситуація що унеможливлює поставку своєчасно, таким чином, повідомлення єдиного виробника товару про обставини, що вимушують перенести строк поставки, - є безумовно істотними та такими, що утворились після укладання договору; - прокурор наводить приклади поставки, на його думку, аналогічного товару іншим підприємствам, проте прокурор не врахував, що вказані ним автомобілі відрізняються за технічними характеристиками, комплектацією, не є аналогічними, що спростовує це твердження, у вказаних машин різне обладнання, різні характеристики та комплектація, прокурором вказано про виконання хронологічно раніше укладених договорів, ніж договір до якого укладені оскаржені додатки, цілком природно та логічно, що до нього заводом виробником комплектування було здійснено раніше, що обумовило виготовлення автомобілів, прокурор зовсім не приймає до уваги факт, що виробником автомобілів є не відповідач, а ТОВ "Спецбудмаш".

Позивач у додаткових поясненнях (вх.№35231/24 від 23.07.2024) у справі зазначає, що: - Лозуватською сільською радою було проведено закупівлю UA-2023-04-24-002078-a сміттєвоза із заднім завантаженням СБМ 401/1 на базі JAC N120 або еквівалент, за результатами якої 22.05.2023 було укладено Договір про закупівлю №44 з ТОВ "Компанія Будшляхмаш" (постачальник), оскільки постачальник погодився на умови, визначені у тендерній документації, гарантував поставку товару у строк, визначений у тендерній документації (до 31.07.2023 року); - 17.07.2023 постачальник надіслав лист, в якому зазначив, що поставить сміттєвоз не до 31.07.2023 року, а до 31.08.2023 року.; - враховуючи потребу сільської ради в отриманні сміттєвоза для реалізації "Програми охорони навколишнього природного середовища Лозуватської територіальної громади на 2023-2025 роки", затвердженого рішенням сільської ради від 21.12.2022 №2936-ХХІI/VII, та, оскільки пройшло вже майже 2 місяці з проведення закупівлі, а проведення нової закупівлі могло б зайняти більше часу, було підписано додаткову угоду щодо продовження строку поставки, проте, 21.08.2023 постачальник знову надіслав нам лист, в якому зазначив, що поставить сміттєвоз не до 31.08.2023, а до 30.09.2023; - враховуючи, що пройшло вже 3 місяці з моменту проведення закупівлі, а розірвання договору з ТОВ "Компанія Будшляхмаш" та оголошення нової закупівлі могло зайняти більше часу, а закупівля даного сміттєвоза була передбачена річним планом закупівель та екологічною програмою на 2023 рік, сільська рада була змушена продовжити строки поставки; - сільська рада не заперечує щодо представництва Криворізькою центральною окружною прокуратурою інтересів держави в суді в особі Лозуватської сільської ради у вказаній справі, позов прокурора підтримуємо.

Прокурор у відповіді (вх.№35321/24 від 24.07.2024) на відзив просить позов керівника Криворізької центральної окружної прокуратури у справі №904/2630/24 задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що: - у електронному кабінеті керівника окружної прокуратури у підсистемі "Електронний суд" для відповідності вказаним вимогам наявний модуль "Заяви прокурора", зокрема, "заяви прокурора в інтересах держави в особі", за допомогою якої здійснюється подання позовів прокурора у господарському, цивільному та адміністративному судочинстві, до позовної заяви, створеною у модулі "заяви прокурора в інтересах держави в особі" було додано копію наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду керівника Криворізької центральної окружної прокуратури, заяву скріплено електронним цифровим підписом, відповідно до функціоналу підсистеми "Електронний суд", який дає змогу однозначно ідентифікувати особу, в матеріалах наявний витяг з підсистеми "Електронний суд" щодо Криворізької центральної окружної прокуратури, у якому ОСОБА_1 вказаний керівником; - на офіційному веб-сайті Центрального засвідчувального органу додатково перевірено копію позовної заяви, надісланої сторонам, згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначеного документа вказано наступне: "Підписувач: Рижков Олег Валентинович, РНОКПП: НОМЕР_1 Організація (установа): прокуратура, посада: Керівник, час підпису (підтверджено кваліфікованою позначкою часу для підпису від Надавача): 16:18:43 17.06.2024, сертифікат виданий: КНЕДП органів прокуратури України; - місцем виконання договору відповідно до пункту 4.1. договору визначено адреса замовника, місце поставки товару: 53020, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 69; - доводи відповідача стосовно того, що стягнення штрафних санкцій начебто не пов`язано з виконанням договору, не відповідають приписам законодавства; - за приписами ЦК України, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання, дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання, стягнення штрафних санкцій у даному випадку пов`язане саме з неналежним виконанням договору (простроченням), а також безпідставним укладенням додаткових угод щодо збільшення строку поставки; - на виконання частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Криворізькою центральною окружною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листом від 03.06.2024 повідомлено позивача про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову, що підтверджується доданим до позовної заяви повідомленням з відміткою про отримання; - унаслідок нездійснення Лозуватською сільською радою належних заходів інтереси держави та територіальної громади залишалися незахищеними; - сільська рада, маючи беззаперечне право на отримання товару у строк, визначений у тендерній документації та підписаному сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи переговорів підписала додаткові угоди, внаслідок укладення яких строк поставки, визначений у тендерній документації та договорі, істотно збільшився, вказаним порушено права та інтереси сільської територіальної громади міста та ця бездіяльність уповноваженого органу є підставою звернення до суду прокурора; - відповідач посилається на роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що містяться у листі Міністерства №3304-04/69987-06 24.11.2020 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", зазначаючи, що "замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства"; - рекомендацію Мінекономіки відповідачем наведено вибірково, так, після цитованого відповідачем абзацу вказано, "Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі"; - форма документального підтвердження обставин, що підтверджують причини внесення змін до Договору має одразу бути закладена у тендерній документації до закупівлі, щоб бути відомою всім потенційним учасникам закупівлі для забезпечення добросовісної конкуренції та передбачена у підписаному сторонами договорі; - як вбачається зі змісту Договору №44 у договорі згадується лише про один спосіб підтвердження настання таких обставин; - згідно з Розділом VII Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили… належним чином засвідчених, якщо ці обставини безпосередньо впливають на виконання даного договору, а їх наступ засвідчено сертифікатом Торгово-промислової палати України; - у такому разі терміни, відведені на виконання зобов`язань, будуть продовжені на період дії зазначених обставин, підтвердження звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань у інший документальний спосіб у Договорі не встановлено; - при укладенні Додаткових угод №№1, 2 до Договору було порушено норми Закону України "Про публічні закупівлі" та пункт 19 Особливостей, зокрема, не було документально підтверджено належними та допустимими доказами об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки товару (обставин непереборної сили або випадку) та не було підтверджено наявності чотирьох умов, одночасно необхідних для внесення змін до істотних умов договору, у зв`язку з чим Додаткові угоди укладено за відсутності підстав, і вони підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 93; ідентифікаційний код 43411264) другий примірник відзиву на позовну заяву з додатками без розгляду.

Відповідач у запереченні (вх.№35804/24 від 26.07.2024) на додаткові пояснення Лозуватської сільської ради зазначає про те, що: - додаткові пояснення Лозуватської сільської ради підписані неуповноваженим представником; - від позивача суд ухвалою від 02.07.2024 вимагав надати відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам статті 166 Господарського процесуального кодексу України, протягом 7-ми днів з дня одержання відзиву (копія відповіді має бути надіслана іншим учасникам судового процесу, докази направлення подаються до відповіді); - вимога суду не виконана, відповідь на відзив не надана, додаткові пояснення не передбачені законодавством та позивач не надавав жодних пояснень раніше, щоб додавати щось; - позивач проігнорував обов`язок, встановлений статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини 2 якої учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті; - надані пояснення представником за довіреністю не мають юридичної сили; - у разі ненадання відповіді на відзив відповідача, а неналежні пояснення не створюють правових наслідків, то позиція позивача повинна визначатись з наявних у справі матеріалів; - в додатках до позову прокурором надана копія відповіді Лозуватської сільської ради від 25.03.2024 за №1178/0/2-24; - з цієї відповіді на лист прокуратури Лозуватська сільська рада не навела жодних заяв стосовно недійсності додаткових угод, напроти, довела до відома прокуратури про законність укладених додаткових угод; - єдина належна позиція позивача викладена у відповіді Лозуватської сільської ради від 25.03.2024 за №1178/0/2-24, що спростовує обставини позовної заяви.

Також відповідач у запереченні (вх.№35805/24 від 26.07.2024) на відповідь керівника Криворізької центральної окружної прокуратури просить відмовити повністю в задоволенні позовної заяви керівника Криворізької центральної окружної прокуратури з метою захисту інтересів держави в особі Лозуватської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш", задовольнити клопотання відповідача, у разі застосування до відповідача штрафних санкцій, зменшити розмір штрафних санкцій пеню з розрахунку 1% річних до 4356,99 грн., зазначаючи про те, що: - у своїй відповіді прокурор не надав жодних спростувань відзиву на позовну заяву відповідача, що підтверджує безпідставність та необґрунтованість позовної заяви, підтверджує всі наведені порушення з боку прокурора під час подання заяви; - прокурором не надано жодних пояснень різниці в позовних заявах, направлених сторонам по справі та суду; - прокурор лише вказав, що вони "ідентичні", тобто не однакові, але відповідач навів конкретні відмінності у формі таблиці, що не були спростовані прокурором; - незаконно направляти суду та сторонам "ідентичні" позовні заяви, такі що відрізняються, містять різні дані, різні телефони, різні електронні адреси та інше; - прокурором не надано доказів щодо підстав застосування частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, а саме що позовні вимоги стосуються зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливо лише у певному місці, а тому наявність вказаної обставини є основною для можливості звернення заявником до Господарського суду Дніпропетровської області із даною заявою; - предметом заяви є вимога про визнання недійсними додаткових угод та стягнення штрафних санкцій, при цьому, сам позивач вказує, що договір є повністю виконаний, а стягнення грошових коштів - штрафних санкцій, безпосередньо не пов`язано з місцем поставки товару; - як свідчить стала практика судів України, у разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності; - жодних підстав для застосування частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурором не надано ані в позові, ані в відповіді на відзив; - прокурор проігнорував питання про направлення стороні Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" позовної заяви, в той час, як у Криворізької центральної окружної прокуратури зареєстрований свій Електронний кабінет ЄСІТС; - як свідчить квитанція №1423440 про надсилання відповіді на відзив від фізичної особи ОСОБА_1 до Криворізької центральної окружної прокуратури, прокурор Рижков О.В. визнав себе окремим учасником судового провадження та надсилає прокуратурі копії судових документів; - прокурором жодним чином не спростовані підстави залишення позовної заяви без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України; - жодного порушення законодавства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" не відбулось; - в основу позову визнання недійсними додаткових угод покладені тільки та виключно начебто незаконні дії позивача, жодної провини відповідача не зазначено, що взагалі спотворює принципи відповідальності лише за провину, принцип справедливості, фундаментальне положення римського права: "Немає злочину, немає покарання без вини" ("Nullum crimen, nulla poena sine culpa"); - суд повинен врахувати суперечливу (непослідовну) поведінку позивача, що полягає у тому, що позивач добровільно погодився прийняти додаткові угоди, прийняв товар, сплатив за товар без жодних претензій та зауважень, а потім заявляє про незаконність додаткових угод, що вже виконані повністю та про незрозумілі порушення його прав; - прокурор стверджує, що додаткові угоди "порушили матеріальні інтереси держави", але жодних доказів порушення матеріальних інтересів держави не надано; - прокурор посилається лише на припущення, щодо "непокращення природного середовища", суду не надано жодних доказів збитків, матеріальних вимог; - прокурор в позові не зазначив в результаті визнання недійсними додаткових угод, які майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено; - щодо наданих прокурором додаткових нових доказів до відзиву: жодного клопотання прокурором про долучення доказів до справи не надано, жодних обґрунтувань про необхідність цих доказів для розгляду позовних вимог не надано, а навіть у разі такої потенційної необхідності не зазначено обставин чому вони не могли бути надані раніше, докази неможливості їх надати разом з позовом, тому вони залучені незаконно, не підлягають розгляду та залишаються поза увагою відповідача.

Як вбачається, обґрунтовуючи підсудність справи саме Господарському суду Дніпропетровської області, прокурор посилається на частину 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Також вказує, що відповідно до пункту 4.1 Договору місцем поставки товару є: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 69, що, на думку прокурора, є підставою для визначення підсудності даного спору Господарському суду Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, що знаходяться в загальному доступі, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 15.05.2024 у справі №924/698/23 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024

В подальшому Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 26.06.2024 справу №924/698/23 за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради та Красилівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, на підставі частини другої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Обґрунтовуючи підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вказує на необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у cправі №924/674/21, з метою формування єдиної правозастосовчої практики.

На думку колегії суддів, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності).

У параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Так, за загальним правилом, визначеним у частинах першій, другій статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно ж до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України "Підсудність справ за вибором позивача" право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

За частиною п`ятою цієї ж статті позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.

Відповідно до статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Колегія суддів зазначає, що у справі, що переглядається, спір про стягнення з відповідача грошових коштів не стосується предмета договору поставки, а місце поставки не має значення для визначення юрисдикції спору. Іншими словами, за синалагматичним договором, який передбачає зустрічні зобов`язання, юрисдикцію спору слід визначати залежно від того, з якого саме зобов`язання виник спір.

Тому, на думку колегії суддів, для визначення юрисдикції спору про стягнення грошових коштів не застосовується пункт 3 частини першої статті 532 Цивільного кодексу України.

У разі спору про стягнення грошових коштів для цілей визначення юрисдикції спору не підлягає застосуванню і пункт 4 частини першої статті 532 Цивільного кодексу України, відповідно до якого якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання; якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Цей пункт визначає місце, в якому провадиться виконання зобов`язання про фізичну сплату коштів готівкою боржником безпосередньо кредитору. На це, зокрема, вказує можливість понесення витрат, пов`язаних із зміною місця виконання, а така можливість у разі сплати безготівкових коштів виключається. Сплата безготівкових коштів здійснюється шляхом надання боржником доручення обслуговуючому боржника банку і зарахування коштів на рахунок кредитора в банку, який його обслуговує.

Отже, поняття місця виконання грошового зобов`язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором. У зв`язку з цим не підлягає застосуванню і частина п`ята статті 29 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні.

Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним правочину, то така вимога також не стосується місця виконання договору ані в частині поставки, ані в частині сплати коштів.

Отже, на переконання колегії суддів, у справі, що переглядається, територіальна юрисдикція такого спору має визначатись за загальним правилом частини першої статті 27 Господарського процесуального кодексу України: позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача.

Таким чином, колегія суддів пропонує відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.06.2022 у cправі № 924/674/21 щодо застосування частин першої та п`ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається, Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 30.08.2024 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №924/698/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 та призначено розгляд справи №924/698/23 у відкритому судовому засіданні на 04 жовтня 2024 року о 12:00 год.

Приймаючи до розгляду справу №924/698/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що частиною другою статті 302 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Щодо подібності правовідносин, то таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

У справі №924/674/21, як і у справі, що передається, позов поданий прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, про визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю товарів за державні кошти та стягнення надмірно сплаченої суми, за місцезнаходженням позивача. Тобто, правовідносини, у яких виник спір, та щодо яких визначається територіальна юрисдикція, є ідентичними.

Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, відхиляючи доводи касаційної скарги про визначення підсудності спору з порушенням правил територіальної юрисдикції, дійшов висновку про те, що для визначення територіальної юрисдикції цього спору слід застосовувати частину п`яту статті 29 Господарського процесуального кодексу України, за якою позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів, з чим не погодилася колегія суддів у справі №924/698/23.

Враховуючи наведене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі № 924/698/23 підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність підстав для зупинення провадження у справі № 904/2630/24 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднакового застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №924/698/23 щодо встановлення підсудності для розгляду справи.

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №904/2630/24 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднакового застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №924/698/23.

Ухвала набирає законної сили - 12.09.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Загинайко