Рішення

від 12.09.2024 по справі 214/5336/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/5336/24

2/214/3489/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 вересня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ковтун Н.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Фартушної Є.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №214/5336/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Житлосервіс-КР» про захист прав споживачів, яку в подальшому було уточнено.

ОСОБА_1 просить суд зобов`язати ТОВ «Житлосервіс-КР» виключити з його особового рахунку заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 у загальному розмірі 3109,41 грн.

Уточнені позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №214/2634/19 від 12.04.2023 позовні вимоги ТОВ «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 . На користь ТОВ «Житлосервіс-КР» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 за період з 08.04.2016 по 01.02.2017 у розмірі 1695,98 грн, інфляційні збитки у розмірі 137,13 грн, 3% річних у розмірі 29,93 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. А також рішення суду стягнуто з ОСОБА_1 Судовий збір у розмірі 622,46 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 вищевказане рішення залишено без змін. Як вказує позивач, 05.10.2023, згідно квитанції №0.0.3232986165.1 він сплатив за рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2023 вищевказану заборгованість та судовий збір. Незважаючи на повну сплату боргу з особового рахунку позивача залишилась сплачена ним заборгованість.

24.01.2024 позивач особисто звернувся з листом до ТОВ «Житлосервіс-КР» з проханням виключити з його особового рахунку заборгованість, яка ним була погашена в повному обсязі. Станом на 12.06.2024 відповіді від ТОВ «Житлосервіс-КР» щодо списання сплачених грошових коштів не надходила. Зважаючи на те, що відповідач не списав з особового рахунку сплачені кошти, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Ухвалою суду від 22.07.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 22.07.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В ухвалі про відкриття провадження від 22.07.2024 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Від відповідача ТзОВ «Житлосервіс-КР» надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами.

Позивач не скористався правом надання відповіді на відзив.

У відповідності до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

За правилами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що позивач є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що 08.04.2019 ТОВ «Житлосервіс-КР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, в якому просив стягнути з нього заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.12.2014 по 01.02.2017 у розмірі 4719,97 грн, інфляційні збитки у розмірі 872,76 грн та 3% річних від простроченої суми у розмірі 156,85 грн. а також стягнути судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №214/2634/19 від 12.04.2023 позовні вимоги ТОВ «Житлосервіс-КР» були задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлосервіс-КР» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: : АДРЕСА_1 за період з 08.04.2016 по 01.02.2017 у розмірі 1695,98 грн, інфляційні збитки у розмірі 137,13 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі29,93 грн. у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлосервіс-КР» судовий збір у розмірі 622,46 грн (а.с.5-6).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.08.2023 рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу залишено без змін (а.с.7-9).

05.10.2023, згідно квитанції №0.0.3232986165.1 ОСОБА_1 за рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2024 сплатив грошові кошти у розмірі 2485,50 грн (а.с.13).

24.01.2024 ОСОБА_1 особисто звернувся з листом до ТОВ «Житлосервіс-КР» з проханням виключити з його особового рахунку заборгованість, яка була погашена в повному обсязі (а.с.4).

Станом на 12.06.2024 відповіді від ТОВ «Житлосервіс-КР» щодо списання грошових коштів з особового рахунку так і не отримав.

Згідно довідки про нараховані суми станом на 01.05.2024 до сплати зазначено 3109,41 грн (а.с.21).

Разом з тим, вказана довідка не містить детальної інформації щодо того, коли і в якій сумі виникла заборгованість та за який період вона стягується, а відтак не може вважатись належним та допустимим доказом на підтвердження обставини існування заборгованості.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послу, регулюютьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно п. 1 ч. 1ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (ч. 1ст. 6 вказаного Закону).

Згідно зіст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах..

Пунктом 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2ст. 7 цього Законуобов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету міністрів України від 11.12.2013 №970 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», перерахунок розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється у разі перерви і їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі.

В ході розгляду судом справи №214/2634/19 було встановлено, а позивачем не спростовано, що ТОВ «Житлосервіс-КР» послуги за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою буд. АДРЕСА_2 надавались, у зв`язку із чим були понесені витрати за період з 01.12.2014 по 31.12.2015 та за період з 01.01.2016 по 31.01.2017.

Позивач у власноручно підписаної позовній заяві не спростовує, що проживає у зазначеній квартирі. З цього випливає, що він користується послугами з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

За таких обставин, зобов`язання позивача оплатити послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Враховуючи викладене, чинним законодавством визначені випадки в яких може бути здійснено перерахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги, однак не передбачено такого перерахунку у випадку відмови судом в задоволенні позову про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Факт наявності заборгованості на особовому рахунку відкритому по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачу, станом на 01.05.2019, доведена матеріалами справи №214/2634/19.

Позивач просить суд виключити заборгованість на особовому рахунку позивача за надані послуги з утримання будинку на території у сумі 3109,41 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2023 по справі №214/2634/19 позовні вимоги ТОВ «Житлосервіс-КР» було задоволено частково, а саме стягнуто на користь ТОВ «Житлосервіс-КР» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 за період з 08.04.2016 по 01.02.2017 у розмірі 1695,98 грн.

Враховуючи це, заборгованість у сумі 3109,41 грн, яку позивач просить виключити, утворилась протягом періоду з 01.12.2014 по 07.04.2016.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Нарахування заборгованості за особовим рахунком є операцією бухгалтерського обліку, яка сама по собі не створює цивільно-правових наслідків для позивача, і може бути лише підставою вірогідних вимог до позивача з боку відповідача.

Згідно ізст. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу .

Основи застосування позовної давності передбаченіглавою 19 ЦК України. Позовна давність нормамиЦК Україниподілена на загальну та спеціальну.

Відповідно дост. 257 ЦК Українизагальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи це, позивачем пропущено строки позовної давності, оскільки вимоги за період з 01.12.2014 по 07.04.2016 перебувають поза межами позовної давності.

Крім того, нарахування заборгованості за особовим рахунком є операцією бухгалтерського обліку, яка сама по собі не створює цивільно-правових наслідків для позивача, і може бути лише підставою вірогідних вимог до позивача з боку відповідача.

Відповідно до ст.8Закону Українивід 16.07.1999року «Пробухгалтерський облікта фінансовузвітність вУкраїні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

За змістом статті 9вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року № 237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 року, № 725/4018, затверджено Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «дебіторська заборгованість» з наступними змінами і доповненнями, яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.

Особовий рахунок, відкритий за адресою: АДРЕСА_1 є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача.

Таким чином, виходячи із положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексуУкраїни та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.

З огляду на зазначене, списання заборгованості з особистого рахунку, яка є поза межами строку позовної давності за рішенням суду чинним законодавством також не передбачено. Особовий рахунок є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій даного підприємства і списання з даного документа будь-яких сум є правом, а не обов`язком підприємства.

В свою чергу безнадійна заборгованість є правомірною заборгованістю за якою, зокрема минув строк позовної давності, а отже підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до ч.3ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову.

Відповідно дост.141 ЦПК Українисудовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10,57,60,61,79,88,169,197,209,212-215 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» про захист прав споживачів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР», код ЄДРПОУ 38334911, юридична адреса: вул. Спаська, буд. 17а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

Суддя Н.Г. Ковтун