Рішення

від 03.09.2024 по справі 908/1219/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/65/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024 Справа № 908/1219/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1219/24

за позовною заявою: акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д

до відповідача-1: фермерського господарства Танок, 72565, Запорізька область, Якимівський район, с. Андріївка, вул. Зарічна, буд. 19

до відповідача-2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 651 691,31 грн

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

22.04.24 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява за вих. від 22.03.24 з вимогами акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК (далі АТ КБ ПРИВАТБАНК) до фермерського господарства Танок (надалі ФГ Танок, або відповідач 1) та до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач 2) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 34157528-КД-1 від 12.08.21 в розмірі 651 691,31 грн, а саме: 520 104,02 грн заборгованість за тілом кредиту та 131 587,29 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом.

22.04.24 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/1219/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 29.04.24 судом прийнято справу № 908/1219/24 до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

13.05.24 до суду в системі Електронний суд від представника ФГ Танок надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Ухвалою від 14.05.24 судом призначено розгляд справи № 908/1219/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 11.06.24 о 10 год. 00 хв.

11.06.24 до суду в системі Електронний суд від представника АТ КБ ПРИВАТБАНК надійшло клопотання, в якому останній просить суд перенести розгляд справи, призначений на 11.06.24 о 10 год. 00 хв., на іншу дату у зв`язку із тим, що уповноважений представник приймає участь у судовому засіданні в Одеському апеляційному суді по справі № 757/23853/21, яке призначено на 11.06.24 о 10 год. 00 хв.

Представник позивача в судове засідання 11.06.24 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 11.06.24 судом прийнято до розгляду відзив на позовну заяву (сформований в системі Електронний суд 13.05.24).

Крім того, представник відповідачів 1 та 2 надав усні пояснення на запитання суду, які виникли в розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 11.06.24 судом відкладено судове засідання у справі № 908/1219/24 на 18.06.24 об 11 год. 30 хв.

11.06.24 до суду в системі Електронний суд від представника АТ КБ ПРИВАТБАНК надійшла заява, в якій останній просить суд про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 18.06.24 об 11 год. 30 хв. у справі № 908/1219/24 в режимі відеоконференції із Одеським апеляційним судом, розташованим за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-А.

Ухвалою від 14.06.24 судом залишено без задоволення заяву представника АТ КБ ПРИВАТБАНК (сформовану в системі Електронний суд 11.06.24) про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 18.06.24 об 11 год. 30 хв. у справі № 908/1219/24 в режимі відеоконференції із Одеським апеляційним судом з підстав викладених у тексті ухвали.

17.06.24 до суду в системі Електронний суд від представника АТ КБ ПРИВАТБАНК надійшло клопотання, в якому просить суд перенести розгляд справи на іншу дату.

18.06.24 до суду в системі Електронний суд від представника АТ КБ ПРИВАТБАНК надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 18.06.24 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 18.06.24, представник відповідачів 1 та 2 надав клопотання за вих. від 18.06.24 про залучення документів до матеріалів справи, а саме: докази сплати частини заборгованості згідно договору № 34157528-КД-1 у розмірі 157 800,00 грн.

Судом прийнято до розгляду клопотання представника відповідачів 1 та 2 за вих. від 18.06.24 та долучено до матеріалів справи копію квитанції від 22.05.24 про оплату попереднього платежу за кредитним договором № 34157528-КД-1, яка зазначена в додатку вказаного клопотання.

Представник відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні 18.06.24 надав пояснення на запитання суду, які виникли в розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 18.06.24 судом вирішено перейти до розгляду справи № 908/1219/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 17.07.24 о 10 год. 00 хв.

12.07.24 до суду в системі Електронний суд від представника АТ КБ ПРИВАТБАНК надійшло клопотання, в якому останній повідомляє суд, що станом на 09.07.24 заборгованість відповідачів перед позивачем становить 372 991,31 грн, а саме: 286 321,54 грн заборгованість по тілу кредиту та 86 669,77 грн заборгованість за процентами і просить суд провести підготовче засідання по справі № 908/1219/24 за відсутності уповноваженого представника позивача, закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

17.07.24 до суду від представника відповідачів 1 та 2 надійшли додаткові пояснення за вих. від 17.07.24 щодо здійснення платежів відповідачем 1 за кредитним договором № 34157528-КД-1 від 12.08.21 станом на 17.07.24. Крім того, представник відповідачів 1 та 2 надав пояснення щодо форс-мажорних обставин при розгляді справи № 908/1219/24.

Представник позивача в судове засідання 17.07.24 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні 17.07.24 надав пояснення на запитання суду, які виникли в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 17.07.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 18.09.24 включно та відкладено підготовче засідання на 14.08.24 о 12 год. 00 хв.

Представник позивача в судове засідання 14.08.24 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 14.08.24 представник відповідачів 1 та 2 надав до суду заяву за вих. від 14.08.24 про долучення документів щодо підтвердження надіслання на адресу позивача додаткових пояснень за вих. від 17.07.24 та додатків до них, підтверджується описом вкладення від 18.07.24, квитанцією та поштовою накладною.

В засіданні суду 14.08.24 судом прийнято до розгляду вказану заяву представника відповідачів 1 та 2 та клопотання представника позивача (сформоване в системі Електронний суд 12.07.24) з доданими додатками.

Представник відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні 14.08.24 надав усні пояснення на запитання суду, які виникли в підготовчому засіданні.

Крім того, у підготовчому засіданні 14.08.24 судом з`ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Представником відповідачів 1 та 2 повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.

Ухвалою від 14.08.24 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1219/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.24 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 16.08.24 судом виправлено допущену описку в мотивувальній частині ухвали суду від 17.07.24 про продовження строку підготовчого провадження у справі № 908/1219/24, а саме викласти дату надходження до суду додаткових пояснень 17.07.24.

Згідно з актом Господарського суду Запорізької області від 28.08.24 № 2 про знеструмлення електромережі суду, що унеможливило функціонування автоматизованої системи документообігу суду, з огляду на введення в дію ПАТ Запоріжжяобленерго за вказівкою НЕК Укренерго графіків погодинних відключень електроенергії, 28.08.24 з 11 год. 00 хв. по 12 год. 00 хв. комісією було виявлено знеструмлення електромережі суду, що унеможливило функціонування автоматизованої системи документообігу суду, проведення судових засідань, вчинення інших дій пов`язаних з забезпеченням функціонування роботи суду.

28.08.24 за погодженням представників сторін, головуючий відкрив судове засідання, без фіксування судового засідання технічними засобами.

В судовому засіданні 28.08.24 судом розпочато розгляд справи по суті де у вступному слові представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідачів 1 та 2 заперечив проти задоволення позовних вимог. Суд перейшов до з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами.

З огляду на викладене, з метою забезпечення права кожного із учасника у даній справі на належний судовий захист, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви під час розгляду справи № 908/1219/24 по суті на 03.09.24 об 11 год. 00 хв.

Представники сторін в судове засідання 03.09.24 не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В засіданні 03.09.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення без оголошено вступної та резолютивної частини рішення.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 22.04.24 та у додаткових поясненнях за вих. від 18.06.24. Просив суд солідарно стягнути з відповідачів 1 та 2 заборгованість за кредитним договором № 34157528-КД-1 від 12.08.21 в розмірі 651 691,31 грн, а саме: 520 104,02 грн заборгованість за тілом кредиту та 131 587,29 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом.

Відповідачі 1 та 2, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві за вих. від 13.05.24 на позовну заяву та у додаткових поясненнях за вих. від 17.07.24. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Крім того, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони та третя особа по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.21 між акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» /банк/ та ФГ «ТАНОК» /позичальник/ в особі голови Шило Тетяни Анатоліївни укладено кредитний договір № 34157528-КД-1 (далі кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Не відновлювальна кредитна лінія (кредит) надається банком для придбання позичальником основних засобів шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок постачальника ТОВ «АГРОРЕСУРС», ЄДРПОУ 31919788 за наступними реквізитами: р/р НОМЕР_1 (IBAN UA343808050000000026000531276), ЄДРПОУ 31919788, МФО 380805.

За умовами пунктів А.1, А.2 договору, вид кредиту - не відновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді не відновлюваної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту. Ліміт цього договору: 739 083,32 грн, у т.ч. на наступні цілі: у розмірі 724 000,00 грн на придбання трактору Беларус-1221.2; у розмірі 15 083,32 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5., 2.2.12 цього договору.

Термін повернення кредиту: 01.08.26 (п. А.3 договору).

Згідно з п. 4.1 кредитного договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. п. А.6, А.6.1 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

В п. А.6 договору сторонами обумовлено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13,93 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. А.6.1. договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 16,93 % річних. При цьому, банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6 цього договору. При цьому, банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6 цього договору та дати початку її нарахування.

Згідно із п. 6.1, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

12.08.21 між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 34157528-КД-1 від 12.08.21, відповідно до пп. «а» п. 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Кредитні гроші позичальник витрачає з метою: Умови та порядок надання фінансової державної підтримки позичальнику, визначені порядком та цією додатковою угодою.

Згідно із п. 2.1. Додаткової угоди, за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 13.93 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7 %; де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України. Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк за 15 календарних днів повідомляє позичальника/поручителя/заставодавця та інших зобов`язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; ОТР-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на Чеках в РОS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером "Чат

Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди № 1, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в и. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кіпця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7. Додаткової угоди № 1 визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угода.

Додатком до Додаткової угоди № 1 є графік здійснення позичальником платежів.

Рахунки для обслуговування кредиту: рахунок 29090010205441 (у гривні), отримувач: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 313399, код ЄДРПОУ 34157528 (IBAN НОМЕР_2 ) (п. А.4. Кредитного договору).

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а саме: 13.08.21 відповідач-1 отримав кредитні кошти у розмірі 724 000,00 грн, що підтверджується копією виписки по рахунку 20636020202080 та не заперечувалось представниками сторін.

У позовній заяві позивач вказує, що відповідач-1 порушив свої зобов`язання за кредитним договором та припинив здійснювати щомісячні платежі.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» /кредитор/ та ОСОБА_1 /поручитель, відповідач-2/ 12.08.21 шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів укладено Договір поруки № 34157528-ДП-1/1 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, предметом договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань ФГ «ТАНОК» /Боржник/, за кредитним договором № 34157528-КД-1 від 12.08.21, невідновлювальної кредитної лінії на суму 739 083,32 грн, з терміном дії до 01.08.26, в т.ч. на наступні цілі: у розмірі 724 000,00 грн на придбання трактору Беларус-1221.2; у розмірі 15 083,32 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5., 2.2.12 цього договору.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як свідчить розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором та банківські виписки по рахунку відповідача-1, станом на 09.07.24 за ним обліковується заборгованість у сумі 372 991,31 грн, з яких: 286 321,54 грн заборгованість за тілом кредиту, 86 669,77 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до підпункту "г" п. 2.3.2. Кредитного договору, при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк на свій розсуд має право, згідно зі ст. 651 ЦК України та от. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому, в останні день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

15.02.24 позивач направив на електронну адресу відповідачів 1 та 2 повідомлення-вимогу за вих. від 15.02.24 № 10716ZPAKS0NQ, в якій вимагає здійснити наступні дії:

- сплатити прострочену заборгованість, на умовах та порядку, що встановлені кредитним договором, що призведе до втрати чинності цієї вимоги;

- достроково повернути кредит разом із нарахованими відсотками за кредит за користування кредитом та неустойкою.

Крім того, у вказаній повідомленні-вимозі позивач зазначив, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 15.03.24 строк (01.08.26), що узгоджений п. А.3. кредитного договору № 34157528-КД-1 від 12.08.21 буде вважатися таким, що настав 15.03.24.

У позовній заяві позивач вказує, що відповідач-1 порушив свої зобов`язання за кредитним договором, не повернув кредитні кошти у строк та не сплатив відсотки за користування кредитом.

Не виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за договором кредиту стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів 1 та 2 у примусовому порядку.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представників сторін суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).

Згідно із ст. 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): кредитний договір № 34157528-КД-1 від 12.08.21, додаткова угода № 1 від 12.08.21, договір поруки № 34157528-ДП-1/1 від 12.08.21, протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Відповідачем 1 не надано суду заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору та Додатку до нього шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах цієї господарської справи відсутні та суду не надавались.

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи суд дійшов висновку, що Кредитний договір з додатковою угодою № 1 до нього є укладеними, чинними та такими, що підлягають виконанню сторонами відповідно до його (їх) умов.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, сторонами було погоджено графік погашення кредиту. При цьому, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем-1 цього графіку.

Відповідачі 1 і 2 доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором в повному обсязі суду не надали як і не надали суду доказів правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо такої не сплати.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Відповідачами суду доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № 34157528-КД-1 від 21.09.21 (з додатковою угодою № 1 до нього) в повному обсязі не надано.

Аналіз змісту статей 1054, 1050 і 559 ЦК України свідчить, що у разі, якщо кредитор за кредитним договором, у якому згідно із його умовами позичальник зобов`язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також сплатити неустойку (пеню, штраф) за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним, змінив строк виконання основного зобов`язання (дострокове виконання основного зобов`язання), направивши повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, при цьому договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, то відповідний строк для пред`явлення вимоги як до боржника, так і поручителів обчислюється з наступного дня, зазначеного кредитором у повідомленні (вимозі) про дострокове повернення кредиту як дата дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів, або після закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення.

Повідомлення (вимога) про дострокове повернення кредиту, яке (ка) направляється позичальнику та/або поручителю є формою досудового вирішення спору між контрагентами та вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, вказує на зміну строку виконання основного зобов`язання й встановлює обов`язок кредитора пред`явити позов до боржника протягом трьох років, якщо інше не визначено кредитним договором (статті 257, 259 ЦК України).

15.02.24 на електронну адресу відповідачів (вказану в кредитному договорі та договорі поруки), позивачем направлено повідомлення-вимогу за вих. № 10716ZPAKS0NQ від 15.02.24 про погашення заборгованості.

Відповідно до умов п.2.3.2. кредитного договору, при настанні будь-якої з наступних подій - порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, Банк, на свій розсуд, має право:

а) змінити умови цього Договору зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно із ст. 212, 611, 651 ЦК України, за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором.

У вказаній вимозі зазначено, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 15.03.24 - строк (01.08.26), що узгоджений п. А.3. кредитного договору № 34157528-КД-1 від 12.08.21, буде вважатись таким, що настав 15.03.24.

В свою чергу відповідач-1 здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 278 700,00 грн лише 22.05.24 на суму 157 800,00 грн та 05.07.24 на суму 120 900,00 грн, а саме: 233 782,48 грн заборгованості по тілу кредиту та 44 917,52 грн заборгованості за процентами.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 286 321,54 грн станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів (1, 2) 520 104,02 грн заборгованості за тілом кредиту підлягає частковому задоволенню у розмірі 286 321,54 грн.

Що стосується іншої позовної вимоги, то згідно із п. 2.10 Додаткової угоди № 1 від 12.08.21, у випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п.А.3 Кредитного договору, Позичальник зобов`язується сплатити Банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5 % річних.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України, як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 2.2 Додаткової угоди № 1 від 12.08.21, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачу банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5 % річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7. Додаткової угоди № 1 від 12.08.21 визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Позивачем відповідачу-1 нараховані відсотки, за якими на час вирішення спору судом обліковується заборгованість у сумі 131 587,29 грн.

У свою чергу, відповідач-1 здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 278 700,00 грн лише 22.05.24 на суму 157 800,00 грн та 05.07.24 на суму 120 900,00 грн, а саме: 233 782,48 грн заборгованості по тілу кредиту та 44 917,52 грн заборгованості за процентами.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок заборгованості за процентами, судом встановлено, що заборгованість за процентами становить 86 669,77 грн.

Таким чином, позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками у сумі 131 587,29 грн підлягає частковому задоволенню у розмірі 86 669,77 грн.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як свідчить зміст позовних вимог, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 заборгованість за кредитним договором № 34157528-КД-1 від 12.08.21 в розмірі 651 691,31 грн, а саме: 520 104,02 грн заборгованість за тілом кредиту та 131 587,29 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом.

12.07.24 до суду в системі Електронний суд від представника АТ КБ ПРИВАТБАНК надійшло клопотання, в якому останній повідомляє суд, що станом на 09.07.24 заборгованість відповідачів перед позивачем становить 372 991,31 грн, а саме: 286 321,54 грн заборгованість по тілу кредиту та 86 669,77 грн заборгованість за процентами.

17.07.24 до суду від представника відповідачів 1 та 2 надійшли додаткові пояснення за вих. від 17.07.24 щодо здійснення платежів відповідачем 1 за кредитним договором № 34157528-КД-1 від 12.08.21 станом на 17.07.24 у розмірі 278 700,00 грн, а саме: 22.05.24 на суму 157 800,00 грн та 05.07.24 на суму 120 900,00грн.

В якості додатку до вказаних додаткових пояснень представника відповідача-1 надано квитанції до платіжних інструкційна переказ готівки № 0.0.3743210089.1 від 05.07.24 на суму 120 900,00 грн та № 0.0.3661940814.1 від 22.05.24 на суму 157 800,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність (станом на час прийняття рішення по суті спору) спірного матеріального правовідношення між сторонами та, як наслідок, про наявність правових підстав для закриття провадження у справі № 908/1219/24 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 233 782,48 грн та в частині стягнення заборгованості за процентами в сумі 44 917,52 грн з підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України через відсутність предмету спору.

При цьому, суд виходить з того, що спір між сторонами у цій справі доведено до суду з вини відповідача-1 (доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не надано).

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною 4 ст. 231 ГПК України закріплено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що ним, через необґрунтованість, відхиляються твердження відповідача 1 (його представника) з посиланням на форс-мажорні обставини.

Так, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація) є підставою лише для не застосування заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання: повернення кредиту та сплати процентів.

Верховний Суд у справі № 910/9258/20 наголошує на тому, що: …форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов`язання ….

В контексті заявлених вимог у справі № 908/1219/24 суд виходить з того, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 не можна вважати універсальним форс-мажорним сертифікатом оскільки згідно із вимогами ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності.

Тобто, сертифікати повинні мати індивідуальний характер під кожен окремий господарський договір.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.22 по справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.18 у справі № 926/2343/16, від 16.07.19 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.21 у справі № 905/55/21).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються пропорційно задоволеним вимогам.

При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів, або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За таких обставин, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у т.ч. в апеляційній та касаційній інстанціях.

А тому, як наслідок, у зв`язку із закриттям позовних вимог в тій чи іншій частині позовних вимог, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір та повернути АТ КБ ПРИВАТБАНК з Державного бюджету України судового збору у розмірі 3 344,74 грн сплаченого платіжною інструкцією № BOJ68B3Y3J від 28/03/24 у розмірі 7 820.30 грн про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили за наявності з боку позивача відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 231, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з фермерського господарства Танок (72565, Запорізька область, Якимівський район, с. Андріївка, вул. Зарічна, буд. 19, код ЄДРПОУ 34157528) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № 34157528-КД-1 від 12.08.21, з якої: 286 321 (двісті вісімдесят шість тисяч триста двадцять одна) грн 54 коп. заборгованість за тілом кредиту та 86 669 (вісімдесят шість тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн 77 коп. заборгованість за процентами. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства Танок (72565, Запорізька область, Якимівський район, с. Андріївка, вул. Зарічна, буд. 19, код ЄДРПОУ 34157528) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) 2 237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн 78 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) - 2 237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн 78 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Закрити провадження у справі № 908/1219/24 за позовною заявою АТ КБ ПРИВАТБАНК до ФГ Танок та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 34157528-КД-1 від 12.08.21 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 233 782,48 грн та в частині стягнення заборгованості за процентами в сумі 44 917,52 грн з підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України через відсутність предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.09.2024.

Суддя В.Л. Корсун