Постанова

від 04.09.2024 по справі 916/3417/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/3417/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (колегія суддів: Поліщук Л. В., Богатир К. В., Таран С. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС-К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер" про стягнення 221 975,17 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС-К" про розірвання договору та стягнення 379 731,70 грн,

за участю представника відповідача - Згода О. О.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю "СВС-К" (далі - ТОВ "СВС-К") звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер" (далі - ТОВ "Ханбер") 221 975,17 грн заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання за договором поставки від 03.07.2019 № СД03072019 в частині оплати поставленого обладнання.

2. У свою чергу, ТОВ "Ханбер" звернулося до суду із зустрічним позовом, в якому просило розірвати зазначений договір поставки та стягнути з ТОВ "СВС-К" 379 731,70 грн, сплачених за товар, який не був поставлений.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 03.07.2019 між ТОВ "Ханбер" (покупець) та ТОВ "СВС-К" (постачальник) укладений договір поставки № СД03072019 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався у встановлений строк передати товар (обладнання) у власність покупця, а покупець - оплатити та прийняти у постачальника обладнання в асортименті, у кількості та за ціною, що зазначаються у специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною даного договору.

4. Відповідно до пунктів 2.4, 2.7, 2.7.1 Договору постачальник зобов`язався у разі своєчасного здійснення оплат покупцем згідно з умовами пунктів 2.4, 2.7, 2.7.1 цього Договору та погодження сторонами Технічного завдання до даного Договору, передати обладнання покупцеві впродовж 47 календарних днів від дати здійснення покупцем авансового платежу та отримання постачальником Технічного завдання (Додаток № 2 до Договору), погодженого сторонами даного договору та заводом-виготовлювачем (пункт 5.1 Договору), а покупець, у свою чергу, зобов`язався своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату ціни договору відповідно до умов договору (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 Договору).

5. Згідно з пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що загальна сума (ціна) Договору станом на дату підписання цього договору складає 537 042, 70 грн (в тому числі ПДВ 89507,12 грн), відповідно до загальної вартості обладнання, визначеної в Специфікації № 1.

6. Згідно з пунктом 2.7 Договору покупець здійснює повну оплату ціни Договору в такому порядку: авансовий платіж у розмірі 268 521,35 грн (в тому числі ПДВ) покупець перераховує на поточний рахунок постачальника з дати підписання цього договору протягом двох робочих днів (підпункт 2.7.1 пункту 2.7 Договору); платіж у розмірі 268 521,35 грн (в тому числі ПДВ) покупець перераховує на поточний рахунок постачальника з дати закінчення монтажних робіт протягом двох робочих днів, але не пізніше 05.09.2019 (підпункт 2.7.2 пункту 7.2 Договору).

7. Відповідно до пунктів 1.2, 3.1 Договору поставка обладнання покупцю здійснюється на умовах DDP згідно з правилами Інкотермс 2010. Місце поставки на умовах DDP: Одеса, вул. Морська, буд. 8-А.

8. Згідно з пунктом 3.4 Договору прийняття-передача обладнання оформлюється шляхом підписання покупцем накладної на відвантаження із зазначенням в такій накладній асортименту, кількості, одиниці виміру, ціни та загальної суми обладнання, переданого у власність покупця.

9. Пунктом 4.2 Договору передбачено, що покупець приймає обладнання за якістю та комплектністю згідно Специфікації № 1 та технічної документації на обладнання.

10. Згідно з пунктом 3.5 Договору прізвище особи, уповноваженої покупцем прийняти обладнання, вказується у накладній на відвантаження згідно з наданою їй довіреністю.

11. Пунктом 3.6 Договору визначено, що право власності на обладнання переходить до Покупця у момент підписання ним накладної на відвантаження. З моменту підписання накладної на відвантаження Покупець несе повну відповідальністю за збереження та ризик випадкової загибелі або пошкодження обладнання зазначеного в накладній на відвантаження.

12. Згідно з підпунктом 3.7.1 пункту 3.7 Договору в день поставки обладнання покупець зобов`язаний прийняти поставлене обладнання і забезпечити наступні умови: належне оформлення товаросупровідних документів в порядку та строки, передбачені Договором і вимогами законодавства України (в тому числі, але не обмежуючись: своєчасне надання (передача) документів на право отримання обладнання від імені покупця, здійснення відтиску відповідних печаток та штампів покупця на товаросупровідних документах про приймання обладнання).

13. Згідно з пунктом 3.8 Договору обладнання передається покупцеві на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленої згідно вимог законодавства.

14. Сторонами підписано Додаток № 2 до Договору "Технічна специфікація ліфтів L1", в якому наведено такі основні характеристики ліфту: тип ліфта - MR; вантажопідйомність - 630 кг/8 чол.; швидкість - 1,00 м/с; висота підйому - 9 м; кількість зупинок/дверей - 4/4 (4 - передніх, 0 - задніх, 0 - аварійних); кабіна - CЕO-1500, кількість виходів - один (непрохідна кабіна).

15. Крім того, на виконання умов Договору сторонами підписано Специфікацію № 1 від 03.07.2019, відповідно до якої сторони визначили, що постачальник поставляє на користь покупця таке обладнання: ліфт з електричним керування пасажирський без машинного відділення 630 кг, 4 зупинки, MRL CЕO-1500 CEO Asansor Muhendislik Elektronik San. Ve Tic. Ltd St. Turkiye вартістю 537 042,70 грн.

16. 05.07.2019 платіжним дорученням № 1192 ТОВ "Ханбер" перераховано ТОВ "СВС-К" 268 521,35 грн із призначенням платежу "аванс за ліфт з електричним керуванням згідно договору № СД03072019 від 03.07.2019 та рах. № СФ-0000010 від 04.07.2019, у тому числі ПДВ 20 % - 44 753,56 грн".

17. 05.07.2019 ТОВ "СВС-К" складено податкову накладну № 5, в якій відображено постачання ТОВ "Ханбер" такого товару: "Ліфт з електричним керуванням"; ціна постачання одиниці товару без ПДВ: 447 535,58 грн; обсяги постачання (база оподаткування) без ПДВ: 223 767,79 грн; сума ПДВ: 44 753,58 грн. Податкову накладну зареєстровано в ЄРПН та доставлено контрагенту відповідно до проставлених відміток.

18. 14.08.2019 ТОВ "СВС-К" як постачальником складено та підписано видаткову накладну № РН-0000012 на товар ліфт з електричним керуванням БМП СЕО-1 у кількості 1 штука на загальну суму 447 535,58 грн без ПДВ, 89 507,12 грн ПДВ, всього з ПДВ 537 042,70 грн.

19. Проте видаткова накладна від 14.08.2019 № РН-0000012 не містить підпису уповноваженої особи ТОВ "Ханбер" на отримання обладнання; матеріали справи не містять довіреності ТОВ "Ханбер" на отримання товарно-матеріальних цінностей.

20. 14.08.2019 ТОВ "СВС-К" складено розрахунок коригування кількісних і якісних показників № 8 до податкової накладної № 5 від 05.07.2019, в якій у якості причини коригування зазначено код "104". Відображено товар: "Ліфт з електричним керуванням БМП СЕО-1"; ціна постачання одиниці товару без ПДВ: 447 535,58 грн; обсяги постачання (база оподаткування) без ПДВ: 223 767,79 грн; сума ПДВ: 44 753,558 грн. Розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН та доставлено контрагенту відповідно до проставлених відміток.

21. 14.08.2019 ТОВ "СВС-К" як постачальником складено податкову накладну № 7, в якій відображено постачання ТОВ "Ханбер" такого товару: "Ліфт з електричним керуванням БМП СЕО-1"; ціна постачання одиниці товару без ПДВ: 447 535,58 грн; обсяги постачання (база оподаткування) без ПДВ: 223 767,79 грн; сума ПДВ: 44 753,58 грн. Податкову накладну зареєстровано в ЄРПН та доставлено контрагенту відповідно до проставлених відміток.

22. 31.10.2019 ТОВ "СВС-К" складено податкову накладну № 4, в якій відображено постачання ТОВ "Ханбер" такого товару: "Ліфт з електричним керуванням MRL CEO-1500"; ціна постачання одиниці товару без ПДВ: 436 975,00 грн; обсяги постачання (база оподаткування) без ПДВ: 131 092,50 грн; сума ПДВ: 26 218,50 грн. Податкову накладну зареєстровано в ЄРПН та доставлено контрагенту відповідно до проставлених відміток.

23. 14.11.2019 платіжним дорученням № 1333 ТОВ "Ханбер" перераховано ТОВ "СВС-К" 111 210,35 грн із призначенням платежу "авансовий платіж зг-но договору № СД17102019 від 17.10.2019, у тому числі ПДВ 20 % - 18 535,06 грн".

24. 14.11.2019 ТОВ "Ханбер" звернулось до ТОВ "СВС-К" із листом № 14/11/2019, в якому просило вважати у платіжному дорученні від 14.11.2019 № 1333 на суму 111 210,35 грн призначенням платежу згідно з договором від 18.06.2019 №СД03072019, в тому числі ПДВ.

25. Таким чином на виконання умов Договору ТОВ "Ханбер" сплачено на користь ТОВ "СВС-К" грошові кошти в загальному розмірі 379 731,70 грн.

26. За доводами позивача за первісним позовом, покупцем у визначений договором строк, а саме до 05.09.2019, не сплачено частину вартості поставленого обладнання у розмірі 157 311,00 грн, у зв`язку з чим за ТОВ "Ханбер" рахується заборгованість за договором у сумі 157 311,00 грн, на яку ТОВ "СВС-К" нараховані пеня та інфляційні втрати.

27. В свою чергу, за доводами позивача за зустрічним позовом, ТОВ "Ханбер" на виконання своїх зобов`язань за договором перерахувало на користь ТОВ "СВС-К" кошти у загальному розмірі 379 731,70 грн, проте обладнання, зазначене в договорі, не було поставлене постачальником, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання і стягнення 379 731,70 грн, сплачених за товар, який не був поставлений.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

28. Справа розглядалася судами неодноразово.

29. 05.09.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, а 22.09.2023 - додаткове рішення про стягнення з ТОВ "СВС-К" на користь ТОВ "Ханбер" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

30. 19.03.2024 Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цих рішень місцевого господарського суду, ухвалив нове рішення, яким позов ТОВ "СВС-К" задовольнив, а в задоволенні зустрічного позову та заяви ТОВ "Ханбер" про ухвалення додаткового рішення - відмовив.

Короткий зміст касаційної скарги

31. У касаційній скарзі ТОВ "Ханбер" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення і додаткове рішення місцевого господарського суду.

32. Підставою касаційного оскарження ТОВ "Ханбер" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні оскаржуваної постанови без урахування апеляційним судом:

- висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16 щодо застосування статей 187, 201 Податкового кодексу України при винесені судового рішення, а саме про те, що податкові накладні та декларації не є безумовними доказами реальності здійснених господарських операцій з поставки товару, не можуть бути єдиними доказами підтвердження факту реального постачання товару покупцю та його прийняття ним.

- висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 922/2737/23 щодо застосування статті 79 ГПК України.

33. Узагальнено доводи касаційної скарги ТОВ "Ханбер" зводяться до того, що апеляційний суд під час ухвалення оскаржуваної постанови необґрунтовано врахував надані ТОВ "СВС-К" докази, які жодним чином не підтверджують поставку ліфтового обладнання на адресу ТОВ "Ханбер", оскільки не містять інформацію про його поставку та отримання ТОВ "Ханбер", не містять інформацію про марку ліфтового обладнання, яку повинен був поставити ТОВ "СВС-К" на адресу ТОВ "Ханбер" відповідно до вищевказаного договору, не містять взагалі інформації про те, що за місцем поставки дане обладнання встановлювалось та існує.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

34. ТОВ "СВС-К" не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

35. Спірним питанням у цій справі є протилежні висновки судів попередніх інстанцій щодо реальності здійсненої господарської операції з поставки товару (Ліфту з електричним керуванням/пасажирський без машинного відділення 630 кг, 4 зупинки, MRL СЕО-1500) за договором поставки від 10.07.2019 в контексті представлених до матеріалів справи податкових накладних та здійсненних стосовно них операцій, наявних в матеріалах справи платіжних доручень на оплату товару, а також інших доказів, наданих ТОВ "СВС-К" на підтвердження факту поставки товару.

36. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, ТОВ "Ханбер" посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що апеляційним судом застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 (визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій), від 04.11.2019 у справі № 905/49/15 (у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару), від 05.12.2018 у справі № 915/878/16 (зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, судам слід було врахувати, що фактичне здійснення господарської операції, повинно підтверджуватися в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі).

37. Скаржник також зазначає, що апеляційний суд ухвалив оскаржуване судове рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у поставах від 03.04.2024 у справі № 922/2737/23, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 та від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

38. Апеляційний суд під час нового розгляду справи на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 06.04.2023, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та фактичні обставини справи, а саме:

- фактичні обставини щодо укладення ТОВ "СВС-К" із заводом-виробником договору від 10.07.2019 № CEO-2019312 (із урахуванням рахунку-проформи від 10.07.2019 № 2019235) на постачання обладнання для цілей його подальшої поставки для ТОВ "Ханбер", фактичні дії щодо виконання договору від 10.07.2019 № CEO-2019312 (виставлення заводом-виробником комерційного інвойсу № 887134, міжнародної товарно-транспортної накладної № 017070), подальше митне оформлення вантажу згідно із митною декларацією від 13.08.2019 № UA500090/2019/012909, а також взяття ТОВ "Оксія Капітал Транс Груп" за договором-заявкою № 28 від 06.08.2019 зобов`язань щодо здійснення завантаження продукції у Туреччині та розвантаження у м. Одесі, вул. Морська, 8-а;

- укладення між ТОВ "АПОГЄЙ" як підрядником та ТОВ "Ханбер" як замовником договору від 28.08.2019 № 69 на виконання робіт з монтажу та налагодження ліфтового обладнання, за результатами виконання якого сторонами складено, зокрема, акт приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.2020 № 01-69/1 за формою КБ-2в, в якому графа 1: "Монтаж ліфта пасажирського зі швидкістю руху кабіни до 1 м/с вантажопідйомністю 630 кг на 12 зупинок, висота шахти 38 м" коректується графами 2 та 3 акту № 01-69/1, внаслідок чого змонтований ліфт має 4 зупинки, а шахта має висоту 12 м;

- зміст відповіді ТОВ "АПОГЄЙ" від 15.06.2023 за № 12/06-23 щодо: установлення ліфту із заводським номером 20190684, тобто з таким же заводським номером, який зазначено підприємством-виробником - CEO Asansor Muhendislik Elektronik San. Ve Tic. Ltd St. Turkiye у паспорті ліфта; пояснення причин розходження найменування та типу кабіни ліфта, зазначеного у договорі від 28.08.2019 № 69, з фактично змонтованим ліфтовим обладнанням (ліфт пасажирський з електричним керуванням без машинного відділення 630 кг, 4 зупинки, з найменуванням (типом) кабіни СЕО-1500); установлення такого обладнання у 4-поверховій будівлі, яка знаходиться у внутрішньому дворі житлового комплексу "Клубний будинок GRAF", який знаходиться на розі вул. Морської та Віце-адмірала Азарова у м. Одесі (м. Одеса, вул. Віце-адмірала Азарова, 6 / Морська, 8);

а також враховуючи суперечливу поведінку відповідача за зустрічним позовом щодо:

- визначення у договорі від 03.07.2019 № СД03072019 місця поставки (м. Одеса, вул. Морська, 8а) та доводами про те, що мало на меті встановити спірне обладнання у багатоповерховому житловому комплексі за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Фонтанська дорога, 6;

- ненадання договорів щодо придбання ліфта із заводським номером 20190684, а також інших документів, які підтверджують факт придбання обладнання із заводським номером 20190684, незважаючи на те, що ТОВ "АПОГЄЙ" вказувало про монтаж ліфту саме із таким заводським номером на підставі договору від 28.08.2019 № 69;

- сплати за платіжним дорученням від 14.11.2019 № 1333 коштів у сумі 111 210,35 грн як частини заборгованості за договором, тобто вже після того, як, за твердженням позивача за первісним позовом, відбулася передача товару на користь ТОВ "Ханбер" у встановлений пунктом 5.1. договору від 03.07.2019 № СД03072019 строк,

дійшов висновку, що надані позивачем за первісним позовом докази вірогідно свідчать про те, що останнім здійснено постачання відповідачу за первісним позовом обладнання, яке є предметом укладеного між сторонами поставки від 03.07.2019 № СД03072019.

39. Такий висновок апеляційний суд зробив на підставі оцінки доказів у їх сукупності, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції щодо поставки ліфтового обладнання, а саме: доказів, які підтверджують реальне джерело походження товару (укладення ТОВ "СВС-К" із заводом-виробником обладнання договору від 10.07.2019 № CEO-2019312); доказів, які підтверджують фактичні обставини здійснення перевезення поставленого товару (укладення ТОВ "СВС-К" із ТОВ "Оксія Капітал Транс Груп" договору-заявки № 28 від 06.08.2019 на перевезення обладнання); доказів, які підтверджують фактичні обставини здійснення монтажу ліфтового обладнання на об`єкті замовника (укладення між ТОВ "АПОГЄЙ" як підрядником та ТОВ "Ханбер" як замовником договору від 28.08.2019 № 69 на виконання робіт з монтажу та налагодження ліфтового обладнання).

40. Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та зазначає, що принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження своїх вимог чи заперечень. Якщо позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, то відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

41. Таким чином відсутність у сторін цього судового спору належним чином оформлених первинних документів, які би підтверджували факт поставки спірного ліфтового обладнання позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом, не усуває обов`язок відповідача заперечувати проти доводів позивача про здійснення спірної поставки шляхом надання всіх наявних у нього доказів на спростування кожного заявленого позивачем аргументу.

42. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, цього відповідачем за первісним позовом у справі зроблено не було.

43. Позиція відповідача за первісним позовом зводиться до заперечення факту поставки та невизнання поданих позивачем за первісним позовом доказів - тобто відповідач будує власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), що не відповідає принципу змагальності.

44. При цьому апеляційний суд обґрунтовано відхилив надану ТОВ "Ханбер" відповідь Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 08.05.2023 № ПД/2/2812-23 щодо відсутності відомостей стосовно видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ТОВ "Ханбер", з огляду на те, що відсутність відповідного дозволу у ТОВ "Ханбер" не спростовує факту отримання ліфту від ТОВ "СВС-К" за договором поставки, а свідчить лише про те, що ТОВ "Ханбер" такий дозвіл не видавався.

45. Таким чином, встановивши на підставі наявних у матеріалах справи доказів наявність обставин, які свідчать про здійснення позивачем за первісним позовом постачання відповідачу за первісним позовом обладнання, яке є предметом укладеного між сторонами договору поставки від 03.07.2019 № СД03072019, апеляційний господарський суд дійшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову.

46. Так, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанцій надав належну оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та / або заперечення і які мають значення для розгляду даного господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

47. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 зі справи № 373/2054/16-ц).

48. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду.

49. Разом з цим, Верховний Суд не вбачає невідповідності висновків апеляційного суду правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16 щодо підтвердження факту реального постачання товару за відсутності оформлення первинних документів, та у постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 922/2737/23 щодо застосування статті 79 ГПК України.

50. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваного судового рішень з цієї підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

51. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

52. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

53. Зважаючи на те, що доводи скаржника не підтвердилися, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з мотивів викладених в цій постанові.

Судові витрати

54. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 916/3417/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя Г. М. Мачульський